Кількість результатів: 1659.
Сторінка 22 із 83
6 квітня у Київській обласній раді команда управління Державної служби якості освіти у Київській області провела освітянський форум із теми: «Стратегічна роль громад у підвищенні якості освіти – шлях до успіху».
У заході брали участь: Лілія КРЕВСЬКА, начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області; Олена ШУСТ, депутат Київської обласної ради, голова комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії Київської обласної ради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор; президент Київського обласного територіального відділення МАН України; Олена ІВАНЧЕНКО, керівниця Київського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою; голови та заступники голів територіальних громад, керівники та заступники керівників органів управління освітою територіальних громад, директори та заступники директорів закладів загальної середньої освіти, освітні експерти.
Начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія Кревська привітала учасників форму, наголосила на важливості ролі громад у реалізації державної політики у сфері освіти.
«Громади відіграють стратегічну роль у забезпеченні якості освіти – це аксіома, – наголосила Лілія Богданівна. – З початком повномасштабної війни та введенням воєнного стану перед органами місцевого самоврядування постали низка нових викликів. В умовах сьогодення, завдання номер один – безпека учнів. Маємо подбати і про якість освітнього процесу. Адже сьогодні важливо озброїти дітей знаннями, формувати патріотизм, національну ідентичність, навчити правильно діяти у надзвичайних ситуаціях».
У ході зустрічі було обговорено інструменти, які сприяють підвищенню якості освіти, прийняття ефективних управлінських рішень на рівні громади, зокрема, інституційний аудит, самооцінювання освітніх та управлінських процесів з допомогою інформаційно-аналітичної системи «EvaluEd», аналіз діяльності місцевих органів управління освітою, сертифікація вчителів.
З доповідями виступили:
- Олена ШУСТ, депутат Київської обласної ради, голова комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії Київської обласної ради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор; президент Київського обласного територіального відділення МАН України;
- Олена ІВАНЧЕНКО, керівниця Київського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою;
- Юрій ФОМІЧЕВ, міський голова Славутича;
- Надія ШЕЛЕСТ, заступник начальника відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у Київській області;
- Артур ХОРІШКО, головний спеціаліст відділу взаємодії з органами місцевого самоврядування, моніторингу та позапланового контролю закладів освіти управління Державної служби якості освіти у Київській області;
- Сергій ШЕПЕТЬКО, заступник Бучанського міського голови;
- Олег КРУТАКОВ, директор Шкарівського опорного ліцею-гімназії Білоцерківської міської ради Київської області;
- Людмила ГОРБАТА, начальник відділу взаємодії з органами місцевого самоврядування, моніторингу та позапланового контролю закладів освіти управління Державної служби якості освіти у Київській області;
- Катерина ПРОЦЕНКО, секретар Української міської ради.
Незважаючи на виклики повномасштабної війни, у компанії МХП стартувала посівна кампанія.
В компанії зазначають, що планують засіяти практично усі наявні площі - 352,5 тис. га у 12 областях України. З них зерновими та олійними культурами - 255,5 тис. га. Решта площ – нішеві та технічні культури.
Порівняно з минулим роком у портфоліо МХП зменшили площі посіву зернової групи та збільшили площі олійних культур.
«Ми працюємо задля продовольчої безпеки країни, не збавляючи темп, - зазначає Сергій Доброгорський, керівник агронапряму МХП. – До посівної підготувалися завчасно – закупили достатню кількість насіння, добрив, засобів захисту рослин, паливо. Попри усі виклики війни, ми продовжуємо впроваджувати інноваційні технології та інвестувати в техніку, в тому числі обладнану елементами точного землеробства. У ряді рослинницьких підприємств МХП уже впроваджено весь ланцюжок елементів точного землеробства, інші поступово проходять діджиталізацію. З 2016 року розвиваємо власну цифрову платформу і на сьогоднішній день активно займаємось формуванням екосистеми Digital Agro 360, яка включає в себе цифрові рішення для підвищення ефективності агровиробництва».
Під час чергового засідання Національної спілки художників України очільник Спілки Костянтин Чернявський вручив свідоцтво Почесного члена НСХУ нашому землякові – талановитому художнику та поету зі Ржищева Борису Дегтярьову.
Борис Дегтярьов - автор понад 1000 полотен. Більшість його творів належать до чистої пейзажної лірики.
За каталогом картин художника можна скласти путівник України. Тут і чарівні краєвиди Карпат («Озеро Синевір», «Говерла»), і неповторні пейзажі Криму («Карадаг», «Коктебель», «Мис Мартьян»). Адже природа в усій своїй різноманітності – ось основа робіт Дегтярьова.
На полотнах митця є Полтавщина, Черкащина, Чернігівщина і, особливо, куточки Київщини, Кагарличчина, Ржищівщина: «Іван-гора», «Троїцький храм», «Маківщина», «Боброве озеро», «Зікрачі», «Рідне село»…
Є роботи, присвячені нашій історії, літературі, визвольним війнам, мистецтву, зокрема, «Маруся Чурай», «В полоні мрій», «Під звуки вальсу», «Чорнобильські дзвони».
Багато робіт митця (як графічних, так і живописних) асоціюється з часом і простором України, і ґрунтуються на естетичних засадах національної культури і мистецтва.
Свого часу народний художник України Василь Непийпиво зазначав, що Борису Дегтярьову на тлі сучасного культурно-мистецького життя вдалося створити знакові, варті уваги полотна, незважаючи на різноманітні віяння в мистецтві. «Він залишається на тому відділку часу, коли художник стає виразником наочного швидкоплинного життя, хай і в царині пейзажу мальовничої природи України».
Стан природи, а не сліпа фіксація її, – основна особливість робіт Бориса Дегтярьова. Саме тому навіть невеликі його етюди виглядають закінченими творами.
Своє розуміння жанру, того ж натюрморту, художник збагатив за рахунок формування особливих прийомів, застосованих виключно ним. Його роботи гріють душу.
Неспинний творчий порив Бориса Дегтярьова, його невгамовний пошук нових ідей захоплює і надихає.
Вітаємо талановитого земляка із творчим визнанням і бажаємо Борису Степановичу благодатного многоліття, творчого процвітання, родинного затишку, життєвої насолоди, повсякчасного відчуття щастя й радості, нових і нових звершень, гідних пошанувань, усіляких гараздів і Божої опіки!
Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. Поезія може передати глибинні почуття, які сповнюють серце людини: любов, радість, біль, гнів і ненависть. З нагоди Всесвітнього дня поезії Публічна бібліотека відділу культури Кагарлицької міської ради провела марафон онлайн-читань «Декламую улюблене».
Завданням марафону було продекламувати свою улюблену поезію українською мовою. Приємно, що до участі в марафоні долучилися працівники усіх бібліотек-філій Публічної бібліотеки, їхні користувачі, лікарі, журналісти, освітяни, директори та методисти громади, відзнявши більше 40 відео, на яких декламують поезію.
Переглянути відео можна за тегом #декламую_улюблене в мережі «Фейсбук» або ж на YouTube-каналі нашої бібліотеки відсканувавши QR-код.
17 березня Кагарлицький міський голова Олександр Панюта сердечно привітав працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення громади із прийдешнім професійним святом. Разом із теплими словами він вручив їхнім кращим представникам Подяки Кагарлицької міської територіальної громади з грошовою винагородою.
Тож відзнаки вручено: працівникам адміністрації парку - пам’ятки садово-паркового мистецтва «Кагарлицький»: Людмилі Крамаренко, бухгалтеру; Олексію Цимбалу, водію; Аллі Безуновій, робітнику з благоустрою. Працівникам комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарликводоканал»: Олені Кулик, економісту; Віктору Адамюку, слюсарю-ремонтнику; Олександру Нелюбі, слюсарю-ремонтнику; Анатолію Демиденку, оператору КНС; Руслану Бусленку, оператору КОС; Миколі Фастовцю, водію КО 503. Працівникам комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Житлово-експлуатаційна організація»: Людмилі Мачульській, юристу; Володимиру Жовтню, слюсарю-сантехніку; Аллі Кириченко, двірнику. Віктору Димчуку, оператору котельні «Стадіонна» комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа». Працівникам комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Міськрембудсервіс»: Юлії Наконечній, фахівцю з публічних закупівель; Олександру Бізуняку, трактористу; Віктору Приймаку, трактористу; Михайлу Чевалюку, трактористу; Анатолію Криворучку, робітнику благоустрою; Олексію Крезубу, робітнику благоустрою; Івану Бровінському, робітнику благоустрою; Володимиру Гайдаку, робітнику благоустрою.
До урочистостей, що відбулися в Центрі культури та дозвілля, святкову концертну програму підготували комунальникам митці Кагарличчини: чудові пісенні подарунки презентували творцям нашого комфорту Леся Чоповська (вона ж була ведучою свята), дует у складі Анатолія Климака і Людмили Поліщук, вокальний ансамбль «Зорецвіт» (Катерина Кучеренко, Юлія Мовчан та Леся Чоповська).
17 березня Кагарлицький історико-краєзнавчий музей зустрів перших відвідувачів за новою адресою - у просторому приміщенні, де колись був читальний зал міської бібліотеки для дітей. На відкриття нового експозиційного залу прибули міський голова Олександр Панюта, працівники виконкому Кагарлицької міської ради, закладів культури та освіти громади, благодійники.
Директор музею Валентина Віценко радо зустрічає гостей на порозі експозиційного залу.
- Ми раді сьогодні зустрічати відвідувачів у оновленому Кагарлицькому історико-краєзнавчому музеї, - зазначила вона. - Сподіваюся, вам тут сподобається.
І дійсно, в музеї затишно. Перше, що впадає в очі відвідувачів, - просторий зал з високою стелею, який додає відчуття простору та комфорту.
Експонати розміщені на спеціальних вітринах з підсвіткою. На стінах - скляні стелажі. Меблі - нові, виготовлені під замовлення. У повітрі ще чути запах фарби.
У музеї - власне фондосховище, а також методичний кабінет. Втім, безумовно, головним є експозиційний зал. Звісно, що всі експонати (а їх в музейному фонді - близько 30 тисяч) виставити водночас неможливо. Тож для того, аби запропонувати увазі відвідувачів їх максимальну кількість, музеїсти і розробляють різні тематичні експозиції. Одну з них і було представлено загалу 17 березня.
Перед першою екскурсією музеєм слово було надано гостям.
Вітали музеїстів з відкриттям нового експозиційного залу міський голова Олександр Панюта, його заступник Валентина Циганок, менеджер із соціальних проєктів благодійного фонду «МХП-громаді» Зіновій Лялюк, працівники відділу культури, Кагарлицького центру культури та дозвілля, міських книгозбірень. Усі вони прийшли на «новосілля» з символічними
подарунками.
Міський голова Олександр Панюта побажав музеїстам легкості й оптимізму в роботі та якомога більше відвідувачів. А ще очільник громади запевнив усіх, що підтримка музею від місцевої влади буде постійною.
Він також висловив вдячність усім, хто брав участь у проведенні ремонтних робіт, особливо - депутатам міської ради за виділення необхідних коштів на ремонт та придбання меблів, а також благодійному фонду «МХП-громаді» за фінансову допомогу.
Менеджер із соціальних проєктів благодійного фонду «МХП-громаді» Зіновій Лялюк вручив музеїстам грошовий сертифікат на 43 тисячі гривень, зазначивши, благодійний фонд «МХП-громаді» й надалі допомагатиме закладам культури Кагарличчини у втіленні в життя різноманітних гуманітарних проєктів. Головне - не Валентина Віценко подякувала всім за допомогу, після чого провела оглядову екскурсію.
Перша музейна експозиція охопила широкий часовий період – від перших поселень на Кагарличчині до сучасних днів. Відвідувачі ознайомилися із безліччю цікавих експонатів із залу природи, з археологічними знахідками нашого краю, колекціями вишиванок, рушників, хусток, гончарних виробів, різноманітною зброєю, скульптурами, грошовими знаками різних часів, історичними документами та стародавніми книгами.
По закінченні екскурсії Валентина Віценко запевнила, що двері музею відкриті для відвідувачів - тут завжди раді бачити і дорослих, і дітей.
Вночі 22 березня місто Ржищів Київської області зазнало ворожої атаки безпілотниками. Є руйнування та загиблі. Про це повідомляє Головне управління ДСНС України у Київській області.
Внаслідок нічної атаки з повітря частково зруйновано 4-й та 5-й поверхи двох п’ятиповерхових гуртожитків та триповерховий навчальний корпус професійного ліцею. Розпочалися пожежі.
О 6:50 рятувальники ліквідували пожежі на площі 330 м2.
"Поліція та екстрені служби евакуювали понад 200 осіб. Одна частина будівлі гуртожитку була практично повністю зруйнована. Понад 20 осіб було доставлено до лікарні. Доля ще 5 людей невідома", - повідомляє очільник поліції області Андрій Нєбитов.
Станом на 7:00 3 особи загинуло, 2 травмовано, врятовано з під завалів 1 особу. Ймовірно під завалами перебувало ще 4 особи.
Станом на 10:30 кількість жертв зросла до чотирьох.
Станом на 15:00 загинуло 6 осіб, травмовано 7 осіб, врятовано з під завалів 1 особу.
Під час виконання своїх професійних обов'язків з ліквідації наслідків атаки загинув водій бригади екстреної медичної допомоги кагарличанин Сергій Медведенко.
На місці події залучено 111 осіб та 28 одиниць техніки, з них від ДСНС - 95 осіб та 20 одиниць техніки. Серед них - Мобільний рятувальний центр швидкого реагування та 2 кінологічні розрахунки.
На місці події працює мобільно-оперативна група. Розбір завалів та пошуково-рятувальні роботи тривають.
Як ми вже повідомляли, минулої суботи в Кагарлик прибув гуманітарний вантаж із французького міста Лібурна. Велика фура доставила від наших друзів із-за кордону 90 м3 вантажу, до якого ввійшли чотири потужні генератори, товари медичного призначення, а решту об’єму було вщерть заповнено різноманітним теплим одягом, ковдрами, спальними мішками, продуктами та іншими речами, які призначено для внутрішньо переміщених осіб, що проживають нині на Кагарличчині.
Уже багато тих, що зареєстровані належним чином за новим місцем проживання і мають відповідну довідку про взяття на облік, отримали допомогу від наших французьких друзів.
Служба у справах дітей та сім‘ї Кагарлицької міської ради нагадує своїм підопічним – громадянам, що мають статус внутрішньо переміщеної особи: працюємо з понеділка по п’ятницю з 8.00 до 17.00; вихідні: субота, неділя.
У Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля пройшов черговий майстер-клас для дітей. Цього разу юні жителі Кагарличчини виготовляли весняні обереги.
7 березня гуртківці Кагарлицького МЦКД відвідали майстер-клас «Весняні мрії». Дітей вчили виготовляти весняні обереги в подарунок мамам, сестричкам та бабусям.
Розповідали та показували, як виготовити оберіг-подарунок, працівниці Центру культури та дозвілля Марія Стеценко, Наталія Жмудь та Юлія Мовчан. Дівчатка та хлопці ретельно виконували інструкції наставниць. Тож картон, стрічки, штучні квіти і ягоди на завершення заняття у кожного перетворилися на яскравий оберіг.
Це вже 6-й за ліком майстер-клас у 2023 році, який провели для дітей громади у Кагарлицькому МЦКД. Минулого разу дітей навчали виготовляти окопні свічки. А ще раніше – ліпити вареники, виготовляти різдвяних янголів, різдвяну зірку та готувати кутю.
Про те, що в селі Халча по вулиці Незалежності сталася пожежа, диспетчерська служба 19-ї Державної пожежної рятувальної частини м. Кагарлик отримала повідомлення 9 березня о 3:17.
Відразу за викликом виїхав черговий підрозділ 19-ДПРЧ м. Кагарлик.
Прибувши на місце події о 3:40, рятувальники констатували, що горить житловий будинок. Відразу розпочалася ліквідація пожежі.
Загоряння вдалося локалізувати о 4:00, а повністю ліквідували пожежу о 4:20.
На жаль, сталося непоправне: під час пожежі загинув 80-річний чоловік – власник будинку.
Також вогонь знищив речі домашнього вжитку, що були у ванній кімнаті, пошкодив перекриття та пральну машинку.
У суботу, 11 березня, в Україні відзначалося професійне свято - День землевпорядника.
З цієї нагоди Кагарлицький міський голова Олександр Панюта вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади землевпорядникам округу №3 (Демівщина, Бурти, Кадомка, Оріхове, Зорівка, Калинівка, Очеретяне) Тетяні Голуб (на знімку) та округу №7 (Мирівка, Сущани, Бендюгівка) Валентині Кикало. Очільник громади побажав їм невичерпної енергії у роботі, добробуту, здоров’я, миру, злагоди, а також особистого щастя.
Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну від загарбників, загинув житель нашої громади Олег Олефіренко. Героя поховали у Шпендівці.
Народився Олег 1 березня 1978 року у селі Шпендівка. Після школи навчався у Ржищівському будівельному технікумі, а згодом - у Київському національному університеті будівництва і архітектури.
Працював інженером з техніки безпеки у Центрі первинної медико-санітарної допомоги № 2 у місті Київ.
З 24 лютого 2022 року пішов добровольцем захищати Батьківщину. Спочатку воював у складі добробату «Братство», дійшов з боями від Броварів до Чернігова. Після звільнення Чернігівської області, повернувся до Києва.
Олег був тактичним медиком. Із 4 червня 2022 року служив у військовій частині А 40-27, а згодом - у ВЧ 45-32
Загинув Олег Олефіренко 2 березня 2023 року у с. Піщане Куп’янського району Харківської області. Йому було 45 років.
У героя залишилася дружина Анна, донька Ліза, батьки Володимир Іванович і Ольга Василівна.
Починаючи із 1 березня, Кагарлицький центр зайнятості набув статусу управління, внаслідок чого його працівники відтепер обслуговують і жителів Ржищівської громади. Про ці та інші зміни – наша сьогоднішня розмова із начальником Кагарлицького управління Обухівської філії Київського обласного центру зайнятості Світланою НАГІРНОЮ.
- Світлано Миколаївно, що змінилося після реорганізації, і як нововведення вплинули на вашу роботу?
- Ми працюємо у звичному режимі, робочі місця всіх наших фахівців збережено. Окрім того, у нас з’явився ще один працівник, який до цього працював у Ржищеві. Оскільки Ржищівський центр зайнятості ліквідовано, то було вирішено, що постійне місце роботи нашого представника буде у Ржищівському ЦНАПі, для зручності місцевих жителів. Він не лише надаватиме жителям громади інформаційні послуги, а й налагоджуватиме співпрацю із роботодавцями Ржищівської ОТГ. А це – і отримання вакансій від роботодавця, і підвищення зацікавленості громадян у легальному працевлаштуванні, і швидке укомплектування вакансій, і оперативне налагодження співпраці з підприємствами, врешті-решт, удосконалення системи підбору та професійне навчання безробітних для результативного працевлаштування.
- Але ж можливість отримати онлайн статус безробітного збережено?
- Дійсно, за допомогою порталу «Дія» можна отримати статус безробітного, не відвідуючи нас. Реєструючись онлайн, безробітний може обрати і центр зайнятості, в якому хоче обслуговуватися, незалежно від території, де він проживає. Втім, як правило, переважна більшість жителів реєструється саме за місцем проживання.
Усі ж інші послуги ми надаємо в звичайному режимі.
- Порівняйте, будь ласка, кількість безробітних по Кагарлицькій громаді у минулому році і станом на сьогоднішній день.
- Нині у нас на обліку перебуває 170 безробітних, тоді як у травні минулого року їх було значно більше – 307. І зрозуміло чому, адже це - перші два місяці повномасштабних бойових дій в Україні. Багато людей втрачало роботу, дехто приїжджав у Кагарлик з інших регіонів, ховаючись від обстрілів. З часом ситуація стабілізувалася, в тому числі і на ринку праці нашої громади.
- Світлано Миколаївно, які зараз розміри і тривалість допомоги по безробіттю?
- З 29 жовтня вступила в дію норма, відповідно до якої тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.
Із 1 січня 2023 року максимальний розмір допомоги по безробіттю становить 6700 грн, а мінімальний - 1000 гривень.
Нагадаю, що допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання статусу безробітного.
Окрім того, все більше людей виявляють бажання брати участь у суспільно-корисних роботах. На відміну від громадських робіт (які обмежені коштами, що виділяє на це громада), суспільно-корисні роботи фінансуються державою. Відповідно, на території Кагарлицької громади було затверджено перелік підприємств, де безробітні можуть виконувати такі роботи і отримувати відповідні виплати. Сьогодні налічується 7 таких підприємств.
- Скільки людей вже взяли участь у суспільно-корисних роботах?
- Лише за два місяці цього року такою нагодою скористалися 22 безробітних, а у минулому році - 27.
- Світлано Миколаївно, кілька тижнів тому почав діяти новий порядок надання компенсацій роботодавцям. В чому полягають нововведення?
- Роботодавцям передбачено надання трьох видів компенсацій.
Компенсація ЄСВ передбачена за працевлаштування одиноких батьків; батьків дітей з інвалідністю; осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років; довготривалих безробітних.
50% фактичних витрат на оплату праці компенсуються за працевлаштування осіб з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку та учасників бойових дій.
50% мінімальної заробітної плати компенсуються за працевлаштування безробітних, віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців; віком до 35 років – на перше робоче місце та звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – на перше робоче місце після такого звільнення.
Також на 2023 рік продовжено програму згідно з якою за кожного працевлаштованого з числа ВПО держава виплачує підприємцю 6700 грн впродовж 2 місяців.
Насамкінець наголошу, що служба зайнятості видає ваучери особам, яким виповнилося 45 років, і які не перебувають у нас на обліку, але бажають отримати робітничу професію за рахунок держави.
Такі люди можуть до нас звернутися у будь-який час. Служба зайнятості оплачує навчання у повному розмірі, після чого пропонує випускникам роботу. Це – цікава пропозиція, і, сподіваюся, з часом нею скористається багато жителів як Кагарлицької, так і Ржищівської громад.
4 березня до Кагарлика прибула фура вщент завантажена енергетичним обладнанням, товарами медичного та гігієнічного спрямування, продуктами, теплим одягом, спальними мішками, дитячими пелюшками, ковдрами. Все це – гуманітарна допомога від мерії та жителів французького міста Лібурн для Кагарличчини.
Активну участь у формуванні гуманітарного вантажу взяла мерія міста Лібурн та жителі муніципалітету. Завдяки будівельній компанії NGE вдалося придбати чотири потужних електрогенератори. А Громадська організація Ukraine Amitié (від Франції) та Благодійний фонд Vira from Ukraine (від України) допомогли знайти перевізника з України.
«Довгомір» прибув до Кагарлика ще о пів на восьму. Тут його зустрів міський голова Олександр Панюта, його заступник Іван Семцов та начальник відділу архітектури та містобудування Володимир Бойко. Згодом сюди прибули й керівники комунальних підприємств міста, для яких призначається енергообладнання та їх працівники.
Водій, який доправив гуманітарну допомогу із Франції, розповів, що перед відправкою відбувся мітинг місцевих жителів на підтримку України.
Щоб швидше розвантажити автомобіль приватний підприємець Микола Гриценко, та ТОВ «Баланс Агро Центр» надали автонавантажувачі, а приватний підприємець Микола Ломака – автокран. Допомагали в розвантаженні й військовослужбовці.
Та, не зважаючи на дружню і чітко організовану роботу весь процес тривав близько двох годин. Піддони, ящики та пакунки із різноманітним крамом від жителів Лібурну та мерії складували в приміщенні Кагарлицького центру культури та дозвілля. Тут ними опікуватимуться представники Служби у справах дітей Кагарлицької міської ради. Товари медичного призначення передадуть до медзакладів. Інше – розподілять між внутрішньо переміщеними особами, які проживають на Кагарличчині.
Що стосується генераторів, то вони призначені для об’єктів критичної інфраструктури Кагарлицької МТГ. Два перевезли на обєкти водопостачання та водовідведення Кагарликводоканалу, по одному використовуватимуть як резервні джерела живлення у Кагарлицькій багатопрофільній лікарні та Центрі надання адміністративних послуг.
«Ми вдячні французькій стороні, мерії Лібурну та його жителям, усім, хто доклав зусиль, до збору та транспортування цього вантажу до Кагарлика, - зазначив голова громади Олександр Панюта. - Нам важлива така підтримка. Все, що ми отримали буде використано за призначенням. Ми ж сподіваємося на подальшу співпрацю в різноманітних сферах. В розвиток наших стосунків і після Перемоги, - констатував очільник Кагарлицької МТГ».
2 березня Державна служба якості освіти України спільно з управлінням Державної служби якості освіти у Київській області презентували Порадник для директора закладу дошкільної освіти «Як створити та розбудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти». Захід відбувався на базі Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Учасники – голови територіальних громад, заступники голів з гуманітарних питань територіальних громад, заступник директора департаменту освіти і науки Київської ОДА, керівники органів управління освітою територіальних громад, керівники центрів професійного розвитку педагогічних працівників, директори та вихователі-методисти закладів дошкільної освіти Київської області; представники ВГО «Асоціації працівників дошкільної освіти».
Відкрили захід та окреслили основні теми для розгляду у ході презентації: Іван ЮРІЙЧУК, заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби якості освіти України; Григорій ТОРБІН, проректор з наукової роботи Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, професор кафедри математичного аналізу та диференціальних рівнянь, доктор фізико-математичних наук; Світлана НЕРЯНОВА, начальник відділу дошкільної освіти головного управління загальної середньої та дошкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України; Анастасія КОНОВАЛОВА, спеціаліст з питань дошкільної освіти ЮНІСЕФ в Україні.
Учасники заходу обговорили важливі питання, що постали перед освітянською спільною дошкільників щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, та можливі шляхи їх розв’язання.
З доповідями виступили:
Юрій ВЕРГУН, директор департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України.
Вікторія ТРЕТЯК, головний редактор журналу «Практика управління дошкільним закладом» Цифрового видавництва Експертус;
Ніна ОМЕЛЬЯНЕНКО, голова правління ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти», шеф-редактор управлінських видань Цифрового видавництва Експертус;
Юлія УСТИЧ, заступник Ірпінського міського голови;
Ірина ТУНИК, начальник відділу дошкільних, позашкільних закладів та виховної роботи управління освіти і науки Броварської міської ради;
Галина ШИМАНСЬКА, директор закладу дошкільної освіти № 25, м. Житомир;
Олена МАТВІЄНКО, заступник декана Педагогічного факультету з наукової роботи та міжнародних зв’язків, завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання Українського Державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор;
Ганна ЦВЄТКОВА, завідувач кафедри дошкільної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, професор, доктор педагогічних наук.
Команда «ДЮСШ-ДРУЖБА» міста Кагарлик у складі юнаків 2008 року народження стала переможцем Чемпіонату Київської області з футзалу - 2023.
26 лютого у Кагарлику в приміщенні фізкультурно-оздоровчого комплексу відбулася фінальна частина Чемпіонату Київської області з футзалу серед юнацьких команд. За призові місця боролися команди із Кагарлика, Яготина, Білої Церкви та Борисполя.
У першому півфінальному матчі зустрілися команди ДЮСШ Яготин та ФК «Зміна» Біла Церква. В основний час гра закінчилася з рахунком 1-1. А от у післяматчевих 6-метрових ударах перевагу показали гравці ДЮСШ Яготин із рахунком 5-3.
Другий півфінал відбувся між «ДЮСШ-ДРУЖБА» - «Бориспіль-спорт». Рахунок 2-0 на користь команди кагарличан.
Матч за третє місце завершився перемогою ФК «Зміна» над «Бориспіль-спорт» із рахунком 6-1.
У фіналі «ДЮСШ-ДРУЖБА» Кагарлик із рахунком 7-0 перемогла ДЮСШ Яготин. Кращим гравцем Чемпіонату визнано воротаря команди з Кагарлика Михайла Коваленка.
У нагородженні призерів чемпіонату взяв участь голова Кагарлицької громади Олександр Панюта. Президент ПФК «ДРУЖБА» Олександр Онищенко привітав команду з перемогою та подарував юним футболістам цінні подарунки.
«Вітаємо «ДЮСШ-ДРУЖБА» із гарною грою та перемогою. Дякуємо батьківському колективу, а також вболівальникам за чудову підтримку команди», - зазначає тренер команди, директор ДЮСШ Роман Свиридченко.
Реформування системи охорони здоров’я ставить до медзакладів нові вимоги. Щоб отримати кошти від Національної служби здоров’я – тобто підписати відповідні пакети медпослуг – медзаклади повинні бути забезпечені належним обладнанням та мати в штаті відповідних спеціалістів.
Ми розпитали в головного лікаря Кагарлицької багатопрофільної лікарні Марії Недолько, яке обладнання є в закладі для проведення діагностики у пацієнтів. Що отримала чи придбала лікарня протягом останнього часу? Адже в період спалаху коронавірусу Кагарлицька БПЛ мала статус ковідного госпіталя, тож сюди надходила специфічна апаратура, саме з акцентом на лікуванні коронавірусу.
– Медичну допомогу потрібно надавати і вчасно, і якісно - це аксіома. Але якщо немає належного обладнання, то це зробити важко, навіть при наявності спеціалістів. Дякуючи нашому міському голові Олександру Панюті, нашим депутатам міськради, ми у 2022 році зробили дуже багато для поповнення нашої матеріально-технічної бази. Зокрема, завдячуємо діагностичним обладнанням.
За кошти місцевого бюджету ми відремонтували флюорограф. Це дуже важливий і потужний крок у діагностиці. І флюорографія в нас зараз на високому рівні: чудовий апарат, прекрасні спеціалісти.
І флюорографічна, і рентгенографічна діагностика знаходиться на високому рівні. Але хочу, щоб і пацієнти зрозуміли такий нюанс: у кожного апарату - чи то флюорограф, чи УЗД-апарат, чи рентген - е певні технічні можливості й обмеження. Вони безперервно можуть працювати лише певний період часу. Далі обладнанню потрібно «відпочити». Перевантаження призведуть до того, що апарат або зламається, або видаватиме некоректні результати. Тому й неможливо обстежити всіх бажаючих одночасно.
Принагідно хочу зауважити, що ми маємо всі технічні та матеріальні можливості видавати пацієнтам, які пройшли рентгеноскопію, плівки із результатами. Так, це зараз не є обов’язковим, бо ми маємо сучасний рентгенапарат, який передає зображення лікарю-рентгенологу на монітор для опису. За потребою цей знімок може бути переданий мережею іншому лікарю або записаний на флешку. Але якщо пацієнт бажає мати роздрукований знімок - цьому немає ніяких перепон. Йому такий знімок роздрукують. Причому абсолютно безкоштовно.
Також ми нещодавно за МОЗовським розподілом отримали новий портативний рентген апарат, який буде встановлено в хірургічному відділенні. Точніше кажучи, він там уже знаходиться, але в запакованому вигляді. Нині триває оформлення документів та дозволів на початок роботи на ньому. Коштує цей рентгенапарат близько 2,5 мільйона гривень. Із доставкою його із Києва нам посприяла Кагарлицька міська рада - знайшли перевізника.
Моєю мрією є придбати мамограф (апарат для обстеження молочних залоз у жінок). Хоча для нас це придбання непосильне: цифровий апарат коштує 4-5 мільйонів гривень. Але це придбання дало б змогу нам підписати ще один пакет медичної допомоги із НСЗУ.
Також за кошти місцевого бюджету ми придбали портативний УЗД-апарат. Працює це обладнання чудово. Він може живитися від акумулятора, тож, незважаючи на те, що знаходиться в пологовому відділенні, за його допомогою можна обстежити хворих в інших відділеннях. Наприклад, в хірургічному чи реанімації.
Окрім портативного УЗД-апарата, ми маємо новий стаціонарний в поліклініці. Його вартість 649 тисяч гривень. До нього ми придбали три датчики: один, що можна обстежувати щитоподібну залозу, інший - робити ЕХО серця. Також окремо до цього апарата за 85 тисяч докупили вагінальний датчик, що дає змогу обстежувати жінок без повного сечового міхура.
Також для пологового відділення ми придбали за 248 тисяч гривень аудіометр. Тепер ми можемо у перші три дні після народження визначити чи все нормально у немовляти зі слухом, чи немає проблем. Дякувати Богу, така патологія трапляється рідко, але її потрібно швидко визначити. Бо ж якщо до року дитина не говорить, то як дізнатися, чи це вона просто не говорить, чи в неї проблеми зі слухом?
Ще за 530 тисяч гривень купили сучасний фетальний монітор. Фетальні монітори в нас є, але цей більш досконалий – із розшифровкою. Він записує сердечко ще ненародженої дитини, стан матки вагітної і відразу видає розшифровку.
Значним надбанням є киснева станція. На неї було виділено державою 765 тисяч гривень. Але коштом місцевого бюджету зроблено проєкт. Також за кошти місцевого бюджету було проведено киснепровід та обладнано подачу кисню в інфекційне відділення.
Наприкінці минулого року ми придбали за власні кошти, які заробили в НСЗУ, відеогастроскоп. Ним можна побачити передракові стани шлунку. А зараз, вже за кошти місцевого бюджету, придбали до нього насадку – гнучкий колоноскоп, і тепер можемо обстежувати ще й кишківник.
Також наприкінці 2022 року ми придбали до відеостійки два датчики: гістероскоп, яким можна буде виявляти проблеми жіночі, як от поліпи в матці, та цистоскоп для огляду сечового міхура.
Кілька слів хочу сказати за нашу лабораторію - тут можна робити всі базові аналізи, які роблять комерційні лабораторії. Єдина різниця, що в нас потрібно взяти направлення лікаря: або сімейного, або лікуючого. Тобто витратити трохи часу. Але, на відміну від комерційних лабораторій, ці аналізи ми робимо безкоштовно.
Стосовно вартості обстежень: якщо воно проводиться за направленням сімейного або лікуючого лікаря, то ця процедура безкоштовна. Причому немає значення з якої лікарні виписане направлення: чи то Кагарлицької, а чи якоїсь іншої. Адже за хворого платить НСЗУ.
Тож, як бачите, у Кагарлицькій багатопрофільній лікарні зараз доступна рання діагностика всіх захворювань. Захворювання дихальних шляхів: флюорографія, рентген. Захворювання сечового міхура: цистоскоп, УЗД-апарат. Захворювання шлунково-кишкового тракту: відеогастроскоп з різними насадками. Наша лабораторія робить усі необхідні аналізи за направленням лікарів.
У планах є ще запуск у роботу придбання певного обладнання. Але про них розповімо, коли ці плани втіляться в життя.
На життєвому шляху мені щастило на зустрічі з добрими і щирими, щедрими душею людьми. Серед них – Коваль Надія Власівна, нині пенсіонерка, яку, вочевидь, добре пам’ятають представники старшого покоління як висококласного фахівця-будівельника – головного зодчого Кагарличчини на рубежі минулого й нинішнього століть. У ті роки я працював на посаді директора міської школи №3, і за сприяння тодішнього керівництва району і міста, підтримки організацій, підприємств та установ Кагарличчини тоді вдалося на пришкільній території спорудити спортивний майданчик зі стадіоном, біговими доріжками і майданчиками для волейболу, баскетболу та тенісу, а також розібрати поряд зі школою аварійно небезпечну недобудову басейну, яка іржавими штирями арматури, хоч і була огороджена, роками загрожувала життю і здоров’ю допитливих школярів. Добудувати басейн не знайшли коштів навіть у хвалені деким радянські часи, а з плином років оголена, поїдена іржею арматура все одно не годилася для продовження будівельних робіт. Зате бетонні блоки, видобуті з фундаменту недобудованого басейну, пішли на благородну справу – спорудження Свято-Троїцького храму, який нині є окрасою нашого міста. І серед зодчих тієї величної споруди, як і спортмайданчика біля школи, була Коваль Надія Власівна. Розповідаючи про часи будівництва храму в Кагарлику, Надія Власівна із вдячністю згадує й тих, хто на вищих щаблях – на рівні області, держави – сприяв добрій справі, зокрема про свою колегу Пашковську (Бондаренко) Нелю Сергіївну, а також нашого земляка Демиденка Аркадія Федоровича, на честь якого названо одну з вулиць у Кагарлику.
Про свій внесок у будівництво храму Надія Власівна через скромність говорить мало, зате її колеги в одній із ювілейних віршованих присвят підкреслюють: «Це ж Надії ідея, Це її старання, І що храм збудований – Її мудрування! І храм засіяв у нас – Гарний, величний – Цей храм не поступиться Навіть столичним!»
Надія Власівна родом із Чернігівщини, але вже понад пів століття її доля пов’язана з Кагарличчиною. Пройшла славний життєвий шлях, про що свідчать пам’ятні відзнаки, як-от Грамота Ради Київської обласної організації ветеранів України за особистий вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, збереження пам’яті про мужність, стійкість, відвагу і героїзм у роки Другої світової війни, патріотичне виховання молоді на славних традиціях старшого покоління, за сприяння соціальному захисту ветеранів і багаторічну громадську діяльність, а також відзнака Президента України – медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників».
…У 1972 році Коваль Надія Власівна і її чоловік Коваль Петро Махтейович (світлу пам’ять про якого нині бережуть кагарличани) закінчили Київський будівельний інститут і отримали направлення в Кагарлик. 13 липня 1973 року вони із півторарічним сином Віталієм приїхали в наше місто. Через місяць Петра Махтейовича призначили районним архітектором, а Надію Власівну прийнято на роботу в ПМК-23 тресту «Білоцерківсільбуд».
«Начальником ПМК-23 був Маліков Расім Магафурович, – пригадує Надія Власівна, – а начальником тресту «Білоцерківсільбуд» – Переверцев». Роботу виконувала сумлінно: складала графіки і виконувала заявки на будівельні матеріали та здійснювала їхнє списання за формою №286. Добре пам’ятає, як 30 квітня 1974 року їй була оголошена Подяка за досягнуті високі показники і сумлінне ставлення до праці. Коваль Надію Власівну призначили читати лекції будівельникам різних спеціальностей: малярам, штукатурам, столярам, каменярам, бетонувальникам, зварювальникам. Самотужки виконала ремонтні роботи в кабінеті (чи здатні на це нинішні чиновники?), готувала плани роботи, які погоджувала в тресті «Білоцерківсільбуд», та читала лекції. У липні 1974 року їй була оголошена Подяка за добре організоване і проведене навчання на курсах цільового призначення. Люди були задоволені роботою Коваль Надії Власівни і її турботою про них: на той час вона мала зарплату 180-200 крб, а робітникам збільшили з 80 до 150 крб.
Після ліквідації ПМК-23 Надію Власівну в червні 1976-го року було переведено в Миронівське ПМК-21 згідно з наказом по тресту і призначено інженером виробничо-технічного відділу.
Радісні життєві події відбулися рік за роком: у березні 1976-го народилася донечка Людмила, а в жовтні 1977-го – Інна. Проте уже в травні 1979 року Надія Власівна прийнята на роботу в Кагарлицький бурякорадгосп старшим економістом із праці. Звільнившись через пів року за власним бажанням, була зарахована на посаду інженера інспекції Державного архітектурного будівельного контролю – заступником районного архітектора. Скромно говорить пані Надія про свої трудові успіхи тих часів, показуючи документи, які свідчать про нагородження взимку 1986-го за рішенням облвиконкому медаллю «Ветеран праці», а в березні цього ж року – Подякою за досягнуті високі виробничі показники.
Перебуваючи в кадровому резерві, Надія Коваль певний час виконувала обов’язки завідуючої відділом містобудування та архітектури, а 23 вересня 1998 року призначена на посаду завідуючої відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства з присвоєнням 11 рангу державного службовця.
Надія Власівна була справді фахівцем своєї справи, тож попри пенсійний вік їй у лютому 1999-го було продовжено термін перебування на державній службі, а в березні 2001-го – ще раз. І тільки в липні 2002 року Надію Власівну було звільнено з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства у зв’язку з виходом на пенсію.
…Надія Власівна показує архівні фотографії, серед яких – затишний інтер’єр Ржищівського геріатричного пансіонату – одного з її дітищ; під час своєї розповіді вона не згадала жодної сумної сторінки, хоч такі в житті, звісно, були. Вона залишається все такою ж енергійною, життєрадісною, прагне кожному чимось допомогти, як невтомно робила це все своє життя. Добрі справи Надії Власівни Коваль житимуть теплим спогадом у всіх, хто її знає.
Нещодавно Надія Власівна відзначила свій День народження. Приєднуємося до численних вітань рідних і близьких, друзів іменинниці і зичимо їй кріпкого здоров’я та щасливого довголіття!
У Кагарлику двоє рибалок провалилися під лід. Один чоловік вибрався з води сам, а іншого дістали рятувальники.
Про те, що в Кагарлику на Заводському ставку рибалка провалився під лід та не може вибратися на берег, оперативно-диспетчерська служба 19-ї Державної пожежної рятувальної частини м. Кагарлик отримала повідомлення 18 лютого о 13:06.
За викликом негайно вирушили рятувальники, які перебували на чергуванні.
Виявилося, що двоє рибалок опинилися у воді за 20 метрів від берега. Один із чоловіків зміг самостійно вибратися на лід. А от другий знаходився у крижаній воді та потребував допомоги.
Кагарлицькі рятувальники дістали чоловіка із води та передали працівникам екстреної медичної допомоги. Медики доправили любителя зимової риболовлі до Кагарлицької багатопрофільної лікарні. У нього діагностували переохолодження.
«Зважаючи на нинішню зиму, значні коливання температури, любителям підлідної риболовлі потрібно бути вкрай уважними та обережними та дотримуватися правил поводження на льоду, - коментує подію Олександр Раснюк, начальник 19-ї ДПРЧ м. Кагарлик. - Пам’ятайте, що ваші життя та здоров’я важливіші за будь-який улов.»
У 2023 році пенсії для українців знову будуть підвищені. Вже у березні Уряд проведе індексацію пенсій на 20%. Під індексацію підпадатимуть усі категорії, визначені в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«За дорученням Президента України ми робимо індексацію пенсій попри те, що законом України про державний бюджет на 2023 рік така індексація не є обов’язковою. Уряд виконує свої зобов’язання перед людьми. Ми допомагаємо тим, хто цього найбільше потребує. Індексація виплат торкнеться більш, ніж 10 мільйонів українців», — зазначив очільник Уряду.
Крім того, цьогоріч Уряд збереже всі доплати до пенсії за віком у межах програми, яку ініціював Президент України Володимир Зеленський. Денис Шмигаль підкреслив, що пенсіонери віком понад 80 років продовжать отримувати щомісячну доплату в 500 грн. Для пенсіонерів віком 75-80 років ця доплата становить до 400 грн на місяць, а для пенсіонерів 70-75 років — до 300 грн.
«Загалом цього року держава планує витратити на пенсійне забезпечення понад 700 млрд грн. Попри війну, ми знаходимо можливості підвищувати виплати, допомагати та підтримувати», — наголосив Прем’єр-міністр.
За словами Глави Уряду, у 2022 році держава спрямувала на соціальні виплати близько 800 млрд грн. Зокрема, на пенсії було спрямовано 575 млрд грн. Це на 65 млрд грн, або на 12,5% більше, ніж у 2021 році.