Пошук

Стихійні ринки: у чому їх небезпека та які штрафи за торгівлю на вулиці

Навесні та влітку традиційно збільшується кількість продавців різної домашньої продукції на вулицях міста. Як правило, «з рук» продаються овочі та молоко, інколи – риба та м’ясо. Чи безпечно купувати продукти у таких людей та в чому криється небезпека роз’яснює головний спеціаліст відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Обухівського райуправління ГУ Держпродспоживслужби у Київській області Іван ЛИСЕНКО.

- Іване Васильовичу, як законодавство регулює вуличну торгівлю, адже не секрет, що в людних місцях, особливо влітку, кількість стихійних ринків з кожним днем зростає?

- Слід пам’ятати, що єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів, - ринок. Щоб здійснювати продаж товарів на його території, потрібно сплатити ринковий збір, мати при собі документи, які підтверджують якість продукції, медичну книжку та висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи.
Втім, дехто намагається обійти всі ці правила, і продає у недозволених місцях, переважно, в місцях великого скупчення людей, що є абсолютно незаконним.
У всіх територіальних громадах Обухівського району, в т.ч. і в Кагарлицькій, створені постійно діючі комісії боротьби зі стихійною торгівлею. До їх складу входять як працівники Держпродспоживслужби, так і представники поліції, органів місцевого самоврядування (як правило, інспектори з благоустрою). Вони і здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у цій сфері.
Так нещодавно у сусідньому з Кагарликом Ржищеві було ліквідовано один з осередків стихійної торгівлі поблизу магазину «Фора» - там вздовж тротуарів продавалася переважно м’ясна продукція. Усіх порушників було притягнуто до адміністративної відповідальності.

- Про які штрафи йде мова?

- Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення торгівля «з рук» на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, це незначні суми – від 17 до 119 грн, але слід мати на увазі, що оскільки рішення виносить суд, то на порушників покладається ще і сплата судового збору, а це вже немалі кошти. До того ж поліція має право до розгляду питання судом вилучати всю продукцію, яка реалізовувалася незаконно, з подальшою її утилізацією.
Якщо ми повернемося до ситуації в Ржищеві, про яку я щойно говорив, то там порушників притягли до суворішої відповідальності – по 152-й статті цього ж Кодексу – за порушення правил благоустрою територій населених пунктів, а це вже значно більші штрафи, ніж просто за торгівлю на вулицях чи площах, їх максимальний розмір - 1360 гривень.
Звичайно, коли вживання в їжу харчових продуктів, придбаних у непризначених для торгівлі місцях, призвело до втрати здоров’я чи інших тяжких наслідків, то можна говорити і про кримінальну відповідальність.

- Які продукти несуть найбільшу загрозу для здоров’я людей в плані поширення інфекцій?

- Купуючи продукцію на стихійних ринках, люди серйозно ризикують своїм здоров’ям, оскільки про якість такої продукції не знає ніхто. Особливо це стосується м’ясних, рибних і молочних продуктів, які вимагають особливих умов зберігання, продажу та підлягають обов’язковій ветеринарно-санітарній експертизі.
Чому купувати «з рук» так небезпечно? Приватні особи, які виготовляють та реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. Окрім цього, за відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови її зберігання і транспортування, термін придатності до споживання.
Особливо слід бути уважним під час купівлі в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби, м’ясних і грибних консервів. Адже, купуючи цю продукцію на стихійних ринках, можна заодно купити і ботулізм.
Всі мабуть пам’ятають минулорічну інформацію про виявлення на Київщині 4 випадків захворювань на ботулізм. Нашу громаду це лихо обійшло і не в останню чергу завдяки активній роботі відповідних постійно діючих комісій, які моніторили ці питання, запобігали реалізації риби без дотримання температурного режиму та без документів.
Тож звертаюся до всіх ваших читачів не піддавати власне здоров’я небезпеці, пов’язаній із вживанням у їжу продуктів негарантованої якості.
Пам’ятайте: стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування.

У Кагарлику пройшов благодійний творчий звіт учнів мистецької школи

2 червня усі поціновувачі музики, пісень і танців мали змогу насолодитися виступами юних талантів Кагарличчини. Адже саме цього дня у міському Будинку культури відбувся благодійний творчий звіт Кагарлицької мистецької школи під промовистою назвою «Шлях до перемоги». На заході було презентовано і художні роботи учнів закладу.

Концертна програма складалася із 25 номерів. Розпочався ж благодійний творчий звіт із хвилини мовчання за загиблим 26 травня на фронті жителем Черняхова Іваном Ляшком.

Привітав учнів та педагогів із закінченням навчального року і міський голова Олександр Панюта. Він запевнив усіх, що міська влада й надалі допомагатиме мистецькій школі у вирішенні, передусім, матеріальних питань, а також вручив для закладу подарунки. Сертифікат на ремонтні роботи та телевізор отримав директор Микола Громико.

Першими на сцену вийшли учасники народно-інструментального ансамблю «Колорит» (художній керівник - Наталія Колисан, концертмейстер - Наталія Сінгаєвська). По цьому музичну естафету перейняли Лілія Довгопол («Індіанська серенада»), Ірина Рибак (австрійська народна пісня «Про Віденський ліс»).

Традиційно на концерті звучали українські мелодії та пісні, які цього разу виконували вокальний ансамбль «Співаночки» (викладач - Тетяна Голдобіна, концертмейстер - Сергій Шевченко), Ростислав Сандул, вокальний ансамбль «Первоцвіт» (викладач - Яна Гребеневич, концертмейстер - Тетяна Кононенко), Аділє Авамілєва, ансамбль гітаристів «Акорд» (викладач - Наталія Колисан), вокальний ансамбль «Кралечки» (викладач - Людмила Ігнатенко, концертмейстер - Сергій Шевченко). Кожен виступ юних артистів супроводжувався гучними оплесками.

Тепло зустрічав зал і ансамбль духових інструментів (викладач - Ігор Ільченко), і фортепіанний ансамбль (викладачі - Наталія Сінгаєвська та Марина Тарасенко), і Зразковий ансамбль баяністів «Гармонія» (художній керівник - Микола Громико, концертмейстер - Ганна Ільєнко).

Запальні танці у виконанні хореографічного колективу «Оріяна» (хореограф-постановник - Наталія Кукош, концертмейстер — Олег Даниленко) додали концерту особливої родзинки, як і виступи учнів театрального відділення (викладач Лейла Джабієва).

Чудово підготувалися до звітного концерту і інші учні мистецької школи, які того дня вийшли на сцену: Дарина Тарасенко, Анастасія Найдич, Максим Коломієць, Вікторія Матюшенкова та Ганна Ільєнко.

Глядачі щиро дякували дітям за їхню творчість, креативність і талант, а педагогам закладу - за їхню працю, за те, що вони діляться з майбутніми артистами та художниками своїм досвідом, знаннями.

Завершився благодійний творчий звіт Кагарлицької мистецької школи композицією «Шлях до перемоги».

Віримо, що попереду у юних талантів успішне творче майбутнє. Головне – не зупинятися на досягнутому!

Навчальний рік – фінішував!

«Хеппі енд» – кажуть англійці. «Фініта!» – посміхаються італійці. А ми констатуємо: 2022-23 навчальний рік завершився! Це стало темою розмови з начальником відділу освіти Кагарлицької міської ради Надією ОМЕЛЬЧЕНКО. Подаємо розширені тези з її розповіді.

ГОЛОВНЕ – БЕЗПЕКА

Рік видався важким, як ніколи. Увесь навчальний рік ми працювали в умовах воєнного стану – уперше в новітній історії, тож головною передумовою навчання стало створення безпечних умов перебування учнів і вчителів у ліцеях і гімназії Кагарлицької громади. І ми цього добилися! Керівництво громади потурбувалося про облаштування найпростіших укриттів, і навчальний процес проводився в очній і змішаній формах, тобто очне навчання чергувалося з дистанційним.
Обсяг роботи – величезний. Кожне укриття було облаштоване освітленням і резервним живленням, підключені генератори, і все те – із суворим дотриманням пожежної безпеки. Плюс біотуалети, найнеобхідніші медикаменти, питна вода і найпростіші продукти харчування.

БЛЕКАУТ – НЕ ПРО НАС!

Вчити дітей без світла практично неможливо, і відключення електрики стало викликом для освітян. Та кожний навчальний заклад отримав генератори, для яких придбали бензин і мастила. Генератори купувалися на кошти державного (для опорних ліцеїв) і місцевого бюджетів, і таким чином їх отримали всі 32 заклади освіти, включаючи дитсадки. Тут важливою стала допомога благодійників, зарубіжних країн-партнерів і та, яку надавали за програмами ООН та ЮНІСЕФ. Живлення підключили і до укриттів, і до класів та кабінетів. Так що освітяни не стали заручниками блекауту.
Понад те, наші учні не просто ходили в свої ліцеї і гімназію чи вчилися віддалено, а й здобули немало призових місць у конкурсах, олімпіадах, інтелектуальних, творчих і спортивних змаганнях від обласного рівня до міжнародного. Так що і педагоги, і вихованці виявились на висоті виконання завдань, які ставить перед нами і Міносвіти, і вчительське сумління.

ХАРЧУВАННЯ: ПОДЯКА КУХАРЯМ І ПІЛЬГИ СІМ’ЯМ

Світло вимикали за різними графіками в селах і місті, на різних вулицях, і це створювало додаткові труднощі у плані організації харчування дітей в закладах освіти. Тому я дуже вдячна працівникам шкільних і садківських кухонь, які ставали до праці о 4-й, о 5-й годині ранку, щоб підготувати дітям здорову їжу до вимкнення світла, а потім подбати, щоб страви були гарячими, коли світло з’являлося. А генератори посприяли і тому, що, врешті, таки вдалося цю справу налагодити. Звісно, провели тендер щодо закупівлі продуктів для харчування в ліцеях, підписали договір.
Депутати міської ради ухвалили рішення про пільги по оплаті харчування дітей. Батьки учнів 1-4 класів платили 50% вартості їхнього харчування, решту – міський бюджет. Згідно із законом, право на безкоштовне харчування мають діти-сироти і позбавлені батьківського піклування, з класів на інклюзії, з малозабезпечених сімей, діти учасників бойових дій. Ми додали сюди дітей, чиї батьки служать в ЗСУ чи Нац­гвардії, або зникли безвісти, або перебувають у складі тероборони, а також дітей з багатодітних сімей.
Учні 1-4 класів двох ліцеїв – №2 ім. Дашенка і №3 харчувалися безкоштовно, бо цим закладам вдалося потрапити до ООНівської програми, згідно з якою батьківських 50% оплати взяла на себе ООН, а решту оплачував міськбюджет.

А ЯК НАШІ ЗА КОРДОНОМ?

З навчальних закладів громади 152 учнів виїхали з батьками за кордон, рятуючись від війни. Всі вони здобували освіту, кожна дитина була охоплена навчанням. Діти виходили на зв’язок з учителями дистанційно, згідно з розкладом і складеним графіком. Вони писали самостійні і контрольні роботи, відсилали вчителю певні види виконаних завдань. Кожна дитина отримала семестрове і річне оцінювання її навчальних досягнень.
Якщо діти вчилися в школі країни свого перебування, їм виставлялися оцінки, давалися документи про те оцінювання. Ті оцінки ми переводили в наші бали і заносили у відомості і журнали закладу, куди дитину у свій час зарахували.

ВІДПОЧИНОК З КОРИСТЮ

На базі Центру творчості з 5 червня працюють короткотривалі групи для відпочинку дітей. Першочергово в ті групи зараховують дітей ВПО, дітей пільгових категорій, решту – залежно від бажань родин. Педагоги ЦДЮТ налаштовані на роботу з цими дітьми, мають що запропонувати і малюкам, і школярам, а досвід наставників неодмінно зацікавить і дітей, і навіть дорослих. Планується і екскурсійна поїздка.
31 травня 2849 учнів і 243 вчителі із 11 ліцеїв і однієї гімназії Кагарлицької громади слухали пісню останнього дзвоника. У 170 одинадцятикласників попереду – національний мультипредметний тест, 295 дев’ятикласників визначаються з місцем свого подальшого навчання, а в решти ліцеїстів і гімназистів – ка-ні-ку-ли!

Мирівська "Дружба" стала володарем Кубка України з футболу серед аматорських команд

31 травня у Кагарлику відбувся матч-відповідь фіналу Кубка України з футболу серед аматорських команд між ПФК "Дружба" (Мирівка) та "Олімпія" (с. Савинці, Полтавська область). Гра закінчилася внічию 1:1. За результатами двох ігор Кубок здобули мирівські футболісти.

Оскільки перший матч, який проходив у Полтавській області завершився з мінімальною перевагою мирівських футболістів - 0:1, у матчі-відповіді багато що залежало від тактики гри, яку обрали тренери команд. Як і очікувалося, мирівчани більшу частину матчу грали переважно від захисту, ловлячи суперників на контратаках. І одна з них, на початку другого тайму, завершилася результативно - м'яч у ворота "Олімпії" забив 11 номер "Дружби" Роман Мачуленко.

Втім, гості не опустили рук, а навіть навпаки - ще посилили натиск на ворота "Дружби", і за 10 хвилин до кінця гри змогли розмочити ворота мирівчан, зрівнявши рахунок.

Остання десятихвилинка була найцікавішою. Втім, рахунок до фінального свистка так і не змінився. А це засвідчило, що мирівська "Дружба" вкотре здобула свій черговий трофей - цього разу наші земляки стали володарями Кубка України з футболу серед аматорських команд.

По закінченні фінального матчу гравці команд були нагороджені медалями: полтавська команда - срібними, а мирівська - золотими. Кращими гравцями визнано Романа Мачуленка («Дружба») та Олександра Брагу («Олімпія»).

Нагороди було вручено й арбітрам Михайлу Райді (м. Іршава, Закарпаття), Назарію Цмоканичу (м. Львів), Владиславу Дрикіну (м. Рівне), Сергію Задірану (Київщина).

Відзнаки Української асоціації футболу також отримали президент "Дружби" Олександр Онищенко, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та директор ФОК "Кагарличчини" Віктор Лисенко.

Свято дитинства від благодійного фонду «Рокада»

У перший день літа щорічно у більш ніж 30-ти країнах світу відзначається особливе й тепле у всіх значеннях цього слова свято - День захисту дітей. 29 травня у Кагарлику пройшло веселе дійство для дітей, сповнене безлічі сюрпризів та подарунків.

Святкову програму для малечі організував благодійний фонд «Рокада» за сприяння служби у справах дітей та сім’ї, а також відділу молоді та спорту Кагарлицької міської ради.

Цього року представники фонду проводять святкові зустрічі для маленьких жителів з різних міст Київщини. Особлива увага приділяється внутрішньо переміщеним особам, які тимчасово проживають далеко від рідної домівки, адже саме ці діти нині потребують посиленої уваги та турботи.

Герої сучасних мультфільмів-аніматори провели для дітлахів веселе шоу з цікавими іграми, кумедними танцями та незабутніми конкурсами.

Не було кінця радості та сміху того дня на майданчику біля фонтана Кагарлицького міського парку, діти з великим задоволенням брали участь у всіх конкурсах, показали силу, спритність, вміння бути єдиною згуртованою командою у веселих естафетах.

Того дня дійсно було весело! Маленькі гості не приховували своїх емоцій, адже вони були свідками і справжньої казки, і учасниками невеликої подорожі, організованої мультиплікаційними героями.

Представники фонду, вручаючи всім без винятку учасникам конкурсів подарунки, висловили сподівання, що діти запам’ятають святковий день надовго, і він залишиться в їхній пам’яті одним із найособливіших спогадів дитинства.

Головний інженер

ФОРТУНА – НА БОЦІ АКТИВНИХ

Гасло «Кадри вирішують все!» може здатися старомодним, але від того не перестає бути слушним. Для ПрАТ «Кагма» таким «кадром» є головний інженер підприємства Владислав Олександрович Добровольський. Тридцять вісім років незмінної, виснажливої, часом 24х7 вахти на своєму посту – щось та значать? І вахти доволі успішної, а не просто сумлінної, адже сама по собі сумлінність не гарантує успіху. Ось хоча б перше, що спадає на думку: у свій час успішні молокопереробні підприємства близьких до Кагарлика Миронівки, Богуслава, Таращі нині зникли з економічної карти, «Кагма» ж працює, долаючи бурхливі ринкові хвилі.

А яким він є, той колективний успіх, трудовий внесок у який скромного героя нашої оповіді не переоцінити? Про високий рівень організації праці на підприємстві і якості продукції свідчать численні відзнаки, лише окремі, бо повний перелік зайняв би багато місця на шпальті.

1998 – лауреат Всеукраїнської акції «Золота фортуна», номінація «Краща торгова марка».
2001 – Диплом центру стандартизації і метрології «За досягнення значного ділового успіху й стабільності виробництва, високої якості і конкурентоспроможності продукції, впровадження нових технологій та ефективних методів управління».
2001-2005 – щорічне відзначення Подяками від ДПА Київщини «За високий рівень податкової культури і сумлінне виконання податкових зобов’язань».
2003 – «Сертифікат визнання досконалості в Україні».
2004 – «Кагма» стає членом Клубу лідерів якості України, брала участь у 11 та 12-му Міжнародних форумах «Дні якості в Києві».
2005 – відзнака «Лідер харчової та переробної промисловості України» від комітету Верховної Ради з питань агрополітики та земвідносин.
2006 – переможець заключного етапу Всеукраїнського конкурсу-виставки «Кращий вітчизняний товар року», номінація «Молочна продукція».

Останніми роками подібні конкурси та акції проводяться не так активно, та це зовсім не применшує значення того, що тоді модернізувалося і впроваджувалося в цехах «Кагми» за ініціа­тивою Владислава Добровольського силами технічної служби підприємства. Багато чого можна згадати з минулих років: і пекельний чорнобильський 1986-й, коли на маслозавод везли молоко з кількох районів півночі області для переробки на масло, в якому вміст нуклідів порівняно з сировиною наближався до норми, і цехи працювали майже цілодобово, і шалену інфляцію початку 90-х, коли бартер став правити бал… Тоді й постав «мізковий трест», а це були директор підприємства Олексій Мірошник, головні – економіст Галина Бабич, інженер Владислав Добровольський та бухгалтер Петро Нагірний – перед завданням: як заводу втриматися на економічному «плаву» і розвиватися далі. І їм це вдалося!

МІСІЯ П’ЯТЬОХ «Я»  до САМОЇ ОДЕСИ

У 1993-му одним з перших в харчовій промисловості маслозавод перейшов на ринкові відносини, колектив приватизував підприємство. І почалася його новітня історія. По-перше, воно змінило форму власності і стало ТОВ «Фірма «Кагма», а по-друге… Ось тут перед головним інженером постало неозоре поле роботи, бо цехове устаткування застаріло, годі було й думати про випуск на ньому якісної продукції. Заощадили кошти на тому, що спочатку монтували лінії, бувші у вжитку, з інших підприємств. Владислав Добровольський з кагмівськими раціоналізаторами вдихали у старі вузли нове життя, доводили механізми до ладу. Запровадження виробництва технічного казеїну посприяло стабільним прибуткам від переробки вторинної сировини. Водночас вдосконалювалась технологія виробництва.

Наступний крок – модернізація і технічне переоснащення цехових ліній. А це – придбання верстатів для фасування молока чи продукції в паперові пакети (Фінляндія), потім – у поліетиленову плівку (Індія, країни Балтії), в полістирольні стаканчики (Балтія); монтаж термоізоляційних дверей низькотемпературних камер; автоматизація цеху із виробництва кисломолочної продукції; реконструкція лінії з виготовлення сметани, вершків, йогурту.

У 2004 реконструювали приймальне відділення сировини виробничого цеху, збудували нові офіс і прохідну. І при цьому виробництво не зупинялося ані на мить! Нині «Кагма» – сучасне молокопереробне підприємство, виробничі процеси на високотехнологічному обладнанні повністю автоматизовані, а якість молочної продукції, масла – на рівні європейських стандартів і нормативів. Звісно, за лаштунками бурхливого будівельно-виробничого життя колективу лишаються недоспані ночі головного інженера, емоції після невдач, від яких не застрахований ніхто, ну, а успіхи несли зовсім інші емоції…

Постійна модернізація виробництва та освоєння нових технологій (лише власними силами!) дозволили не тільки істотно розширити асортимент, який налічує до 50 найменувань, а й збільшити обсяг продукції. І в тому, що сьогодні «Кагма» випускає молоко, кефір, біокефір «Здоров’я», ряжанку, «Симбівіт», вершки, йогурти, сметану, кілька видів масла, в т.ч. шоколадне, сир кисломолочний і солодкі сирочки в асортименті – неабияка заслуга і технічної служби зокрема як складової колективу підприємства. Особливо відзначимо «Симбівіт», на виробництво якого в нашій області права належать «Кагмі». Це натуральний продукт, складові якого (пробіотики) сприяють нормалізації кишкової мікрофлори. Споживайте «Симбівіт» – доживете до ста літ! Споживачі чекають на продукцію «Кагми» не тільки в нашому місті, а й у столиці, Білій Церкві й Таращі, в Одесі.

Підприємство переробляє щодоби десятки тонн молока, а своє ім’я на ринку молочної продукції і в бізнесовому середовищі фірма зробила винятково на якості продукції – виключно з молочних складових, без додатків рослинного жиру. Її гарантія – знак торгових марок «Кагма», «Здоров’я», «Юніор». А знаєте, що таке місія п’ятьох «Я»? Це якість за п’ятьма напрямками: для замовників, засновників, персоналу, постачальників і для суспільства. Очолюваний тямущим молодим керівником Вадимом Мірошником колектив і прагне бути справним «місіонером». І, крім усього, забезпечує роботою 120 земляків.

Щоб не зійти з дистанції, треба постійно розвиватися, шукати новинки, розробляти нові технології, звісно ж, дбати про колектив. Власне, так і чинила «Кагма» упродовж десятиліть.

Інженерія, техніка, обладнання – «в крові» Владислава Добровольського змалку: ще школярем на канікулах охоче підробляв на Лучанському цукрозаводі. Тож коли після вишу прийшов начальником зміни на Кагарлицький цукрозавод, довго опановувати техніку і технологію виробництва не довелося. Якось так виходило, що кілька літ поспіль, коли цукровари починали сезон, заводська «Блискавка» (така собі міні-стіннівка), сповіщала, що зміна саме молодого спеціаліста Владислава Добровольського виходила на заплановану потужність переробки буряків. Нема вже тих заводів. А знання і вміння, інженерна кмітливість і прагнення до вдосконалення у молодого спеціаліста, а згодом – ветерана вельми знадобилися на «Кагмі». Нещодавно, у ювілейний рік свого народження, Владислав Олександрович пішов на заслужений відпочинок. Тож матиме більше часу для занять улюбленою справою – бджолярством.

На Донеччині загинув житель Кагарличчини Іван Ляшок

Кагарличчина знову в жалобі - захищаючи Україну від окупантів, загинув житель села Черняхів Іван Ляшок. Героя поховають у його рідному селі.

Іван Ляшок загинув 26 травня від поранень, несумісних із життям/

У січні 2023 року Іван був мобілізований до військової частини А2167 (72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців).

Тут він служив номером обслуги 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону. У складі цього підрозділу і бив ворога на Донеччині.

Івану було 32 роки.

У героя залишилися батьки, дружина та двоє синів. Івана поховають у рідному Черняхові на Заводському кладовищі.

Поліція Київщини запрошує до роти конвойної служби

Ми шукаємо вiдповiдальних, цiлеспрямованих та комунiкабельних людей, якi бажають присвятити свою кар'Еру службi на благо суспiльства.

Вимоги до кандидатiв:

- громадянство України,
- вiк вiд 18 рокiв,
- вiльне володiння укра'iнською мовою,
- повна загальна середня або вища освiта,
- знання Конституцiї України, ЗУ «Про Нацiональну полiцiю», ЗУ «Про запобiгання корупцi'i»

Ми пропонуємо:

- заробiтну плату вiд 20 000 грн (пiсля успiшного проходження первинно·професiйної пiдготовки),
- соцiальне забезпечення згiдно з дiючим законодавством, пiльговий лiзинг на житло, компенсацiю оренди за винайм житла,
- професiйну пiдготовку за мiжнародними стандартами,
- можливiсть отримання юридичної освiти, навчаючись на заочнiй формi навчання у вищих навчальних закладах системи МВС,
- перспективу кар'єрного росту.

За консультаціями звертайтесь за номером: 093 524 9365.

Як компенсувати втрати у результатах навчання. Освіта під час війни

Пандемія, а тепер повномасштабна війна росії проти України призвели до змін в організації освітнього процесу. Дистанційне навчання, повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність зв’язку — все це спричинило втрати у результатах навчання учнів і в якості освіти. Державна служба якості освіти України за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) провели дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році.

За результатами дослідження з’ясовано, як працюють заклади освіти в умовах воєнного стану та як війна вплинула на доступ дітей до освітнього процесу.

Освітні втрати під час війни зумовили: обмежений доступ до освітнього процесу, матеріально-технічне забезпечення, втрати в навчальному часі, зміни у контингенті учнів і педагогів, динаміку результатів навчання учнів через зміну форми здобуття освіти, зміни у психологічному стані учасників освітнього процесу.

«Автори досліджень визначили професійні та організаційні виклики, потреби, з якими зіткнулися заклади освіти, педагогічні працівники в умовах війни.
Сьогодні перед нами стоять серйозні виклики, тож надзвичайно важливо оновити зміст освіти, технології навчання, навчити дітей правильно діяти в різних надзвичайних ситуаціях, вміти долати стрес.
Лише в партнерстві і взаємодії усіх учасників освітнього процесу ми зможемо забезпечити якість освіти та досягти результату», — зазначила начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія Кревська.

На основі проведених досліджень Служба розробила рекомендації для органів державної влади, громад і безпосередньо шкіл щодо подолання цих втрат.

Для органів влади:

- забезпечити проведення загальнонаціональних моніторингів результатів навчання учнів під час дії правового режиму воєнного стану;
- розвивати систему освітніх вимірювань/оцінювань;
- розробити програму надолуження освітніх втрат у результатах навчання здобувачів освіти (національна система тьюторингу);
- продовжити роботу із забезпечення здобувачів освіти сучасними цифровими засобами навчання (особливо у сільській місцевості та для дітей з малозабезпечених сімей);
- інвестувати у професійних розвиток і підтримку педагогів;
- спільно з Державною службою якості освіти вжити заходів щодо відновлення під час правового режиму воєнного стану інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти (з дотриманням безпекових умов);
- створити умови для розвитку діагностичних інструментів як складової дидактичного забезпечення освітнього процесу (кожна навчальна програма має містити інструмент для оцінювання результатів навчання, передбачених Державними стандартами загальної середньої освіти).

Для засновників закладів освіти:

- завершити процес оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти в територіальній громаді;
- забезпечити умови для повернення до очного/змішаного навчання, особливого у закладах освіти, що розташовані у сільській місцевості (забезпечення укриттів);
- зібрати інформацію про учнів, які не мають засобів для навчання;
- забезпечити учнів вразливих категорій засобами для дистанційного навчання;
- забезпечити фінансування варіативної складової навчальних планів.

Для закладів освіти:

- забезпечити моніторинг результатів навчання здобувачів освіти з використанням діагностичного інструменту;
- здійснювати адаптивне гнучке планування, яке б передбачало перерозподіл навчального часу між темами, або розробляти власні навчальні програми, коригуючи зміст та результати навчання з урахуванням виявлених освітніх втрат;
- продовжити працювати над створенням методичної системи підтримки індивідуальної освітньої траєкторії учнів шляхом проведення індивідуальних занять, факультативів відповідно до навчального плану та /або за запитами учнів, консультацій з учнями для усунення прогалин у знаннях із предмету, розробки завдань різних рівнів складності для окремих учнів;
- посилити роботу в частині надання підтримки педагогічним працівникам щодо підвищення кваліфікації та професійного вдосконалення з питань методики роботи в умовах змішаного навчання;
- розробити стратегії адаптації освітнього процесу закладів освіти до роботи в умовах зміни режимів навчання.

Зазначені рекомендації надані на розгляд Міністрові освіти і науки України та представлені Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році було проведене у грудні 2022 – січні 2023 року.

Свято хранителів історії

18 травня музейники Кагарличчини приймали привітання з нагоди професійного свята - Всесвітнього дня музеїв.

З професійним святом музейників Кагарличчини привітав міський голова Олександр Панюта. Він вручив Подяки Кагарлицької міської ради за сумлінну працю, високий професіоналізм, популяризацію історії та культури краю, вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи директору Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Валентині Віценко, старшому науковому співробітнику цього закладу Ірині Мироненко, а також молодшому науковому співробітнику Кадомського сільського краєзнавчого музею Катерині Скуб.

На заході в експозиційному залі музею виступили директор закладу Валентина Віценко, в.о. начальника відділу культури Оксана Литвин. Голова Кагарлицької міської організації профспілки працівників культури Антоніна Коршунова, разом із вітаннями, вручила Грамоти ряду працівників музеїв.

Учасники святкової зустрічі обговорили перспективи розвитку мережі музеїв нашого краю, подальшого зміцнення їхньої матеріальної бази, а на завершення взяли участь в екскурсіях: загальній оглядовій і тематичній, присвяченій ще одній знаменній даті – Дню вишиванки.

Змагалися 112 юних патріотів

19 травня у Кагарлику відбувся територіальний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Змагання тривали 4 години. Перше місце посіли рої «Нескорені» та «Кагарлицька варта».

Змагалися представники 10 ліцеїв Кагарличчини

Учасників гри привітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта і начальник відділу освіти Надія Омельченко. Очільник громади подякував організаторам заходу, а насамперед – військовослужбовцям: тим, які надали матеріально-технічне забезпечення, і тим, які обороняють Україну від російських загарбників.
14 роїв, що брали участь у військово-патріотичній грі (а це 112 учасників у двох вікових категоріях), представляли 10 ліцеїв громади.
Це рої: Кагарлицький ліцей №1 - «Юні патріоти», «Нескорені»; Кагарлицький ліцей №2 ім. В. П. Дашенка - «Нащадки козаків», «Дашенківці-патріоти»; Кагарлицький ліцей №3 - «Відважні», «Кагарлицька варта»; Кагарлицький ліцей №4 - «Хоробрі серця»; Ставівський ліцей - «Орлан»; Буртівський ліцей - «Хортиця»; Переселенський ліцей - «Нащадки козаків», «Патріоти»; Мирівський ліцей - «Вільні люди»; Шубівський ліцей - «Отамани»; Черняхівський ліцей -«Нащадки козаків».

Наполегливість, вміння та знання

Рої показували свої наполегливість, вміння та знання в шести конкурсах та змаганнях: «Впоряд» (стройовий вишкіл), «Рятівник» (навички медичної підготовки), стрільба з пневматичної зброї, знання історії «Відун», «Фізична підготовка» й «Туристично-спортивна смуга перешкод».
Крім змагань, учасникам гри «Сокіл» («Джура») та гостям дійства продемонстрували майстер-класи військовослужбовці: вони познайомили їх із технікою та озброєнням. Зокрема, всі, хто бажав, оглядали бронетранспортер, фотографувалися біля нього, потримали в руках «Стінгер» та спробували управляти коптером. Учасників змагань пригостили обідом зі справжньої польової кухні.
Під час урочистого шикування по завершенню гри Олександр Панюта та Надія Омельченко подякували учням за їхній патріотизм і прагнення до перемоги. Також прозвучали слова вдячності на адресу приватних підприємців, які допомогли відділу освіти міськради в організації харчування учасників гри: Юрію Носенку і Ріті Касим.
Олександр Панюта вручив переможцям та учасникам гри грамоти й грошові сертифікати (на 5, 4, 3 та 2 тисячі гривень), а роям, що посіли перші місця, – ще й кубки.
Перші місця посіли рої: «Нескорені» Кагарлицького ліцею №1 та «Кагарлицька варта» ліцею №3.
Другі місця у роїв «Відважні» (Кагарлицький ліцей №3) та «Юні патріоти» (Кагарлицький ліцей №1).
Третій результат показали рої «Хортиця» (Буртівський ліцей) та «Нащадки козаків» (Кагарлицький ліцей №2).

Гімнастика, акробатика та танці на пілоні

Вже понад рік у Кагарлику потужно працює спортивна студія «MONACO». Чому вчать, як та для кого проходять заняття, як пілон покращує тіло – у нашому інтерв’ю.

ТАНЕЦЬ НА ПІЛОНІ - СУЧАСНИЙ ВИД МИСТЕЦТВА

– Що таке пілон і кому він підходить?

– Пілон – це інструмент для роботи. А от танець на пілоні – це сучасний вид мистецтва, заснований на вправах з гімнастики і великій роботі над власним тілом. Тут поєднують елементи гімнастики, танцю й акробатичні трюки. Якщо людина займається гімнастикою й спортивними танцями з дитинства і має гнучке тіло, її художні номери на пілоні та власні імпровізації можуть бути дуже красивими, заворожуючими, із складними трюками.
Робота на пілоні допомагає людині розвиватися. По-перше, її м’язи максимально працюють. По-друге, коли людина висить на пілоні головою вниз, їй треба думати і прораховувати кілька кроків вперед, щоб розрахувати як «зайти на інший рух». Я б сказала, це важкий спорт.
Дівчата, які ходили до нас на акробатику, гімнастику та пол-денс, мають гарні результати і на пілоні. Вони роблять гарні композиції в парі, поєднують складні елементи, добре взаємодіють між собою, вибудовуючи цікаві та складні фігури із власних тіл. Спина, руки, ноги, сідниці – працюють усі групи м’язів. Це непросто.
Нещодавно говорила з колегою із Київської області. Вона розповіла, що до неї на заняття прийшла жінка 64 років, яка вже має внуків. Свого часу вона була достатньо підготовлена, а зараз вирішила «підтягнутися». У залі вона працювала над собою, хоч великих надій на неї ніхто не покладав. Та жінка досягла своєї мети – її м’язи знову працювали, як належить, і вони з тренером були задоволені її результатами. Тож людина, яка має бажання та сміливість, може приходити на заняття у будь-якому віці і працювати над собою.

У Кагарлику в нас не було на заняттях такої дорослої людини, як у моєї колеги з Київщини (а та жінка, до речі, багато чого змогла!). У нас найменшій учасниці студії – 5, найстаршій – ледве за 40 років.

Найбільше мені подобається працювати з маленькими. Вони як щось зробили, постійно між собою змагаються і прагнуть більшого.

– У чому відмінність індивідуальних та групових занять? І які Ви радите відвідувати?

– Кожен обирає для себе сам. Та інколи люди обирають індивідуальні заняття через сором’язливість. Через це і не наважуються йти в групу. На індивідуальному занятті людина сама обирає програму – наприклад, сподобався трюк і хоче відпрацювати його. А на групових ми працюємо згідно з планом.

У СТУДІЮ ПРИЙМАЮТЬ ІЗ 4-Х РОКІВ

– З якого віку можна займатися дітям та як робота на пілоні покращує тіло? Як часто проходять тренування та який одяг слід обирати для занять?

– Гімнастикою – з 4, на пілоні – з 6.
До нас приходять люди різної статури. Для тих, хто ходить до нас на заняття, ми говоримо і про те, щоб людина дотримувалася правильного харчування. Даємо поради, ідеї та раціон харчування.
Робота на пілоні покращує тіло – укріплює не тільки м’язи, а й внутрішні органи.
Наші тренування проходять зазвичай тричі на тиждень.
У нас займаються в шортах, топах, футболках. Лосіни не підходять, бо треба щоб тіло торкалося пілона. За рахунок цього людина й тримається на ньому. Можна босоніж, можна в напівбалетках. Обов’язково закриті коліна (наколінники).
Музику ми використовуємо сучасну. І, звісно ж, не російську.
На занятті студійці спочатку розігріваються, потім розтягуються. Далі ми продовжуємо свою роботу за планом.
Мами дітей, які надихнулися результатами своїх дітей, приходять займатися також. Хоч і ненадовго. Взимку дорослі приходять частіше, як у весняно-літній період. Я пов’язую це із городньо-польовими роботами.
Чим ми надихаємося? Дивимося в Інтернеті на роботи інших людей. Із задоволенням їздили б для цього в інші міста Київщини.
Загалом наші студійці навчаються неймовірній кількості трюків – на прогинання, силу, розтяжку, крутіння, висіння, стійки на руках та інші акробатичні елементи. Через кардіонавантаження розігріваються м’язи і спалюються зайві калорії, особливо коли виконуються силові елементи. Ви б бачили наших дітей у роботі!

ПРАЦЮВАТИ НА ПІЛОНІ – ЦЕ ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ

- Давайте спробуємо зруйнувати стереотип, що танці на пілоні виконують вульгарні дівиці для розваг чоловіків.

- Від цих стереотипів всі уже давно відійшли. Усе це пішло з того часу, коли вважалося однією із розваг у публічних місцях. Танці на пілоні не були спортом, бо не мали складних елементів, як зараз. Та з часом це почало розвиватися у великих містах – пішло більше від гімнастики, яка у великому спорті. Люди із своїми даними почали шукати себе із намаганням розширити свій потенціал. Так як я, наприклад: займалася танцями, вирішила спробувати для себе і пілон.
Безсумнівно, працювати на пілоні – це займатися спортом. Тому що є і міжнародні змагання, і просто між студіями. Ми ще не змагаємося ні з ким, ми ще зовсім юна студія, але дуже цього хочемо і прагнемо.

Знаєте, створення танцю чи номера на пілоні – це як написання вірша: беруться окремі слова, римуються і поєднуються у гарний твір. А загалом танці – це розвиток пам’яті, координації, тіло дуже гарно працює з мозком. І, звісно, акторська майстерність!

ВАГАЄШСЯ – ПРИХОДЬ НА МАЙСТЕР-КЛАСИ

– Що порекомендуєте новачкам?

– Головне – не боятися нічого нового. Вивчати себе, працювати над своїм тілом, розвиватися.

Краще за все діти адаптуються тоді, коли у них в їхній справі є подружка або друг. Вони разом переживають свої маленькі перемоги і невдачі, підтримують один одного. Дівчата, які приходять разом, вживаються швидше у нашу спортивну родину. Для тих, хто вагається прийти до нас, ми робимо майстер-класи.

Тривалість нашого заняття - 1 година. Ходять не тільки дівчата, а й хлопці. Хлопців зазвичай цікавить акробатика, гімнастика та танці. Чому танці у нас вважаються спортивними? Тому що у наші постановки ми вставляємо спортивні трюки – напівсальто, стрибки тощо. Розучуємо ми їх на спортивних матах.

Важливою подією для наших студійців є той факт, що ми мали честь виступати перед кагарличанами на День міста, куди нас люб’язно запросили. Ми презентували містянам спортивний танець, до чого ставилися дуже відповідально.

Ще влаштовуємо виступи для батьків – гарно прикрашаємо зал, у нас все мигає, світиться, одночасно святкова і домашня атмосфера. Це особливі для нас дні. А найактивнішими для мене є діти 7-10 років.

– Які плани ставите перед собою надалі?

– Дуже хочу, щоб у нас в місті ми потроху виступали і демонстрували свої вміння.
Звісно, обставини, у яких ми живемо, невеселі. Але ми маємо розвиватися і рухатися вперед.
Хотіла б, щоб з іншими аналогічними студіями нас поєднували змагання, щоб ми вчилися один в одного, щоб діти адаптовувалися до сцени та потроху виступали – і це для нас буде крок вперед.
Бажаю усім нам Перемоги над російським злом, неймовірної краси та грації!

Працюють на результат: 17 призерів ліцею №1

Учні КЗ КМР «Кагарлицький ліцей №1» із року в рік виступають лідерами серед загальноосвітніх закладів громади за підсумками участі у Всеукраїнських та обласних етапах Все­українських учнівських олімпіад і різних конкурсів. Не винятком став і 2022-2023 навчальний рік.

У Всеукраїнському етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка наші ліцеїстки - учениця 7 класу Антоніна Громніцька та учениця 11 класу Ірина Черемис вибороли дипломи ІІІ ступеня (наставники - Тамара Черненко та Вікторія Довгоп’ят).

У 2022-2023 навчальному році в ІІІ обласному етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів та інших конкурсах учні нашого навчального закладу вибороли 27 призових місць.

Перші місця:

Софія Батуревич, 5 клас, І місце в обласному етапі XХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика;
Антоніна Громніцька, 7 клас, І місце в обласному етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка;
Катерина Лісова, 8 клас, виборола два І місця в обласному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, а також хімії;
Валерія Дідус, 10 клас, І місце в олімпіаді з біології;
Юлія Сорока, учениця 11 класу, І місце в олімпіаді з англійської мови.

Призові місця:

Анастасія Візьонок, 9 клас, ІІ місце в обласному етапі XХІІІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика, ІІ місце в олімпіадах з української мови та літератури, історії, англійської мови;
Ірина Черемис, 11 клас, ІІІ місце в обласному етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка, ІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури, ІІ місце в обласному етапі конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН в номінації “Українська література”;
Кароліна Малишева, ІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури;
Владислава Федорченко, 11 клас, ІІ місце з біології, ІІ місце в МАН в номінації “Історичне краєзнавство”;
Ярослав Редька, 8 клас, ІІ місце в олімпіаді з фізики;
Анастасія Нечитайло, 9 клас, виборола два ІІІ місця в олімпіадах з хімії та правознавства;
Валерія Дідус, 10 клас, ІІІ місце в олімпіаді з хімії;
Богдана Страшко, 11 клас, ІІ місце в МАН в номінації “Медицина”;
Владислав Пліва, 9 клас, ІІІ місце в МАН в номінації “Математика”;
Юлія Коваль, 9 клас, ІІІ місце в МАН в номінації “Англійська мова”;
Ксенія Іващук, 11 клас, ІІІ місце в олімпіаді з трудового навчання;
Анастасія Артеменко, 11 клас, ІІІ місце в обласному етапі конкурсу “Об’єднаймося ж, брати мої” в номінації “Українська література”;
Марія Баляс, учениця 11 класу, ІІІ місце обласному етапі конкурсу “Об’єднаймося ж, брати мої” в номінації “Українська література”.

У Ржищеві шахрай ошукав військовослужбовця

У місті Ржищів шахрай ошукав родича-військовослужбовця: зімітував крадіжку. Правоохоронці Обухівщини викрили нечистого на руку чоловіка.32-річний ржищівчанин привласнив понад 12 тисяч доларів, що належали родичу, який перебуває на військовій службі.

Воїн переказував шахраєві гроші для зберігання. А натомість той використовував заощадження для власних потреб. Коли ж прийшов час віддати накопичення, то збрехав родичеві, що кошти викрали з автівки невідомі.

«Ми з’ясували, що військовослужбовець переказував гроші родичу для зберігання, а той тринькав їх на власний розсуд. Коли ж прийшов час віддавати, зловмисник намагався збрехати про викрадення грошей з салону його автомобіля», — повідомив у своєму телеграм-каналі очільник поліції Київщини Андрій Нєбитов.
Нині за фактом шахрайства слідчі Обухівського управління поліції Київщини проводять досудове розслідування.

Кагарлицьку БПЛ запропоновано включити до спроможної мережі регіону

Київська обласна військова адміністрація надасть Міністерству охорони здоров’я України пропозицію включити до спроможної мережі регіону 33 медичні заклади. Про це заявив голова Київської ОВА Руслан Кравченко.

Як повідомив під час засідання оперативного штабу Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, в цей перелік включено й Кагарлицьку багатопрофільну лікарню як загальний медзаклад. «Кагарлицьку багатопрофільну лікарню Київська облдержадміністрація рекомендує МОЗ включити в перелік загальних закладів охорони здоров’я, які надають медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечують базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного КМУ, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров’я», - зазначив він.

Раніше за дорученням голови Київської обласної військової адміністрації була сформована робоча група, до якої увійшли представники медзакладів області, Департаменту охорони здоров’я КОВА, депутати обласної ради. Протягом трьох місяців робоча група аналізувала діяльність усіх медичних закладів області та на основі результатів визначила 9 надкластерних, 10 кластерних та 14 загальних закладів охорони здоров’я Київщини, які пропонуватимуть включити до спроможної мережі. Усі ці медзаклади мають рік, щоб показати ефективну роботу. Хто не впорається – будуть виключені з цього переліку.

Нині в Україні триває третій етап медичної реформи – інфраструктурна. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 р. № 174 обласні державні адміністрації повинні були подати до 1 травня для погодження МОЗ пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я та проєкти планів розвитку госпітальних округів.

Відповідно до Закону України № 2347-IX кожна область стане окремим госпітальним округом європейського зразка. Йдеться про створення спроможної мережі лікарень, яка повинна забезпечити доступну, якісну, безоплатну та невідкладну допомогу. Так, мережа закладів охорони здоров’я буде поділена на надкластерні, кластерні та загальні лікарні.

Зокрема, лікування найпростіших захворювань будуть проводити в загальних лікарнях, які знаходяться якомога ближче до пацієнта. Кластерні лікарні надаватимуть спеціалізовану медичну допомогу, а надкластерні – високоспеціалізовану медичну допомогу.

На честь загиблого героя-земляка

У Черняхові 11 травня урочисто відкрили меморіальну дошку на честь загиблого героя- земляка Сергія Бондаренка.

Сергій Бондаренко поліг 18 липня 2022 року, б’ючи ворога біля села Оврадівка під Бахмутом Донецької області. Йому було лише 24 роки…
Указом Президента України Володимира Зеленського героя нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Похований Сергій Бондаренко в рідному селі Черняхові.
11 травня в Черняхівському ліцеї відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки на честь Сергія Бондаренка.
Під час урочистого заходу до присутніх звернулися заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, представник Другого відділу Обухівського районного центру комплектування та соціальної підтримки майор Анатолій Шевченко, директор Черняхівського ліцею Лариса Яренко, вчитель української мови та літератури Віра Березюк. Також у церемонії відкриття взяв участь заступник міського голови Іван Семцов.
Учні ліцею разом зі своїми наставниками підготували літературно-музичну композицію. Власний вірш про загиблого героя-земляка прочитала ліцеїстка Яна Юшко.
Почесне право відкрити пам’ятний знак було надано старшій сестрі Сергія Ірині.
Пам’ятний знак розташовано поряд із меморіальними дошками на честь славетних черняхівців: письменника Миколи Кагарлицького і загиблого на фронті у 2014 році Валерія Чухрая.
У скорботній хвилині мовчання присутні вшанували пам’ять про Сергія Бондаренка і всіх загиблих українських героїв.
До меморіальних дошок представники влади й громадськості, учні ліцею поклали квіти.

Вітаємо з перемогою!

13 травня вихованки хореографічного колективу «Оберіг» Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості на чолі зі своїм керівником Ольгою Кравченко здобули перемогу із танцем «Лотос» у ХХІІ Всеукраїнському вокального-хореографічному конкурсі-фестивалі «KYIV ART TIME».
Пишаємося вашою перемогою та бажаємо ще більше творчих здобутків і досягнень!

Що взяти з собою в пологовий будинок?

«Який список речей у пологовий будинок актуальний зараз?» - таке питання час від часу з’являється у місцевих віртуальних групах від майбутніх мам, які в очікуванні поповнення сім’ї і готуються народжувати.
Тож, із запитанням що потрібно брати до пологового будинку, ми звернулися до завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням Кагарлицької багатопрофільної лікарні Наталії Терещенко.

ЩО ПОТРІБНО ПРИГОТУВАТИ ПОРОДІЛЛЯМ В ПОЛОГОВИЙ

– І в минулому, і в нинішньому році ми просимо брати до пологового будинку засоби гігієни для себе і для дитини, одяг для себе і для дитини, а стосовно медикаментів – нічого не потрібно, – розповідає Наталія Василівна. – Тож, у породіллі повинні бути вологі серветки, вологопоглинаючі пелюшки, підкладні; для дитини – памперси та кілька комплектів одягу. Після фізіологічних пологів у пологовому будинку жінка з дитиною знаходиться 3 дні. Щодня треба дитину переодягнути, тож кілька комплектів білизни для малечі потрібно щоб було. Ліки непотрібні, у нас свої. Постільне також.
Але тим, кому роблять кесарів розтин, деякі ліки все ж таки можуть знадобитися і ми можемо направити в аптеку. Для кожної жінки, яку оперують, список індивідуальний.

У ПОЛОГОВОМУ В КАГАРЛИКУ СТВОРИЛИ ХОРОШІ УМОВИ ДЛЯ ПОРОДІЛЬ

Наш колектив – доброзичливий, дружний, згуртований – радіє кожному новому життю. І ми докладаємо усіх зусиль і працюємо над тим, щоб удосконалити нашу роботу. Минулоріч, до прикладу, закупили багато усілякої апаратури, яка дуже допомагає в роботі. Намагаємося, щоб умови перебування для мам і для дітей були комфортними. Невдовзі будемо оновлювати «сімейні палати» – не хочемо нічого застарілого, хочемо йти у ногу з часом і ці палати осучаснити.
Хороші умови у пологовому відділенні мають не тільки ті, хто перебуває у палатах партнерських пологів, а всі. У нас жінки у переважній більшості перебувають по 1 в палаті з дитиною. Самі ж палати розраховані на 2 чоловік, тож більше не поселяємо. У кожній палаті – на стіні обігрівач (це якщо недостатньо того обігріву, який дає централізоване опалення, кожна палата може собі окремо підтопити й обігріти палату). У нас завжди є гаряча та холодна вода. На кожному крилі – душові кабіни. Ми маємо багатофункціональне ліжко для пологів. Воно трансформується, і його переваги ми відчули у своїй роботі.
Отримуємо задоволення від роботи, коли з мамою і дитиною все добре – попри усілякі негаразди чи ніч в операційній.

КОЛЕКТИВ ПОЛОГОВОГО – ВІДПОВІДАЛЬНІ  ТА КОМПЕТЕНТНІ ЛЮДИ

Наш колектив поповнили молоді спеціалісти – хороші, відповідальні люди. Я впевнена, що з них будуть гарні лікарі.
Війна ще не закінчилася, але наші породіллі пам’ятають важкі часи, коли доводилося під звуки сирен іти до укриття – ми супроводжували вагітних та тих, хто з дитиною, допомагаючи їм. У нас для таких випадків були розкладені теплі комбінезончики по типу «конвертів», куди ми під час сирен, що сповіщали про «повітряні тривоги», дуже швидко поміщали дітей і несли у сховище. На початку повномасштабного вторгнення у нас в підвалі народжувалися діти. Чергувала якраз Марія Недолько.
Оці облаштовані підвальні приміщення з кімнатами під пологовий зал та для вагітних і мам з немовлятами – заслуга саме Марії Миколаївни. Вона дуже відповідально поставилася до цього – винаймала працівників для роботи і крок за кроком довела справу до завершення. Тож місце, де була купа сміття, перетворилося на укриття зі спеціальними приміщеннями для породіль. Я знаю немало випадків, коли своїх маленьких донечок мами називали іменем Марія на честь лікаря Марії Недолько. Це говорить про повагу і вдячність лікарю.

ТУТ НАРОДЖУЄТЬСЯ НАДІЯ

Згадався випадок, як у минулому році у нас була породілля із Бучі. На той час у них була надважка ситуація у місті. Народжувала вона у нас, у Кагарлицькому пологовому будинку. Була необхідність у кесаревім розтині. І тільки її прооперували, загула «повітряна тривога». Усі пішли в укриття, а я залишилася з нею у пологовому будинку. Прислухаюся, летить щось чи ні. А вона лежить і каже: «Не переживайте, це зовсім не те, що робилося у нас в Бучі».
Та що б там не було, у нас народжуються діти, і це дає надію на життя, на перемогу, на відродження.

День пам’яті та примирення в Україні на Кагарличчині

8 травня в Кагарлику відбулися заходи приурочені до Дня пам’яті та примирення в Україні.

Меморіальні заходи, початок яких був запланований на 13:00 8 травня ледь не опинилися перед зривом: об 11:58 заревіли сирени та оголосили повітряну тривогу. Та за 45 хвилин пролунав сигнал «відбій повітряної тривоги». Тож заплановані заходи відбулися.

Учасники пам’ятної ходи зібралися на майданчику біля фонтану в Кагарлицькому парку, куди їх закликали звуки народного духового оркестру. Звідти хода вирушила до меморіалу загиблим у Другій світовій війні.

На знак пам’яті про жертв Другої світової на меморіалі палахкотів «Вічний вогонь». До підніжжя Батьківщини-матері учасники заходу поклали живі квіти.

На жаль на Кагарличчині залишилося лише три ветерани Другої світової: Микола Іванович Павлик, Зінаїда Василівна Перекотій та Іван Юрійович Корнієнко. І лише Микола Павлик зміг відвідати мітинг того дня.

До присутніх на мітингу звернувся Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. Він нагадав про непоправні втрати, які зазнала Україна під час Другої світової. Наголосив на тому, що зло знову підняло голову. Тепер вже в образі рашизму. Але наші воїни, як і 78 років тому, у спільноті із європейськими державами зупинили та знищать цього кровожерного звіра.

Учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання жертв нацизму та рашизму.

Марина Волошин, ведуча заходу, нагадала присутнім про страшні сторінки історії нашого народу та закликала пам’ятати героїв та чинити супротив ворогу.

Продовженням заходів до Дня пам’яті та примирення став великий благодійний концерт "Пам'ятаємо. Вистоїмо. Переможемо" у міському центрі культури та дозвілля.

У паркетній залі закладу було розгорнуто виставку робіт місцевих умільців, дитячих малюнків, поробок, картин, ляльок-мотанок, композиція Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Дійство тривало півтори години. Хореографічні, вокальні та театралізовані номери патріотичного спрямування викликали щирі оплески у присутніх в глядацькій залі.

Тож, своє мистецтво глядачам демонстрували хореографічні колективи "Барви" та "Дивограй"; чарували співом: ансамбль української пісні МЦКД, народний хор МЦКД, ансамбль "Вишиванка", гурт "Зорецвіт", гурт "Заграва", ансамбль "Вишиванка", дует Анатолія Климака та Людмили Поліщук, сольні номери виконали Катерина Кучеренко, Людмила Поліщук та Анатолій Климак; театралізації, що брали за живе глядачів, зрежисирували Володимир Чоповський та Лейла Джабієва. Вела концерт Анастасія Мацібура.

Як вибрати папір для друку фотографій?

Сучасне обладнання здатне друкувати барвисті фото навіть в домашніх умовах, але лише техніки недостатньо. Потрібно правильно вибрати папір для друку фотографій. Від його складу та характеристик залежать швидкість висихання барвника, реалістичність кольору, термін збереження та презентабельність знімка.

Від звичайного офісного паперу цей матеріал відрізняється двома особливостями:

• багатошаровістю;
• наявністю спеціального покриття.

Простий матеріал вбирає вологу, тоді як фотопапір має захисний шар. Завдяки цьому на фотоносії фіксується барвник, за рахунок чого запобігає його змазуванню, протіканню. Чорнило висихають і залишаються на поверхні.

Види паперу для друку фотографій

Залежно від типу покриття розрізняють 4 види фотопаперу, які ви можете купити на сайті: mak.trade/fotopapir/.

Глянцевий

Друк на глянці затребуваний у комерційній сфері та у побуті. Так створюють фотографії, постери, рекламні плакати, афіші, фотокалендарі... Тобто вироби, на яких важливо показати насиченість кольору та м'які тонові переходи. Характерна її особливість – блиск. Глянцевий шар захищає чорнило від вицвітання/змивання.

Під час друку на глянці використовують водорозчинні фарби. Вони швидко сохнуть, створюють на поверхні стійке та яскраве зображення. Пігментне чорнило тут не годиться — воно розтікається.

Напівглянцевий

Використовується переважно для домашнього друку фотографій. Папір універсальний, коштує недорого. Фотографії виходять якісні, зносостійкі. Папір має блиск, але не настільки виразний, як глянцевий. Матеріал відрізняється вищою міцністю, ніж глянець.

Суперглянцевий

Цей вид більш блискучий і більш дорогий, порівняно з глянцевим. Знімки виходять максимально яскравими. Матеріал використовується у комерційній поліграфії, коли висока якість поліграфії має відповідати статусу продукту, про який йдеться на виробі (постері, листівці, фотографії). Для друку на суперглянцевому папері використовують виключно пігментне чорнило.

Щовковисто-матовий

Це проміжна ланка між матовим та глянцевим папером. Перевага у порівнянні з першим – найкраща передача відтінків, з другим – помірний блиск, матеріал не бликує, на ньому не залишаються відбитки пальців. Сфери використання: друк фотографій, малюнків, графіки, рекламної продукції. Для друку на шовковисто-матовому папері підійдуть і пігментне, і водорозчинне чорнило.

Матовий

Універсальний друкований матеріал. Знімки виходять деталізованими, контрастними. Щільність матового паперу варіюється, що зумовлює сфери його використання. Для друку фотографій підходить тонкий матеріал, а для візиток і рекламних буклетів більш щільний.

У порівнянні з глянцевим папером, матовий гірше передає переходи відтінків. Він є оптимальним для друку зображень з високим рівнем деталізації, з великою кількістю дрібних деталей. Друк на матовій основі актуальний для фотостудій, дрібних друкарень, домашніх умов.