Пошук

Навчання із тактичної меддопомоги в Кагарлику

8 лютого у Кагарлику відбулися ознайомчі навчання із тактичної медичної допомоги.

Бути готовим надати першу домедичну допомогу оточуючим, які отримали поранення - нагальна вимога нинішнього воєнного часу. Адже ми не знаємо куди наступного разу можуть завдати удару російські окупанти і чим це обернеться. Тож актуальність таких навчань дуже висока.

Навчання з тактичної медичної допомоги організувало добровольче формування «Територіальна оборона Кагарличчини», яке очолює Сергій Будюк. Проходили вони в малій залі міського Будинку культури.

Тут досвідчені фахівці демонстрували присутнім як слід надавати першу медичну допомогу і самодопомогу при пораненнях, як зупиняти кровотечу та захищати рани, накладати первинну пов’язку, користуватися турнікетом та іншими засобами першої медичної допомоги. Розповіли що не слід робити при наданні такої допомоги та як захиститися тому, хто її надає.

По завершенні навчань, які мали ознайомчий характер, їх організатори запросили охочих отримати більш грунтовні знання в цій сфері та потренуватися виконувати дії практично, звертатися до тероборони Кагарличчини. Для них проведуть окремі заняття під час одного із вихідних днів.

Подарунки першим новонародженим

Першими у 2023 році на Кагарличчині побачили світ дівчинка Поліна і хлопчик Дамір, сталося це 3 січня. Обидві дитини - жителі Кагарлика. Їхні батьки отримали подарунки від міськради.

3 січня у пологовому відділенні Кагарлицької багатопрофільної лікарні народилася дівчинка Поліна, а через кілька годин – хлопчик Дамір. Ці немовлята стали першими новонародженими жителями Кагарличчини у 2023 році.
Вже багато років поспіль перший новонароджений малюк, в особі батьків, отримує від міської ради подарунок. Спочатку це була побутова техніка, а тепер – подарунковий сертифікат.
Не відступили від традиції й цього року. 9 лютого перед початком чергової сесії Кагарлицької міської ради батькам Поліни Ігорю та Вікторії Бабатам, Даміра - Марині та Владиславу Дзецінам (отримувала мама) міський голова Олександр Панюта разом із щирими вітаннями та квітами вручив сертифікати для придбання товарів новонародженому на 5 тисяч гривень кожен. А присутні на засіданні привітали батьків оплесками.

У Кагарлицькому ліцеї №4 відкрили клас безпеки

Клас безпеки являє собою спеціально обладнаний кабінет у школі, де є чимало наочних та допоміжних матеріалів, на яких можна тренуватися. Таких кабінетів безпеки в Обухівському районі вже є 6.

«Навчання підростаючого покоління з основ безпеки життєдіяльності сьогодні є одним із пріоритетних завдань у кожному закладі. Адже зараз у нашій країні ідуть бойові дії. І тому наші діти повинні знати як правильно себе поводити під час повітряної тривоги та під час обстрілів, як поводити себе із вибухонебезпечними предметами, вміти правильно користуватися правилами пожежної безпеки цивільного захисту. А також знати і вміти надати першу домедичну допомогу, якщо виникне така необхідність. І тому ми знаходимося у класі безпеки, який відкриваємо, адже необхідні навички діти будуть здобувати зі своїми наставниками», - пояснила начальник відділу освіти Кагарлицької громади Надія Омельченко.

Очільник громади Олександр Панюта наголосив, що «Це тільки початок таких класів безпеки у нашій громаді, ми будемо продовжувати працювати над тим, щоб відкрити такі класи в школах». Він подякував усім, хто надав допомогу в облаштуванні класу, і висловив упевненість у тому, що діти будуть його використовувати разом із педагогічними працівниками для навчання безпеки в усіх напрямках.

Ініціатором створення класу виступило Обухівське РУ ГУ ДСНС України у Київській області. Управління надало методичну допомогу у його створенні. Також ДСНС забезпечила клас макетами пожежного обладнання, справжнім бойовим одягом та шоломами, протигазами, пожежним інвентарем. Працівники служби надали зразки сучасних систем протипожежного призначення. Для навчання дітей поводженню у разі виявлення вибухонебезпечних предметів управління надало наочну агітацію: ігри, буклети, листівки, плакати тощо.

У відкритті класу взяли участь начальник Обухівського РУ ГУ ДСНС полковник служби ЦЗ Олександр Головач, заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Обухівського РУ Олександр Сук, головний інспектор ВОПР Обухівського РУ підполковник Максим Гапоненко та майор Сергій Онищенко, представники Головного управління ДСНС України в Київській області.

На першому уроці в класі, який дали присутнім учні ліцею, діти продемонстрували відмінні знання із безпеки життєдіяльності, після чого своє заняття провели працівники головного управління ДСНС України в Київській області.

Олександр Загородній, інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Обухівського РУП ГУПН в Київській області нагадав школярам про правила користування електроприладами, особливо коли відбуваються відключення електроенергії та перепади напруги. Наголосив на дотриманні правил дорожнього руху, акцентував, у жодному разі не переходити вулицю з увімкненими навушниками. Детально зупинився на тому, що не можна чіпати і намагатися самоліквідовувати вибухонебезпечні предмети та виходити на тонку кригу.

На вулиці школярів чекала машина пожежно-рятувальної служби, рятувальники дозволили дітям відчути себе їх колегами – посидіти за кермом величезної автівки, одягти спецкостюми і потримати в руках предмети гасіння пожежі.

Погоджено перейменування вулиць

Кагарлицький міський голова Олександр Панюта 6 лютого провів чергове тридцять сьоме засідання виконавчого комітету.

Під час засідання було обговорено і схвалено Програму забезпечення охорони публічного порядку, зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян та профілактики правопорушень на території Кагарлицької міської територіальної громади на 2023 рік. Розглянуто й ухвалено відповідне рішення про стан військового обліку на території Кагарлицької МТГ у 2022 році та завдання щодо його поліпшення у 2023 році.

Члени виконкому підтримали пропозиції, напрацьовані на засіданні комісії з питань захисту прав дітей, щодо надання дозволу на дарування земельної ділянки, дозволів на виїзд за кордон неповнолітніх; затверджено Порядок призначення та реєстрації помічника дієздатній фізичній особі, яка за станом здоров’я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов’язки.

Надано дозвіл фізичній особі-підприємцю на розміщення зовнішньої реклами; погоджено перейменування назв вулиць, провулків у сільських населених пунктах Кагарлицької міської територіальної громади (остаточне рішення прийматиме сесія міської ради).

Виконком ухвалив рішення про надання дозволу Кагарлицькому міському голові на укладення меморандуму про співпрацю між Кагарлицькою МТГ і ПСП «Переселенське-К» для встановлення стійкого партнерства у сфері сільського господарства.

Крім того, впорядковано кілька поштових адрес, ухвалено рішення про надання потребуючим необхідної матеріальної допомоги, про взяття на баланс та передачу з балансу комунального майна Кагарлицької міської територіальної громади; надано дозволи на видалення зелених насаджень.

Окремим рішенням на відповідальне безоплатне зберігання Кагарлицькій міській раді передано з балансу Обухівської районної військової адміністрації мобільний намет з відповідним обладнанням для облаштування за потреби додаткового пункту обігріву.

Народний аматорський хор із Кагарлика - один із найкращих колективів обласного фестивалю

Народний аматорський хоровий колектив Кагарлицького міського центру культури та дозвілля визнали одним із найкращих серед учасників VI Обласного фестивалю різдвяних обрядодійств «Нова радість стала».

28 січня у селі Дмитрівка Бучанського району відбувся VI Обласний фестиваль різдвяних обрядодійств «Нова радість стала». Серед 32 художніх колективів та понад 500 учасників дійства були й представники Кагарличчини.
Наш край презентували учасники народного аматорського хорового колективу Кагарлицького МЦКД під керівництвом Олексія Михайлова. Делегацію очолювала начальник відділу культури Кагарлицької міськради Олена Петленко.
Учасників фестивалю привітала заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова, депутатка обласної ради Олена Шуст, сільський голова Дмитрівки Тарас Дідич, директорка Київського обласного центру народної творчості Олена Завальська та заступник голови Бучанської РВА, почесні гості, серед яких і директорка Ржищівського історико-археологічного музею Людмила Карпенко.
Колективи, що брали участь у фестивалі, майстерно виконували народні, автентичних вокальні твори, чарували глядачів та колег акторською грою, театралізованими дійствами, яскравими сценічними образами.
Журі фестивалю серед його учасників визначило три найкращі колективи Київщини. Це - аматори сцени з Таращі, Переяслава та Кагарлика.
Трійці кращих колективів директорка Київського обласного центру народної творчості Олена Завальська вручила статуетки. Від кагарличан нагороду отримував художній керівник колективу Олексій Михайлов.
«Бажаємо нашим творчим, креативним, щирим, відданим своїй справі аматорам хорового мистецтва подальших творчих злетів та перемог! Разом ми - сила!», - зазначив директор Кагарлицького МЦКД Володимир Копильний.
Село Дмитрівка, де відбувався фестиваль, увійшло в історію російсько-української війни. 30 березня 2022 року тут відбувся бій 114 бригади ТРО Київської області з броньованою колоною у кількості 7-14 одиниць ворога (за іншими даними 5 одиниць), яка рухалася через село до Житомирської траси. На перехресті вулиць Травневої та Шляхової тероборонівці знищили 2 танки і 2 БМП ворога та захопили ще 1 танк. Автоматним вогнем було знищено живу силу окупантів. Решту колони розбила артилерія ЗСУ за селом.

Вийшла з друку нова поетична збірка кагарличанина Віктора Заїки

Наприкінці минулого року побачила світ чергова збірка поезій нашого земляка, члена Національної спілки журналістів України Вік­тора Заїки “На долонях доріг”.

Ймовірно, обираючи назву для своєї книги, автор мав на увазі провести паралель між нетлінністю поезії та тією дорогою життя, якою йде кожен із нас назустріч своїм мріям:

Поспішав, бо кликали дороги,
Все летів кудись, але куди?
Позабув я давню засторогу,
Що назад вже шляху не знайти.
(“На долонях доріг”).

Оскільки переважна більшість віршів нової збірки поета сповнені естетичних та етичних душевно-духовних переживань, то тепло читацьких рук, вважаю, книга буде відчувати постійно.

Вірші Віктора Заїки наділені од­нією важливою якістю – вони читаються легко, інколи яскраві, інколи досить прості і точні, але завжди без незграбних фарб, без спроб шокувати читача таким собі лихим літературним наскоком. Лаконічно, витончено, стильно, а головне - точно потрапляють у настрій збірки “На долонях доріг”.

П’ять розділів книги (“На долонях доріг”, “Поза часом, поза орбітами”, “Літа за літом”, “Зоре-зоренятко”, “Світи”) асоціативно та вдало доповнюють один одного. Кожен із них точно характеризує глибину поезій, яку уважний читач різного віку відкриє для себе.

Вірші Віктора Заїки відрізняють ігрові рими, багатий поетичний словник поета та культурна тематика. У них є свого роду елемент інтриги. І багато в чому цю інтригу створюють образи ліричних героїв:

Ще не втомивсь від тебе,
ще не розлюбив,
І лиш тобою й досі жити хочу,
Чекав, шукав, а так і не зустрів,
Хоча і бачив в снах тебе щоночі
(“Л.”).

Наважуся припустити, що ця збірка – свого роду щоденник записів душі поета.

Ліричні рядки звучать тут і ніжно, і пронизливо, і надривно, іноді переходячи то на крик, то на шепіт.

У поезіях складається образ особистості людини, збагаченої життєвим досвідом, яка іноді живе двадцять чотири години в режимі нон-стоп:

Я ще живу, ще вірю в день майбутній.
Його стрічаю з трепетом й любов’ю.
Бо хоч давно вже сивий, та по суті
Ще не надихався ні світом, ні тобою.
(“Я ще живу, ще вірю в день майбутній...”).

У своїх поезіях автор час від часу втікає у світ свого дитинства:

Пливе над полями малиновий дзвін,
Спішу по стерні я стіжкам навздогін.
Цвітуть небеса і палає зеніт,
І пахне дитинством солом’яний світ.
(“Солом’яний світ”).

Іноді глибина спогадів поета виглядає то романтично:

Місяць допливав до виднокола,
І хитались зоряні світи,
Тануло, зникало все навколо,
Залишались тільки я і ти.
(“Царівна”),

то драматично:

Ти прийшла і тихо поруч сіла,
А на серці в мене лиш зима.
Літо відцвіло, переболіло
І в минуле вороття нема.
(“Наче стихло, наче й відболіло”).

І якимось невловимим чином у поетичному світі Віктора Заїки поєднуються легкість та приземленість, духовність та захопленість красою природи:

Святкові свічі в храмі догорають,
І тануть в небі міріади зір...
(“Великдень”).

Весна спішить на береги,
Купає річка синь небес,
І знов лунає навкруги:
– Христос Воскрес!
– Христос Воскрес!
(“Христос Воскрес!”).

У віршах Віктора Заїки свій кольороопис (“завірюха золота”, “білі бригантини”, “входить осінь в рудому плащі”). Відчувається, що автор має художнє бачення світу, що важливо для поета.
Звісно, дуже багато про автора говорять лексика, словниковий склад віршів. Якщо провести їх аналіз, то ми побачимо, що найбільш вживані слова – біль, любов, самота, кохання... Все це і є душа ліричного героя.

У першому вірші своєї збірки “На долонях доріг” Віктор Заїка зізнається:

Вже давно всі слова у віршах
і піснях моїх визріли,
Відшуміли дощі,
і розтанули вкотре сніги.
Я ж чекав і чекав... І молився
покірно Всевишньому,
Щоб діждатися Вас,
набирався терпіння й снаги. (“Побачення”).

Переконаний, що цей сповідальний авторський голос, що пронизує всю збірку, обов’язково знайде свого читача.

Графік вивезення сміття в Кагарлику у лютому, березні та квітні 2023 року

Графік вивезення побутових відходів від приватного житлового сектору міста Кагарлик комунальним підприємством «Міськрембудсервіс» у лютому, березні та квітні 2023 року, згідно з яким один раз на місяць по вулицях рухатиметься трактор із використанням звукової сигналізації для збору побутового сміття.
Зауважимо, що у дні зі снігопадами та ожеледицею виїзду транспорту не буде - його перенесуть на інші дні.
Початок руху трактора по вулиці – з 9-00.

1 маршрут
4 лютого, 4 березня, 1 квітня
Вулиці: Столична (К. Маркса), пров. Столичний (пров. К.Маркса), Володимира Великого (Московська), Київська, Відродження (Дзержинського), Пушкіна, Історична (Калініна), Кооперативна, Ярослава Мудрого (Комсомольська), Титова, Лугова, Лісова, пров. Лісовий, Медова (60 років СРСР), пров. Медовий, Бащенка, Довженка, пров. Довженка, Сестер Куян, Нектарна, пров. Титова, Барвінкова.

2 маршрут
4 лютого, 4 березня, 1 квітня
Вулиці: Каштанова (Комунарська), 1 Травня, С. Разіна, пров. С. Разіна, пров. Став’янський (пров. Фрунзе), Польова, пров. Каштановий (пров. Комунарський), Бригадна, Гайдара, Дачна, 97 Стрілецької дивізії, Вознесенська (Ленінградська), Загородня, Став’янка (Фрунзе), (від Свято-Троїцької (вул. Свердлова) до вул. 1 Травня), Городецька (Петровського), Гагаріна, Симиренка (Пролетарська), Мічуріна, Яблунева (пров. Пролетарський), Свято-Троїцька (Свердлова), пров. Гагаріна.

1 маршрут
11 лютого, 11 березня, 8 квітня
Вулиці: Ентузіастів, Ватутіна, Саксаганського, Європейська (Будьонного), Франка, Полтавська, Олеся Бердника (Енгельса), Ставкова (Ворошилова), пров. Франка, пров. Ватутіна, пров. Полтавський, Будівельників, Челюскіна, Степова, Сергієнка, зав. Сергієнка, Став’янка (Фрунзе) (від вул. 1 Травня до вул. Будівельників), Героїв Крут (Котовського), Єдності, Перспективна, Одеська, Гоголя, Архітекторів, Валентина Пікуля, Аркадія Демиденка, Грушевського, Січових Стрільців, Карпа Трохименка, Журавлина.

2 маршрут
11 лютого, 11 березня, 8 квітня
Вулиці: Молодіжна, Східна (Любченка), Паркова (Воровського), Суворова, Кутузова, Щорса, Нахімова, Чайковського, Тургенєва, Толстого, Кошового, З. Космодем’янської, пров. Тургенєва.

1 маршрут
18 лютого, 18 березня, 15 квітня
Вулиці: Народна, Надзаводська, пров. Надзаводський, Тичини, Комарова, Лесі Українки, Піонерська, Маяковського, пров. Маяковського, Богдана Хмельницького, Південна (Леніна), пров. Південний (зав. Леніна),
8 Березня, Чехова, Островського.

2 маршрут
18 лютого, 18 березня, 15 квітня
Вулиці: Росавська (Червоноармійська), Шевченка, Ковпака, житловий район Чорнобильського масиву, Павлова, Попова, Чапаєва, Горького, (південна сторона вул. Незалежності), Миронівська (Жовтнева), Коцюбинського, Кільцева, Дашенка, Черкаська.

1 маршрут
25 лютого, 25 березня, 22 квітня
Вулиці: Горького, Озерна (Кірова), Чапаєва, пров. Чапаєва (північна сторона вул. Незалежності), Котляревського, Сагайдачного, Козацька, Зеленського, Білоцерківська, Папаніна, Берегова, Довжик (Радянська).

2 маршрут
25 лютого, 25 березня, 22 квітня
Відділок 1 Травня.

Вартість вивезення сміття – 4 грн за 1 мішок, згідно з рішенням міської ради від 31.03.2015 р. №58.
Прохання перед очікуваним проїздом трактора виставити біля свого подвір’я тару зі сміттям, що буде умовним сигналом для водія.

Виготовляли різдвяних янголів та ліпили вареники

У Кагарлицькому центрі культури та дозвілля 18 січня для дітей провели майстер-класи із виготовлення різдвяних янголів та ліплення вареників.

Цьогоріч такі заняття із дітьми працівники закладу проводять вже вдруге. І діти із задоволенням їх відвідують.
Майстер-клас із виготовлення різдвяного ангела проводили Катерина Кучеренко, Юлія Мовчан та Леся Чоповська. А майстер-клас із ліплення вареників – Марія Стеценко і Валентина Гриценко. Всі вони – працівники Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.
Витратні матеріали для виготовлення янголиків закуплені МЦКД бюджетним коштом. А от все, що необхідне для вареників: борошно, капусту, картоплю та домашній сир для начинки принесли з дому працівники закладу. Вони й попередньо підготували начинку.
Поки діти вчилися виготовляти різдвяних ангелів, майстрині кулінарного уроку підготували тісто.
Діти із захопленням взялися створювати янголів. Викладачки майстер-класу попередньо розкроїли мішковину. А вже учасники занять під їхнім керівництвом скріплювали заготовки за допомогою клейових пістолетів, прилаштовували стрічки, німби, крила.
Так співпало, що під час занять до МЦКД завітали Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та начальник відділу культури Олена Петленко. Поцікавившись, чи все є у юних гуртківців для їхньої роботи, керівник громади почув, що не завадили б кілька ножиць і клейовий пістолет. Тож буквально через якихось 20 хвилин діти отримали все це в своє розпорядження. А бонусом – ще й пакунок клейових стержнів.
Своєю чергою учасники майстер-класу подарували Олександру Панюті одного з ангелів, виготовлених ними.
З не меншим завзяттям, аніж виготовляли символічні фігурки Божих вісників, гуртківці взялися за ліплення вареників. Тож начинка із капусти, картоплі та сиру швидко опинилася загорнутою в тісто та попрямувала до каструль. Частина вареників готувалася на пару, а інші – більш традиційним способом – у воді.
Були серед вареників і «гості» із Кавказу. Двоє дівчаток, окрім вареників, зліпили ще й хінкалі.
Коли ж вареники були готові, усі учасники майстер-класу попрямували до столу. Тут вони скуштували свої кулінарні творіння, запиваючи їх смачним узваром.
«Раніше ми не практикували регулярне проведення подібних майстер-класів, - розповідає Володимир Копильний, директор Кагарлицького центру культури та дозвілля. – А в цьому році уводимо такі заняття із дітьми в нашу практику. 6 січня вже відбулися два майстер-класи: один – із виготовлення Різдвяної зірки, а на іншому дітей вчили готувати кутю. Проходили вони теж один за одним. Дітям дуже сподобалося. Тож ми вирішили продовжити такі заняття».

Народження, шлюби, розлучення, смерті

КАГАРЛИЦЬКИЙ ДРАЦС ПІДБИВ ПІДСУМКИ ЗА 2022 РІК

Відділ реєстрації актів цивільного стану в Кагарлику підбив підсумки 2022 року. Про те, скільки протягом минуло року у відділі зареєстрували одружень, народжень, розлучень та смертей, видали різних документів та працювали із батьками новонароджених, а ще - про новації у своїй роботі розповіла начальник Кагарлицького відділу РАЦС Павліна Косяк.

Воєнний стан вніс корективи
Кагарлицький ДРАЦС підсумував результати своєї діяльності у році, що закінчився. І ось така статистика по одних із найактуальніших показників.
Зареєстровано Кагарлицьким РАЦС у 2022 році: народжень - 231; смертей - 607; шлюбів - 247;розлучень - 19.
Зареєстровано Кагарлицьким РАЦС у 2021 році: народжень - 207; смертей - 694; шлюбів - 141;розлучень - 24.
Як бачите, народжень у 2022 році зареєстрували не набагато більше, аж на 24, а ніж у 2021-му. А от смертей помітно менше - на 87.
Дивує цифра шлюбів: їх минулого року було на 106 більше, ніж позаминулого. Тут, судячи з усього, «винен» воєнний стан. Чоловіки узаконювали свої стосунки, а заодно й визнавали батьківство в тім числі й тому, що багатодітним главам сімейства (і деяким іншим категоріям татусів) дозволили їхати за кордон.
На картину статистики вплинуло й те, що в лютому-березні Кагарлицький РАЦС працював попри воєнний стан у посиленому режимі. Тут реєстрували акти й документи і жителів Обухівського району, бо в Обухові не було кому приймати населення.

Звернення – за місцем фактичного проживання
Останнім часом РАЦСи у своїй роботі взяли на озброєння принцип екстериторіальності. Це означає, що людина з будь-якого регіону може в режимі онлайн (віддалено) звернутися в цей орган, щоб одержати необхідний документ. При цьому через портал Дія підтягуються інші документи людини, дані з них опрацьовуються працівниками РАЦСу. І, врешті, людині призначають день, коли вона має прийти отримати потрібний їй документ чи витяг.
Зауважимо: документи можна отримати в РАЦСі, який розташований в тій місцевості, де нині людина перебуває, хоча зверталася з іншої місцевості. Особливо це важливо, коли через війну мільйони людей вимушено змінили своє місце проживання.
Цікаве та корисне нововведення й стосовно свідоцтв про народження дітей. Так от, якщо мама (батьки) з дитиною тимчасово виїхали за кордон, то свідоцтва можуть тепер отримати бабуся, дідусь, тітка чи дядько, підтвердивши родинні стосунки.

Навчаємо батьків мови
Чи співпрацюють наші юридичні установи з аналогічними на росії, як це було раніше? Адже є конвенція про надання правової допомоги в цивільних і кримінальних справах, згідно з якою запити й документи від наших громадян визначеним ланцюжком раніше ішли у відповідні органи росії чи білорусі й поверталися назад з оформленим папером. Україна припинила дію цієї конвенції щодо цих двох країн. Але конвенція чинна щодо Казахстану чи країн Балтії, Молдови та інших.
Та це не все на рацсівських теренах, де упорядковується статус-кво українства. Мова про спосіб написання імен, якими називають батьки своїх малюків.
Виникали проблеми, коли батьки хотіли записати дитину Артьом, Нікіта, Давід, Каріна та ще й Єкатєріна тощо. Особливо доводилося переконувати батьків новонароджених хлопчиків, адже в майбутньому від їхніх імен утворюватимуться по батькові. Тож написання «Артьом(ович)», «Нікіт(ович)» і т.ін. неминуче створюватиме складнощі й самим хлопцям, і їхнім майбутнім дітям.
«У 2022 році подібна мода загалом відпала, – задоволено констатує керівник Кагарлицького відділу Павліна Косяк. – Хоча тримаємо напохваті словники імен і мовні довідники, розповідаємо про суфікси й закінчення в українських назвах, і це таки допомагає».
На думку спадає Кобзареве «Якби ви вчились так, як треба…», шановні батьки.

Перейменування вулиць на Кагарличчині: узагальнено пропозиції

На Кагарличчині узагальнили пропозиції, що надійшли під час громадських обговорень з питань перейменування вулиць та провулків.
Жителі тих вулиць, де є кілька пропозицій, повинні визначитися зі своїм вибором та надіслати обраний варіант до 31 січня на електронну скриньку: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Остаточне рішення щодо перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Кагарлицької громади, відповідно до чинного законодавства України, буде ухвалене депутатами міської ради з урахуванням громадської думки.

Місто Кагарлик:
вулиця Пушкіна - на вул. ім. О.П.Гребельника;
вулиця Гайдара - на вул. ім. О.Теліги;
вулиця Тургенєва- на вул. Дмитра Трощинського або ж на вул. ім. Л.В. Костенко;
вулиця Толстого - на вул. ім. В.В. Горбунова;
вулиця Маяковського - на вул. ім. В.П. Скомаровського;
вулиця Чехова - на вул. ім. В’ячеслава Чорновола;
вулиця Островського - на вул. ім. Левка Лук’яненка;
вулиця Горького - на вул. ім. В.Стуса або ж вул. Пейзажна чи вул. Пасківка;
вулиця Чайковського - на вул. ім. Соломії Крушельницької;
вулиця Разіна - на вул. ім. В.П.Комісаренка;
вулиця Суворова - на вул. Геннадія Купрікова або вул. ім. А.Ро­говцевої;
вулиця Кутузова - на вул. ім. Пилипа Орлика або вул. Героїв Маріуполя;
вулиця Тітова - на вулиця Євгенія Лісового або вул. О.О. Салія;
вулиця Гагаріна- на вул. Героїв Майдану;
вулиця Попова - на вул. Іловайська;
вулиця Комарова - на вул. Захисників Донецького аеропорту;
вулиця Мічуріна - на вул. Різдвяна або вул. Захисників «Азовсталі»;
вулиця Павлова - на вул. Віталія Філоненка або вул. Революції
Гідності;
вулиця Нахімова - на вул. В.С.Литвина;
вулиця Челюскіна - на вул. А.Гармаш-Литвин;
вулиця Папаніна - на вул. ім. В.І.Смоляра;
вулиця Щорса - на вул. ім. Івана Мазепи;
вулиця Чапаєва - на вул. Херсонська або вул. Волонтерська, вул. Григорія Безщасного, вул. ім. В.А. Симоненка;
вулиця Ватутіна - на вул. ім. М.Ф. Кагарлицького;
вулиця Кошового - на вул. ім. Григорія Сковороди;
вулиця З.Космодем’янської - на вул. ім. Квітки Цісик;
вулиця Піонерська - на вул. ім. Павла Чубинського;
вулиця Тюлєніна - на вул. ім. М.А. Горбача;
провулок Чапаєва - на провул. ім. Миколи Леонтовича;
провулок Гагаріна - на провул. ім. Леоніда Каденюка;
провулок Ватутіна - на провул. ім. Марка Паславського;
провулок Тургенєва - на провул. ім. Вікентія Хвойки;
провулок Маяковського - на провул. ім. Катерини Білокур.

Село Бендюгівка:
вулиця Горького - на вул. Зарічна.

Село Горохуватка:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло.

Село Демівщина:
вулиця Горького - на вул. Вишнева.

Село Новосілки:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло.

Село Переселення:
вулиця Комунарська - на вул. Центральна;
вулиця Гагаріна - на вул. Войтківка;
провулок Гагаріна - на вул. Затишна.

Село Слобода:
вулиця Гагаріна - на вул. Пасічна;
вулиця Кошового - на вул. Затишна.

Село Стави:
вулиця Пушкіна - пропозицій не надійшло.

Село Халча:
вулиця Гагаріна - пропозицій не надійшло;
вулиця Кошового - пропозицій не надійшло.

Село Черняхів:
вулиця Гагаріна - на вул. Бондаренка Сергія.

Село Шубівка:
вулиця Пушкіна - на вул. Київська.

Село Землянка:
вулиця Гагаріна - на вул. Вишнева.

У Ставах відкрили меморіальну дошку загиблому воїну-земляку

У селі Стави Кагарлицької громади відкрили пам’ятну дошку земляку, який загинув, захищаючи Україну від російської навали.

Меморіальну дошку на вшанування пам’яті загиблого на фронті земляка Богдана Кузнецова у Ставах відкрили 12 січня. Встановили пам’ятний знак на фасаді місцевого ліцею, де навчався Богдан.
22-річний воїн поліг під час танково-мінометного обстрілу на Донеччині біля Авдіївки 28 листопада 2022 року. Із військовими почестями його поховали у рідному селі 4 грудня.
У відкритті взяли участь керівництво Кагарлицької громади, жителі села, військовослужбовці Територіального центру комплектування і соціальної підтримки, учні і педагоги Ставівського ліцею.

Став’яни віддали шану захиснику-земляку
З ініціативою саме так віддати шану загиблому земляку-захиснику виступив директор школи Анатолій Глобенко. Його підтримав колектив. А випускниця школи Аліна Харлампієва (Івашко), яка нині проживає в Черняхові, запропонувала взяти на себе витрати із виготовлення меморіальної дошки.
Втім, пам’ятну дошку із граніту безоплатно виготовив місцевий підприємець Дмитро Неживий. «Коли наш директор звернувся до Дмитра Миколайовича із замовленням, той навідріз відмовився брати гроші. Сказав, що хоча б таким чином подякує Богдану за те, що він захищав усіх нас від загарбника», - розповідає класний керівник Богдана Кузнецова Тамара Шепелявенко.
Під час церемонії відкриття перед присутніми виступили класний керівник Богдана Тамара Шепелявенко, староста села Володимир Михайленко, заступник Кагарлицького міського голови Валентина Циганок, директор Ставівського ліцею Анатолій Глобенко.
Зворушливі поетичні рядки декламували юні ліцеїсти та Тамара Шепелявенко.
Меморіальну дошку, покриту вишитим рушником, відкрили родичі Героя. По цьому вчителі прикрасили її штучними квітами.

В одному ряду зі славними земляками
Висічений на граніті образ Богдана Кузнецова тепер в одному ряду із меморіальними дошками на честь колишніх випускників сільської школи – загиблого у 2020 році на бойовому посту Михайла Кучеренка та письменника-дисидента, українського патріота Едуарда Литвина.
Після закінчення заходу його учасники, серед яких був і бойовий побратим Богдана Олександр із Черняхова, поклали квіти до могили загиблого захисника України.

На Кагарличчині – Севастян, Анісія та Аглая. В Україні – Джавелінка, Граф та Хозяйка

«Як корабель назвеш, так він і попливе!» Ця чудова фраза запам’яталася нам іще з дитинства від капітана Врунгеля із мультфільма «Пригоди капітана Врунгеля».
Чому для людини є таким важливим її власне ім’я? Перш за все тому, що воно підкреслює її власну значущість. А на думку психологів, власне ім’я цікавить людину більше, ніж усі імена разом узяті.

Якими популярними та незвичайними іменами називали жителі Кагарличчини своїх дітей у 2022 році, розповідає начальник Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Павліна Косяк.

Найпопулярнішими іменами при державній реєстрації народження є: Артем, Давид, Захар, Максим, Тимур, Тимофій, Назар, Матвій, Богдан, Макар; Мілана, Соломія, Злата, Варвара, Вікторія, Софія, Марія.

Рідковживаними: Ельдар, Орест, Левко, Марко, Денислав, Севастян, Степан, Мирон; Анісія, Ар’яна, Евеліна, Лілу, Мелісса, Аврора, Олівія, Аглая.

Найпоширенішими іменами по Україні у Міністерстві юстиції називають Анна, Софія, Марія, Вікторія, Анастасія, Соломія, Олександра, Поліна – дівчачі; Артем, Олександр, Максим, Богдан, Марк, Дмитро, Михайло – імена для хлопчиків.

Євробачення-2022 і перемога українського гурту з піснею «Стефанія» активно робить свою справу – ім’я Стефанія стає все більше популярним серед імен для дівчаток.

Похмуре сьогодення, пов’язане з війною, також накладає відбитки на вибір імені дитини, інколи такі імена носять назву зброї, з якої наша армія знищує російського агресора і терориста.
Серед жіночих імен з’явилися: Аделіна-Джавеліна, Джавеліна, Квітослава, Дзвенислава, Червонка, Йордана, Євангеліна, Чіамада-Аделіна, Фрея, Жасмін, Хозяйка, Аріель, Зореслава, Міссі. Серед чоловічих: Артур-Байрактар, Ян-Джавелін, Миролюб, Варфоломій, Моісей, Зореслав, Северус, Князь, Марілуіз, Граф, Добромир, Миродар, Лорд.

Благодійний концерт у Кагарлику на Ринковій площі

У Кагарлику відбувся благодійний концерт «Нехай увесь світ почує – Україна колядує», під час якого збирали кошти на підтримку Збройних Сил України. За дві години, поки тривало дійство, кагарличани та гості міста задонатили нашим захисникам 13 700 гривень.

15 січня на Ринковій площі у Кагарлику лунали пісні. Це місцеві та запрошені із сусіднього Обухова аматори сцени збирали кошти на підтримку ЗСУ.
Дійство відбувалося на імпровізованій сцені біля входу до ринку. Неподалік подіуму встановили й стіл зі скринькою, куди бажаючі підтримати наших захисників клали кошти.
Розпочався благодійний концерт виступом народного аматорського хорового колективу Кагарлицького міського центру культури та дозвілля (художній керівник Олексій Михайлов). Учасники колективу розважили глядачів піснями та сценкою про Маланку, її Батька, Цигана, Циганку та Кізоньку.
Естафету в колег перейняли із сольними номерами Катерина Кучеренко («Україна колядує»), Леся Чоповська («Прохання до неба»), Анна Кириленко («Новий рік»), дует Анатолія Климака і Людмили Поліщук («Падає сніг», «Хай Ісус, мале дитя»). А також колективи: вокальний ансамбль «Зорецвіт» («Різдвяна музика щастя», «Новий рік на поріг», «Маланка та Василь», «Це Новий рік»); ансамбль української пісні Кагарлицького МЦКД («По усьому світі стала новина», «Защебетала ластівонька»).
З Обухова підтримати благодійну ініціативу творчих кагарличан приїхали два колективи їхніх колег. Свою майстерність жителям та гостям Кагарлика демонстрували «Стук-грюк-бенд», які майстерно підігрували на шумових інструментах: глечику, косі, граблях, бубоні, тарі для прання та заслінці від печі. А також народний вокальний ансамбль «Березіль» із разком пісень.
Леся Чоповська, яка й вела захід, від імені учасників творчих колективів та усіх жителів Кагарличчини подякувала нашим захисникам в особі одного із воїнів ЗСУ. А той, своєю чергою, вручив їй троянди, як подяку за підтримку.
Дійство тривало дві години. За цей час вдалося зібрати на підтримку нашим захисникам 13700 грн.
Кагарлицьким та обухівським артистам вдячні глядачі дякували оплесками та фіксували дійство на свої смартфони.

Кагарлицький музей готується відчинити двері для відвідувачів

Кагарлицький історико-краєзнавчий музей невдовзі відновить роботу за новою адресою. Вперше від початку повномасштабних бойових дій відвідувачам продемонструють експозиції у просторому приміщенні, де колись був читальний зал міської бібліотеки для дітей.

Директор музею Валентина Віценко відчиняє двері, вимикає сигналізацію та показує велику простору залу, де вже невдовзі буде представлена нова експозиція про історію Кагарличчини.

Ремонтні роботи вже завершено, і музеїсти активно працюють над вибором експонатів, водночас плануючи інтер’єр нового музею. Адже все має бути прораховано до найменшої дрібниці, щоб зацікавити відвідувачів різного віку і різних уподобань, до того ж слід розробити таку екскурсійну програму, яка б враховувала побажання і юнацтва, і пенсіонерів.

Як правило, у більшості музеїв експозиції створюються по пів року. Тут поспіх не вітається. Втім, Валентина Віценко запевняє, що вона з колегами зробить все можливе, аби вже у лютому музей відчинив двері для відвідувачів.

Її бажання можна зрозуміти. Адже останні 10 років історико-краєзнавчий музей «гостював» у будівлі військкомату, де особливо не розвернешся. А з початку повномасштабних бойових дій працював лише в форматі онлайн, викладаючи фото- та відеоінформацію в соцмережах, зокрема, в фейсбуці.

- 24 лютого ми відразу перенесли всі експонати у сховище та опломбували, - розповідає Валентина Віценко. - Забрали з собою лише документальні фонди, і більше пів року працювали в будівлі Будинку культури. Комунікували із відвідувачами через фейсбук. Водночас описували експонати, займалися переважно внутрішньою роботою. Час від часу проводили екскурсії в парку.

У липні за активної підтримки міської ради розглядали різні варіанти приміщень для нашого музею. І коли нам запропонували читальну залу міської бібліотеки для дітей, деякий час вагалися, адже фондів у нас багато, та й хотілося б, аби вхід до музею був окремий, а не через книгозбірню. Втім, зваживши всі «за» та «проти», погодилися. Адже те, що ми зараз маємо, жодним чином не порівняти з тим, що було до цього. На новому місці ми зможемо вже в набагато кращих умовах зустрічати відві­дувачів та знайомити їх з історією нашого краю. Для потреб музею відведено простору експозиційну залу, фондосховище і методичний кабінет. Можливо, з часом буде зроблено й окремий вхід.

І якщо ремонт експозиційної зали вже завершено, стелажі теж є, то вітрини для експонатів ще виготовляються. Невдовзі будуть придбані і штори. Все це робиться за кошти міського бюджету.
Паралельно завершується оформлення відповідної документації.

Зараз у фондах Кагарлицького історико-краєзнавчого музею 42 тисячі експонатів (враховуючи історичні цінності і з 5 сільських філій, що входять до складу музею).

– Війна, безумовно, змінила абсолютно все, - наголошує Валентина Віценко. – Додалося і величезне відчуття відповідальності за збереження того, що збиралося у мережі музеїв за останні десятиріччя. Тому сьогодні ми робимо все можливе, щоб наші експонати пережили цю війну цілими, щоб навіть у ці непрості часи жителі та гості Кагарлика могли долучитися до тих історичних цінностей, які створили наші предки.

У нас є що показати і ми хочемо, щоб люди бачили нашу славну історію. Періодично експозиції змінюватимуться, з’являтимуться нові виставки.

Сила музеїв насправді надзвичайна. І сподіваємося, що вже у наступному місяці кагарличани зможуть у цьому переконатися на власні очі, завітавши до оновленого Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.

Нові виміри безпечного та здорового освітнього середовища у закладах освіти Київщини

18 січня  команда управління Державної служби якості освіти у Київській області за участі першого заступника Голови Державної служби якості освіти України Олександра ЯКИМЕНКА, заступника керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Яни ЛЮБИМОВОЇ, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту Олени ВИХОР, шеф-кухаря, ідеолога проєкту Cult Food, громадського активіста Євгена КЛОПОТЕНКА провела зустріч за круглим столом із теми: «Безпечне та здорове освітнє середовище: нові виміри».

Учасники – заступники голів районних державних адміністрацій, голови територіальних громад та їх заступники з гуманітарних питань, начальники відділів / управлінь освіти, директори закладів освіти Київської області.

Перший заступник Голови Державної служби якості освіти України Олександр ЯКИМЕНКО акцентував увагу на тому, що в умовах війни безпека є першочерговою умовою організації освітнього процесу.

«Державна служба якості освіти системно проводить цілеспрямовані моніторинги та надає свій відгук засновникам закладів освіти. Пріоритетні напрямки нашої діяльності – це співпраця та партнерство з органами місцевого самоврядування. Лише у партнерстві можливо забезпечити спільне розуміння якості освіти для успіху Людини і Країни», – зазначив Олександр Васильович.

У вітальному слові Яна ЛЮБИМОВА, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подякувала освітянам за їх роботу та наголосила, що забезпечення прав людини є основною цінністю.

«Секретаріат Уповноваженого постійно працює над питаннями додержання прав дітей. Упродовж 2022 року до Уповноваженого надійшло 1130 звернень (з них, 1101 письмове та 29 усних), у яких було порушено 1905 питань з прав дітей. В умовах війни, більшість питань стосуються розшуку та повернення дітей з непідконтрольних територій або рф, возз’єднання родин. Однак, перелік звернень є доволі обширним. Наше завдання – працювати над захистом прав кожної дитини, кожного учня та створенням можливості продовжувати навчання у час війни. Освіта є правом та однією із найбільш важливих інвестицій, щоб надати дітям почуття безпеки», – підкреслила пані Яна.

Євген КЛОПОТЕНКО, шеф-кухар, ідеолог проєкту Cult Food, громадський активіст наголосив на необхідності впровадження нових зразків шкільного харчування; поділився напрацюваннями щодо продовження впровадження реформи шкільного харчування у закладах освіти. «За три місяці ми переформатували свої роботу, розпочали все заново. Зібрали команду. До кінця року плануємо поставити шкільне харчування на новий рівень. Оновили меню, тепер наша номенклатура включає 500 страв. Плануємо навчати людей на місцях, розробляємо нову електронну систему з формування меню. Мій фокус – діти, і вони мають харчуватися добре. Я не зупинюся доки не побачу, що діти харчуються добре», – наголосив пан Євген.

Олена ВИХОР, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав дітей, сім’ї, молоді та спорту розповіла про дотримання прав дітей та сім’ї в умовах сьогодення. У своєму виступі пані Олена озвучила про нові підходи в роботі з питань захисту прав дітей. Зокрема, про діяльність Консультативних центрів Уповноваженого ВРУ з прав людини, про повернення дітей, які були депортовані, про реагування на звернення громадян, що надходять до Секретаріату.

Начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія КРЕВСЬКА представила результати вивчення питання щодо безпечного та здорового освітнього середовища вільного від насильства та булінгу (цькування) та якості організації харчування дітей у закладах загальної середньої освіти Київської області.

В опитуванні брали участь керівники 241 закладу загальної середньої освіти, що становить 41% від загальної кількості ЗЗСО Київської області. З них – 143 заклади освіти, а це 59%, розташовані у сільській місцевості, а 98 закладів освіти (41%) – у містах.

«Велике значення має робота психологів та соціальних педагогів з учнями, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу. У 11% шкіл здійснюється психологічний супровід таких осіб соціальним педагогом разом із практичним психологом. У 31% закладів освіти запроваджено консультаційні години, скриньки довіри, оприлюднено телефон довіри. Тобто можливості для учнів захиститися від булінгу надаються, проте потрібно ширше роз’яснювати такі перспективи, – зазначила Лілія Богданівна. – Щодо міжсекторальної взаємодії та залучення соціальних інституцій нами було з’ясовано, що у 63% закладів освіти систематично проводять профілактичні заходи за участі фахівців Національної поліції України; органів виконавчої влади, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді. 7% респондентів проводять профілактичні заходи лише для учнів, 28% – проводять, але не більше 1-2 разів на рік, 3% – у закладі освіти не проводять подібні інформаційні заходи».

«Друге важливе питання, яке ми вивчали – організація харчування. Ми з’ясували, що 86% шкіл мають власні харчоблоки; у 12% закладів освіти здійснюють харчування за допомогою аутсорсингових компаній і 2% опитаних закладів освіти використовують кейтерінг. Щодо форм організації харчування, то нами з’ясовано, що 158 закладів освіти (66%) мають монопрофільне меню, 47 (а це 20%) закладів освіти мають мультипрофільне меню. На жаль, у 36 школах, що складає 14%, харчування не організовано. Важливо відмітити, що у 223 закладах освіти (92%) пільгові категорії дітей забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням. У 18 закладах освіти (8%) відсутнє безкоштовне гаряче харчування пільгових категорій учнів», – зазначила пані Лілія.

Євген РИБАЛКО, заступник голови Бучанської районної державної адміністрації наголосив на тому, що безпека дітей є основним пріоритетом у освітньому процесі та поділився досвідом організації безпечного освітнього середовища закладів освіти Бучанського району, подякував місцевій владі, яка забезпечила безпековий фундамент у громаді, волонтерам, які допомагали і допомагають у відбудові закладів освіти.

Анатолій ФЕДОРУК, Бучанський міський голова Бучанського району Київської області окреслив досвід Бучанської територіальної громади щодо створення здорового освітнього середовища у закладах освіти в умовах воєнного стану. «Фабрика-кухня у Бучі запрацює 1 вересня 2023 року. Наша громада разом з Немішаївською та Бородянською громадами беруть участь у проєкті «Фабрика кухні». Вона стане пілотним проєктом, і в майбутньому мережу фабрик-кухонь буде поширено на всю територію України. Кожна з них зможе забезпечувати харчуванням 30-40 навчальних закладів», – наголосив пан Анатолій.

Юрій ФОМІЧЕВ, Славутицький міський голова Вишгородського району Київської області ознайомив із безпековою ситуацією у закладах освіти у прикордонних регіонах Київщини. Окреслив досвід міста Славутича щодо створення безпечного освітнього середовища. «Організація освітнього процесу цього навчального року була викликом для усіх. Ми провели опитування серед батьків щодо форми навчання, більшість – обрали очне. У закладах освіти облаштували укриття. І ми вдячні, що нам дали можливість очно навчати наших дітей, – розповів пан Юрій. – Є виклик, шукаємо прості рішення. Наприклад, щоб забезпечити онлайн-трансляцію уроків для тих учнів, які навчаються дистанційно, придбали для вчителів мобільні телефони. Наразі є невирішена проблема з безбар'єрністю. Ми маємо забезпечити належні умови всім дітям, і в тому числі, дітям з особливими освітніми потребами».

Оксана ПОНОМАРЬОВА, директор Бориспільського академічного ліцею імені Анатолія Федорчука Бориспільської міської ради Київської області ознайомила із обов’язковою умовою створення безпечного освітнього середовища у закладі освіти – впровадження системи ХАССП у діяльність закладу.

Учасники круглого столу мали можливість обмінятися думками, досвідом роботи у своїх громадах.

За інформацією управління Державної служби якості освіти у Київській області

Пожежі на Кагарличчині: зайнялися будинки

У Кагарлику та селі Землянка вогонь пошкодив будинки.Про це повідомляє 19–ї Державна пожежно-рятувальна частина м. Кагарлик.

Про те, що в Кагарлику по вулиці Горького горить житловий будинок, повідомили до місцевої оперативно-диспетчерської служби 9 січня о 14:54.

Відразу за викликом виїхав черговий караул 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик.

Пожежу локалізували о 15:15 на площі 56 м2. А повністю ліквідували о 16:15. До гасіння пожежі залучалося дві одиниці техніки та 8 рятувальників.

Вогонь та висока температура пошкодили стіни та оздоблення будинку. Також пошкоджено та частково знищене майно в середині будівлі.

10 січня диспетчерська служба 19 ДПРЧ м. Кагарлик отримала повідомлення, що у с. Землянка горить будинок. За викликом направили рятувальний підрозділ у складі 7 рятувальників та двох автоцистерн.

До місця пожежі рятувальники прибули за 15 хвилин. Провівши розвідку вони виявили, що горить перекриття в місці проходження димоходу через стелю будинку.

Завдяки вмілим та оперативним діям рятувальники запобігли розповсюдження вогню по всьому будинку.

Повністю ліквідувати пожежу вдалося за 30 хвилин.

Кривава сварка: є поранений

У селі Великі Пріцьки сварка між братами завершилася поножовщиною. Правоохоронці затримали кривдника.

2 січня кагарлицькі поліцейські отримали повідомлення від працівників швидкої медичної допомоги, що їм надійшов виклик до пацієнта у Великих Пріцьках, в якого виявилося ножове поранення.
Згодом на місці події правоохоронці з’ясували - поранення потерпілий отримав від свого брата. Виявилося, що між 38-річним та 31-річним братами - жителями села Великі Пріцьки, що на Ржищівщині, - виник конфлікт. Молодший із братів вирішив довести свою правоту за допомогою кухонного ножа та штрикнув ним у живіт старшому.

Пораненого доправили до лікарні на «швидкій допомозі».

Кагарлицькі поліцейські затримали любителя помахати ножем. Нині він знаходиться у слідчому ізоляторі тимчасового тримання. Йому повідомили про підозру. Зловмиснику загрожує до 8 років позбавлення волі.

Війна змінила мою творчість

КАГАРЛИЧАНКА НАПИСАЛА 12 КАРТИН В ЛИТВІ, ДЕ ПІВ РОКУ ЖИЛА ІЗ ДІТЬМИ

За кордон змусила поїхати війна

Яна народилася в Києві. А її дідусь і бабуся родом із Кагарлика. Вони навчалися тут у першій школі. Згодом виїхали до Києва. Мама Яни народилася вже в столиці, вона із сестрою теж. У Кагарлику в бабусі із дідусем залишився будинок, і вони приїздили сюди на канікули.
Тут, в Кагарлику, Яна й зустріла своє кохання - Олега. І вже після весілля, у 2014 році, переїхали жити в Кагарлик. Зараз подружжя виховує двох дітей: старший хлопчик, йому 7 років. А донечці 5 років.
- В мене мама з першого дня сказала, що все буде добре. Вона не хотіла взагалі їхати за кордон. Дуже не хотіла, - розповідає Яна. - А тато він інший, він казав “Їдьте”. І так кожного дня: ”Їдьте, їдьте, їдьте”. Чоловік Олег мені теж казав, ви, мабуть, виїдьте і тоді мені буде спокійніше. І тоді і я вже вирішила, що якщо так, то і йому цей період буде легше перебути. Адже він одразу пішов в місцеву тероборону і весь час був там.
Яна з чоловіком жодного разу не були за кордоном. Тож це було дуже важко. Не думала жінка, що потрапить за кордон саме в такий спосіб та ще й з двома дітьми на руках.
- Ми їздили із сестрою, її донькою та з мамою. Поїхали не відразу. Це було в середині березня, згадує Яна. - Виїхали, коли російські війська вже увійшли в Бучу й Ірпінь. Чоловік був весь в новинах. І якось сказав: «Збирайся і їдь».

Чому саме Литва

До Литви Янина родина вирішила їхати, бо там є родичі. Вони й допомогли знайти житло.
- Ми жили далеко від них, окремо, - каже Яна. - Ця рідня там живе вже 5 років. Але дуже складно знайти роботу. Тож як на четвертий день сестрі і мамі запропонували роботу, вони швиденько погодилися, оформили все, що було потрібно, і пішли працювати.
Вони спочатку отримали одноразову виплату від держави, а потім кожного місяця - допомогу на дітей.
Яні роботу не пропонували, бо там із цим дійсно складно через великий наплив людей. Тож Яна доглядала трьох дітей і старалася знаходити час, щоб малювати. Всі її картини тепер були на тему війни в Україні.
- Вже там у мене почали виходити портрети, - ділиться Яна. - В мене була картина олією “Українка”, яку я почала писати ще вдома й не встигла завершити. Полотно чоловік перефотографовував, і вже в Литві я намалювала картину заново. А та, яку почала в Україні, так і залишається недомальованою. Намагалася все ж за кордоном знайти час, щоб помалювати. Бо це мій світ, в якому все добре. Таким чином відключаюсь від новин. Хоча це було складно - часу було мало.
Загалом Яна привезла з-за кордону 12 нових картин. Із них у неї залишилося 11. Одну, з Ісусом, подарувала своїй бабусі, коли повернулася в Україну.

До українців литовці ставляться дуже добре

- Ставлення місцевих до українських біженців дуже добре, - ділиться враженнями Яна. - Дуже нам допомагали. Відгукувалися на потреби. Розказували і пояснювали що до чого у них. Це стосується старшого покоління. Саме із ними ми в основному й спілкувалися. Молоді люди нас не розуміли. Мені шкода, що я не знаю англійської, тому доводилося обмежувати себе в спілкуванні із молоддю.
Яна розповідає, що жили вони у квартирі в Клайпеді. Місто красиве, курортне. Чимось схоже на Львів - історичне, чисте, гарне, парки. Неподалік море, але добиратися потрібно автобусом.
- Ми пару разів там були. Але не купалися - море холодне. Як приїхали в Литву, то мій чоловік Олег до нас часто дзвонив:
«Ви вже там обжилися? Вам добре?»
“Знаєш, - кажу, - взагалі не відчуваю, що добре. Бо ми далеко від дому”.
- Там багато росіян і було все одно трохи страшно. Литва дуже підтримувала і підтримує Україну. І був період, коли через цю підтримку росія почала погрожувати Литві. І тоді ми вже не знали, де нам буде спокійніше - там чи вдома.
Були випадки, ми зустрічали людей, які були проти України. Вони могли дуже голосно це обговорювати, лаяти нашого президента, бачачи, що поряд українці.
Одного разу мені було дуже страшно, коли зустріли групу чоловіків, які почули, що ми з України та почали агресивно коментувати новини, які дізнавалися із російських ЗМІ. Я тоді швиденько забрала дітей якомога далі від цієї компанії, - розповідає Яна.
Після того, як у Кагарлику впало дві ракети, жінки прислухалися до всього. Будь-який салют чи щось подібне викликав тривогу і тут, у мирній Литві. Особливо вночі.
Жінка говорить, що з іншими українцями вони майже не спілкувалися. Практично всі працювали і вони зустрічали земляків лише десь у магазинах на касах.
- З чиновниками ми стикалися лише двічі: один раз - коли приїхали в Литву й оформляли документи. Більше нас ніхто не чіпав. Вдруге - коли мама із сестрою шукали роботу.
Коли мама з сестрою влаштовувалися на роботу, то в службі, яка їм допомагала, жінка-менеджер дуже здивувалася, коли почула, що вони тут лише чотири дні, а вже йдуть працювати. Добре, що у нас такі працьовиті люди, - згадує художниця.

Життя в Литві досить дороге

- Чи вистачало коштів, які давали нам як біженцям? Ні. Там все дуже дорого. Продукти десь рази у два дорожчі, аніж у нас. Поповнити рахунок на мобільний з інтернетом - теж десь у двічі дорожче. Єдине, що для нас був безкоштовний проїзд у громадському транспорті, - розповідає Яна.
Вона каже, що хотілося купити дітям щось краще і більше, аніж собі, тому з грошима допомагали ще й чоловіки, тато надсилав гроші.
Кагарличанам поталанило ще й із житлом. Чоловік, який його здавав, поставився до українців дуже добре - оплачували комунальні послуги і невелику суму за оренду.
- Діти наше перебування за кордоном сприйняли якось легко. Вони майже не відчули, що так довго не були вдома. Мабуть, тому, що постійно дзвонили й бабусі, й тату, усім. Для них цей час пролетів дуже швидко. Та й для мене теж. Я не відчуваю, що я там пробула пів року. Здається, що десь місяць пройшов. Може, це тому, що я постійно була із дітьми.
І що постійно то їсти, то гратися, то прогулянка, то бешкетують…
Що мене здивувало, що у нас в Кагарлику у кожному дворі біля багатоповерхівок є дитячий майданчик. А там такого немає. І дітей не чути на вулицях. Дуже тихо. Дуже тихе місто. Ми ходили з дітьми гуляти в парк, на стадіон, який був неподалік. А так людей мало на вулицях. Можливо, всі по роботах. У нас якось люди всі на вулицях, бігають. Взагалі всіх завжди видно. А там - ні. Я тату надсилала фотографії, він каже “А люди де?” - розповідає Яна.

Повертатися було легко

- Коли чоловік зрозумів, що все більш-менш спокійно і що російські війська із Київщини витіснили, то дав добро на повернення. Я й не знаю, чи ми взагалі б кудись виїздили, якби не ці родичі в Литві. Бо їхати в нікуди було б дуже страшно. А повертатися навпаки - легко. Мій син взагалі сказав, що повернення додому - то була для нього найкраща подорож, яка йому дуже сподобалася.
Назад родина їхала автобусом - взяли квитки прямо із Клайпеди на Львів. А із Львова їх вже забрав чоловік Яни. Діти дуже раділи поверненню додому.
- Я ніколи не думала, що діти так все серйозно сприйматимуть і будуть такі відповідальні. Коли почалася війна і всі почали ставити на телефони програми, що повідомляли про повітряні тривоги, то вони, коли чули сирену, починали відразу самі одягатися. Пам’ятаю, як дочка щойно прокинулася, ще сонна, але почула сирену і почала зразу натягати колготи. “Мамо, це ж сирена, я зараз швидко”, - пояснила донечка. Я думала, що діти це не зрозуміють. Але вони сприйняли це максимально серйозно, навіть по-дорослому. Розуміли, що треба швидко бігти й ховатися.

Пейзажі змінилися на воєнно-патріотичну тематику

За фахом Яна - вихователь у логопедичних групах і вчитель-дефектолог із дітками з порушенням зору. Працювала за спеціальністю три роки. До декретної відпустки. А от художньої освіти не має.
- Я навіть і в художню школу не ходила, - розповідає Яна. - Колись хотіла піти, але не вийшло. Просто малюю завжди. Мене навчив цього дідусь. Він гарно малював. Він нам із сестрою завжди перемальовував, малював щось. Я пам’ятаю зимою якихось снігурочок, дідів морозів. А ми все це розфарбовували. А згодом і самі потроху починали малювати.
Перша серйозна робота в Яни з’явилася у 2012 - 2013 роках. Жінка розповідає, що спочатку малювала просто на папірцях, а потім їй майбутній чоловік подарував на Новий рік полотно й олійні фарби. І вже відтоді Яна почала створювати серйозні роботи.
- Ось тоді я вже почала дійсно малювати картини, природу, - каже вона. - Дивилася в інтернеті як малюють художники, які потрібні пензлики. Почала шукати відео, щоб зрозуміти, як працювати олією. Зараз я, окрім олії, пишу ще акриловими фарбами, гуашшю, пастеллю.
Яна зізнається, що академічної освіти їй не вистачає: “Мені було дуже важко малювати небо, малювати передній план, якусь туманність, щось на горизонті. Це все вчилася методом проб і помилок”.
Найбільш до вподоби художниці працювати акриловими фарбами. Каже, що це тому, що ними писати швидше, вони швидше сохнуть. Хоча раніше більше використовувала олійні.
З початком активних бойових дій в Україні художниця перейшла на воєнно-патріотичну тематику.
- Зараз малюю ще одну патріотичну картину, - каже вона. - Останнім часом всі думки саме в цьому напрямі. Не йдуть природа чи натюрморти. Все якось більше на військову тематику.
Коли я пишу картини, то хочу показати, що в нас все добре, що буде все добре. Бо чоловік казав мені: «Чому ти не хочеш намалювати якийсь бій, баталію, дітей, які плачуть?» Але в мене настрій малювати щось більш позитивне, що в нас буде все добре. Чомусь мені не хочеться у своїх картинах залишати негатив. Я хочу налаштовувати людей на позитив.

Віддав життя за Україну наш земляк Євгеній Кратюк

Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну від загарбників, загинув житель нашої громади Євгеній Кратюк. Героя поховали у Кагарлику.

Євгеній Кратюк загинув 13 грудня під час відбиття наступу рашистських загарбників на Луганщині неподалік Кремінної.

Після того бою родині було повідомлено, що Євгеній зник безвісти. Тож ще жевріла надія, що він живий. Однак сподівання не справдилися. Герою було 28 років.

3 березня 2022 року Євгеній Кратюк пішов добровольцем на фронт. Служив у військовій частині 3066, 13-та рота 27-ї бригади Національної гвардії України. У її складі з побратимами й бив ворога на сході нашої країни.

У героя залишилися мама, молодша сестра та брат. А ще - дівчина, з якою він планував спільне майбутнє.

Євгенія поховали 29 грудня у Кагарлику.

Кагарличчина входить у 2023 рік із новим бюджетом громади

Депутати Кагарлицької міської ради затвердили бюджет громади на 2023 рік. Головний кошторис Кагарличчини становить 291 мільйон гривень.

22 грудня відбулося 30 сесія Кагарлицької міської ради VIII скликання. Вів її Міський голова Олександр Панюта. Основним питанням, що розглядалося депутатами під час засідання, було затвердження бюджету Кагарлицької міської територіальної громади на 2023 рік. Бюджет затвердили за доходами в сумі 291 074 100 гривень.

Доходи загального фонду бюджету Кагарлицької МТГ заплановано в сумі 286 039 600 гривень. Доходи спеціального – 5 034 500 гривень.

Видатки бюджету передбачено в сумі 291 074 100 гривень. В тому числі видатки загального фонду – 278 689 600 гривень, видатки спеціального фонду – 12 384 500 гривень.

Профіцит за загальним фондом бюджету та дефіцит за спеціальним фондом бюджету становить по 7 350 000 гривень відповідно.

Резервний фонд бюджету Кагарлицької громади затвердили у розмірі 5 020 600 гривень.