Кількість результатів: 1664.
Сторінка 15 із 84
17 листопада у Кагарлику відбулися урочистості з нагоди Дня працівників сільського господарства та Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку. Найкращих аграріїв та медійників було нагороджено Подяками Кагарлицької міської територіальної громади та Обухівської районної військової адміністрації.
Щирі слова подяки того дня були адресовані у першу чергу керівникам сільгосппідприємств, фермерам і всім трудівникам агропромислового комплексу Кагарлицької громади.
Міський голова Олександр Панюта та перший заступник Обухівської районної військової адміністрації Роман Смик, вітаючи аграріїв із професійним святом, подякували їм за відданість справі, нелегку повсякденну роботу, а також за постійну підтримку ЗСУ та співпрацю з органами місцевого самоврядування.
Зокрема, вони наголосили, що праця аграріїв – це флагман української економіки та розвитку, потужний комплекс, який працює, як злагоджений механізм. Адже працівники сільськогосподарської сфери не лише вирощують продукти, а й створюють робочі місця, вчасно сплачують податки, забезпечують економічну стабільність та сприяють інноваційному розвитку.
- Сільськогосподарський бізнес є надзвичайно ризикованим, - зазначив Олександр Панюта. - Адже його успіх часто залежить від некерованих людьми погодних умов. А з початком повномасштабної війни ризику піддаються не тільки врожаї чи прибуток, а й людські життя. Дякуємо вам за ваш труд, допомогу нашим воїнам та любов до своєї справи!
Традиційно того дня відбулося і нагородження кращих працівників сільськогосподарської галузі.
Подяки Кагарлицької міської територіальної громади та цінні подарунки з нагоди професійного свята були вручені: Валентині Гаркавенко - заступнику головного бухгалтера СТОВ «Переможець», Володимиру Савченку - водію-заправнику СТОВ «Переможець», Олександру Костюку - провідному агроному ТОВ «ВіскарАгро», Людмилі Сергієнко - бухгалтеру ТОВ «ВіскарАгро», Миколі Фастовцю - трактористу ФГ «Расавське», Ігорю Гайсову -трактористу СК «Агробізнес», Людмилі Жураківській - завідуючій складом СК «Агробізнес», Петру Мушику - агроному СК «Агробізнес», Івану Наконечному - трактористу сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма «Перемога», Роману Цуркану - трактористу СВК Агрофірма «Перемога», Денису Любенку - механізатору-комбайнеру ПСП «Переселенське-К», Ігорю Бровку - механізатору-комбайнеру ПСП «Переселенське-К», Любові Лісяній - завідуючій складом ПП «Слобода-Агро», Віталію Дризі - головному економісту ПП «Слобода-Агро», Оксані Гаркавенко - обліковцю з реєстрації бухгалтерських даних ТОВ «Вікторія-Агро», Олександру Семцову - голові ФГ «Гармонія СОІ», Олегу Половцю - слюсарю зерноочисних машин ФГ «Широкоступ», Віталію Жураківському - водію ФГ «Широкоступ», Світлані Халеєвій - бригадиру тракторної бригади ФГ «Широкоступ», Юлії Іщенко - бухгалтеру ТОВ «Агро Експерт», Сергію Дячку - менеджеру ТОВ «Агро Експерт», а також трактористам-машиністам сільськогосподарського виробництва ПрАТ «Агрофорт» Олександру Крамару, Володимиру Кравцю, Дмитру Ємцю та Павлу Пархоменку.
Грамотою Обухівської РДА нагороджено заступника директора ТОВ «Вікторія-Агро» Тетяну Ільєнко, а обласною відзнакою - керівника ФГ «Леглич» Костянтина Шевченка.
По цьому Олександр Панюта привітав із професійним святом і працівників медійної сфери. Зокрема, Подяку Кагарлицької МТГ він вручив директору телестудії «ТБ Кагарлик» Григорію Лавриненку.
Вітаючи медійників, міський голова підкреслив важливість роботи на інформаційному фронті, особливо під час воєнних дій в Україні, коли жителі Кагарлицької громади (серед яких є і багато внутрішньо переміщених осіб) чекають від медійників оперативної та правдивої інформації.
Учасники зібрання вшанували хвилиною мовчання пам’ять кожного захисника, який загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
11 листопада у місті Обухів відбулася відкрита першість спортивно-культурного комплексу профкому ПрАТ «Київський КПК» з вільної боротьби серед юнаків та дівчат. Команда Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи привезла додому зі змагань в Обухові 10 медалей.
Загалом на відкритій першості з вільної боротьби Київського КПК змагалося 6 команд. А це - 80 хлопців та дівчат.
Команда з Кагарлика продемонструвала високі результати та привезла додому 10 медалей: 3 золотих, 1 срібну та 6 бронзових.
Нагороди команди кагарлицьких борців:
1 місце: Ігор Неживий, 42 кг; Артем Неживий, 42 кг; Марія Шусть, 42 кг.
2 місце: Назар Наконечний, 28 кг.
3 місце: Богдан Наконечний, 35 кг; Влад Гамолко, 22 кг; Мирон Гамолко, 25 кг; Тимофій Громадський, 42 кг; Ярослав Юрченко, 100 кг; Назар Нечипоренко, 29 кг.
Тренує команду борців Кагарлицької ДЮСШ Володимир Таран.
8 проєктів старшокласників навчальних закладів Київщини та Чернігівщини отримали гранти на реалізацію ідей для розвитку своїх громад. Серед переможців і представники Кагарлицької громади – команда «ХУТКО» Кагарлицького ліцею №3.
РЕЗУЛЬТАТИ ДРУГОЇ ХВИЛІ
22 серпня розпочалося заняття на другій хвилі програми громадянської освіти для молоді UActive. Її учасниками стали понад 200 учнів та учениць із 10 шкіл Київської та Чернігівської областей. Серед них - і команди Кагарлицького ліцею №3 Ініціатива +» та «ХУТКО», а їхніми наставниками стали Наталія Коваленко, Людмила Дяченко та Оксана Ярошовець.
І ось маємо результати. Серед переможців і наші земляки. Це – команда «ХУТКО» Кагарлицького ліцею №3. Вони отримали 5000 доларів на свій проєкт з облаштування креативного простору, який зокрема урізноманітнить час під час очікування шкільного автобуса.
ХТО ОТРИМАВ ГРАНТОВУ ТА МЕНТОРСЬКУ ПІДТРИМКУ СВОЇХ ПРОЄКТІВ
Три гранти по $5000 від Європейського центру ім. Вергеланда та savED:
проєкт зі створення зеленої сцени як осередку для розвитку мистецтва та творчості (команда «Top Team», с. Анисів, Чернігівщина);
проєкт з облаштування простору для тренувань на території школи (команда «Легіон НБ», с. Новий Биків, Чернігівщина);
проєкт зі створення тренажерної зали у громаді (команда «Шкварки», с. Мирча, Київщина).
Грант у $5000 від компанії SQUAD - проєкт з облаштування креативного простору, який зокрема урізноманітнить час під час очікування шкільного автобуса (команда «Хутко», м. Кагарлик, Київщина).Грант у $5000 від освітньої фундації GoGlobal та її голови правління Ксани Нечипоренко - проєкт з переоблаштування коридорів школи в інтерактивні зони для ігор, розвитку та відпочинку (команда «Active Teens», сел. Баришівка, Київщина).
Два гранти по 100 000 гривень від Європейського центру ім. Вергеланда та фонду savED:
проєкт з облаштування території біля місцевої лікарні та встановлення там дитячого майданчика (команда «Вільні», сел. Баришівка, Київщина);
проєкт зі створення молодіжного простору на базі школи, в якому можна пізнавально провести час (команда «Dream Builders», с. Нове Залісся, Київщина).
Грант у 50 000 грн від Європейського центру ім. Вергеланда та savED - проєкт з відновлення інтересу до української культури через облаштування простору внутрішнього дворика школи (команда «Колоритм», с. Шкарівка, Київщина).
Менторську підтримку від компанії Kernel та допомогу у фандрейзингу від savED:
проєкт зі створення сортувальної станції (команда «Кислі Гурки», с. Количівка, Чернігівщина);
проєкт з облаштування в школі спортивної зали (команда «Amigos», с. Анисів, Чернігівщина).
Підтримку у фандрейзингу від savED - проєкт з переоблаштування укриття під неформальний простір для самопізнання і рефлексії (команда «Саме ті», с. Шкарівка, Київщина).
11 листопада в Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля відбувся благодійний концерт «Єднаймося, люба родино!». Приурочили дійство до Дня працівників культури й аматорів народного мистецтва та 50-річчя заснування народного аматорського хорового колективу Кагарлицького МЦКД. А його організатори ставили за мету зібрати кошти кагарлицьким волонтерам, які плетуть маскувальні сітки на замовлення ЗСУ, на витратні матеріали.
До початку концерту його глядачі та учасники в фоє Кагарлицького МЦКД оглядали виставку малюнків та поробок керівників та вихованців гуртків закладу під звуки духового оркестру (керівник Ігор Ільченко). А також активно брали участь у благодійній лотереї на підтримку ЗСУ.
Народному хору Кагарлицького МЦКД - 50
Присутні у глядацькій залі цього дня отримали неабияку насолоду від української пісні та патріотичних хореографічних номерів.
Найперше - увага загалу була прикута до ювілярів. Адже 50 років - то не абиякий вік для творчого колективу. Але й надбання – досвід та вміння, накопичені за цей час, вилилися у високому виконавський рівень продемонстрували хористи. Недарма ж хор має звання «народний». Керує нині колективом непересічний майстер своєї справи Олексій Михайлов.
Тож у виконанні ювілярів зі сцени лилися «Ой, зійдімося, роде», «Стежечка», «Отаман», «Єднаймося, люба родино», «Реве та стогне», «Нам є що захищати»…
А знамениту «Ой, у лузі червона калина», яка стала символом боротьби України із загарбниками, доповнену патріотичною композицією, разом із хоровим колективом виконувала й зала. А презентувати своє вміння допомагали народному хору дитячий та дорослий хореографічні колективи Кагарлицького МЦКД «Дивограй» та «Барви».
Ведуча Лейла Джабієва згадала сторінки створення та становлення хору, його здобутки, проілюструвавши все це відеопроєкцією фото на екрані.
Віншували й тих його нинішніх учасників, хто вже багато років віддав рідному колективу. Понад 47 років із хором Галина Куца та Марія Стеценко. Понад 29 років - Марія Вайнблат, Раїса Марущак, Лідія Єськова, Микола Семенюк. Понад 19 років - Василь Бублик, Володимир Копильний та Марина Волошин.
Вшанували ветеранів і захисників
А ветеранів колективу, які нині не мають змоги його відвідувати, але були присутні на концерті, привітали квітами та теплим словом.
Хвилиною мовчання вшанували тих учасників народного аматорського колективу, хто пішов за вічну межу.
«Дорогі друзі, сьогодні ми віддаємо особливу шану тим, хто віддав своє життя за нашу безпеку та свободу. Вони — наші герої, воїни, які несли на своїх плечах важливе завдання і завжди стояли на варті нашої країни. І сьогодні тільки завдяки їхньому героїзму ми маємо можливість стояти на цій сцені. Адже вони ризикували всім, щоб ми могли жити в мирі. Вони віддали найбільшу жертву — свої життя. Ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожне обличчя, кожен життєвий шлях, який був припинений війною», - наголосила ведуча.
Світлій пам’яті кожного українського воїна було присвячено пісню «Українське сонце» у виконанні чоловічого квартету МЦКД.
Вітання та нагороди працівникам культури й учасникам хору
Не обійшлося того дня і без офіційних вітань та нагород.
Від імені Кагарлицького міського голови та від себе особисто учасників хору та працівників культури Кагарличчини привітала заступник міського голови Валентина Циганок. Наголосивши на важливості розвитку та підтримки галузі культури, вона вручила відзнаки: Грамоту Обухівської РВА директору Черняхівського будинку культури Світлані Безвербній; Подяки Кагарлицької міської територіальної громади та квіти Олексію Михайлову, керівнику народного хорового колективу Кагарлицького МЦКД, Людмилі Поліщук та Катерині Янченко, учасницям народного «Ансамблю української пісні» МЦКД, Валентині Фундамент, керівнику народного аматорського колективу «Берегиня» Ставівського будинку культури, Світлані Ріхсієвій, художньому керівнику
Ставівського БК, Ларисі Матоляк, бухгалтеру централізованої бухгалтерії відділу культури Кагарлицької міської ради, вокальному колективу Кагарлицького міського центру культури та дозвілля «Заграва».
Начальник відділу культури Кагарлицької міськради Олена Петленко та голова Кагарлицької міської організації Профспілки працівників культури Антоніна Коршунова після палких вітань колегам теж вручили нагороди. Тож, Подяки міської профспілки отримали Альона Демченко, директор Ліщинського будинку культури, Оксана Дишлева, директор Шпендівського будинку культури, Олена Кузьменко, завідувачка Антонівського клубу, Оксана Глуша, прибиральниця службових приміщень Буртівського будинку культури.
А ще Олена Петленко вручила відзнаки від департаменту культури та туризму Київської ОВА та Київської обласної ради бібліотекарям Тетяні Папенко, Буртівська філія, Ользі Мороз, Кадомська філія та Олені Головченко, Демівщинська філія.
Зауважимо, що від Київської обласної ради під час обласних урочистостей отримали грамоти директор Кагарлицького міського центру культури та дозвілля Володимир Копильний, директор Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Валентина Віценко та художній керівник Халчанського будинку культури Євгенія Процюк.
Також Олена Петленко вручила грамоти та подарунки кожному з учасників народного аматорського хорового колективу. А ще передала подарунок і для Центру культури й дозвілля – роутер.
Подарунки ювілярам
Своєю чергою директор МЦКД Володимир Копильний презентував ювілярам солодкий подарунок – торт.
Музичними подарунками вітали того дня своїх колег гурт Кагарлицького МЦКД «Зорецвіт» (Катерина Кучеренко і Юлія Мовчан), ансамбль української пісні МЦКД (керівник Анатолій Климак) та гості з Богуслава - народний гурт «Надросяни». Вірш «Український прапор» проникливо продекламувала Лейла Джабієва.
Згодом стало відомо, що під час благодійного концерту було зібрано 7500 гривень, які передадуть для придбання матеріалів для маскувальних сіток.
У Кагарлицькій міській раді відбулися урочистості з нагоди Дня працівника соціальної сфери, яке відзначають щорічно у першу неділю листопада.
Причетних до свята, а в Кагарлицькій громаді це працівники Кагарлицького відділу УСЗН Обухівської РВА, Кагарлицької районної філії Київського обласного центру зайнятості, Служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради, Кагарлицького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), Відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян, ЦНАПу, привітали міський голова Олександр Панюта та секретар міськради Людмила Демиденко.
Олександр Панюта вручив ряду працівників соцсфери громади Подяки Кагарлицької МТГ та квіти. А на картки їм надійде грошова винагорода.
Так, Подяки отримали: начальник відділу Кагарлицького управління центру зайнятості Інна Бутенко; головні спеціалісти відділів Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Людмила Візьонок, Лариса Пустова, Валентина Пазьоха; фахівці із соціальної роботи центру соціальної підтримки дітей та сім’ї Відділу (Служби) у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради Світлана Халаберда та Ірина Стеценко; головні спеціалісти Кагарлицького відділу управління соціального захисту населення Обухівської районної військової адміністрації Київської області Олександр Євтушенко та Людмила Тригуб; соціальні робітники Кагарлицького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Наталія Волощенко (с. Бурти), Ольга Зварич (с. Переселення); Ольга Кутова (с. Расавка) та Катерина Лихошерст (с. Слобода).\
Музей Карпу Трохименку – народному художнику України, живописцю, педагогу, історику образотворчого мистецтва, який народився 25 жовтня 1885 року у Сущанах на Кагарличчині, - був при місцевій школі. Дуже прикро, що школа була пограбована і частина експонатів зникла. З часом викрадені картини знайшли, основну їх частину передали до Кагарлицького історико-краєзнавчого музею.
Через малу кількість дітей у селі закрили і школу, та музей Карпу Трохименку відновили в адмінприміщенні села Сущани.
Символічну стрічку відкриття музею перерізали староста села Сущани Василь Трохименко та правнучка Карпа Трохименка Анна Сергієнко.
Саме правнучка першою переступила поріг відновленого музею, чим неабияк була схвильована.
Що вміщує музейна кімната
Завідувачка музею Людмила Ріпа, яка натхненно робить свою роботу на громадських засадах, привітала гостей на Сущанській землі, а з тим провела екскурсію по музейній кімнаті. Вона продемонструвала присутнім картини художника Карпа Трохименка та інших митців, численні фотографії, предмети побуту старовини, стенди зі світлинами героїв, які виборювали та виборюють українську незалежність у російсько-українській війні.
На вітринах – спогади краєзнавця Анатолія Шафаренка про село Сущани; цеглини останнього маєтку поміщика Севрука, який жив у Сущанах; матеріали, приурочені колективізації, голодомору; стародавні речі, знесені жителями села; експонати, які стосуються Другої світової війни та повоєнних років тощо. Величезні полотна Карпа Трохименка, його портрет та бюст неабияк наповнили музейну кімнату.
Галина Перевертун та Оксана Шаповал – директор Сущанського сільського будинку культури та бібліотекар – супроводжували розповіді екскурсовода піснями, які з їхніх вуст було надзвичайно приємно чути. Українська пісня у їх двоголоссі звучить справді чарівно.
Слово від правнучки художника
Правнучка народного художника України Карпа Трохименка Анна Сергієнко щиро подякувала за запрошення на захід. «Це велика честь бути присутньою тут, - розчулилася пані Анна. – Я провела дитинство в Сущанах. Моя бабуся – фанатка села. На жаль, родичка, яка щоліта бувала в Сущанах, зараз перебуває в окупації в Енергодарі – саме вона повідомила мені про цей захід. Я щаслива, що зараз перебуваю тут».
Пані Анна розповіла присутнім, що у 2018-му вона захистила диплом мистецтвознавця у художній академії на тему робіт Карпа Трохименка. Розділ роботи був присвячений роботам, які він створив на честь села Сущани. Тому що велика спадщина залишилася саме присвячена селу. «Він був і патріотом, і завжди пам’ятав своє коріння, і дуже любив село, - акцентувала правнучка художника. – Дуже багато краєвидів, пейзажів лягло на полотно, присвячених цій місцевості. Тому тепло і щемливо, що село живе і пам’ятає мистецтво – твори, які були створені колись. І це усе має сенс, поки є живі люди, які пам’ятають».
Пані Анна пояснила, що роботи Карпа Дем’яновича, як художника, цінувалися саме в радянські часи. «Та якщо поглибитися у його творчість, - розповідає правнучка, - варто відмітити, що це така дуже українська людина, яка цінувала і поважала свою сім’ю, свою землю, свій рід, своїх земляків. Пишаюся тим, що сьогодні на відкритті музею присутні багато людей, і що створили цей музей, і що пам’ятають нашу спадщину. Бо село – наш генетичний код. Дуже рада, що тут такий потужний рух і що така в селі спільнота».
Сертифікат, подарунки і людська вдячність
Приємну місію виконав заступник Кагарлицького міського голови Ігор Будюк, який вручив завідувачці музею сертифікат на суму 5000 грн від Кагарлицької міської територіальної громади для придбання товарів на облаштування музею Карпа Трохименка.
Цінують у Сущанах краєзнавця, доктора історичних наук, члена національної спілки краєзнавців України, члена національної спілки журналістів України Анатолія Шафаренка за його знання, якими він щедро ділиться із музеїстами. Він привітав присутніх із подією у селі і зичив розширити площу для музею.
Ірина Мироненко, старший науковий співробітник Кагарлицького історико-краєзнавчого музею, сказала, що музей – це місце, де зберігається історія і де вона відновлюється. Сила музею надзвичайна, бо тут зберігається народна правда. «Музей – це як бренд. Як візитна картка села, - пояснює пані Ірина. – Музей популяризує історію, культуру. Михайло Грушевський казав такі слова: «Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою». І, напевно, прийшов час, щоб відновити історичну правду, наше рідне». Пані Ірина передала для поповнення вітрин експонати, які зроблять екскурсії ще змістовнішими.
Олена Петленко, начальник відділу культури Кагарлицької міської ради висловила шану нашим захисникам і захисницям Збройних Сил України за те, що маємо можливість жити, відкривати музейну кімнату, берегти народні традиції. А потім подякувала за ініціативу відновлення музею. «Нехай вогник не згасає, а ми чим зможемо – обов’язково допоможемо!» - пообіцяла Олена Іванівна. Вона подарувала предмети побуту для музеїстів та їх гостей-відвідувачів.
Завідувачка музею Людмила Ріпа своєю чергою подякувала землякам – працівникам старостату, Будинку культури, бібліотеки, Кагарлицького історико-краєзнавчого музею – за неоціненну допомогу у підготовці відновленої музейної кімнати.
31 жовтня у селі Черняхів, що на Кагарличчині, відкрила двері для відвідувачів простора та світла музейна кімната. Сталася ця знакова подія через 43 роки після того, як у 1980-му тут припинив існування сільський музей.
Відкритя музею - знакова подія для села
Реінкарнація майже через пів століття музею у селі, ім’я якого носить археологічна Черняхівська культура, котру відкрив знаменитий Вікентій Хвойка, є знаковою. Адже має усі шанси стати точкою відліку процесу карбування часопису села.
Облаштування музейної кімнати у Черняхові ініціювали місцеві працівники культури. Вони заручилися підтримкою Кагарлицької міськради та написали грантовий проєкт на конкурс «Час діяти, Україно!» Благодійного фонду «МХП-Громаді». Тож саме коштом бюджету громади та гранту (адже цей проєкт було підтримано і не просто підтримано, а визнано найкращою соціальною ініціативою в рамках конкурсу) і відремонтували й облаштували музей.
На урочисте відкриття музею завітали місцеві жителі: і юні, і вже похилого віку.
До присутніх звернулися Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, його заступник Валентина Циганок, начальник відділу культури Олена Петленко, староста села Володимир Безвербний, менеджер благодійного фонду «МХП – Громаді» Зіновій Лялюк, співробітники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею Ірина Мироненко, вчителька української мови і літератури Черняхівської гімназії Віра Березюк, директор Черняхівського будинку культури Світлана Безвербна.
Вони дякували захисникам України, що дають відсіч ворогові. Адже саме завдяки їм можливі такі події. Лунали подяки й на адресу депутатів міської ради за підтримку фінансування ремонту та благодійного фонду «МХП – Громаді», завдяки ініціативі якого й з’явився проєкт «Створення музею історії села Черняхів у Кагарлицькій міській територіальній громаді».
Того ж дня експозиція Черняхівського музею поповнилася експонатами, які повернулися на рідну землю через кілька десятиліть - представники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею передали своїм колегам предмети Черняхівської культури зі своїх запасників.
Про що розповідають музейні експонати черняхівців
Першим, хто переступив поріг музею, були Степан та його дружина – колоритні персонажі в українському національному вбранні, які із захопленням оглянули експозицію та подарували експонат для музею – кошик, який сплів прадідусь героїні сценки.
Дівчатка-екскурсоводи Аліна Донченко, Тетяна Рудь та Аміна Осадча познайомили відвідувачів із експозиціями вишивок, кераміки, виробів із лози та з дерева. Розповіли про їх історію та технології виготовлення.
Окрім вищевказаних експозицій, відвідувачі оглядали давній сільськогосподарський та хатній реманент, куточок української хати позаминулого століття та кімнату із предметами родом із середини ХХ століття, розглядали ретрофотографії. А місцеві жителі поважного віку впізнавали на них себе, своїх знайомих та родичів.
В якийсь момент у залі залунала тиха музика зі скрипучого динаміка – то місцеві культпрацівники запустили програвач вінілових платівок, який, незважаючи на свій солідний вік, успішно видобував із чорного диска мелодію козацького маршу.
Тож тепер простора музейна кімната в Черняхові чекає не лише на відвідувачів, а й на подарунки-експонати від жителів та гостей села.
ОБІРВАЛОСЯ ЖИТТЯ ВОЇНІВ ДЕНИСА ОПАНАСЮКА, ЄВГЕНА ГЛУШКА, СЕРГІЯ ДЕНИСОВА ТА ВІТАЛІЯ ТИЩЕНКА
Кагарличчина в жалобі - захищаючи Україну, загинули Денис Опанасюк з Кагарлика, Євген Глушко з Сущан, Сергій Денисов зі Ставів та Віталій Тищенко зі Шпендівки.
Загинув Денис Опанасюк 14 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій в Донецькій області. Герою було 29 років.
Денис Опанасюк був призваний на військову службу у 2021 році Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив на посаді старшого стрільця 3-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А2777. У її складі з побратимами й бив ворога на сході нашої країни.
У Героя залишилися мама та брат.
Дениса поховали 3 листопада на кладовищі біля відділку 1 Травня.
Загинув Євген Глушко 27 жовтня під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу в районі села Кринки Олешківської МТГ Херсонської області. Йому було 38 років.
29 липня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України Другим відділом Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Боронив Батьківщину у складі десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А4210.
У Героя залишилися батьки, дружина і дочка.
Поховають Євгена Глушка у Сущанах.
Загинув Сергій Денисов 2 листопада 2023 року в зоні виконання бойових завдань біля села Підстепне Олешківської МТГ Херсонської області. Герою було лише 36 років.
Учасник АТО. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну був призваний на військову службу по мобілізації 16 січня 2023 року.
Служив гранатометником 1 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1 батальйону морської піхоти військової частини А4765.
У Героя залишилися дружина та двоє синів.
Поховають Сергія Денисова у Ставах.
Поліг Віталій Тищенко 5 листопада 2023 року в бою поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області. Герою було лише 25 років.
Віталій був мобілізований на військову службу 23 серпня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив на посаді стрільця-санітара 3-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А1302. У складі цього підрозділу й бив ворогів на Донеччині.
У Героя залишилися мама і сестра.
Поховають Віталія Тищенка у Шпендівці.
У рамках спільної спецоперації слідчих Нацполіції та Служба безпеки України проведено 74 обшуки та заблоковано 20 осередків злочинного угруповання «АЛЛАТРА», яке діяло в проросійських інтересах. Про це повідомляється на ФБ-сторінці Національної поліції.
Учасники угруповання публічно пропагували ідеї створення «союзу слов'янських народів», «миру будь-якою ціною» та інші прокремлівські наративи, а в поліцейському аудіоперехопленні приватних розмов їхніх керівників на початку російського вторгнення — обговорюють необхідність ракетних ударів по цивільних громадянах та об’єктах на заході України з метою зламати спротив українців у війні.
Для розповсюдження завуальованої проросійської пропаганди використовували телебачення, радіо та соціальні мережі, в яких зібрали більш ніж пів мільйона підписників. Таке охоплення онлайн-аудиторії дозволило організаторам керувати нею дистанційно з однієї з країн Євросоюзу, куди вони виїхали навесні 2022-го року, використовуючи підробні документи про зняття з військового обліку.
За цей час ватажки «АЛЛАТРА» встигли створити «філії» в рф, білорусі та декількох країнах Європи і Азії.
Під час обшуків в штабах секти та місцях мешкання її членів в Київській, Харківській, Кіровоградській, Сумській, Дніпропетровській, Львівській, Волинській та інших областях України було виявлено докази незаконної діяльності фігурантів, включаючи документи, пропагандистську літературу російських авторів, окультну символіку, портрети путіна, російську валюту і зброю.
27 жовтня, напередодні Дня автомобіліста і дорожника, міський голова Олександр Панюта та його заступник Іван Семцов привітали з професійним святом працівників, які утримують та ремонтують дороги на території Кагарлицької громади.
Зі щирими, теплими вітаннями та побажаннями напередодні професійного свята до працівників ТОВ «Спец Комплект Постач» та дорожньо-ремонтного пункту №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор» звернувся очільник Кагарлицької громади Олександр Панюта. Заступник міського голови Іван Семцов привітав працівників «Міськрембудсервісу».
Керівники громади подякували дорожникам за їхню працю, побажали міцного здоров’я, родинного затишку, миру та добробуту.
– Ваша робота вимагає високого професіоналізму і є надзвичайно потрібною. На жаль, через війну в країні, темпи і масштаби ремонту й будівництва доріг, порівняно із попередніми роками, зменшилися, та все ж робота ведеться. Ми щиро дякуємо фахівцям-дорожникам, які щоденною працею допомагають виконувати роботу автомобілістам. Дякуємо вам усім за сумлінну і відповідальну працю, – наголосив у вітальному слові Олександр Панюта.
За багаторічну плідну працю, значний особистий внесок у розвиток мережі автомобільних доріг загального користування та з нагоди професійного свята Подяками Кагарлицької міської територіальної громади були нагороджені водії ТОВ «Спец Комплект Постач» Микола Торохтій та Микола Туркін, водії дорожньо-ремонтного пункту №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор» Леонід Кухаренко та Володимир Олійник, механізатор-грейдерист «Міськрембудсервісу» Микола Сегеда та водій «Міськрембудсервісу» Олег Дрига.
– дороги загального користування місцевого значення (Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА) – ТОВ «Спец Комплект Постач»;
– дороги державного значення, зокрема, траси Н-01 та Н-02 – дорожньо-ремонтний пункт №3 підрозділу №8 «Конча-Заспа» ДП «Київський облавтодор»;
– дороги комунальної власності – КП Кагарлицької міської ради «Міськрембудсервіс».
Хореографічний колектив «Оберіг» Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості став призером у двох вікових категоріях всеукраїнського та міжнародного багатожанрових конкурсів мистецтв у Києві.
21 жовтня хореографічний колектив «Оберіг» Кагарлицького ЦДЮТ продемонстрував свою майстерність у двох проєктах - багатожанрових конкурсах мистецтв. Це – всеукраїнський конкурс «Долоньки миру та щастя!» та міжнародний конкурс «The Wold of Art!» («Світ мистецтва»).
Обидва конкурси відбувалися у місті Києві в концертній залі Київського національного університету будівництва та архітектури.
Вихованці «Оберегу», а це загалом 20 дівчаток та хлопчик, здобули перемоги у двох вікових категоріях із танцями «Фінська полька» (1 вікова категорія, 6-7 років) та «Лотос» (4 вікова категорія, 14-16 років).
I місце учасники колективу «Оберіг» вибороли у Всеукраїнському конкурсі «Долоньки миру та щастя!».
II місце - посіли у міжнародному конкурсі «The Wold of Art!».
Навчає вихованців Кагарлицького центру творчості мистецтву танцю керівник «Оберегу» Ольга Кравченко.
29 жовтня у Кагарлику сталася ДТП – спричинив її неповнолітній житель міста на батьківському авто. Про це повідомляє Кагарлицьке відділення поліції.
15-річний кагарличанин вирішив проїхатися на автівці. Тож взяв ключі від батьківського Volkswagen Passat, посадив на переднє сидіння чотирирічного брата, а на заднє сів друг «водія».
Та покататися хлопцям вдалося недовго – на перехресті вулиць Демиденка та Будівельників у Кагарлику хлопчина не впорався із керуванням, з’їхав на узбіччя, де автомобіль почало крутити й він урізався у припарковану Skoda Octavia.
Ушкоджень зазнали обидва легковики.
Неповнолітній «водій» та його брат травмувалися. А от друг юного кермувальника відбувся переляком.
24 жовтня о 17:15 до оперативно-диспетчерської служби повідомили про пожежу у Кагарлику по вулиці Мічуріна.
За викликом виїхав черговий караул 19-ДПРЧ.
Прибувши на місце події, рятувальники виявили, що горить літня кухня.
Пожежу локалізували о 17:30, а повністю загасили о 18:27.
Вогонь знищив 50 кв.м літньої кухні та речі, що знаходилися всередині споруди.
Зниження цін на зернові та олійні змусила багатьох фермерів зберігати врожай на складах, очікуючи кращих часів. Не винятком є і ФГ «Широкоступ». Втім, на відміну від інших господарств, тут продовжують з року в рік вирощувати цукрові буряки, які на фоні зернових є однією із найрентабельніших культур.
Який врожай цього року на полях ФГ «Широкоступ» і які технології задіяні при вирощуванні цукристих нам розповів керівник фермерського господарства Олександр Широкоступ.
- Саме завдяки реалізації цукристих наше господарство змогло у складний період з лютого по червень 2022 року сплачувати й податки, і заробітну плату, і навіть забезпечувати господарство всіма розхідними матеріалами, які слід було купувати в той час. Адже проблема із зерновими культурами була дуже гострою. Водночас цукор, передусім на внутрішньому ринку, можна було реалізувати без особливих проблем, і ця культура нас практично врятувала, - розповідає Олександр Широкоступ. - У цьому році теж цукрові буряки себе виправдовують.
І моє передбачення, що реалізація зернових у 2023-му теж проходитиме зі складнощами, на жаль, справдилося. І знову нас виручає буряк.
Крім цукрових буряків, цього року порадувала і квасоля. Нині нею мало хто займається, хоча технологія вирощування цієї культури дуже схожа на класичну технологію сої. Врожай квасолі, як і сої, - по три тонни з гектара, але ціна вдвічі більша. Також без проблем вдалося реалізувати ріпак – за отримані кошти ми змогли майже стовідсотково розрахуватися з нашими орендодавцями за земельні паї.
Загалом цукрові буряки – це одна зі стратегічних та складних культур, і якщо ти можеш вирощувати буряк, то ти зможеш вирощувати все. Іншими словами, це – вищий пілотаж агрономії, сюди вкладається і душа, і значні ресурси, але й віддача - відповідна. У нинішніх умовах на жодній сільськогосподарській культурі не заробиш стільки, як на цукровому буряку.
На наступний рік ми також його вирощуватимемо, площі особливо розширювати не будемо, адже для нас головне не те, щоб посіяти багато, а щоб мати можливість зробити свою роботу якісно. На мою думку, оптимальні площі - в межах 200-300 гектарів.
- Олександре Васильовичу, який врожай цукрових буряків у цьому році?
- Ми знаходимося на буряковому полі площею 200 га. Вже зібрано близько половини цукристих, і за сприятливих умов завершимо роботи до 5 листопада.
Що ж стосується врожайності, то нині вона - 850 ц/га.
- Це не межа?
- Так, врожайність може бути й вищою. У цьому році наші очікування були десь під тисячу центнерів з гектара, але у зв’язку з тим, що були бездощові періоди, врожай отримали трохи менший, ніж планували. Хоча, гріх скаржитися, адже 850 ц/га – це дуже прекрасний результат нашої роботи й він вищий від того, що мали раніше (842 ц/га).
До того ж вміст цукру у коренях – понад 18%, що теж не менш важливо за врожайність.
Як тільки наше фермерське господарство було зареєстроване і розпочало свою роботу, з першого ж року ми почали займатися і вирощуванням буряків. Тоді врожаї були зовсім інші – від 300 до 400 центнерів з гектара, особливо на вітчизняній селекції.
Зараз ми, звісно, дотримуємося інших технологій вирощування, віддаємо перевагу імпортному насінню, яке має високий потенціал врожайності, тож і результат - в рази кращий.
Лише сучасна техніка та новітні технології
- Тобто ручна праця при вирощуванні цукристих вже не використовується?
- Згідно з новими технологіями вирощування буряків проводиться без затрат ручної праці. Вся робота механізована: в тому числі оприскування від хвороб, бур’янів, шкідників гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами.
Не слід забувати, що буряк потребує значних капіталовкладень, а, відповідно, і живлення: і органічного, і мінерального. Торік під цукристі ми внесли 11 тисяч тонн коров’ячого гною. Окрім цього, підживили землю безводним аміаком, а вже весною внесли складні добрива і, звісно, азотні.
Посів проводився новою сівалкою, точність якої вимірюється не в сантиметрах, а міліметрах. І якщо поглянути на два сусідні рядки, то помітите, що насіння висівалося в шаховому порядку. Норми теж регулюються відповідним програмним забезпеченням, встановленим у комп’ютерну систему сівалки.
Обов’язково проводилося картування поля. Всі дані зберігаються в пам’яті комп’ютерної системи трактора. Під час проведення міжрядного обробітку ми використовували на німецькій сівалці чеський міжрядний культиватор Bednar. Окрім того, що трактор йшов по точних координатах, на культиваторі теж встановлена камера, завдяки чому точність захисної зони від буряка до робочого органа міжрядного культиватора становила не більше одного сантиметра. Відповідно, ні травмування рослини, ні в жодному разі її вирізання не відбувається.
Також ми застосовували чотири фунгіцидні обробки посівів буряка, тобто, проводили їх лікування. Забезпечили культуру й основним, і позакореневим живленням, вносили й різні регулятори, зокрема, ті, що призупиняють ген старіння.
При збиранні задіяли бурякозбиральний комбайн Holmer, який за один прохід робить всі операції, необхідні для викопування коренів. Він гарантує дбайливе ставлення до ґрунту та забезпечує обробку з мінімальними витратами. Вміщує 24 куби цукристих, після чого врожай вивантажується на автомобіль. Плоди – чисті, адже Holmer має спеціальну функцію, яка дає змогу швидко і ретельно видаляти бруд та останні крихти бадилля з коренеплодів. Крім того, конструкція комбайна забезпечує значне зменшення тиску коліс на ґрунт, а задні колеса зміщені таким чином, щоб не рухатися за передніми.
- З яким цукрозаводом нині співпрацюєте?
- Вже понад 6 років працюємо виключно з Шамраївським цукровим заводом. Звісно, боляче від того, що наш рідний кагарлицький цукрозавод знищили. Переконаний, що на державному рівні обов’язково потрібно було розв’язувати це питання і не допустити, щоб наш завод був вирізаний, як і сусідні: миронівський та рокитнянський.
Співпрацею з Шамраївським цукрозаводом задоволений. Вони - надійні партнери. Працюють чесно і відповідально.
На сьогодні цукрозавод сам забирає весь врожай, раніше ж 55% ми повинні були самостійно доставляти. Нині ситуація змінилася, цукрозавод нас розглядає як стратегічного партнера і доставку коренів взяв на себе у повному обсязі.
Звісно, трапляються такі дні, коли заводу важко виділити достатню кількість вантажівок для транспортування цукристих (адже збирання коренів може одночасно проводитися у 14-18 господарствах). Відповідно й будуємо свою роботу, зважаючи на це. Інколи доводиться працювати й до 23-ї години.
- Олександре Васильовичу, чи все, крім цукристих, вже зібрано на полях ФГ «Широкоступ»?
- На полях залишилася лише кукурудза (140 га). Ми могли її зібрати ще 2 тижні тому, але, зважаючи на проблеми зі складськими приміщеннями, змушені були дещо відкласти цю роботу. Сьогодні частину зерна вже вивезли на зберігання, відповідно з’явилося вільне місце, тож і роботи зі збирання кукурудзи відновимо якнайшвидше. Оскільки для цього ми задіємо два сучасні комбайни, то зібрати врожай можна буде за три дні.
Центральний РАГС Києва неможливо не помітити. Модерністська будівля у формі трикутника з увігнутими лініями приковує до себе погляд усіх, хто проїжджає проспектом Перемоги. Чи є у цьому трикутнику особливий сенс? Які таємниці зберігає земля під Палацом одружень, розповідають журналісти My-Kiev.
РАГС збудували на цьому місці у 80-ті. А що тут було раніше? Перенесемося на 200 років тому і уявімо собі тінистий смарагдовий гай, що поросли густою довгою травою горбки і довгу стежку, обсаджену з обох боків березами. Вона веде до будинку митрополита. Навколо будинку розбито фруктовий сад, а вікна виходять на чисту гладь озера.
Нині важко навіть уявити, що на місці міської забудови та дорожньої розв’язки було таке казкове місце. Через рік озеро заболотіло, береги зарості. У 1937 році паводок на річці Скоморох, що тече зовсім поряд, викликав повінь. Щоб уникнути подібних подій у майбутньому влада закатала озерце в бетон. Про нього, здається, ґрунтовно забули, протягом кількох років тут був пустир.
До РАГСу давно приліпилося прізвисько «бермудський трикутник». Хтось жартує, мовляв, люди там пропадають безповоротно. А насправді звідки взялася така нестандартна форма?
Незвичайний палац одружень спроектували відомі архітектори Гречина (який також був автором НСК «Олімпійський» та Палацу спорту) та Гопкало, який проектував будівлі Національної бібліотеки імені Вернадського, Річкового вокзалу, Українського дому на Хрещатику, готеля «Турист» та багатьох інших закладів і споруд. Архітектори працювали разом із інженером Юрченком. Будівництво велося з 1980 до 1982 року. До цього центральний РАГС був у «Шоколадному будиночку» на вулиці Шовковичній. Але державний квартал ріс та установу вирішили перенести на нове місце – проспект Перемоги, 11.
Трикутна форма обрана авторами невипадково. За задумом архітекторів, завдяки такому розташуванню урочисті весільні процесії не перетинаються одна з одною, а отже, можна проводити по кілька одружень одночасно. За рахунок підйомів даху по краях будівлі всередину потрапляє більше світла – це у свою чергу робить урочисту залу ще більш яскравою, святковою та повітряною. Парадні високі сходи раніше були популярним місцем для фотографій молодят та гостей весілля.
Проект центрального РАГСу був по-справжньому масштабним – 3 зали для урочистих церемоній на вибір пари. Окрім звичних для такого місця приміщень тут передбачено гардероб і навіть магазин із подарунками та квітами. Навколо Палацу одружень обладнано стоянку на 100 машин.
Територія навколо РАГСу влаштована у стилі скандинавського мінімалізму 70-х, головними рисами якого були прості, чіткі лінії та форми у нестандартних поєднаннях.
Фонтан був величезним басейном зі скульптурами голубів і Либеді. Щодо цієї статуї склалася неоднозначна думка. Жінку з дитиною у народі не пов’язали з образом легендарної сестри Кия, Щека та Хорива. Навпаки, в ній побачили трагічну історію, і тому в народі її називали Матір’ю-одиначкою. На поверхні басейну сяяли «плаваючі» струмені, які були особливо модними на той час.
У 2008 році поряд із РАГСом почалося будівництво висотної будівлі. Через цей новий проект довелося пожертвувати фонтаном та сквером. Тепер центральний РАГС позбавлений своєї ландшафтної оправи та виглядає як забутий експонат виставки модерну, затиснутий між новобудовами, заправкою та МакДональдсом.
У 2023 році осінніх канікул в ліцеях та гімназіях Кагарлицької громади не буде. Їх об’єднають із зимовими канікулами.
«Ми порадилися із керівниками закладів освіти нашої громади й дійшли спільного рішення – цьогорічні осінні канікули перенесемо та об’єднаємо їх із зимовими», - розповідає начальник відділу освіти Кагарлицької міськради Надія Омельченко.
Керівниця освітянської галузі Кагарличчини пояснює таке рішення економією енергоресурсів. Та й минулорічне об’єднання канікул показало вірність такого рішення.
У Департаменті освіти й науки Київської обласної військової адміністрації зазначають, що у 2023/2024 навчальному році осінні канікули в закладах освіти столичної області пройдуть в різний час. В основному це 23-29 жовтня та 30 жовтня – 5 листопада.
Окрім Кагарлицької МТГ, перенесено осінні канікули на зимовий період у школах Маловільшанської, Ставищенської, Таращанської, Переяславської, Пристоличної, Дівичківської, Калинівської (Фастівського району) та Кожанської громад.
В Україні переводять стрілки годинників на зимовий час традиційно останньої неділі жовтня.
О 4:00 ранку 29 жовтня 2023 року стрілки годинника потрібно перевести на одну годину назад.
Не забувайте, що більшість електронних пристроїв перейдуть на зимовий час самостійно, але механічні або не під’єднані до інтернету пристрої необхідно переводити вручну.
Уперше сезонне переведення стрілок годинника провели у Великій Британії 1908 року. Зроблено це було з метою економії енергоресурсів. У США перехід на літній і зимовий час застосовується з 1918 року. Сезонне переведення годинників також практикують у Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії, Великій Британії.
17 жовтня у читальному залі Кагарлицької центральної бібілотеки відбулася презентація книги публіцистки та поетеси, заслуженого журналіста України Людмили Добровольської.
Це вже п’ята книга нашої землячки. І увібрала вона в себе не лише ніжні ліричні поезії, а й новели, нариси, есеї, все те, що пройшло крізь розум та палке серце авторки, зокрема, спогади про дисидентів, про холодні дні Майдану, про рідний Макарів, про дорогий серцю Кагарлик, про Освенцім, про рідну мову.
Привітати Людмилу Добровольську з творчим доробком прийшли друзі та колеги по перу, педагоги, співаки, композитори, працівники закладів культури Кагарлицької громади, поети зі Ржищівщини й Кагарличчини.
Директор Центральної бібліотеки Лілія Литвин у вступному слові нагадала присутнім основні віхи з життя та творчості Людмили Добровольської, зазначивши, що «Дум моїх вогонь холодний» - це вже п’ята книга авторки, якій передували «Зустрічі» (1995 р.), «Сонячний годинник» (2003 р.), «Паралелі» (2008 р.) та «Дощ надії» (2013 р.).
Також вона зазначила, що нещодавно Людмила Добровольська стала лауреаткою Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року» у номінації «Література у галузі журналістики» саме за книгу «Дум моїх вогонь холодний» й від імені усіх учасників заходу привітала землячку з високим визнанням її творчості.
По цьому слово було надано авторці книги, яка у притаманній її манері, просто та доступно, розповіла про історію написання «Дум…», про власне бачення майбутнього України, яке, за словами публіцистки, нерозривно пов’язане з розвитком громадянського суспільства, про мовні конфлікти, про красу української мови, поділилася спогадами про зустрічі з видатними українцями, зокрема, Євгеном Сверстюком, Ганною Чубач, Борисом Олійником, Василем Литвином, Олесем Бердником, Анатолієм Паламаренком, повідала про мандри Україною та Німеччиною.
Людмила Добровольська наголосила на тому, що крім публіцистичних творів у книзі зібрані й прозові (у розділі «Грані буття»), і поетичні (розділ «Просте диво»).
Член Національної спілки письменників України Павло Малєєв детально проаналізував книгу, відзначивши її жанрове розмаїття, завдяки чому кожен читач може знайти близький своєму серцю твір.
Композитор Борис Родина виконав кілька пісень на слова Людмили Добровольської, а начальник відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко подякувала авторці за її творчість, за небайдужість до долі України та за активну позицію в питанні збереження рідної мови.
Журналіст та поет Микола Семенюк слушно зауважив, що «Дум моїх вогонь холодний» - це творча перемога авторки, а сама книга – це енциклопедія цілої епохи – від радянської доби до сьогодення.
Під час презентації з теплими словами до Людмили Добровольської зверталися й інші гості, зокрема, поети з Ржищівської громади Надія Вегера-Предченко, Людмила Трищук; земляки з Кагарличчини: поетеса, композиторка і співачка Світлана Потера, педагоги Ірина Горбач, Тамара Шепелявенко, музеїстка Валентина Віценко.
Вони бажали Людмилі Добровольській залишатися такою ж непохитною й невтомною, а ще - продовжувати підкоряти серця земляків новими публікаціями та ліричними поезіями.
Кагарличчина низько схиляє голови перед героями, що поклали своє життя, відбиваючи рашистську навалу на Україну. Щоб вшанувати полеглих воїнів-земляків, в Кагарлику облаштують спочатку Алею Слави Героїв, а згодом - Меморіал Слави Героїв.
Спочатку Алею Слави, а згодом - Меморіал
12 жовтня під час сесії Кагарлицької міської ради депутати прийняли рішення про розташування Алеї Слави Героїв, які загинули під час російсько-української війни, біля головної адмінбудівлі міської ради на місці існуючих стендів.
З огляду на це, 19 жовтня відбулося засідання робочої групи з питань облаштування в Кагарлику Алеї Слави Героїв, де й обговорили власне подальші кроки з облаштування Меморіалу Слави Героїв – оголошення конкурсу на його графічний проєкт. Оскільки Меморіал планується зробити монументальним, що займе чимало часу, то під час дискусії й було запропоновано спочатку облаштувати Алею Слави Героїв. Паралельно ж продовжувати роботу над Меморіалом.
23 жовтня на позачерговому засіданні виконавчого комітету було вирішено розмістити Алею Слави Героїв у сквері біля пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Того ж дня робоча група продовжила свою діяльність. Її учасники, з урахуванням досвіду сусідніх громад, конкретизували доручення музейникам спільно з організацією «Рада ветеранів Кагарлицької громади» підготувати інформаційні та фотоматеріали для облаштування Алеї Слави Героїв, оглянули місце її розташування та визначили обсяги робіт.
Оголошено конкурс графічних проєктів Меморіалу Слави Героїв
Також 23 жовтня на засіданні виконкому затверджено умови конкурсу на найкращий графічний проєкт Меморіалу Слави Героїв біля головної адмінбудівлі Кагарлицької міської ради, та, власне, оголошено конкурс.
Оголошення
Оголошується відкритий конкурс Кагарлицької міської ради на найкращий графічний проєкт елементів Меморіалу Слави Героїв, який буде розміщений біля адміністративного будинку за адресою: площа Незалежності, 1.
До участі у відкритому конкурсі запрошуються фахівці та авторські колективи з конкурсними проєктами, які відповідають таким умовам.
Мета: увічнення пам’яті загиблих (померлих) захисників України жителів Кагарлицької міської територіальної громади, захоронених на території громади, жителів інших громад, які віддали своє життя у боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність нашої країни з 2014 року (АТО/ООС), російсько–українській війні з 24 лютого 2022 року; розкриття у повному обсязі суті трагедії та доступність широкому колу людей.
Завдання конкурсу: розробка графічного проєкту елементів Меморіалу Слави Героїв (далі - Меморіал) та встановлення їх на території перед адміністративною будівлею за адресою: площа Незалежності, 1;
врахування соціальної та історичної важливості Меморіалу та її функціональність.
Графічним проєктом необхідно передбачити: раціональне використання земельної ділянки, виділеної для Меморіалу;
проведення комплексного благоустрою території;
об’ємно-просторове і архітектурно-планувальне рішення, врахувавши масштаби і характер інформації, викладеної у експонатах;
виразне образне вирішення експонатів відповідно до ідеї й змісту, їх інформаційна доступність;
матеріали, з яких виготовлятимуться елементи експозиції.
Ескізи проєктів необхідно представити у вигляді малюнка або графічного макета з візуалізацією в електронному вигляді у форматі PNG, JPEG, TIFF тощо, мінімальною роздільною здатністю 600Х600 dpi з текстовим описом концепції та назвою роботи.
Вимоги до проєкту: врахування архітектурних, естетичних та функціональних аспектів. ескіз повинен бути оригінальним та відповідати ідеї Меморіалу.
Критерії оцінки:оригінальність, естетична привабливість, технічна реалізованість і збереження історичного контексту; використання фотоматеріалів та зображень не має порушувати авторські права сторонніх осіб.
Графічні матеріали подаються протягом 2-х місяців з дня оголошення конкурсу до Кагарлицької міської ради за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, кабінет №12.
За довідками звертатись у відділ культури Кагарлицької міської ради за тел.: (04573) 5-15-50.
Кагарлицька громада в жалобі - захищаючи Батьківщину, пішов із життя житель нашої громади солдат Борис Бащенко. Героя поховали у рідних Ставах.
Бориса Бащенка не стало 19 жовтня під час виконання військового обов’язку при захисті Батьківщини. Герою було 50 років.
Борис Бащенко був призваний до лав ЗСУ 7 липня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив Борис навідником 2 відділення 1 взводу 1 роти 1 механізованого батальйону військової частини А4773. У складі цього підрозділу він і бив ворога.
У Бориса залишилися дружина та сини, невістка та внучка.