Кількість результатів: 1664.
Сторінка 11 із 84
Під час пожежі, що сталася 19 березня в селі Леонівка, у вогні опинилися власники палаючого будинку. Кагарлицьким рятувальникам вдалося врятувати подружжя. Про це повідомляє 19-ДПРЧ м.Кагарлик.
По те, що в селі Леонівка по вулиці Польова горить будинок, повідомлення на пункт зв’язку 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини м. Кагарлик надійшло 19 березня о 14 годині 33 хвилини.
За викликом виїхав рятувальний підрозділ 19-ДПРЧ м.Кагарлик у складі 7 рятувальників та 2 одиниць пожежної техніки.
Прибувши на місце, рятувальники побачили, що вогонь охопив покрівлю, перекриття та декілька кімнат будинку. А в середині хати знаходяться її власники - чоловік 1958 року народження та жінка 1951 року народження.
Кагарлицькі пожежники врятували подружжя з палаючого будинку. Медики надали їм допомогу на місці та доправили до лікарні.
Повністю ліквідувати пожежу вдалося лише за 1,5 години.
Пожежа знищила житловий будинок повністю, а разом і з ним речі господарів.
21 березня - у Всесвітній день лялькаря - працівники Кагарлицького історико-краєзнавчого музею відкрили для своїх відвідувачів виставку «Лялькова скриня», на якій представлені роботи майстринь Кагарличчини.
Розмаїттям іграшок насамперед вражає виставка - поряд з найпростішими ляльками ви побачите іграшки з детально опрацьованими костюмами та характерами, а біля стародавніх ляльок без облич - білосніжних різдвяних ангелів. Цілий дивовижний ляльковий світ, населений такими несхожими один на одного жителями, захоплюючий і різнобарвний, вмістився в просторому залі Кагарлицького музею.
Під час відкриття виставки директор музею Валентина Віценко насамперед подякувала воїнам ЗСУ за безпеку та можливість всім, хто перебуває в тилу, мирно жити й працювати. По цьому вона провела презентацію «Лялькової скрині», запрошуючи до слова майстринь, які погодилися представити на розсуд юних та дорослих жителів громади свої творчі роботи.
- Щиро зізнаюся всім вам, - сказала Валентина Віценко, - що, організовуючи цю виставку, ми навіть не очікували, що так багато майстринь зголоситься взяти в ній участь. Для нас дуже приємно створити майданчик для творчих людей, які своїми роботами в цей складний для усієї країни час наповнюють серця і дітлахів, і дорослих позитивом.Кагарлицькі майстрині поділилися з відвідувачами виставки власними роботами.
Так, Нана Ісаєва розповіла, що ляльки, які вона виготовляє, дуже різні. Деякі з них можна використовувати у фотозонах, інші – в ляльковому театрі. Є іграшки і для декору, і до Дня Валентина, є і обереги, і ляльки в мініатюрі. А ще – новорічні та іграшки-мішечки.
Матеріали майстриня використовує різні, переважно фліс і льняну тканина.
Наталія Ланова зізналася, що виговоленням ляльок «захворіла» 5 років тому.
- Усі мої роботи, - повідала вона, – для дітей різного віку, навіть, для немовлят. Адже елементи моїх іграшок – безпечні, починаючи від тканин і закінчуючи кріпленнями.
Зверніть увагу на піжамні ляльки, вони - з секретом. У середину цих іграшок дітки можуть складати свої піжамки.
Крім цього, майстриня представила і низку патріотичних ляльок, починаючи від симпатичних дівчаток-україночок і закінчуючи песиком Патроном.
Керівник гуртка Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості Людмила Лісовенко представила вироби своїх вихованців та одночасно з цим провела пізнавальну екскурсію з історії виникнення в Україні ляльок – із давньої Русі до сьогодення, відразу ж демонструючи ту чи іншу ляльку, характерну для різної історичної доби.
- Лялька - це щось особливе, що оживає в нашій уяві, щоб щось передати, співпережити, - розповіла вона. - В авторській ляльці ми бачимо вираження емоцій майстра, в обрядовій - якесь свято чи ритуал, у традиційну ляльку взагалі вкладено цілу філософію. Кожна з лялечок - яскрава індивідуальність, що має свій неповторний стиль, своє обличчя, а деякі мають свої лялькові історії.
Майстриня Світлана Панасюк презентувала різні прикраси для волосся, а Олена Галабурда - іграшки-сови, які вона виготовляє лише на замовлення.
Також на виставці були представлені роботи й інших мастринь, які з тих чи інших причин чи змогли завітати на відкриття виставки: сувенірні квіти Оксани Губенко з Переселення, різні види намиста Наталії Садовської з Великих Пріцьок, м’які іграшки Любові Алєксєєвої, а також ляльки-мотанки, виготовлені у міському центрі культури та дозвілля (керівник гурка Оксана Овчаренко).
Особливе місце на виставці відведено і лялькам із фондів музею (деяким із них виповнилося вже понад 50 років!)
Поспішайте відвідати музей: виставка діє лише тиждень!
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта провів 25 квітня чергове 68 засідання виконавчого комітету. Розглянуто було понад десяток актуальних питань.
Насамперед ухвалено рішення закінчити з 01.04.2024 року опалювальний сезон 2023-2024 року. Відключення від опалювання закладів охорони здоров’я, освіти, населення та об’єктів, які використовуються для забезпечення Збройних Сил України та територіальної оброни, буде проведено за умови стабільної добової температури понад +8 градусів.
Виконком схвалив звіт про виконання бюджету Кагарлицької міської територіальної громади за 2023 рік, Програму сприяння діяльності органу Державної казначейської служби України в казначейському обслуговуванні установ та організацій Кагарлицької міської ради на 2024 рік, зміни до Програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечення пожежної безпеки та цивільного захисту на 2024 рік.
Затверджено вартість автопослуг, що надає КП КМР «Міськрембудсервіс»; прийнято рішення про коригування тарифів на послуги зі збирання, вивезення та розміщення твердих побутових відходів для КП КМР «Міськрембудсервіс».
Надано дозвіл на підключення до міської водопровідної та каналізаційної мережі, впорядковано одну з поштових адрес. Ухвалено рішення про завершення приватизації об’єкта нерухомого майна – квартири в с. Демівщина. Одне з рішень стосувалося збільшення первісної вартості основних засобів. Традиційно прийнято рішення про надання матеріальної допомоги жителям Кагарлицької міської територіальної громади відповідно до діючого Положення.
У Кагарлицькій громаді одним із ключових пріоритетів є розвиток медичної сфери. Пропонуємо читачам інтерв’ю з директоркою Кагарлицького Центру первинної медико-санітарної допомоги Інною Карапірою, в якому мова піде про важливі аспекти роботи Центру, включаючи питання фінансування, забезпечення кадрами та надання нових медичних послуг у сільських медамбулаторіях Кагарличчини.
ДЕФІЦИТУ КАДРІВ У «ПЕРВИНЦІ» НЕМАЄ
- Інно Миколаївно, чи достатньо у Центрі, який Ви очолюєте, медпрацівників, і як налагоджена робота сімейних лікарів у сільських медамбулаторіях Кагарлицької громади?
- Проблем із кадрами ми не маємо. Невдовзі очікуємо ще на одного лікаря, який після навчання в інтернатурі теж працюватиме у нашому центрі.
Що ж до роботи в сільських медамбулаторіях, то на постійній основі працює лікар лише у Черняхові. Однак і він двічі на тиждень приїжджає в Кагарлик проводити прийом хворих. І це не через те, що у нас проблеми з кадрами. Це пояснюється особливостями роботи сімейних лікарів із пацієнтами, які уклали з ними декларації. Адже, згідно з вимогами, навантаження на лікаря – 1800 пацієнтів. А, враховуючи демографію, у нас немає такого населеного пункту, звісно, крім Кагарлика, де б 1800 жителів підписали декларацію з одним лікарем. Враховуючи це, ми склали графік виїзних прийомів сімейних лікарів, згідно з яким один раз на тиждень вони працюють у селах нашої громади.
ЗА ПІДТРИМКИ МІСЬКОЇ РАДИ
- Скільки всього на Кагарличчині сільських медамбулаторій та як вони забезпечені медичним обладнанням?
- Крім Черняхова, про який ми вже згадували, медамбулаторії діють також у Буртах, Мирівці, Шубівці, Ставах і Переселенні. І, звісно, у місті Кагарлику.
Наприкінці березня мають завершитися ремонтні роботи Шубівської медамбулаторії, які проводяться за кошти місцевого бюджету (300 тисяч гривень). Це, до речі, останній такий заклад, який потребував ремонту. Торік ми провели аналогічні ремонти Переселенської медамбулаторії та фельдшерського пункту в с. Горохове.
Завдяки фінансовій допомозі Кагарлицької міськради ми не лише проводили ремонти, а й закуповували необхідне медобладнання.
Так, останнім часом суттєво розширилися наші можливості з діагностування хвороб, в тому числі й безпосередньо в сільських медамбулаторіях.
За кошти бюджету громади було придбано аналізатори крові та сечі, які на даний час встановлені, крім Кагарлицької, ще й у Черняхівській та Буртівській медамбулаторіях.
Завдяки цьому пацієнтам цих населених пунктів проводяться аналізи крові та сечі безпосередньо на місці.
Також Кагарлицька міська рада виділила необхідні кошти і на придбання апарату ультразвукової діагностики. Наші лікарі у своїй роботі його вже використовували під час виїздів у сільську місцевість, і можу сказати, що пацієнти дуже задоволені тим, що ми можемо проводити діагностування безпосередньо на місцях, відразу ж під час прийому сімейного лікаря. А з березня цього року ми всю цю роботу повністю легалізували, підписавши з НСЗУ відповідний пакет послуг. Завдяки цьому лікарі отримали право надавати офіційні консультативні висновки за результатами ультразвукової діагностики, до того ж наш Центр буде отримувати від держави ще й додаткові кошти за надані нами діагностичні послуги.
Минулого року за кошти місцевого бюджету було придбано 11 ЕКГ-апаратів на суму 413 тисяч гривень, що, знову ж таки, додало зручності нашим пацієнтам, особливо тим, хто мешкає у сільській місцевості. У кожному кабінеті сімейного лікаря є і глюкометри.
Також Кагарлицька міська рада постійно виділяє нам кошти й на витратні матеріали до медобладнання (а це теж вкрай важливо, адже, щоб зробити, приміром, аналізи крові чи сечі, необхідно мати достатню кількість відповідних реактивів).
Завдяки вчасному фінансуванню з місцевого бюджету ми постійно забезпечені і необхідною кількістю тест-систем на виявлення гепатиту, ковіду та тропоніну (для точної діагностики інфаркту міокарда).
Ще одне з вагомих придбань минулого року за кошти громади – це гематологічний аналізатор, про який ми довго мріяли, і який коштує 550 тисяч гривень.
Крім придбання медичного обладнання, для потреб Центру виділялися з місцевого бюджету кошти й на облаштування кабінетів сімейних лікарів.
Дуже вдячні міській владі за те, що вони допомогли нам знайти спонсора - Андрія Засуху, який подарував Центру новий автомобіль Chery, на якому наші лікарі віднедавна виїжджають на виклики невідкладної медичної допомоги.
Також із бюджету громади фінансуються заробітна плата працівникам невідкладної медичної допомоги, ФАПів та придбання медикаментів для невідкладної допомоги.
А от на заробітну плату лікарям та працівникам медамбулаторій надходять кошти з Національної служби здоров’я України (відповідно до підписаних декларацій).
РОЗШИРЮЄТЬСЯ ПЕРЕЛІК МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
- Чи плануєте розширювати сферу медичних послуг, шляхом підписання з НСЗУ нових пакетів меддопомоги?
- Так. Ми над цим постійно працюємо, адже це наші додаткові кошти. Із НСЗУ ми підписали такі пакети послуг: «Первинна медична допомога», «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги», «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» та «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги».
Із квітня очікуємо на підписання нового пакета з НСЗУ на надання послуг вузькими спеціалістами. Тобто наші сімейні лікарі зможуть надавати додатково кваліфіковану медичну допомогу ще й вузької спеціалізації. Це, приміром, можуть бути послуги кардіолога, хірурга, УЗД, дитячого ЛОРа тощо.
Це не означає, що ми не видаватимемо направлень хворим на консультації до лікарів вторинної ланки. Просто наші лікарі зможуть у разі потреби надавати більшість кваліфікованих консультацій самостійно, і це особливо є актуальним для жителів сільської місцевості, яким не завжди зручно приїжджати до Кагарлика за консультаціями того чи іншого вузького спеціаліста. А з вторинною ланкою ми тісно співпрацюємо. Налагоджено повне розуміння і жодних проблем немає.
У ПЛАНАХ - ПОСИЛЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ
- З якими ще медичними закладами, крім Кагарлицької багатопрофільної лікарні, ви співпрацюєте? І як багато жителів громади підписали з сімейними лікарями вашого Центру декларації?
- Маємо підписані угоди про співпрацю з Національним інститутом серцево-судинної хірургії імені М. Амосова та дерматологічним диспансером Київської обласної лікарні. Фахівці цих медзакладів регулярно приїжджають до нас та надають хворим консультації.
Щодо кількості декларацій, то у нас їх налічується 26 тисяч. Це – майже 92% від усіх, зареєстрованих у нашій громаді жителів.
Згідно з новими вимогами, кожен сімейний лікар має щороку оглядати 95% пацієнтів, з якими підписано декларації, навіть тих, які раніше не зверталися за медичною допомогою. Тож у цьому році плануємо посилити роботу над показниками якості надання медичної допомоги.
ВІДКРИТТЯ ЦЕНТРУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ - РЕАЛЬНА ПЕРСПЕКТИВА
- Інно Миколаївно, наскільки є достовірною інформація, що вже невдовзі при Центрі первинної медико-соціальної допомоги запрацює Центр життєстійкості? І якщо роботи в цьому напрямі ведуться, то які послуги там надаватимуться?
- Дійсно, ми працюємо над втіленням в життя цього проєкту. Але говорити про терміни поки що рано. Потрібно пройти низку процедур і одна з перших – це внесення змін до статуту нашого Центру.
Якщо плани успішно реалізуються, то в Центрі життєстійкості можна буде отримати й індивідуальну психологічну підтримку, наприклад, у вас безсоння чи стрес, і пройти сімейне консультування, якщо є непорозуміння.
У Центр зможуть звертатися сім’ї військовослужбовців, полонених, безвісти зниклих, загиблих воїнів, а також внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю чи сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю, та всі, кому потрібна психологічна допомога чи хто перебуває у складних життєвих обставинах. Загалом соціальний статус не має значення – наші психологи та соціальні працівники допомагатимуть кожному.
Стропи - це довгі вузькі смуги тканини, які використовуються у швейній промисловості для створення різноманітних елементів одягу та аксесуарів.
Часто стропи відомі під іншою назвою – тасьма. Типові матеріали із яких виготовляють стропи - бавовна, поліестер, нейлон та інші синтетичні або натуральні матеріали. На те, із чого виготовляють стропи впливає їхнє майбутнє використання та потреба в міцності, гнучкості, еластичності. При поєднанні поліпропілену та бавовни отримують дуже міцні стропи які витримують значне навантаження. А способи плетіння строп дозволяють зробити їх як жорсткими, так і м’якими. Тож для їхнього ефективнішого використання визначтеся https://ukreba.com.ua/strichka-reminna, які саме стропи та з якого матеріалу вам потрібні.
У швейній промисловості стропи незамінний елемент скрізь, де потрібно надати додаткової міцності чи привабливості швам виробів, запобігти контакту рубців із тілом.
Стропи (тасьма) - це невід'ємна частина швейної промисловості, що робить одяг та аксесуари не лише практичними, але й стильними.
16 березня у Слобідському будинку культури відбувся благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ та святкове дійство «Колодія величаємо - весну зустрічаємо!». Збирали кошти на дрони для ЗСУ.
Було на що подивитися відвідувачам благодійного заходу у Слободі: це і персональна виставка картин нашого земляка-художника Олександра Карпенка, і виставка-продаж ляльок-мотанок, які виготовили сільські майстрині Оксана Бабич та Ольга Літвін, та вишитих рушників від Ніни Тропініної, вироби з петриківським розписом Інни Бойко. А ще - тематична фотозона до свята Колодія.
Гостей пригощали гарячими млинцями та варениками. Але найбільше відвідувачів зібралося біля ярмарку-продажу смаколиків, які приготували небайдужі жителі села, вихованці, батьки та працівники Слобідської гімназії та дитсадка «Фіалочка».
Святкове дійство з піснями, розвагами та конкурсами підготували для гостей працівники та учасники художньої самодіяльності Слобідського сільського будинку культури.
Серед гостей заходу були аграрії, які господарюють на слобідських землях. Вони теж долучилися до збору.
Спільно вдалося зібрати 66000 гривень, які підуть на дрони для наших захисників.
«Щиро дякую усім, хто брав участь, та усім, хто знайшов можливість відвідати наш захід та підтримати донатом Збройні Сили України. Сьогодні ми вкотре довели, що жителі Слобідської громади завжди готові допомагати», - зазначає староста сіл Слобода та Расавка Світлана Бакал.
У суботу, 16 березня, біля Кагарлицького центру культури та дозвілля розгорнулися яскраві ятки та локації – тут проходив благодійний ярмарок «Зустрінемо весну разом».
«Жителів та гостей міста запрошуємо відвідати наш ярмарок. Тут ви можете придбати смачну випічку, вироби місцевих майстринь, зіграти в безпрограшну лотерею та поласувати безкоштовними гарячими млинцями, вафлями та чаєм, - закликала перехожих Анастасія Мацібура. - А усі вторговані від продажу та лотереї кошти підуть на підтримку місцевих виробників дронів та наших захисників».
Тож потік охочих поласувати смачною випічкою та підтримати оборонців України не зменшувався. Хтось купував пиріжки, рогалики та вареники, хтось грав у лотерею чи куштував гарячі, щойно випечені смаколики. Але жоден із відвідувачів ярмарку не пішов, не опустивши в скриньку свій донат.
Тож за кілька годин ярмаркування в Кагарлику вдалося зібрати 15 328 гривень.
Варто зауважити, що своїх рук до організації ярмарку та її наповнення доклали працівниці та учасниці художньої самодіяльності Кагарлицького МЦКД. Вони виготовили ляльки-мотанки та розмалювали гільзи, привезені зі сходу, для безпрограшної лотереї, приготували солодку випічку та виступили в ролі продавців.
До них зі своїми витворами долучилися місцеві майстрині Ірина Салій та Наталія Ісаєва – частину виторгу вони теж спрямують на підтримку ЗСУ.
15 березня у Кагарлику відбулися урочистості з нагоди Дня працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення. Захід проходив у малому залі Кагарлицького міського центру культури та дозвілля.
На початку урочистостей міський голова Олександр Панюта подякував воїнам ЗСУ за те, що стоять на захисті країни і, особливо тим, хто сьогодні у вогні боїв та під обстрілами, у окопах міцно тримає оборону та нищить ворога.
По цьому очільник громади побажав працівникам житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення Кагарличчини міцного здоров’я, добробуту, родинного щастя, наснаги, душевного тепла, професійних успіхів і нових вагомих здобутків.
Олександр Панюта підкреслив, що, не дивлячись на всі труднощі та негаразди, які сьогодні переживає наша країна, працівники галузі віддані своїй справі і вдень, і вночі, за будь-яких погодних умов забезпечують комфорт і затишок для всіх мешканців громади, щодня стежать за тим, щоб будинки були теплими, водопостачання безперебійним, а вулиці чистими та безпечними.
Традиційно з нагоди професійного свята кращих працівників галузі було відзначено нагородами та преміями.
Олександр Панюта вручив Подяки Кагарлицької міської територіальної громади працівникам КП «Міськрембудсервіс»: трактористу Роману Дмитрієву, робітнику благоустрою Миколі Кравченку, електрогазозварнику Володимиру Ніколенку, столяру Ігорю Демиденку, електрику Євгенію Ткачу, головному бухгалтеру Галині Сафроновій, робітнику благоустрою Віктору Микитину, інспектору з кадрів Олені Стеценко; машиністам насосних установок КП «Кагарликводоканал» Ользі Захарченко та Миколі Неживому, оператору свердловин КП «Кагарликводоканал» Юрію Назаренку, робітниці з благоустрою парку-памятки «Кагарлицький» Надії Сушко, робітниці з благоустрою парку-памятки «Кагарлицький» Світлані Третьяковій, економісту КП КМР «Житлово-експлуатаційна організація» Олександрі Скуйбіді, слюсарю-сантехніку КП «Житлово-експлуатаційна організація» Володимиру Поліщуку, а також старшому оператору котельні «Стадіонна» КП Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» Віктору Димчуку.
Подякою Київської обласної ради був нагороджений директор комунального підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарликводоканал» Володимир Черемис.
Завершилися урочистості пісенними дарунками. Музичні вітання комунальникам лунали того дня від викладачів Кагарлицької мистецької школи Людмили Ігнатенко та Тетяни Голдобіної, а також солісток Кагарлицького міського центру культури та дозвілля Людмили Поліщук та Катерини Кучеренко.
У Кагарлику обабіч дитячого майданчика поблизу Центральної та дитячої бібліотек та Мистецької школи з’явилася алея із 12 дерев. Через кілька років відвідувачі майданчика та книгозбірень відпочиватимуть в тіні молоденьких зелених красунь.
З 5 березня по 5 травня на Кагарличчині оголошено двомісячник благоустрою. Саме в його рамках і висадили деревця вздовж дитячого майданчика в середмісті Кагарлика. Ініціатором цього стала директорка Публічної бібліотеки Лілія Литвин.
«На робочій нараді в начальниці відділу культури Олени Петленко в понеділок, 11 березня, я виявила таку ініціативу. Олена Іванівна передала її міському голові Олександру Панюті. Він підтримав її, і за день уже дерева були в нас», - розповідає Лілія Литвин.
Сніг, що випав на початку тижня, завадив висадити саджанці відразу. Довелося почекати кілька днів.
Тож 15 березня колективи бібліотек та Мистецької школи, а разом з ними Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, начальниця відділу культури Олена Петленко, директор Адміністрації парку-пам’ятки «Кагарлицький» Валерій Петленко висадили 12 молоденьких берізок. Саджанці надав меценат, який побажав залишитися невідомим.
Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник. Щороку в Кагарлику напередодні дня народження Кобзаря вшановують пам’ять поета покладанням квітів до його пам’ятника та літературними читаннями.
8 березня біля монумента українського генія зібралися представники міської влади, шанувальники творчості поета, жителі громади.
Розпочався захід покладанням квітів до пам’ятника Кобзарю за участю міського голови Олександра Панюти, його заступника Івана Семцова, працівників закладів культури громади та небайдужих містян.
- Шевченко став символом свободи, боротьби за становлення української нації. Кобзар заклав розуміння, що за волю треба боротися, - наголосила, відкриваючи урочистості, ведуча Анастасія Мацібура.
Молодь та дорослі віддавали того дня данину поету, декламуючи його твори, виконуючи пісні на його слова, які набувають нового, особливого сенсу в умовах сучасної реальності.
Зокрема, вихованці театрального відділення Кагарлицької мистецької школи (керівник Лєйла Джабієва) підготували віршовану композицію з творів Тараса Шевченка, а пісні на слова Кобзаря виконали Олексій Михайлов та ансамбль «Зорецвіт».
Того дня слова поета знову звучали актуально, вдихали силу та надію в серця присутніх, адже поезії Шевченка завжди були і ще надовго залишатимуться невичерпним джерело натхнення та мудрості для українців.
7 березня у читальній залі Центральної бібліотеки в Кагарлику відбувся літературно-музичний вечір «Сила слова Тарасового» на честь 210-ї річниці з дня народження Великого Кобзаря. Захід відбувся за участю представників відділу культури Кагарлицької міськради, працівників бібліотек, викладачів та вихованців Мистецької школи та їхніх вихованців, жителів Кагарличчини.
Відкрила дійство керівник художньо-театрального відділення Кагарлицької мистецької школи Лєйла Джабієва, яка проникливо декламувала Шевченкові «Думи мої, думи».
У розповідях ведучих – Тетяни Гриценко (Центральна бібліотека) і Наталії Тарасової (Бібліотека для дітей) – знайшов своє відображення тернистий шлях генія Тараса Шевченка – людини незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.
Їхні розповіді органічно перепліталися з виступами вихованців Лєйли Джабієвої: Максима Кравченка, Ярослава Сінченка, Олександра Матьори, Тимофія Бакурова, Мар’яни Кононенко, Олександри Заїки-Пірус, Ілони Балацької, Юлії Островської, Катерини Вовк, Гліба Репенка, Каріни Черниш, Ярослава Губерненка – з їхніх вуст звучали безсмертні Шевченкові твори.
Щирі емоції та гарячі аплодисменти викликав виступ юного бандуриста Мирослава Новіка (викладач Наталія Кравченко), який зіграв «Ой ти, дівчино зарученая…» і «Взяв би я бандуру...».
Яскравими вкрапленнями літературно-художньої композиції були пісні на слова Тараса Шевченка «Зацвіла у лузі червона калина…» у виконанні ансамблю старших класів Мистецької школи «Веселі дзвіночки» (керівник Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко).
«Думи мої, думи» виконав Олександр Панченко (викладач Яна Гребеневич, концертмейстер Тетяна Кононенко), а «За байраком байрак» - дует Наталії Кравченко та Максима Кравченка.
На завершення всі, затамувавши подих, слухали відеозапис виступу народного аматорського хору міського Будинку культури, який виконував «Реве та стогне Дніпр широкий» біля пам’ятника Великому Кобзареві.
Гостинну ауру головної книгозбірні Кагарлицької громади разом із музикою і художнім словом доповнювала виставка літературної Шевченкіани.
У Кагарлицькому ліцеї №3 відбулася довгоочікувана подія – офіційне відкриття освітнього простору під назвою «Двіжок». Початок березня для учнів та вчителів найбільшого освітнього закладу Кагарличчини ознаменувався здійсненням великої спільної мрії.
Освітній відкритий простір у Кагарлицькому ліцеї №3, якому дали назву «Двіжок», являє собою велику звільнену площу від гардеробної на 1 поверсі школи, переформатовану в активне дозвілля дітей. Там проходять шкільні ярмарки і кожному є чим зайнятися.
«Тут є абсолютно все за інтересами. Під час перерв, перед уроками та після уроків, чекаючи шкільного автобуса, діти можуть з користю проводити час, розвиваючись – грати в пінг-понг, шахи, шашки, аерохокей, різноманітні настільні ігри, складати лего, відпочивати на м’яких диванчиках тощо, - розповідає директорка Кагарлицького ліцею №3 Наталія Коваленко. – Саме тут ми маємо дуже потужну, тому і дороговартісну, акустичну систему.
Свого часу ми сумнівалися чи спробувати нам цей проєкт, чи відмовитися. Кажу колегам: боїмося, але працюємо! Пам’ятаєте, є вислів: «Ой, я боюся… То роби зляканим!»
Чотири місяці тому 7 листопада 2023 року дві команди дівчат «Хутко» та «Ініціатива+» Кагарлицького ліцею №3 презентували свої проєкти на пітчингу в рамках проєкту UActive від savED в м. Київ і отримали фінансову допомогу від ІТ компанії SQUAD в розмірі 5000$ на реалізацію сучасного освітнього простору в холі ліцею.
А вже зараз тут відзначають гучне, масштабне, подекуди феєричне відкриття комфортного простору, де кожен учень та учениця проведе свій вільний час із користю, граючи в шахи, теніс, настільні ігри, аерохокей.
Учні та педагоги школи завдячують команді проєкту UActive від SavEd, менторці Руслані Романчук, гостям заходу за постійну підтримку та допомогу в реалізації ідей, задумів, проєктів: міському голові Олександру Панюті, представнику депутатського корпусу Денису Дьячкову, начальнику відділу освіти Надії Омельченко, менеджеру БФ «МХП-Громаді» Зіновію Лялюку, директору підприємства «Декор» Миколі Гриценку та Тетяні Гриценко.
А ще - компанії «Squad» і Денису Лазаренку за крутий майстер-клас з кубингу (тепер ліцей має 225 кубиків Рубика для STEAM уроків).
Тут дякують усій команді техпрацівників ліцею та окремо Оксані Дубовій.
«Дякуємо учням від 1 до 11 класів. Саме ви – наше натхнення. Ви мотивуєте нас рухатися вперед до нових ідей, задумів та перемог. Це все для вас!
Ми відкриваємо перед вами можливості.
Віримо, що далі ви будете дарувати красу та натхнення іншим», - висловилася директорка ліцею Наталія Коваленко.
UActive – програма громадянської освіти для молоді від міжнародного благодійного фонду savED. Співініціювала програму американська неурядова організація Spirit of America, яка продовжує підтримувати UActive разом із European Wergeland Center. Завдяки програмі українські школярі опановують сучасні навички проєктного менеджменту, щоб створити корисний проєкт для своєї школи чи громади. Після навчальної частини та пітчингу учні мають змогу отримати грант на втілення проєкту.
Фонд savED займається відновленням доступу до освіти у постраждалих від війни регіонах. Вони працюють в шести регіонах та мають кілька напрямів роботи, серед яких: облаштування укриттів, створення цифрових освітніх центрів, освітні дослідження тощо.
На відкритті простору «Двіжок» у Кагарлицькому ліцеї №3 фонд представляли проєктна лідерка UActive Христина Кащук та методист змістової частини UActive Євген Морозов.
Від компанії SQUAD - Денис Лазаренко, Head of Research у SQUAD. Загалом ІТ-компанія виділила 5000 доларів на втілення проєкту школярів.
У ході заходу, який максимально наповнювали вокальні та хореографічні виступи школярів і де панувала енергетично сильна атмосфера, проєктна лідерка UActive Христина Кащук сказала: «Ви величезні молодці! Приходить час, коли діти йдуть зі школи у доросле життя. Ви зробили проєкт, який є надзвичайно цінним для усіх. Ось ці маленькі хлопчики і дівчатка, які сьогодні тут бігають, розуміють, що цей простір для них, вони можуть ним користуватися. Тому ваша велика гарна мета вдалася!»
Євген Морозов, методист змістової частини UActive додав: «Я щасливий, що є такі школи і команди, як ваша. Це, напевно, наймасштабніше відкриття на моїй пам’яті!»
Христина та Євген виконали приємну місію і вручили сертифікати – пам’ятку про все, що відбулося – тим, хто міг підсилити, підтримати, надихнути, іноді «дати пенделя» і сказати як рухатися далі, без кого це б все не відбулося. Такі сертифікати отримали Ірина Гавронська, Поліна Лимар, Ольга Плюта, Ірина Хромченко, Аріана Сафронова, Влада Шевельова, Алла Солошенко, Вікторія Комлик, Юлія Островська, Владислава Давидюк, Дар’я Ситник, Вікторія Загон, Діана Ярошовець, Юлія Черевична, Ірина Коробенко, Іванна Копитько, Вікторія Ільєнко, Людмила Дяченко, Оксана Ярошовець, Наталія Коваленко.
Пані Христина додала: «Ми знаємо, що попереду у вас ще багато натхненних планів і робота!»
Менторка Руслана Романчук, з обличчя якої не сходила посмішка, зазначила: «Дуже рада бути менторкою таких прекрасних дітей! Як багато ідей залишається бути тільки ідеями, а мрій – мріями. Але сьогодні ми бачимо, що мрії можуть збуватися. Цей простір буде нагадувати дітям, щоб покращувати наше суспільство, країну. Це сталося всього за 6 тижнів, уявіть що буде далі! Як казав Франко, «Лупайте сю скалу» і все у вас вийде».
Денис Лазаренко, який представляв SQUAD, Head of Research у SQUAD, вражений масштабами відкриття у школі, сказав: «Дякую за фантастичну церемонію відкриття! Дуже приємно бачити, як учні впливають на зміни у своєму житті, школі, громаді, покращують свої умови навчання, умови проведення дозвілля. Дякую, що учні можуть зі шкільних років долучатися до змін. Це дуже важливо для того, щоб покращувати не тільки свою школу і громаду, а покращувати, по суті, Україну. Ви є майбутнє нашої України – молодої, європейської, сучасної. Ми раді долучитися до того, щоб втілювати такі ідеї в реальність».
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта у своєму виступі найперше подякував Збройним Силам України за те, що дають можливість дітям навчатися і робити добрі справи. А потім - директору та педагогам школи за активність. «З колективом ми не могли не співпрацювати і все робили для того, щоб втілити цей проєкт і пришвидшити його». Міська рада виділила кошти на проєктно-кошторисну документацію, майже 600 тис. грн на шафки для одягу, які закупили і розставили на поверхах, близько 30 тис. грн на диванчики. Відділ освіти і міська рада виділила кошти на освітлення.
Надія Омельченко, начальник відділу освіти Кагарлицької МТГ, зізналася про те, що з директором школи Наталією Коваленко вони протягом 10 років мріяли про цей освітній простір. І нарешті ця спільна мрія здійснилася. Пані Надія висловила побажання, щоб освітній простір «Двіжок» рухав дітей до нових ідей і до нових людей.
Олександр Панюта і Надія Омельченко прийшли на захід офіційного відкриття з подарунками – це настільні ігри, які відразу вручили дітям.
Денис Дьячков, депутат Кагарлицької міської ради і голова бюджетної комісії, сказав, що йому дуже приємно бачити результат цієї роботи і щасливі обличчя дітей. Побажав дітям розвитку, а ліцею – процвітання.
Менеджер БФ «МХП-Громаді» Зіновій Лялюк поділився, що йому надзвичайно приємно знаходитися в активному колективі. «Немає таких, мабуть, проєктів, які проводить БФ «МХП-Громаді», де б ви не брали участь», - висловився він, чим засвідчив повагу за активну вдачу як до педагогів, так і до учнів школи. Зіновій Лялюк вручив директорці ліцею сертифікат на 35 тисяч гривень на настільний футбол і аерохокей.
Тетяна Гриценко привітала спільноту з відкриттям освітнього простору «Двіжок» від підприємства «Декор» та його директора Миколи Гриценка. Зазначила, що керівник ліцею Наталія Коваленко зібрала біля себе чудову команду, яка навчає дітей не тільки за книгами, а й жити далі, поза школою. Пані Тетяна передала директорці ліцею грошовий подарунок на потреби простору.
На благодійному ярмарку, який вміщав силу-силенну смачних наїдків і напоїв, вдалося зібрати 26576 грн на придбання тепловізора для бійців Кагарличчини та 5300 грн для ремонту машини 56 бригади 21 батальйону.
Тут окрема вдячність батькам дітей, які неабияк потрудилися і представили свої кулінарні шедеври на добру справу.
Затишно, смачно, швидко – так відгукуються відвідувачі Döner Маркету в Кагарлику про цей заклад, який 8 березня гостинно відчинив свої двері для кагарличан та гостей міста. Мережу закладів Döner Маркет розвиває МХП спільно з партнерами-франчайзі.
Döner Маркет - це мережа смачного і безпечного фастфуду. Нині вона налічує понад 170 закладів у 21 області України як у великих, так і в маленьких містечках. Найбільше закладів розташовано у Києві та області.
Відтепер жителі та гості Кагарлика зможуть посмакувати смачними шаурмою та донерами. А ще – нагетсами, сирними паличками, картоплею фрі та іншими стравами. Це завжди ситно, а головне – безпечно.
У Кагарлику, що на Київщині, відкриття першого Döner Маркета відбулося 8 березня. Розташований він практично в центрі міста по вулиці Незалежності, 20.
«Зараз заклад працює із 9:00 до 21:00, а в теплий період ми плануємо режим роботи до 22:00, - розповідає Тарас, керуючий Döner Маркет в Кагарлику. – Окрім того, що замовлення можна посмакувати в залі чи взяти із собою, у нас можна посидіти у широкому колі з друзями чи колегами, відсвяткувати день народження дітям. На замовлення ми можемо розмістити одночасно 22 гостей».
Зауважимо, що працівниці та працівники тут місцеві, тож, окрім сучасного закладу фастфуду, Кагарличчина отримала ще й нові робочі місця.
У день відкриття відвідувачі мали змогу зіграти у безпрограшну лотерею та виграти призи: пляшки для води, брендовані стікери, магніти, сумки та бокси.
«Це дуже класно і цікаво, що в Кагарлику відкрився такий заклад, - зазначає місцева жителька Таня. – Буде де посидіти. Особливо молоді. Щодо асортименту, то мені подобається, що тут є мої улюблені нагетси, а для дітей їх улюблена шаурма. Я працюю неподалік, тож із задоволенням заходитиму ще й випити кави».
У всіх Döner Маркетах, відкритих компанією МХП або партнерами-франчайзі, дотримуються трьох основних принципів: єдиний смак, технологічність та безпека й контроль. Візитівка закладів – фірмові та традиційні рецептури, які розроблені найкращими шеф-кухарями України.
«У закладі нам сподобалося. Красивий інтер’єр, приємний персонал, широкий вибір меню, - ділиться враженнями пані Ліля із Кагарлика, яка побувала в Döner Маркет із чоловіком, дочкою та сином. - Ми не планували цей похід спеціально. Пішли на Нову пошту, а там поряд були такі смачні аромати, що ми вирішили зайти. Ми замовили шаурму з куркою та бургери з курятиною. При великій кількості людей у залі наше замовлення на 5 позицій ми отримали через 10 хвилин. Зізнаюся, що спеціально засікали час. Також взяли участь у лотереї і разом з наліпками та магнітом виграли бутилочку для води.
Дітям засмакували бургери. Особливо відмітили, що куряча котлета була дуже смачна, зі хрусткою скоринкою. І соус гарно доповнював смак. Шаурма, на нашу думку, найсмачніша за всі, що до цього часу куштували в Кагарлику. Курятина смачно обсмажена, в міру соусу, що доповнює смак. І вона не розпадається в руках. Якщо потрібно швидко й ситно перекусити - можна сміливо заходити. Зручно, що є де сісти в приміщенні, непогано буде, якщо влітку зʼявляться столики на вулиці, - зазначає пані Ліля».
Швидкість обслуговування і смачність страв зауважив і шестикласник Арсен: «Я навіть не думав, що так швидко все зроблять, каже хлопець, - наступного разу прийду з друзями».
Варто зазначити, що для приготування страв у Döner Маркет використовуються продукти тільки від перевірених постачальників. Шаурму та донери готують з якісної курятини «Наша Ряба» та фермерської яловичини Skott Smeat.
«Ми вже не вперше в Döner, - діляться студентки Аня та Женя, - в Києві буваємо в такому закладі, тому із задоволенням прийшли і в Кагарлику, як тільки почули про відкриття. Нічим не відрізняється від столичного. Все так же смачно та оперативно, - розповідають дівчата, - це класно, що Döner тепер є і в Кагарлику».
Перший заклад мережі Döner Маркет був відкритий у вересні 2020 року. Зараз це вже більш ніж 170 точок у 21 області України.
Так кулінарна компанія МХП прагне забезпечити споживачів максимально широким асортиментом якісних і смачних продуктів харчування. Зокрема один з напрямів цієї щоденної роботи – розвиток Döner Маркетів.
Вже цієї осені у Слободі Кагарлицької громади мають відбутися перші футбольні матчі на оновленому футбольному полі.
Активні роботи ведуться з реконструкції футбольного поля в селі Слобода. Вже виконано більше половини запланованих робіт. Нині ж увага зосереджена на облаштуванні системи поливу, а згодом - на встановленні сидінь для глядачів.
Ще минулого року Кагарлицька міська влада ініціювала реконструкцію футбольного поля в Слободі. Адже в громаді успішно розвивається футбол, є потужні команди, які борються навіть за вихід до Першої ліги, і для того, щоб і діти, і дорослі могли у спокійному ритмі тренуватися та проводити футбольні матчі й виникла потреба в розширенні спортивної інфраструктури.
Відразу ж до реалізації проєкту долучилися працівники СК «Агробізнес» (керівник Григорій Кулініченко). Саме аграрії цього підприємства восени минулого року задискували площу, а весною ще раз розборонували землю під майбутнім футбольним полем, провели роботи з вирівнювання території і наприкінці лютого засіяли поле насінням трави для футбольного газону, придбаним за кошти міської ради.
Паралельно з цим було встановлено футбольні ворота, розпочалися роботи з монтажу системи поливу.
Як повідомив нам заступник міського голови Іван Семцов, перші ігри на оновленому футбольному стадіоні можуть відбутися вже восени. До того часу Благодійний фонд «МХП-Громаді», де теж зголосилися підтримати проєкт, облаштує обабіч стадіону лави для глядачів.
27 лютого у фізкультурно-оздоровчому комплексі в Кагарлику втретє відбулися територіальні змагання в рамках проєкту «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги» сезону 2023/2024 років. Цього разу змагалися учнівські команди Кагарлицької громади із волейболу. Лідерами змагань стали команди зі Ставівської гімназії (хлопці) та Кагарлицького ліцею №3 (дівчата).
9 та 16 лютого в ФОК Кагарличчини проходили змагання серед учнів закладів освіти громади із футзалу та баскетболу. А 27 лютого свою майстерність демонстрували волейбольні команди школярів. Переможці в кожному виді спорту представлятимуть Кагарличчину на районному етапі проєкту «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги».
У волейбольних змаганнях брали участь як команди хлопців, так і дівчат. Хоча таке визначення було б не точним, адже частина команд була змішаними.
Тож, команди дівчат представляли Кагарлицький ліцей №2 ім. В. П. Дашенка та Кагарлицький ліцей №3.
Команди хлопців були із міських ліцеїв №1 і №3, Мирівського ліцею, Переселенської, Слобідської, Ставівської та Кадомської гімназій.
Перед проведенням змагань їх учасників привітав Кагарлицький міський голова Олександр Панюта. А ведуча Даріна Даниленко нагадала як діяти під час оголошення повітряної тривоги та де знаходиться укриття.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про воїнів і мирних жителів, які віддали своє життя за незалежність України.
У результаті напружених та цікавих змагань було визначено найсильніші учнівські волейбольні команди Кагарличчини.
Лідери серед команд дівчат
І місце - команда Кагарлицького ліцею №3 (тренер Антон Кононенко);
II місце – команда Кагарлицького ліцею №2 ім. В.П.Дашенка (тренер Борис Потайчук).
Лідери серед команд хлопців
І місце – команда Ставівської гімназії (тренер Валерій Ігнатович);
II місце - команда Кагарлицького ліцею №1 (тренер Роман Довгоп’ят);
III місце - команда Слобідської гімназії (тренер Олександр Босенко);
IV місце – команда Кагарлицького ліцею №3 (тренер Антон Кононенко).
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітав переможців та разом із головним спеціалістом відділу молоді й спорту міськради Іванною Трохименко вручив їм нагороди. А команди-переможці отримали ще й призові м’ячі.
Тож саме команди зі Ставівського ліцею та Кагарлицького ліцею №3 представлятимуть Кагарлицьку громаду на районному етапі Всеукраїнських змагань «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні л
іги» сезону 2023/2024 з волейболу.
Валентин ВЛАДІМІР
Сільгосппідприєства Кагарлицької громади розпочали весняно-польові роботи. Про це «Віснику Кагарличчини» розповів заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.
Звісно, весь комплекс весняно-польових робіт ще не розпочався, проте підживлення озимини та роботи зі збереження вологи вже в повному розпалі.
- Нині у весняному ґрунті є найбільше вологи, яку необхідно зберегти для вирощування ярих культур. Погодні умови восени минулого року та взимку посприяли тому, що в землі накопичилося багато вологи, набагато більше, ніж минулого року, - розповідає Іван Семцов, - а отже, є всі підстави очікувати успішної динаміки вегетаційних процесів у цьому сезоні. Ті аграрії, які збережуть, закриють вологу, повинні мати і врожай.
За словами Івана Семцова, на Кагарличчині повністю завершили роботи з закриття вологи у ФГ «Широкоступ» та СК «Агробізнес». Станом на 1 березня, ще працювали над цим у «Віскар-агро», «Бурти. Перемога» та «Переможці».
Що ж стосується озимини, то Іван Семцов вихід посівів із зимівлі оцінює як успішний: сходи перебувають у доброму та задовільному станах.
- Оскільки весною озимина особливо чутлива до підживлення, то вкрай важливо в цей період вчасно внести необхідну кількість добрив, - продовжує Іван Семцов. – І на цьому етапі значну роль відведено досвідченим агрономам, які стежать за розвитком рослин і розраховують потребу в добривах. Вже повністю підживлено озимину у ФГ «Широкоступ», СК «Агробізнес» та «Віскар-Агро». Поступово набирають обертів у цьому напрямі і в ПрАТ «Агрофорт». У більшості сільгосппідприємств до нового виробничого сезону підготувалися завчасно. Ще минулого року закупили необхідні засоби для проведення запланованих польових робіт.
Станом на 1 березня, було підживлено 70 відсотків площ озимини на всіх полях громади.
Структура озимих культур на Кагарличчині є традиційною, щоправда площі цього року під озимину відведено значно менші, ніж минулого - 5 тисяч гектарів: серед посіяного —пшениця (2800 га) та ріпак (2200 га).
Це пояснюється низькою рентабельністю озимих культур. Адже паливно-мастильні матеріали, засоби для захисту рослин, мінеральні добрива, деталі до сільськогосподарської техніки суттєво подорожчали, а ціна зерна в то й же час зменшилася. У багатьох господарства громади, за словами Івана Семцова, ще й досі не реалізували пшеницю минулорічного врожаю і навіть позаминулого року.
Рентабельністю пояснюються і плани аграріїв Кагарличчини віддати найбільші площі під час майбутніх посівів ярих культур кукурудзі, соняшнику та сої.
Початок березня засвідчив, що весняний старт аграріїв Кагарличчини - вдалий, залишається лише сподіватися на подальшу добру погоду.
У селі Халча Кагарлицької громади відкрили пам’ятну дошку Героєві-земляку, який загинув, захищаючи Україну від російської навали.
ПОЛІГ, ЗАХИЩАЮЧИ БАТЬКІВЩИНУ
Меморіальну дошку на вшанування пам’яті загиблого на фронті односельця Анатолія Пака у Халчі відкрили 24 лютого - у другу річницю початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Встановили пам’ятний знак на фасаді колишньої сільської школи, де навчався Анатолій.
Загинув Анатолій Пак 29 серпня 2022 року під час наступальних дій та бойового зіткнення з силами противника в районі Любомирівки Миколаївської області. Герою був лише 21 рік.
Ворожа протитанкова керована ракета влучила в танк Т-72, членом екіпажу якого був Анатолій. Танк зайнявся, а Анатолій отримав осколкові поранення, несумісні з життям.
4 вересня 2022 року Анатолія Пака із військовими почестями поховали у рідному селі Халча.
ЙОМУ НАЗАВЖДИ БУДЕ 21
У відкритті пам’ятної дошки взяли участь рідні та близькі Анатолія, жителі села, керівництво Кагарлицької громади, керівник 2 відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Меморіальну дошку, покриту прапором України, відкрили батьки Героя Наталія Пак і Валерій Германенко, а також його сестри Надія та Оксана.
Під час церемонії відкриття перед присутніми із спогадами про Анатолія та щирими словами співчуття його рідним виступили староста села Людмила Ананьєва, класний керівник воїна Тетяна Бабич, його однокласники Олександр Марченко й Тетяна Баланець, заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, начальник 2 відділу Обухівського РЦТК та СП підполковник Володимир Бойко, рідна сестра Героя Надія.
Пам’ять Анатолія Пака та усіх загиблих у борні із рашистськими окупантами вшанували хвилиною мовчання.
Освятив пам’ятну дошку священник Кагарлицького благочиння Православної церкви України Юрій Король.
По цьому, присутні на заході поклали квіти до пам’ятної дошки загиблому захиснику-земляку.
У виконанні аматорського вокального колективу сільського Будинку культури «Калиновий цвіт» та його керівниці Євгенії Процюк прозвучали патріотичні пісні.
ДОНАТИ НА ПІДТРИМКУ ЗСУ
Після завершенні церемонії відкриття пам’ятної дошки ведучі заходу повідомили про збір коштів та проведення благодійного ярмарку для підтримки ЗСУ. Загалом того дня вдалося зібрати 81376 гривень.
«Це не остаточна сума – у нас, зазвичай, благодійні збори тривають ще кілька днів, зазначила староста села Людмила Ананьєва. – А на зібрані кошти ми плануємо придбати дрони для наших захисників».
«Ми були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів», – ділиться мама 8-річного Всеволода. Такий досвід негативно вплинув на психіку дитини: хлопчик перестав комунікувати з людьми, почав погано їсти та спати. Допомогу для нього батьки знайшли в інклюзивному центрі в Бучі, що на Київщині.
Під час воєнного стану в Україні відновили свою роботу більшість інклюзивно-ресурсних центрів. Там з дітьми працюють фахівці, які визначають, як на малечу вплинули травми, та знаходять шляхи для відновлення. Бучанський досвід інклюзивної освіти під час війни – у матеріалі ШоТам.
Попри воєнний стан, в Україні продовжують працювати спеціальні заклади освіти й інклюзивні класи. За інформацією Міносвіти, нині працюють понад 6 тисяч інклюзивних груп у дитсадках і 29,3 тисячі класів у школах, а також 690 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ).
З 2022 року в таких закладах фахівці можуть проводити комплексну оцінку дітей, які отримали психологічні травми, та в разі потреби надавати їм психолого-педагогічний супровід під час навчання.

За останні п’ять років кількість учнів, які мають особливі освітні потреби, зросла більш ніж удвічі. На кінець 2023 року особливі освітні потреби мали 11 тисяч дітей у садках, 40 тисяч школярів, а також 7 тисяч діток різного віку, які перебували на обліку в ІРЦ.
Один із закладів, який нині, в умовах війни, продовжує роботу з дітками, які мають особливі освітні потреби – Бучанський ліцей №3. Там навчаються ті, хто мають інтелектуальні, навчальні чи мовленнєві труднощі.
Зі школярами в класі працюють асистенти вчителя. Також для них організовують додаткові заняття: корекційні й розвиткові. У школі є практичний психолог, логопед і дефектолог, які працюють з дітьми.
Заступниця директорки Наталія Харченко розповідає, що на базі ліцею є «ресурсна кімната» – спеціально облаштоване приміщення, де проводять групові психолого-педагогічні заняття для діток з особливими освітніми потребами. Її постійно поповнюють корисними матеріалами, які потрібні для занять.
«На базі ліцею громада відкрила інклюзивно-ресурсний центр, на обліку в якому перебувають приблизно 600 дітей. Він ставить за мету надати право діткам з особливими освітніми потребами здобути якісну освіту», – каже директорка закладу Альона Комінко. Тут проводять комплексну оцінку, яка визначає освітні потреби дитини, а також надають рекомендації для закладів освіти щодо супроводу такої дитини на інклюзії надалі в її навчанні.
«Основна наша мета – якомога більшою мірою сприяти соціалізації й адаптації дітей у суспільстві й навчальних закладах, зокрема», – розповіла директорка центру.
Чимало дітей внаслідок війни зазнали травм, що вплинули на їхнє життя, зокрема, й на освітній процес. «Ми чуємо від батьків про «відкат» у розвитку дітей, погіршення їхнього стану, – каже Альона Комінко. – Це ті виклики, які фахівці центру приймають щодня».
Вплив війни відчула на собі, зокрема, родина Костяченків. Стан здоровʼя Всеволода з початком повномасштабної війни дуже погіршився. Як каже мама хлопчика Олена, він став більш замкнутим, роздратованим, перестав комунікувати з іншими та будь-що робити. Всеволод погано їв і спав.
«Ми родиною виїхали з Маріуполя: були в окупації, в оточенні. У цей час дитина пережила дуже багато страхів. Нам вдалося виїхати, ніхто не постраждав фізично, але всі дуже постраждали морально. У дитини залишилося все, що вона мала – іграшки, друзі – в окупованому Маріуполі», – ділиться Олена.
Впоратися з цим самотужки батьки не змогли, тому звернулися по допомогу до фахівців. Зараз Всеволод за порадою психіатра має індивідуальне навчання, тобто вчителі приходять до нього додому проводити уроки. Також він відвідує інклюзивний центр, який уже допоміг хлопчику знову заговорити з іншими. Його мама ділиться, що Всеволод усе частіше почав перемикатися з думок про минуле на те, де він зараз і що має. Улюблені дні тижня Всеволода – вівторок і пʼятниця, бо саме тоді хлопчик приходить у свій улюблений центр.
«Через війну серед дітей почастішали випадки заїкань, погіршилася памʼять, зросла тривожність», – ділиться шкільна психологиня Ольга Ващенко. Каже, це почалося після переходу дітей на дистанційне навчання. Вдома з батьками такі діти можуть розмовляти й поводитися нормально, та щойно буде потреба виступити перед усім класом і вчителем, зʼявляться проблеми, яких раніше не було.
Психологиня радить батькам дітей, які повертаються на навчання після травм, обовʼязково поговорити на тему безпеки, щоб школярі не боялися. Діткам, зокрема, слід розповісти, що в навчальному закладі є укриття, куди можна буде спуститися на випадок повітряної тривоги. Якщо страх не зникає, то варто відвести дитину до психолога.
А ще батькам варто стежити за власним психологічним станом. Згідно з результатами дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, ризики тривожних розладів, депресії та вживання психоактивних речовин були вищими в дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії.
Про це каже й директорка Бучанського інклюзивного центру Альона Комінко. Вона переконана: розвиток дітей насамперед залежить від внутрішньої стабільності дорослих, які перебувають поруч з ними. Тому дуже важливо, щоб батьки турбувалися й про себе та не боялися в разі потреби звернутися по психологічну допомогу.
UNDP сприяє забезпеченню прав дітей на освіту в умовах війни, зокрема через допомогу в обладнанні інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) на Київщині та Чернігівщині на понад 3 мільйони гривень.
А щоб дорослі могли краще допомагати дітям, UNDP організувала тренінг з сенсорної інтеграції. 44 особи, серед яких фахівці ресурсних центрів, психологи, педагоги, логопеди та батьки дітей, які отримали травми та порушення внаслідок війни в Україні отримали нові знання як працювати та спілкуватися з такими дітками.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії. Серію публікацій реалізують в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
22 лютого у Кагарлицькому історико-краєзнавчому музеї відбулася зустріч учнів Кагарлицького ліцею №1 з батьками Олега Фоміна - воїна, який віддав своє життя на вівтар боротьби за незалежність України.
Участь у зустрічі взяли також начальник відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко, працівники музею, журналісти.
Того дня в об’єктиві часу об’єдналися минуле та сучасність, розкриваючи перед очима учасників заходу з одного боку біль та жорстокість, а з іншого - невимовну силу духу воїнів.
Зустріч стала не лише сторінкою історії, але і віддзеркаленням безсмертності героїв, які віддали все заради благополуччя та щасливого завтрашнього дня кожного українця.
Директор музею Валентина Віценко розповіла присутнім про перші дні широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну, детально зупинившись на 38 днях окупації Київщини.
Батьки воїна Олега Фоміна - Тетяна Миронівна та Володимир Анатолійович - поділилися з учнями спогадами про життя свого сина.
Зі сльозами на очах розповідала мама про те, як Олег прагнув захищати Україну, як віддавав серце своїй роботі та як героїчно боронив наші землі від загарбника.
Навчаючись у ліцеї, Олег Фомін був старанним учнем і активним учасником художньої самодіяльності, сумлінно виконував усі доручення педагогів. Був членом аматорського театру «Стороннім В.», що діяв при Кагарлицькому міському центрі культури та дозвілля.
Олег завжди мав активну громадську позицію. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну був членом добровольчого формування Кагарлицької міської територіальної громади. 22 березня 2022 року підписав контракт добровольця територіальної оборони, ніс службу на одному із блокпостів. Через деякий час був переведений до бойового підрозділу швидкого реагування.
Служив на посаді стрільця помічника гранатометника 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4638. Проходив стажування у Великобританії.
Загинув Олег 12 липня 2023 року поблизу Бахмуту Донецької області. Тоді Герою виповнилося лише 24 роки.
Учасники зустрічі ледь стримували сльози, слухаючи батьків воїна.
Неабияк вразили учасників заходу й експонати музею, які надають змогу молодому поколінню краще розуміти й поважати подвиг захисників.
Всі, хто бажав, мав змогу переглянути альбом зі світлинами Героя, ознайомитися з його нагородами, поспілкуватися з батьками Олега Фоміна сам на сам.