Пошук

Яскраві діти України в Кагарлику

І “Ураган” залишили позаду

Футболісти Кагарлицької ДЮСШ повернулися додому з Кубком та медалями Всеукраїнського турніру з міні-футболу серед юнаків 2009-2010 р.н. «Кубок Чемпіонів»

Змагання проходили з 1 по 3 квітня у тернопільському спорткомплексі «Політехнік». Суперниками кагарличан були команди дитячо-юнацької футбольної ліги Тернопільщини - тернопільський «Чемпіон» й чортківський «Атлетик», а також академія «Ураган» з Івано-Франківська, ДЮСШ (м.Золочів) та ДЮФК «Новатор» (м.Хмельницький).

Наші юні футболісти під проводом тренера Романа Свиридченка впевнено здобули п’ять перемог та посіли найвищу сходинку. Окрім цього, кращими гравцями турніру визнано двох кагарличан - Назара Цебенка та Артема Петленка.

Грамоти, медалі та командні кубки вручали директор ФК «Нива» Дмитро Андрієшин, а також капітан “Ниви” Костянтин Пікуль і віце-капітан Богдан Слоневський.

13 квітня з успішним виступом гравців та їх тренера Романа Свиридченка привітали голова Кагарлицької РДА Роман Коваленко, голова районної ради Іван Семцов, міський голова Олександр Панюта, заступник голови РДА Світлана Синюк, секретар міськради Любов Коваль та завідувач сектору молоді та спорту РДА Сергій Кукош.

Роман Коваленко побажав юним футболістам успіхів, впевненості у своїх силах, подальших спортивних звершень й подарував команді комплект футбольних гетрів.

Олександр Панюта вручив Роману Свиридченку сертифікат на суму 1000 грн для придбання спортивного інвентаря.

Відстоїмо місцеву пресу

Національна асоціація українських медіа заявляє про готовність до усіх форм і методів боротьби за право на свободу, право на життя і розвиток місцевої преси в Україні!

Ми не згодні з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка веде до дефіциту газетного паперу та залежності від монопольного становища російського паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, а у підсумку до невиконання найвищими державними органами законів України “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів”, “Про друковані змі (пресу) в Україні”, “Про реформування державних та комунальних друкованих змі” та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів.

Постійний ріст тарифів «Укрпошти» на доставку газет, фактичний розвал самої системи поштового зв’язку в сільській місцевості, різке подорожчання газетного паперу, яке супроводжується його гострим дефіцитом, вже поставили українську пресу на грань виживання!

Вимагаємо від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президенті України внести пропозицію щодо змін до Державного бюджету України і врешті виконати законодавчу норму про адресну фінансову підтримку реформованих друкованих видань – хоча б у розмірі втрат редакцій від подорожчання газетного паперу! Зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів України в цьому питанні протягом трьох років, сподіваємось на принципову позицію Верховної Ради та Президента України!

Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, на п’ятий рік війни, вирішити питання із подоланням дефіциту газетного паперу, позбувшись монополії російського газетного паперу в Україні, а в перспективі кількох років – будівництва паперових комбінатів або переобладнання існуючих потужностей для виробництва достатньої кількості власного якісного недорогого газетного паперу!

Вимагаємо від Верховної Ради України поставити до порядку денного та підтримати законопроект № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» та скасувати рішення про підвищення тарифів на доставку газет, затверджене наказом Міністерства інфраструктури без врахування громадського обговорення та наданих в його ході пропозицій!

Вимагаємо невідкладного державного втручання з метою недопущення колапсу «Укрпошти» - державного оператора поштового зв’язку України! Поруч із Державною програмою «Сільська медицина» має бути розроблена і впроваджена Державна програма «Сільська пошта»!

Вимагаємо притягнути до відповідальності посадових осіб органів державної влади, на яких законодавством покладено обов’язок здійснювати державну політику в сфері засобів масової інформації за бездіяльність та за рішення, направлені проти місцевої преси!

Заяву прийнято загальними зборами Національної асоціації українських медіа 13 квітня 2018 року. Колективи більше 100 місцевих газет оприлюднюють її на знак солідарності! Примірники цих газет будуть направлені в усі центральні органи влади країни.

Читачу для інформації

Ситуація дійсно складається так, що наразі під загрозу поставлено саме існування місцевої преси країни.

В країні стрімко розвалюється система доставки періодичних видань. На фоні неякісної доставки газет «Укрпошта» не забуває стрімко піднімати свої тарифи. Впродовж останніх 10 років поштові послуги із доставки періодичних видань зросли вдев’ятеро (!!!) А з 1 липня ц.р. підвищуються майже на 25% тарифи на приймання та доставку періодичних видань за передплатою. Мало того, із 1 січня наступного року планується ще одне, наступне підвищення – на 19,2%...

Починаючи із грудня минулого року, із різних причин в країні почав безпрецедентно стрімко дорожчати газетний папір. Із початку 2018 року ріст ціни на нього вже склав до 45 відсотків. Ситуація ускладнюється й тим, що альтернативи немає – майже увесь газетний папір в Україні – російський, ринок монополізовано. Ще є трохи білоруського, польського… Але жодного кілограма українського!!! У нас цей стратегічний товар взагалі не виробляється…

Вдумайтеся: якщо Росія заборонить продаж газетного паперу в Україну, усі наші газети відразу припинять існування!!!

Без перебільшення: це – питання державної ваги й інформаційної безпеки!

Вахта над пеклом

Про героя-чорнобильця, пілота, який кружляв на вертольоті над самим реактором, і про якого писали в московському «Огоньку», редакцію інформував колишній заступник голови райдержадміністрації Андрій Волошин. Власне, з ним днями я і побував у Ставах, де проживає Анатолій Якович Матюшок. І, чесно кажучи, у неординарності цієї людини переконався, ще не познайомившись з нею.

По дорозі з центру села до колишнього птахокомплексу (був такий у Ставах) зліва від обочини, над самісіньким ставком кидається у вічі незвичайна і по висоті, і по архітектурі будівля. Готичний замок, розкішна вілла, сільська висотка - ці епітети напрошуються самі собою, як і здогадки про господаря цього палацу. Успішний підприємець, сучасний нувориш, щасливий спадкоємець. Втім, щодо останніх ясність вносить Андрій Волошин, сміливо заїжджаючи на подвір’я палацу. У одній із кімнат будинку і знайомимося з Анатолієм Матюшком.

У свої 68 виглядає значно молодшим, що пояснюється і генами, і статусом військового, хай і запасу. Хоча буденний сільський одяг, розкішна чуприна і вуса роблять його схожим, скоріше, на гоголівського Тараса Бульбу або заможного газду. У кремезній постаті відчувається міць тіла і духу. Зате очі випромінюють тепло і доброту, що характерно для здорових чоловіків. Мова проста, але багата фольклором і жартами. Присутнє почуття гумору, що засвідчує життєлюбність і оптимізм чоловіка. Реально оцінює свої заслуги, не претендуючи на роль героя. Ось і при нашій розмові просить мене не гіперболізувати події і його внесок у справу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Мовляв, чесно виконував свій військовий і громадянський обов’язок, як і тисячі інших громадян, хто був задіяний у тій кампанії.

Взагалі, про Чорнобиль говорить скупо, натомість охоче показує документи, які красномовно засвідчують події тих часів. Це і червневий номер 1986 року журналу «Огонек», і представлення на присвоєння чергового військового звання, і вирізки із газет союзного масштабу. А ось на інші теми говорить легко і з задоволенням.

Народився і виріс Анатолій Якович у Ставах. Після 8 класів сільської школи, як і більшість його ровесників, продовжив навчання у профтехучилищі при заводі імені Артема у Києві. Здобував професію слюсаря і одночасно через ДТСААФ захопився парашутним спортом. А відтак захотілося стати пілотом. У місті Сизрань, що в Росії, якраз відкривалося перше в Союзі вертолітне училище і ось ця новизна і визначила подальшу долю ставівчанина.

- Перший набір, як і випуск, був експериментальним, - згадує мій співрозмовник. - Ми одержували диплом пілота-інженера по експлуатації не тільки вертольотів, а всіх літальних апаратів. Тому вибір був великим, хоча я залишився вертолітником.

Військова кар’єра Матюшка складалася напрочуд вдало. Випустившись з училища у 1974-му, через шість років він вже мав 1 клас майстерності, а на початку 1986-го у званні майора був заступником командира авіаполку.

Звістка про аварію на Чорнобильській АЕС застала його у м. Кяхта, що в Бурятії, де базувався полк.

- Було 1 травня, святковий день. А напередодні ввечері мене визвав комполку і повідомив: «У вас там, на Україні, трапилася маленька атомна війна. Так що готуйся воювати за рідну землю, - розповідає Анатолій Якович. - Потрібно 6 екіпажів. Всі хлопці погодилися за умови, що ти полетиш з ними».

Кілька днів пройшли у зборах, тренуваннях та переїздах спочатку в Білорусію, потім в Чернігів. А вже 5 травня екіпаж Анатолія Матюшка заступив на свою першу вахту над пеклом Чорнобиля.

В чому полягала робота вертолітників, переконливо показав кореспондент «Огонька» Б. Сопельняк у матеріалі «Чорнобиль бореться, Чорнобиль переможе!» Дозволю процитувати собі уривок з цього репортажу у власному перекладі.

«Григорій посадив свій МІ-8 на інший аеродром, де базуються величезні МІ-26. У цих гвинтокрилів завдання інше. Уже багато разів говорилося про те, що найбільш небезпечне в районі ЧАЕС - це пилюка. Якщо вулиці і дороги можна поливати, то як бути з піщаними берегами річки і водосховища, з покрівлями ЧАЕС і величезним подвір’ям промбази, заваленим плитами, блоками й іншими будівельними матеріалами? Вихід знайшовся. Вчені-хіміки розробили і швидко виготовили спеціальну суміш. Потрапляючи на будь-яку поверхню, вона перетворюється в тоненьку, але надзвичайно міцну плівку, яка намертво схвачує і пилюку, і пісок, і все інше. Розпиляють цю суміш вертольоти.

Коли я запитав, як це робиться, командир, переглянувшись з іншими членами екіпажу, сказав:

- Одне місце в кабіні знайдеться. Якщо хочете, то...

Шість величезних автоцистерн закінчували заправку МІ-26 тією самою сумішшю. Майор А. Я. Матюшок зайняв ліве крісло, у праве сів його помічник, позаду командира - борттехнік, а справа від нього - штурман. Я прилаштувався на відкидній лавці між командиром і помічником. Огляд чудовий.

Важко, дуже важко відривається від землі машина, адже в баках біля 20 тонн «бурди» - так називають пілоти суміш, справжню назву якої важко вимовити. Дванадцять хвилин польоту - і ми біля четвертого блоку. На цей раз пройшли ще ближче, здається, протягни руку - і доторкнешся реактора. Спитав, скільки метрів. Виявилося, що тридцять. Але наша ціль не четвертий блок, а покрівля третього, подвір’я промбази, берег Прип’яті.

Командир взяв керівництво на себе, заклав крутий віраж, обійшов всі цілі і відвів машину вбік, як я зрозумів, на стартову позицію.

- Штурман, включить насоси! - наказав командир.

- Керівник польотів, - звертається він по радіо, - я в районі об’єкта. Дозвольте роботу?

- Дозволяю.

- Командире, швидкість сімдесят, висота шістдесят, - доповідає помічник.

- Зрозумів. Штурман, злив! - кидає Матюшок.

Із черева вертольота потягнувся шлейф коричневої суміші. Шістдесят метрів - це нижчі покрівлі блоку, висота якого сімдесят, а труба взагалі десь над нами. Внизу - стовпи, дроти електропередач... Від майстерності командира тут залежить все: і успішність роботи, і життя екіпажу. Не дай Бог чихне мотор, на такій висоті уже нічого не зробиш. А вимушену посадку на такій віддалі від реактора краще не робити...

- Командире, роботу закінчив, - доповідає штурман.

- Добро. Вихід із зони! - видихає командир і передає управління помічнику. - Ось так і працюємо, - посміхається він. - Туди-сюди, туди-сюди, десять вильотів у день. За розкладом літаємо, як в

Аерофлоті.

- І давно?

- З 5 травня».

Вражає? Без сумніву. До написаного московським журналістом залишається лише додати, що вахта над пеклом екіпажів із Забайкалля тривала із 5 травня по 27 липня. За цей час командир загону вертольотів Анатолій Якович Матюшок, як написано у представленні на присвоєння позачергового військового звання, здійснив 231 виліт, перевіз 3465 тонн вантажів, двічі одержував подяки голови Державної комісії по ліквідації аварії на ЧАЕС.

- Не було заміни, тому працювали стільки, скільки могли, - розповідає ставівчанин. - А потім був госпіталь, тривале лікування. Спасибі медикам, а ще батькам, які разом із життям подарували і міцне здоров’я. Це й допомогло не тільки вижити, а й повернутися на службу. Служив аж до 1989-го. І тільки тоді за станом здоров’я був переведений у запас.

Зрозуміло, що Чорнобиль здоров’я нікому не добавив. Радіаційний опік горла, проблеми із спиною, інші болячки регулярно нагадували про себе. Тому під час чергового перебування в радіологічному центрі почув мудру пораду від лікарів: «Якщо хочеш довше прожити, їдь на село, на природу, на спокій».

- З часом прислухався до фахівців. Повернувся до рідних джерел, - посміхається Анатолій Якович. - Із 1994 року почав будівництво власного житла. За своїм проектом і своїми силами. Виходячи із реальних фінансових можливостей.

Ми обходимо висотну споруду і господар коментує окремі моменти її тривалого будівництва. Зовнішнє утеплення стін розпочав син, будівельник за фахом, але потім його викликали по роботі. Батько почекав пару днів, а тоді сам взявся накладати шубу. І довів справу до кінця.

А ось склопакети на вікна в будинок вставили фахівці в обмін на один із механізмів, виготовлених Анатолієм Яковичем. Причому, не в пластикових рамах, а в дубових. Благо, лісоматеріал у нього був заготовлений.

По економному варіанту зроблено і опалення будинку.

Однак найбільше захоплення підполковника у відставці - це робота з металом. Все подвір’я господи заставлено механізмами і металобрухтом. Ще більше його у підвальному приміщенні. Серед раритетів - діюча «Волга» і «Побєда», над відновленням якої і трудиться майстер. Для полегшення роботи використовує цілий арсенал верстатів, придбаних або ж виготовлених власноруч.

- Відчувається, що вчився на слюсаря, - жартує Матюшок. - Люблю залізо, як і роботу з ним. Саме праці завдячую своєму трудовому довголіттю. І стараюся, щоб не лінилося ні тіло, ні душа.

- Анатолію Яковичу, а як держава відзначила ваш, без сумніву, подвиг при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС? - насамкінець запитую у ветерана.

- Після Чорнобиля одержав позачергове звання підполковника, - розповідає він. - Державних нагород не маю. Як і групи ліквідатора. Для цього треба було комусь платити, перед кимось стелитися. Я цього не робив і не збираюся робити. Натомість і маю те, що маю. Спочатку обурювався з приводу несправедливості, інколи хотілося довести свою правоту кулаками, але з часом прийшло розуміння того, що найвищу нагороду я вже отримав. Це - життя, можливість зустрічати чергову весну, говорити з вами про минуле, радіти успіхам дітей і внуків, яких у мене уже четверо. Адже тисячі тих, хто там був, на жаль, її не одержали...

Майстерність рук, майстерність серця

Цього року традиційний районний огляд-конкурс «Калиновий віночок» серед вихованців гуртків загальноосвітніх навчальних закладів району змінив назву на арт-фест «Майстерність рук, майстерність серця» та розширив кількість творчих номінацій.

Свято відбулося 30 березня у Кагарлицькому будинку культури. Більше півтисячі дітей взяли участь у найбільшому культурно-мистецькому заході для школярів.

У холі шанувальники декоративно-прикладного мистецтва мали змогу оглянути розмаїту яскраву виставку виробів. Цього року роботи обдарованих дітей були представлені і в нових номінаціях: «Вітражі», «Витинанки», «Квілінг», «Сувеніри», «Флористика», «Іграшка» та «Кераміка».

Традиційно складно для журі було визначити переможців – багато виробів заслуговували на увагу, захоплення та високу оцінку. Тож, користуючись нагодою, дякуємо усім учасникам за наполегливість, творчі ідеї та високу майстерність. До складу журі увійшли начальник відділу освіти Надія Омельченко, методисти районного методичного кабінету та керівники гуртків центру дитячої та юнацької творчості.

Нові номінації були представлені й у естрадно-хореографічному відділенні. Другий рік поспіль діти беруть участь у номінації «Театр мод», що свідчить про зацікавленість маленьких модниць та модників цією темою. Цього року учні Буртівської школи здобули звання лауреатів арт-фесту.

Приємно, що багато учнів впевнено презентують свої авторські вірші та пісні у нещодавно введеній номінації «Власні твори», а також вдало опановують музичні інструменти (гітару, сопілку) у номінації «Інструментальна музика».

Серед виконавців власних віршів перше місце вже третій рік виборює Анастасія Трофимчук, учениця 9 класу Кагарлицької ЗОШ №2. Її вірші «Доля рідного народу» прозвучали проникливо і зворушливо, показали небайдужість молодого покоління до перетворень, які відбуваються в нашій країні. Також перше місце зайняла учениця 6 класу Буртівської школи Дарина Кириченко, зачарувавши присутніх дитячою щирістю і безпосередністю.

У традиційних номінаціях «Естрадна пісня. Ансамблі», як повелося, перше місце зайняли дівчата з «Вишиванки» Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст. - ліцей» під керівництвом Лесі Чоповської з оптимістичним ствердженням – «А в небі сонце світить – які щасливі діти!»

Співпраця творчих людей завжди виливається у цікаві творчі ідеї, знахідки, композиції. Перше місце у номінації «Вокально-хореографічна композиція» розділили учні Кагарлицького НВК: ансамбль «Водограй» (Леся Чоповська) й хореографічна студія «Краяни» (Вікторія Німенко) та учні Кагарлицької школи №2 ім. В.П.Дашенка Артем Дячук і танцювальний колектив (керівники - Борис Родина та Юлія Коваленко).

У цьому році вперше масово, впевнено та енергійно виступив хор Ставівської школи, якому відразу ж присудили перше місце.

Перше місце серед дуетів розділили дует Сущанської школи у складі Аміни Коваленко та Ольги Трохименко, які дуже емоційно й виразно виконали пісню англійською мовою «Диво» (керівник – Наталія Семененко) та дует «Калинонька» Буртівської школи з піснею «А що таке щастя» (керівник – Людмила Нестерук).

Серед хореографічних колективів перше місце впевнено вибороли: хореографічна студія «Краяни» Кагарлицького НВК (керівник – Вікторія Німенко) з «Німецьким танком» та танцювальний колектив «Віночок» Стайківської школи з танцем «Моя душа – немов лелека» (керівник – Наталія Ромашова).

Гучні оплески зібрав інструментальний дует Кагарлицької школи №2 у складі учнів 9 класу Ігоря Ковровського (гітара) та Олександри Козачук (рояль). Вони зайняли перше місце з композицією «Тримай».

У номінації «Естрадна пісня. Солісти» перше місце розділили учениця 6 класу Кагарлицького ліцею Олександра Осадча з піснею Джамали «1944» (Леся Чоповська) та учениця 10 класу ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3 Антоніна Ткачова – з піснею «Little Things» (керівник – Валентина Стешенко).

Серед гостей арт-фесту – учні Кагарлицької школи мистецтв. Однокласники та друзі тепло зустрічали піаністок Вікторію Матюшенкову, Дарину Тарасенко (Кагарлицький НВК) та Олександру Козачук (Кагарлицька школа №2).

Відзначимо, що дуже важливою для артистів на сцені була підтримка глядачів - учителів, учнів та батьків школи – адже так впевнено виступати, коли в залі – всі знайомі, рідні обличчя і теплі, дружні оплески. Саме такими була підтримка виступів Кагарлицького НВК та школи №2.

Тож на майбутнє запрошуємо всі школи більш масово організувати підтримку своїх виступів.

І, наостанок, побажання для глядачів у залі – навчитися поважати артистів, не ходити по залу без причини, не заважати виступати.

А переможцями в декоративно-прикладному відділенні члени журі визначили:

в номінації «Образотворче мистецтво»: Анастасію Нечитайло, ліцей, (вітражі) Вероніку Голубову, Кадомка, Катерину Плюту, ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3, (графіка) – Діану Давід, Стайки, Анастасію Гусар, Черняхів, (батік) - Катерину Басенко, Стайки, (вітражі) - Анну Голуб, Бурти;

в номінації «Лялька-мотанка»: Діану Ярошовець, ліцей, Катерину Барановську, ліцей;

в номінації «Робота з пластиліном»: Дарію Литвин, Гребенівський НВК, Яну Юшко, Черняхів;

в номінації «Текстильна лялька»: Анастасію Артеменко, ліцей;

в номінації «Робота з деревом»: Поліну Островську, Стрітівка, Олександру Андрущенко, міська школа №3, Никиту Токарева, Півці, Степана Пономаренка, Сущани;

в номінації «Технічна творчість»: Дениса Дячука, міська школа №3, Віталія Миколенка, міська школа №3;

в номінації «В’язання»: Анастасію Пустовіт, Ольгу Суп, ОЗНЗ Мирівська ЗОШ, Дарину Таміліну, ліцей, Інну Благу, Шубівка;

в номінації «Крій та шиття»: Каріну Петрик, Півці, Ірину Кобенко, ліцей, гурток «Іграшки», Переселення;

в номінації «Аплікація з тканини»: Устину Гольонко, Бурти;

в номінації «Декупаж»: Анастасія Гусар, Черняхів (2 місце);

в номінації «Бісероплетіння»: Анну Кириленко, ліцей;

в номінації «Вишивка»: Каріну Талах, Балико-Щучинка, (вишивка стрічками) - Богдану Сірик, Стрітівка;

Діану Маротчак, Стави, Анастасію Капішон, міська школа №2;

в номінації «Сувенір»: Владислава Сапака, міська школа №3;

в номінації «Робота з папером»: колективну роботу учнів Кузьминецької ЗОШ, Вероніку Лісову, ліцей, Анну Ільєнко, міська школа №1;

в номінації «Робота з природним матеріалом»: Софію Вакуліч, ліцей, Артема Самойлова, Шубівка, Владиславу Лівіцьку, міська школа №2;

в номінації «Робота з стрічками, «Канзаші»: Анастасію Артеменко, ліцей;

в номінації «Квілінг»: Ярославу Калініченко, ліцей;

в номінації «Флористика»: Дар’ю Кокоту, Марію Педченко, Стайківська ЗОШ;

в номінації «Витинанки»: Дмитра Шпіляра, Кадомка.

Щиро дякуємо усім організаторам, які підготували та провели свято дитячих талантів Кагарлицького району. Бажаємо нових творчих ідей та легких шляхів для їх реалізації.

Гордість Кагарлицького НВК

Одним з основних напрямків виховної роботи Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів- ліцей» залишається збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Цілеспрямований, системний, комплексний підходи педагогів НВК до вирішення проблеми здоров’я учнів сприяють створенню необхідних умов для всебічного гармонійного розвитку особистості.

На базі Кагарлицького НВК працюють гуртки та спортивні секції за інтересами, робота яких спрямована на зміцнення та збереження здоров’я школярів. Особливою популярністю користується спортивна секція з баскетболу. Впродовж декількох років поспіль команда дівчат посідає першість у фінальних змаганнях із баскетболу. Ось і цього навчального року команда дівчат, яку тренували Василь Мамій та Роман Довгоп’ят, здобула перше місце у фінальних змаганнях з баскетболу серед команд загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Кагарлицького району. А відбулися вони 4 квітня на базі КП КРР «ФОК Кагарличчини». За підсумками всіх ігор, команди вибороли такі місця: VIII місце – Переселенська ЗОШ, VII місце – Ставівська ЗОШ, VI місце – Шубівська ЗОШ, V місце – Стайківська ЗОШ, IV місце – Черняхівська ЗОШ, III місце – ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3. Із рахунком 13:2 команда Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей» у складі Яни Глуховської, Анни-Марії Чоповської, Катерини Барановської, Анни Попович, Марини Загурської – учениць ІІ курсу, Ірини Руденко, Сніжани Рогачової, Марії Марчук – учениць І курсу, Тетяни Грушко, Юлії Вітенко – учениць 9 класу в заключній грі з командою дівчат Кагарлицької ЗОШ №1, яка посіла ІІ місце, здобула перемогу і виборола І місце.

Ми вітаємо юних спортсменок та їхніх наставників із перемогою! Бажаємо подальших успіхів та високих досягнень у спортивних змаганнях. Особливі слова вдячності адресуємо вчителям фізичної культури Василю Мамію та Роману Довгоп’яту, які завжди переймаються зміцненням та збереженням здоров’я наших ліцеїстів, дбають про розвиток, удосконалення фізичної підготовки та майстерності учнів НВК.

Буде село чистим і охайним

З приходом перших теплих днів природа навколо нас почала оживати.

З величезним завзяттям і люди почали роботу з благоустрою територій: прибиранню сміття, розчищенню дерев тощо. З метою привести навколишні території до належного санітарного та естетичного стану об’єднали свої зусилля сільські ради, навчальні заклади та небайдужі громадяни.

У селі Кузьминці вже третій тиждень ведуться роботи з благоустрою території. Розпочали з прибирання великої кількості дерев, що були, як аварійні, зрізані Кагарлицьким районним підрозділом «Київобленерго». Активну участь в цій важкій роботі взяли вчителі Кузьминецької школи Віктор Довгополий, Василь Каліка, Іван Юхименко, Світлана Лобуренко. А також учні Максим Швиденко, Євген Катеренчук, Віталій Романенко, Сашко Олексієнко, Максим Терещенко. Їх підтримали батьки школярів й односельці Тетяна Підвласна, Тетяна Побірайко, Надія і Сергій Романенки, Микола Коробенко, Микола Зайченко, Сергій Карпенко, Василь Мушик.

У четвер, 12 квітня, відбулася загальна «толока» по прибиранню території села Кузьминці. Місцеві орендарі Сергій Катеринич та Юрій Круцик забезпечили транспорт для вивезення сміття.

Велику увагу приділено впорядкуванню меморіалів учасників ВВВ у с. Кузьминці та у с. Панікарча. На цьому тижні учні п’ятого і сьомого класів провели роботи по розчищенню та прибиранню їх територій.

Шкільне подвір’я також активно приводиться до ладу. Учні з вчителями прибирають квітники, збирають торішнє листя і зламані гілки, готують посівний матеріал для шкільного городу.

Робота з благоустрою тільки розпочалася, зроблено вже багато корисних справ, але й багато їх ще попереду. Чисте і охайне рідне село – справа кожного небайдужого!

Сім міфів про вибір лікаря

За два тижні кампанії з обрання лікаря з’явилось чимало міфів. Спростовуємо найпоширеніші з них.

Міф 1. Лікар підписує декларації лише з тими пацієнтами, що проживають на його дільниці.

Ви можете обрати будь-якого лікаря, незалежно від вашої прописки чи місця проживання. Єдина причина, з якої лікар може відмовити вам у підписанні декларації, – він вже має оптимальну кількість пацієнтів (для терапевта – 2000, для сімейного лікаря – 1800, для педіатра – 900). Тому не варто надто довго зволікати з вибором, адже хороші спеціалісти швидко наберуть собі пацієнтів.

Ви можете обрати свого лікаря з іншого району, чи навіть іншого міста. Проте вам буде зручно, якщо він практикує поблизу вашого дому, або місця роботи, адже до нього потрібно буде звертатись не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо.

Міф 2. Декларацію з лікарем треба підписати якнайшвидше, бо потім за це доведеться платити.

Кінцевого терміну підписання декларації немає. Це не обов’язково робити саме в квітні. Її можна підписати будь-коли, наприклад, під час вашого найближчого візиту до лікаря. І, звісно, жодних коштів за це сплачувати не потрібно.

Термін дії декларації з лікарем необмежений. Вона діє до того часу, доки ви не вирішите підписати декларацію з іншим лікарем, якщо з якихось причин захочете його змінити. В такому випадку попередня декларація анулюється автоматично, вам не потрібно приходити до свого попереднього лікаря.

Міф 3. Люди, що не можуть особисто прийти до лікаря для підписання декларації, залишаться без меддопомоги.

Якщо людина фізично не може завітати до лікаря, щоб підписати з ним декларацію, це може зробити її законний представник. Окрім того, декларацію не обов’язково підписувати зі стаціонарного комп’ютера. Уповноважений працівник медзакладу може приїхати до вас додому та використати ноутбук або планшет для заповнення декларації.

Також найближчим часом Міністерство охорони здоров’я запустить онлайн кабінет пацієнта, де можна буде підписати декларацію з лікарем онлайн, не виходячи з дому.

У будь-якому разі без допомоги ніхто не залишиться, до кінця року такі пацієнти можуть обслуговуватися у своїх дільничних лікарів та користуватися усіма видами медичної допомоги.

Міф 4. Ви не можете обрати свого лікаря, бо в медзаклад не завезли бланки декларацій.

Паперових бланків декларацій не існує. Декларація з лікарем має бути заповнена в електронному вигляді уповноваженим працівником медзакладу. Лише після цього вона роздруковується і ви підписуєте її в двох примірниках, один з яких

забираєте з собою, інший залишається у лікаря. Якщо вам дають заповнити бланк декларації від руки – вона фейкова.

Важливо – підписати декларацію з лікарем можна лише в закладах, що підключені до електронної системи. Такі заклади мають наліпку «Тут можна обрати свого лікаря».

Міф 5. Ваш лікар відтепер не буде приїжджати на виклик додому.

Виклик додому входить до переліку послуг вашого лікаря. Але визначати, чи є необхідність їхати на виклик, лікар буде за медичними показами. Він може надати вам консультацію телефоном, або запросити вас приїхати в амбулаторію. При цьому віддаленість місця перебування пацієнта від медичного закладу не є причиною для відмови лікаря приїхати на виклик.

Міф 6. Якщо ви не підписали декларацію, лікар вас не обслуговуватиме.

Медзаклади будуть отримувати фінансування одночасно і за пацієнтів, які підпишуть декларації з лікарями, що у них працюють, і за пацієнтів, які були закріплені за ними раніше. Тому відмовити вам у наданні допомоги через те, що ви не підписали декларацію з лікарем, не мають права.

Проте ваш дільничний терапевт може попросити вас обрати його і підписати з ним декларацію, щоб продовжити обслуговувати вас. Ви вільні у виборі свого лікаря.

Міф 7. Ви не зможете підписати декларацію з лікарем, якщо не маєте паспорта, ідентифікаційного коду чи мобільного телефону.

Якщо з об’єктивних причин ви не маєте якогось з необхідних для підписання декларації документів (паспорт, ідентиф. код), ви все одно зможете обрати свого лікаря.

У разі відсутності паспорта громадянина України декларацію можна підписати за іншими документами - тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на постійне проживання в Україні, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту.

Якщо ви не маєте ідентифікаційного коду з релігійних або інших переконань, в декларацію з лікарем заносяться лише ваші паспортні дані. Якщо ви не маєте мобільного телефону, лікар має відсканувати ваш паспорт та код і надіслати їх в систему.

Романа Коваленка призначено головою Кагарлицької РДА

Шостого квітня голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган представив активу району, керівникам підрозділів РДА, районних служб, установ та організацій, депутатському корпусу, керівникам органів місцевого самоврядування та громадськості нового очільника Кагарлицької районної державної адміністрації. Відповідно до розпорядження Президента України Петра Порошенка від 03.04.2018 року №52/2018-рп, на цю посаду призначено Романа Коваленка, який до цього тривалий час виконував обов’язки голови РДА.

Привітавши Романа Володимировича із призначенням, голова облдержадміністрації окреслив завдання, над реалізацією яких має працювати виконавча влада спільно з органами місцевого самоврядування, депутатським корпусом та громадою. Олександр Горган зазначив, що Кагарлицький район один з найперспективніших районів області, який має досить високі показники, але зупинятися на досягнутому не потрібно, адже на керівництво району державна влада і, насамперед, громада покладає великі сподівання. А тому потрібно докласти максимум зусиль в напрямі залучення ресурсів для покращення життєдіяльності краю. Також губернатор області висловив впевненість, що життєвий досвід, досвід керівної роботи та підтримка громади новопризначеного керівника району дасть максимально позитивний результат для подальшого розвитку Кагарличчини.

У своїй промові Роман Коваленко висловив щиру подяку за високу довіру, а також запевнив, що продовжить працювати задля процвітання та покращення життя людей району. І тому зосередить увагу над реалізацією завдань державної ваги, втілення урядових реформ, дотриманні плану розвитку району та прийнятті виважених та ефективних рішень задля добробуту громади.

Привітали новопризначеного очільника району голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та Слобідський сільський голова, староста сільських голів району Микола Литвин. Вони наголосили на своїй підтримці новопризначеного очільника району та об’єднанні спільних зусиль у реалізації програм соціально-культурного розвитку Кагарличчини задля досягнення оптимальних результатів та добробуту його громади.

Про проведення поминальних днів у зоні відчуження

Графік проведення Днів пам'яті (поминальних днів) у колишніх населених пунктах зони відчуження (завантажити - тут)

Яким має бути МОЛОДІЖНИЙ ФОРУМ?

Цього року Львів одержав статус Молодіжна столиця України!

На початку вересня 2018 року планується проведення масштабного Форуму, який зможе об`єднати молодь з різних куточків України та сприятиме обміну досвідом, розвитку молодіжного потенціалу та активізації співпраці між представниками місцевого самоврядування та молоді.

Якщо Ви маєте бажання долучитися до цієї події, то просимо Вас ЗАПОВНИТИ ЦЮ ФОРМУ:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeB63cn6BpEMka7xb6i5VQH6tLWEUvodvNMMC3jnSId5hWsHw/viewform

Також, просимо Вас поширити цю форму серед молоді своєї громади. Для репосту - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1877598082259257&id=111397482212668

Ваші пропозиції, ідеї та побажання можуть значною мірою вплинути на формат та зміст проведення Форуму!

Конкурс для патріотів!

Міністерство молоді та спорту України оголошує конкурс з визначення проектів національно-патріотичного виховання, розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2018 році.

Конкурсні пропозиції подаються на розв’язання таких пріоритетних завдань:

1. Формування ціннісних орієнтирів та утвердження національно-патріотичної свідомості дітей та молоді.

2. Популяризація національної духовно-культурної спадщини.

3. Підвищення рівня знань про видатних особистостей українського державотворення та героїв боротьби українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

4. Ушанування пам’яті жертв окупаційних режимів, зокрема Голодомору 1932-1933 років і масових голодів 1921-1923 і 1946-1947 років, депортації кримсько-татарського народу.

5. Збільшення чисельності членів громадських об'єднань, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді.

6. Збільшення чисельності молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

7. Підготовка громадських активістів, які залучаються до організації і проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

Громадська організація може подавати на Конкурс кілька конкурсних пропозицій.

Конкурсні пропозиції приймаються з дня опублікування оголошення до 04 травня 2018 р. щоденно, крім суботи, неділі та святкових днів, з 10:00 до 17:00 (у п’ятницю – до 16:00) за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 42, к. 712. Контактні телефони: (044) 289-08-30.

Додаткову інформацію можна знайти за посиланням: http://www.dsmsu.gov.ua/index/ua/category/500

Також інформуємо, що 19 квітня відбудеться зустріч з представниками інститутів громадянського суспільства «Щодо порядку проведення конкурсу». Про місце і час зустрічі буде додатково оголошено на сайті Мінмолодьспорту.

У добру путь!

Вже стало традицією проводити на Кагарличчині навесні та восени День призовника. Минулого вівторка, 10 квітня, у великому залі адмінбудинку урочисто проводжали до війська на строкову службу 12 юнаків з Кагарличчини. Загалом же цієї весни лави Української армії та флоту поповнять понад двадцять хлопців із нашого району.

З напутніми словами, вітаннями та побажаннями до майбутніх захисників Вітчизни звернулися голова Кагарлицької районної державної адміністрації Роман Коваленко, перший заступник Кагарлицького міського голови Олег Пурій та районний військовий комісар В’ячеслав Харчевський.

Зокрема, Роман Коваленко зазначив, що нині наша армія стала тією силою, яка здатна остудити запал занадто активних щодо наших територій та самовизначення сусідів. А служба у Збройних силах є відповідальною і почесною місією. Адже саме армія допоможе юнакам зміцнити дух і тіло. Він побажав юнакам з честю виконати почесний обов’язок громадянина України, змужнілими і здоровими повернутися додому, де на них чекатимуть їхні батьки та рідні.

Від імені усіх матерів до призовників з напутніми словами звернулася мама одного з них, Віра Куценко. Вона вручила юнакам коровай.

Від депутатського корпусу, міського, сільських голів хлопцям були вручені квіти та грошові подарунки.

Призовників на військову службу благословив настоятель Кагарлицького Свято-Троїцького храму протоієрей Василь Синюк. Він вручив кожному з хлопців освячені хрестики.

Музичні привітання призовникам та усім присутнім на святі подарували вихованці районного центру дитячої та юнацької творчості і дитячої школи мистецтв Вероніка Карпенко, Марія Пугач та Вероніка Хоходра.

Почесний громадянин

Під час спільного засідання колегії Кагарлицької РДА та президії районної ради, яке відбулося тридцятого березня, одноголосно було прийнято рішення присвоїти звання «Почесний громадянин Кагарлицького району» депутату Кагарлицької районної ради Івану Олександровичу Шевченку.

Тож, 4 квітня, в урочистій обстановці голова Кагарлицької районної державної адміністрації Роман Коваленко та голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов привітали Івана Шевченка та вручили посвідчення і нагрудний знак «Почесний громадянин Кагарлицького району». Символічно, що в ці дні Івану Олександровичу виповнилося 60 років. Тож керівники району поздоровили ювіляра зі святом та подякували за багаторічну плідну працю на благо громади району.

Зазначимо, що народився та виріс Іван Шевченко в селі Мирівка. І свій трудовий шлях розпочав саме на Кагарличчині, якій і віддав всі свої знання, сили та натхнення. Тут свого часу очолював сільськогосподарське підприємство, працював на посадах заступника голови районної ради, райдержадміністрації, а згодом очолив Кагарлицьку РДА. Нині ж вносить свій вклад в розбудову громади як депутат районної ради.

Івана Шевченка також привітали із відзнакою теплими словами та квітами заступник голови райради Олег Волошин, керівник апарату районної державної адміністрації Людмила Демиденко та депутат районної ради Олександр Широкоступ.

Газети - раз на тиждень

Прихід весняного тепла масово вивів людей на подвір’я, присадибні ділянки і садки. Це відчувалося і під час проведення чергового (10 квітня) прямого зв’язку голови РДА Романа Коваленка з жителями району. За годину на визначений номер пролунало лише два дзвінки. Один з них - з Кагарлика, інший - з Мирівки.

Кагарличанка скаржилася, що маршрутки рейсом на Шубівку не зупиняються біля нового міського кладовища (вул. Тургенєва). А на самому місці поховання не підрізаються кущі і дерева.

Голова райдержадміністрації проінформував громадянку, що дані питання знаходяться в компетенції міської ради і він передасть її побажання міському голові. Щодо зупинки, то вона не передбачена біля кладовища, так як є біля кафе «Алюр», недалеко від місця поховання.

А ось жителька с. Мирівка висловила своє незадоволення роботою відділення поштового зв’язку.

- Раніше газети та іншу кореспонденцію доставляли тричі на тиждень, а зараз тільки раз у сім днів. Трапляються затримки і з доставкою пенсій, - розповіла вона.

Свої претензії щодо роботи Центру поштового зв’язку в районі висловили присутні на прямому зв’язку керівники філії «Київоблгазу» та відділення «Київобленерго».

Роман Коваленко пообіцяв розібратися по даних питаннях з керівником Центру.

«Гайдамаки» захистять аграріїв району від рейдерів

Останнім часом все більше клопоту сільгоспвиробникам на теренах нашої держави завдає таке явище, як рейдерство. При цьому аграрії фактично беззахисні перед проявами свавілля. Тому восени минулого року відбувся форум Всеукраїнської аграрної ради, на якому було запропоновано створити озброєне формування, яке захищатиме аграріїв від рейдерства. І ось, через кілька місяців після цього зібрання, ідея знайшла реальне втілення: на всій території України почав діяти батальйон “Гайдамаки”, юридично оформлений як ТОВ “Охоронна компанія “Гайдамаки” (ліцензія на провадження охоронної діяльності №239 від 20. 11. 2017 р). У Кагарлицькому районі першими вирішили скористатися її послугами в ТОВ “Віскар Агро”, СТОВ “Переможець”, ТОВ “Компанія Еталон 2007”, ТОВ “Бурти “Перемога”, ПП “Слобода Агро”, ПСП “УкрАгроКлас”, ТОВ “Руфіна Агро”.

Тож, чи мають місце факти рейдерства на Кагарличчині, яким чином новостворена охоронна компанія готова їм протидіяти, ми дізнавались, спілкуючись з керівництвом сільгосппідприємства та компанії.

Василь Барановський, керівник ТОВ “Віскар Агро”:

- На жаль, як в минулі роки та вже й в цьому, на Кагарличчині і в сусідніх районах мали місце факти рейдерства стосовно чужих земель. Згадайте конфліктну ситуацію в Мирівці в 2015 році, в Ставах у 2016-му...

У нас, а також інших сільгоспвиробників району, є певні побоювання стосовно виникнення конфліктних ситуацій щодо обробітку та збору в майбутньому урожаю на окремих паях, якими ми користуємося на праві оренди. З приходом весни ситуація може загостритися, цілком можливо, що у декого виникне бажання засіяти чужу ділянку чи, наприклад, змінити межові знаки. Також не виключені спроби осіб з інших регіонів здійснювати неправомірні кроки щодо захоплення землі, майна, транспортних засобів.

Щоб відстояти своє право на них, доведеться витратити дуже багато часу, нервів і коштів. На мою думку, на це переважно і розраховують рейдери. Адже судові справи затягуються не на один рік. І нечисті на руку ділки отримують можливість обробляти незаконно отриману землю, збирати урожай. Причому, неможливо боротися з ними, не усунувши суттєві прогалини у законодавстві. Для цього потрібне бажання народних обранців, а головне - чимало часу.

Тож враховуючи ситуацію, що склалася як у державі, так і у нашому районі, ми прийняли рішення про підписання угоди з охоронною компанією “Гайдамаки” для протидії будь-яким проявам рейдерства. Коштує це, у порівнянні з іншими охоронними фірмами, досить помірно і оплата складається зі щомісячної абонплати та внесків членів Всеукраїнської аграрної ради.

Окремо хотілося б звернути увагу на те, що якщо власник земельної ділянки (пайовик), який підписав договір оренди своєї земельної ділянки з одним господарством, отримував у ньому орендну плату, а через деякий час підписав договір оренди на ту ж саму земельну ділянку з іншим господарством то він вчинив дії, які підпадають під ознаки такого злочину як ШАХРАЙСТВО. За нього ж передбачено кримінальна відповідальність у вигляді обмеження чи позбавлення волі в залежності від кваліфікації.

Михайло Кропивницький, директор ТОВ “Охоронна компанія “Гайдамаки”:

- Прогалини в законодавстві та корумповані чиновники створюють хороше підгрунтя для проведення рейдерських атак на аграріїв. Як показує досвід, втратити підприємство, а разом з ним урожай та техніку, можна за лічені хвилини. На його ж повернення доведеться витратити кілька місяців, а то й років.

Сьогодні рейдери використовують переважно два шляхи для заволодіння чужим майном. З одного боку - юридичний, коли підприємство переписується на іншу особу, чи незаконно переоформляються договори оренди землі. З іншого - фізичний, тобто зміна власника за допомогою “тітушок”, погроз чи шантажу. В першому випадку - це дороговартісна справа, бо потрібно мати своїх людей у різних владних структурах та реєструючих організаціях. Другий простіший, менш затратний і розрахований на швидкий результат. Є й інші схеми, але вони зустрічаються трохи рідше. При цьому універсальних засобів захисту від рейдерських атак не існує, але коли їх організатори знають, що зустрінуть добре організований супротив, то перш ніж щось робити, добре подумають.

ТОВ “Охоронна компанія “Гайдамаки” створена для протидії рейдерським захопленням у агросекторі і має три основні бази - в Києві, Кропивницькому та Хмельницькому. У складі компанії загін із 120 озброєних та добре навчених бійців. Вони мають у своєму розпорядженні не лише сучасний автотранспорт, зареєстровану вогнепальну зброю, але і всі необхідні технічні прилади та засоби - тепловізори, радіостанції, прилади нічного бачення, квадрокоптери та інше. Серед працівників нашої компанії немає випадкових людей, є лише перевірені роками колишні військовослужбовці, адже її склад формувався із бійців спецназу, в тому числі “кіборгів” та ветеранів підрозділу СБУ “Альфа”. Це люди, які пройшли горнило АТО з 2014 року, добре знають розвідувальну роботу, захищали Донецький аеропорт, учасники бойових дій під Іловайськом, Могилою та багатьох інших гарячих точок.

Всі працівники компанії “Гайдамаки” мають однакову форму одягу, шеврони, необхідну амуніцію для виконання поставлених завдань. Також об’єкти, які знаходяться під нашим захистом, мають відповідні наклейки на адміністративних та господарських будівлях. Згодом буде транслюватися рекламно-соціальний ролик про компанію.

Окрім того, ми створили потужні юридичну та медіаслужби із залученням висококваліфікованих спеціалістів.

ТОВ “Охоронна компанія “Гайдамаки” не звичайна охоронна фірма, яка щодня і цілодобово здійснює охорону об’єктів. Робота нашої компанії базується на принципі упередження будь-яких рейдерських дій щодо суб’єкта господарювання, мінімізації ризиків захоплення землі, техніки, документів, людей, матеріальних цінностей. Тобто це цілий комплекс заходів із протидії втручанню у господарську діяльність. При підписанні угоди про співпрацю та надання охорони ми беремо на себе чітко визначені зобов’язання.

Зокрема, спочатку ми ретельно вивчаємо ситуацію, аналізуємо всі фактори ризиків, надаємо рекомендації щодо недопущення загрози та опрацьовуємо шляхи вирішення проблем. При цьому у нас велика роль відводиться шерифу, який буде довіреною особою керівника, постійно житиме і працюватиме в селі. Ми прагнемо, щоб це був місцевий житель, а найкраще - колишній працівник МВС. Це людина, яка буде знати все і про всіх, уміє аналізувати ситуацію і яка попереджає керівництво про можливі загрози чи проблеми. При найменших підозрах на рейдерство, за викликом шерифа працівники компанії виїжджають та проводять упереджувальну роботу з тими, хто може створювати проблеми чи складати загрозу для нашого клієнта.

В разі рейдерської атаки, шериф бере безпосередню участь у роботі по охороні господарства, викликає представників місцевої поліції, координує роботу керівництва та працівників сільгосппідприємства до прибуття групи швидкого реагування ТОВ “Охоронна компанія “Гайдамаки”.

У разі ж, коли таке рейдерське захоплення все-таки відбулося, максимально швидко в господарство прибувають бійці групи швидкого реагування у супроводі юристів та журналістів. Всі дії фільмуються для надання широкого розголосу та для встановлення всіх причетних до цього осіб, оскарження неправомірних дій у судах. Головне - знайти організатора чи замовника неправомірних дій. При цьому ми добре розуміємо, що одна справа зупинити рейдерське захоплення ще до його початку, і зовсім інша - відновити права господаря на майно, землю чи товар.

Поряд з охороною ми займаємось ще й військово-патріотичним вихованням, популяризуючи службу у спецпідрозділах Збройних сил України. Для цього проводимо зустрічі з військовослужбовцями, навчання на місцевості, майстер-класи з бойових мистецтв, показові виступи для підростаючого покоління.

Також значну увагу приділяємо соціальній роботі, практикуємо спільні заходи з органами сільського самоврядування для вшанування кращих людей, вивчення історії та традицій того чи іншого регіону, організації відпочинку сільської молоді.

“Будемо разом, будемо сильнішими”

У минулу п’ятницю на відкритій зустрічі територіальною громадою с. Горохове, яка пройшла у сільському Будинку культури, звітував про свою роботу за минулий рік сільський голова Володимир Демиденко. У заході взяли участь голова районної ради Іван Семцов, депутат районної ради, директор СК “Агробізнес” Григорій Кулініченко, начальник управління Пенсійного фонду Світлана Трохименко, начальник філії “Київобленерго” Андрій Свирбиус, начальник управління соціального захисту населення РДА Оксана Дячок, заступник головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицького району Олена Зайцева.

У своєму виступі керівник громади зробив аналіз демографічної ситуації й працевлаштування в населених пунктах сільської ради та інформував про виконання сільського бюджету.

Бюджет виконано на 117 відсотків, зазначив він. Це дозволило разом із спонсорськими коштами реалізувати цілий ряд заходів по соціально-економічному розвитку села. Зокрема, проведено ремонт дороги по вул. Новобудови, Центральна, Загоруйка на суму 131 тис. грн. Придбано сценічні костюми для двох художніх колективів та музичні інструменти в Будинок культури (понад 30 тис. грн). Проведено нормативно-грошову оцінку земель сіл Горохівське та Горохове на суму 50971 грн. По населених пунктах встановлено камери відеоспостереження (50400 грн). Виготовлено проектну документацію із землеустрою земельної ділянки під будівництво ФАПу на суму 8 тис. грн. Завершено ремонт вуличного освітлення (5600 грн). Проведено благоустрій та перенесення сміттєзвалища вартістю 96 тис. грн.

Назвав голова села і основні напрямки роботи на нинішній рік. Це - ремонт дороги по вул. Пасічній і миру (с. Горохівське) та впорядкування документів по паях та присадибних земельних ділянках.

Про соціально-економічний розвиток району інформував учасників зустрічі голова районної ради Іван Семцов. Виготовлено проект на будівництво в місті басейну, де змогли б займатися і сільські школярі, зазначив він. Для цього планувалося додатково закупити ще два шкільні автобуси. У проектах районної ради - створення комунального підприємства, яке б займалося взимку розчищенням доріг, а влітку - вивезенням сміття із міста і сіл району. Нині у райцентрі буде будуватися нове сміттєзвалище, куди зможуть вивозити відходи і сільські громади.

Разом з тим, відмітив Іван Семцов, у обласній раді ніяк не знайдеться політичної волі провести сесію та розподілити кошти на реалізацію цих проектів.

Голова райради також інформував громаду про державну програму “Доступні ліки”, на яку в район виділено понад 700 тис. грн. А також повідомив про відновлення на території району рейдерських захватів землі, в т. ч. і в Гороховому.

- Подібні дії - це звичайне шахрайство, - зазначив Іван Семцов. - А за нього передбачено кримінальну відповідальність. Тому не ведіться на легкі гроші. У вас - прекрасний інвестор, працюйте з ним і вирішуйте всі питання.

На запитання селян дали детальні відповіді Світлана Трохименко та Оксана Дячок, а також керівник районної філії “Київобленерго” Андрій Свирбиус. Він, зокрема, відмітив, що з нинішнього року у державі запроваджується вільний ринок електроенергії. Але у побутовому секторі змін не передбачається, працюватимемо по-старому.

Що стосується продовження роботи по винесенню лічильників з приміщень громадян, то, на думку Андрія Свирбиуса, вона буде відновлена. Адже в цьому зацікавлені насамперед постачальники енергії. Це буде зроблено за рахунок відповідної інвестпрограми, або за кошти “Обленерго”. Поки що таких грошей немає.

Пообіцяв керівник філії вирішити питання щодо заміни електроопор по вул. Дачній.

- Хай голова села зробить відповідне звернення і ми протягом літа проведемо заміну, - заявив він.

Найбільше запитань учасників зустрічі стосувалися медичної реформи. Тому давати відповіді на них Олені Зайцевій допомагав і голова районної ради Іван Семцов та керівник СК “Агробізнес” Григорій Кулініченко. Останній зазначив, що він готовий виділяти додатково транспорт для підвезення пайовиків і членів їх сімей у районні заклади освіти, якщо місцеві жителі підпишуть угоди на співпрацю із лікарями цих закладів.

Що стосується звіту перед громадою керівника сільгоспформування, то головною його тезою стали слова, винесені у заголовок даного матеріалу.

- Прийде осінь, будемо рахувати, як закінчили рік, - зазначив Григорій Кулініченко. - Мені було б легше всього розділити частину прибутку між кожним з вас. Але не треба забувати і про колективні, загальносільські проблеми. Про ті ж дороги, які треба ремонтувати, про будівництво ФАПу, про майбутнє водозабезпечення села, проблема з яким уже вимальовується на горизонті. Одному цих питань аж ніяк не вирішити. А будемо разом - будемо сильнішими саме в цьому аспекті.

Майбутнє твориться сьогодні

У міській школі № 2 імені Василя Дашенка відбулося урочисте шкільне свято «Майбутнє твориться сьогодні». Це - свято вшанування переможців, свято її величності науки, свято таланту, на якому відзначали кращих учнів, які гідно представили школу на предметних олімпіадах.

Цілеспрямованість, прагнення досягти омріяної мети, працездатність і працелюбність, вміння бачити проблеми у сучасному світі, намагатися дослідити та розв’язати їх - ось характерні риси винуватців свята.

Зі словами «Навчання - це нелегкий труд, достойний слави і пошани, і зараз на Олімп зійдуть призери дисциплін навчальних» розпочалася церемонія нагороджень, яку з честю виконали директор школи Ірина Горбач і заступник директора з навчально-виховної роботи Ірина Ковровська.

Привітали і вручили нагороди лауреатам творчих конкурсів - знавцям української мови імені Петра Яцика та імені Тараса Шевченка: Ользі Часовій, 7 клас, за ІІІ місце (ім. Тараса Шевченка), Анастасії Горілій, 10 клас, за ІІІ місце (імені Петра Яцика та імені Тараса Шевченка), Артуру Плигуну, 3 клас, за ІІ місце (імені Петра Яцика), Анастасії Капішон, 9 клас, за І місце (імені Петра Яцика). З почестями відзначили членів команди брейн-рингу з правознавства, які принесли школі перемогу на районному етапі і гідно представили школу на обласних змаганнях, це - 9-класник Іван Коваленко й 11-класник Данило Кармазин.

Шкільне життя сповнене різноманітних конкурсів, змагань, КВК. І тут дашенківці демонструють найкращі результати. Найактивнішим представникам учнівського колективу, а саме Катерині Бірюк (9 клас), Анастасії Підгайній (11 клас) і Владиславу Муравйову вручили подарунки.

Якось запитали у мудреця: «З чим можна порівняти життя людини?» Мудрець відповів: «Із коливанням маятника. Людина завжди у сумнівах, у пошуках відповіді «так» чи «ні», у пошуках істини. Вона завжди відкриває себе». А для нашої школи справжніми відкриттями стали переможці олімпіад з базових дисциплін та конкурсу-захисту робіт Малої академії наук. Це - Вадим Євлах, 8 клас, ІІІ місце з англійської мови; Інна Дяденчук, 8 клас, ІІІ місце із зарубіжної літератури; Максим Малоокий, 10 клас, ІІІ місце з англійської мови; Артьом Циганок, 11 клас, ІІІ місце з інформаційних технологій.

Обдаровані діти - це, безперечно, майбутнє нації, її інтелектуальна еліта, гордість і честь школи, міста, області, України, її світовий авторитет. Відзнаки того дня отримали: Дарина Рогозовець, 7 клас, за ІІ місце із зарубіжної літератури; Єлизавета Легка, 8 клас - за ІІ місце з української мови й ІІІ місце з образотворчого мистецтва, крім того, Ліза - лауреат конкурсу імені Тараса Шевченка; Владислав Терещенко, 9 клас - за ІІ місце з англійської мови; Володимир Колодяжний, 9 клас - за ІІ місце із економіки; Наталя Павленко, 9 клас - за ІІ місце з образотворчого мистецтва; Ігор Моргалюк, 10 клас - за ІІ місце з фізики; Каріна Волошин, 11 клас - за ІІ місце з англійської мови; Каріна Крезуб, 11 клас - за ІІ місце з української мови (до того ж Каріна - лауреат конкурсу імені Тараса Шевченка). Ми переконані, що знання, які наші переможці олімпіад здобувають у стінах рідної школи, стануть запорукою їхнього щасливого майбутнього.

Старанні, допитливі, активні у громадському житті впевнено крокують до своєї мети, долаючи перешкоди. Їхнє життєве кредо: «Тільки цілеспрямована особистість досягне поставленої мети». Серед таких і переможці районного етапу олімпіад та конкурсу-захисту робіт Малої академії наук, які не лише посіли перші місця, а й гідно представили район на обласному етапі: Анна Стрілець, 9 клас - переможець районного етапу конкурсу-захисту робіт Малої академії наук з валеології (вона ж і лауреат конкурсу імені Тараса Шевченка); Олександра Козачук, 9 клас - переможець районного етапу конкурсу-захисту робіт Малої академії наук з фізики (до того ж зайняла почесне ІІ місце з трудового навчання районного етапу); Інесса Тригуб, 11 клас - зайняла І місце з екології (до того ж вона - член команди брейн-рингу з правознавства); Алла Орел, 11 клас - зайняла І місце з математики і ІІІ місце з географії; Владислава Лівіцька, 11 клас - зайняла І місце з хімії і ІІ місце з трудового навчання (до того ж вона - член команди брейн-рингу з правознавства).

З радістю того дня привітали інтелектуалів, які, здобувши перемогу на районних олімпіадах, гідно представили нашу школу, наше місто і район на обласному етапі олімпіад та конкурсів захистів робіт МАН. Це - учні, якими школа особливо пишається, адже завдяки знанням, які вони продемонстрували на обласному етапі, здобули перемогу і з честю пронесли прапор школи. Тепер усі знають нашу школу - школу імені Дашенка. Адже серед 10 призових місць, які здобули учні Кагарлицького району на обласному рівні, - 6 учнів саме нашої школи. Тож нагороди отримали: Анна Судак, 9 клас - за ІІІ місце конкурсу-захисту робіт МАН з історичного краєзнавства; Владислав Мартиненко, 9 клас - за ІІІ місце з математики, ІІІ місце з хімії, І місце з фізики і ІІІ місце з географії (район); Ігор Ковровський, 9 клас - за ІІ місце з німецької мови, ІІ місце з інформаційних технологій (район), до того ж учень - член команди брейн-рингу з правознавства; Анастасія Трофимчук, 9 клас - за ІІ місце з біології, ІІІ місце з української мови, ІІ місце з образотворчого мистецтва (район).

Піднятися на вершину слави допомогли здібним учням такі якості, як наполегливість, жага знань, уміння сконцентруватися, постійна допомога і підтримка справжніх фахівців своєї справи - талановитих вчителів: Віти Вовк, Валентини Калініченко, Тетяни Назаренко, Валентини Михайлової, Юрія Донських, Світлани Демиденко, Людмили Коваленко, Олени Носаченко, Оксани Лозової, Марини Хамаздір, Валентини Капішон, Людмили Стеценко, Ніни Булах, Ігоря Ковровського, Ірини Горбач.

Не варто доводити, що кожна нація сильна своїми талантами. А талант завжди родом з дитинства. Кажуть, що кожна людина народжується із зерном у руці, треба тільки знайти поле, де це зерно найкраще проросте. І ми знаємо: у нашій школі виростає талановита молодь, яка неодмінно вплете у національний вінок цвіт свого таланту.

Варто додати, що свято відбулося у теплій дружній атмосфері, з гумором, з піснями, віршами, музикою, які усім дарували Катерина Бірюк, Олександра Козачук, Ігор Ковровський, Іван Коваленко, Анастасія Трофимчук.

Віталій Скоцик: «Вибори у громадах дадуть старт очищенню політичної системи, що прогнила, від ставлеників олігархів»

Нинішні реформи влади нагадують американські гірки. Щодня – анонсовані злети, неочікувані повороти і стрімкі падіння до популізму та демагогії. На чому маніпулюють чиновники, і де шукати розв’язання основних проблем – про це говоримо з головою Аграрної партії України Віталієм Скоциком.

 - Пане Віталію, менше ніж за три тижні – 29-го квітня – відбудуться перші вибори у 40-ка об’єднаних територіальних громадах у 17-ти регіонах. Аграрна партія планує брати в них участь?

- Не тільки брати участь, але й перемагати! Ми впевнені у своїх силах і відчуваємо підтримку народу. За результатами останніх чотирьох хвиль виборів до ОТГ Аграрна партія стабільно входить до трійки лідерів, випереджаючи більшість парламентських політсил. На останніх виборах 24-го грудня ми отримали близько 14% депутатських мандатів. Ба більше, стрімко зростає рівень нашої підтримки й у містах.

І це чітке підтвердження того, що люди втомилися від популізму і брехні та хочуть бачити при владі справжніх лідерів, які відстоюють їхні інтереси, а не працюють задля власного збагачення.

- Ви багато подорожуєте Україною з робочими візитами, спілкуєтеся віч-на-віч із громадянами в різних куточках держави. Про що говорять українці? Що сьогодні болить людям найбільше?

- Людям найбільше болять байдужість, непрофесійність і відверте свавілля чиновників. Однозначно, зараз громадяни схвильовані підвищенням рівня корупції, зневірені через безробіття і низький рівень зарплат та пенсій, обурені зростанням інфляції, збільшенням тарифів на комунальні послуги. На часі також питання розпаювання земель державних та комунальних сільгосппідприємств, передання ділянок фермерам, примусове об’єднання територіальних громад і медична реформа.

 - Не секрет, що питання відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення стало предметом політичних торгів та гострих суспільних дискусій. І все-таки, яка нині ситуація з розпаюванням земель державних та комунальних сільгосппідприємств?

- Зараз тисячі українців позбавлені можливості отримати свої паї. Працівники багатьох державних та комунальних господарств досі не можуть добитися виділення їм ділянок, хоча це і передбачено законом.

Таких прикладів насправді чимало. Скажімо, жителі сіл Лепетиха, Червоний Яр та Веселе Березнегуватського району, що на Миколаївщині, вже півтора десятиліття намагаються відстояти своє право на земельні частки (паї), гарантоване Конституцією України, яке було зароблене ними та їхніми батьками за роки сумлінної праці у радгоспі «Реконструкція». Ще в січні 1995 року його реорганізували у державне підприємство «Дослідне господарство «Реконструкція» НААНУ, «на користь» якого відійшли 10367,7 га сільськогосподарських земель радгоспу, а люди залишилися ні з чим.

Нерозв’язаною досі залишається ситуація із землями колишнього колгоспу «Родіна», розміщеного на території сіл Лукашівка, Копанка, Токарівка Володимирівської сільської ради Красноградського району, що на Харківщині. Його землі площею 3544,4 га у 1992 році було передано державному підприємству «Укрбургаз», через що селяни втратили право на земельні частки (паї), яке дотепер намагаються повернути через суд.

Аграрна партія послідовно вимагає на законодавчому рівні комплексно розв’язати питання розпаювання земель державних та комунальних сільгосппідприємств, а також визначити єдині підходи до отримання ділянок громадянами – працівниками сільськогосподарських підприємств і закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також їхніми пенсіонерами.

- Віталію Євстафійовичу, прокоментуйте, будь ласка, нову урядову ініціативу щодо передання землі фермерам? Це черговий популізм чи старт виборчої кампанії, як вважаєте?

- Кабінет Міністрів України погодив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про передання 500 тисяч га сільськогосподарських угідь у власність 23 тисячам українських фермерів, які працюють на цій землі, обробляють її, але досі не мали права нею володіти. Однак, на жаль, тут виникає чимало запитань. Приміром, чому земель саме 500 тисяч, а фермерів саме 23 тисячі? Адже і фермерів у нас більше, і угідь, якими вони володіють, – теж. Цікаво, кого Кабмін порахував, а кого ні? Чи є в урядовому списку ті, хто не зміг успадкувати землі від померлих батьків, і що робити тим фермерам, які вже багато років «свої» ділянки орендують? Намагань відновити справедливість уже було чимало, однак головне, аби вони були реалізовані, а не просто залишалися заявами. У Верховній Раді вже припадає пилом декілька законопроектів щодо фермерських земель. Одні передбачають можливість користування ділянками на правах довгострокової оренди, інші – їх успадкування. І це, власне, те, чого завжди вимагала та вимагає Аграрна партія.

Фермери повинні мати змогу успадковувати свої землі. Механізм, як це робити прозоро, Аграрна партія презентувала ще в червні 2017 року разом із дорожньою картою земельної реформи. Під час запуску процесу головне, аби фермери дійсно отримали власні ділянки, і щоб це не стало для чиновників черговим способом незаконної наживи.

 - Можливо, децентралізація пришвидшить розв’язання подібних проблем?

- Так влада ж свідомо гальмує процеси децентралізації. І це вже стає помітним навіть для неозброєного ока. Водночас натяки Президента та деяких урядовців на необхідність примусового об'єднання громад – не більше ніж гра на публіку. Застосування будь-яких адміністративно-примусових методів «згори» у сучасних умовах просто не є можливим. Бо такі дії – нелегальні, оскільки прямо суперечать духові та букві Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

• Пане Віталію, Ви зазначили, що одна з найбільш обговорюваних тем у суспільстві – реформування медицини. У своїх блогах та інтерв’ю Ви неодноразово наголошували, що медична реформа у тому вигляді, який вона має зараз, – це знущання над громадянами та знищення всієї української медичної системи. Прокоментуйте, будь ласка.

- Про що взагалі може йти мова, якщо в країні другий рік поспіль не можуть призначити профільного міністра. Хто нестиме відповідальність за наслідки цієї реформи?! Може, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман?  Аграрна партія постійно говорить про те, що не можна проводити однієї з головних реформ, від якої залежать якість і тривалість життя наших громадян, без законного керівника відомства.

Лише вдумайтеся! Реформа починається тоді, коли у 7-ми областях держави ще навіть не створено жодного госпітального округу! Замість того, щоб виконувати статтю 49 Конституції України, що гарантує безкоштовну медицину для кожного, тепер із бюджету оплачують тільки ті послуги, які внесено до «програми медичних гарантій». Натомість створено ще одну надбудову з надмірними повноваженнями для розподілу грошей – Національну службу здоров’я України. Тут все «в одній особі» – і замовник, і розподілювач коштів, і перевіряльник. Можливості для корупційних дій – величезні.

Ситуація з медициною в селах узагалі катастрофічна. Замість того, щоб створювати систему підтримки лікарів та будувати нові чи модернізувати старі амбулаторії, чиновники роблять ставку на телемедицину в селах, і це у той час, коли швидкісного інтернету необхідно чекати ще кілька років.

Тому поки уряд впроваджує ці «космічні реформи» з інтернетом, якого ще не існує, наші партійці самотужки підтримують сільські лікарні та організовують медичні огляди у селах і невеликих містечках, щоб хоч так допомогти людям. Усе це дуже добре демонструє «якість» нинішньої влади та «успіх» реформ.

Дати відпір рейдерству

Тридцятого березня відбулося спільне засідання колегії райдержадміністрації та президії районної ради. Провели його в.о. голови Кагарлицької районної державної адміністрації Роман Коваленко та голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов. В засіданні взяли участь заступник голови райдержадміністрації Світлана Синюк, заступник голови районної ради Олег Волошин, керівник апарату райдержадміністрації Людмила Демиденко, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта, члени колегії райдержадміністрації та президії районної ради.

Було розглянуто питання присвоєння звання «Почесний громадянин Кагарлицького району» Шевченку І. О. (доповідач - голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов). Після обговорення учасниками засідання було одноголосно прийнято позитивне рішення з цього питання.

Про хід підготовки сільськогосподарських формувань Кагарлицького району до проведення комплексу весняно-польових робіт доповіла начальник управління АПР РДА Валентина Голованчук. Вона зазначила, що цьогорічні погодні умови стримують весняні польові роботи, проте аграрії за наййближчої нагоди готові вийди в поля.

Завідувач сектору економічного розвитку і торгівлі РДА Наталія Сигида доповіла про виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Кагарлицького району за 2017 рік. (З доповіддю можна ознайомитися на сайті Кагарлицької РДА).

Із роботою виконкому Горохуватської сільської ради щодо здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади ознайомив присутніх сільський голова Григорій Бабич, співдоповідачем з цього питання була керівник апарату РДА Людмила Демиденко.

Також було обговорено ситуацію, що склалася в районі з фактами рейдерства стосовно орендарів земельних ділянок. В зв’язку з цим в.о. голови райдержадміністрації Роман Коваленко видав доручення начальнику управління агропромислового розвитку РДА – підготувати необхідні матеріали для винесення їх на засідання антирейдерського штабу при Київській облдержадміністрації, та керівнику апарату райдержадміністрації – підготувати відповідні листи до органів місцевого самоврядування щодо проведення відповідної роботи з власниками земельних ділянок про відповідальність за вчинення шахрайських дій шляхом підписання нових договорів оренди до завершення терміну діючих.