Пошук

«Смертельне сміття» для Переселення

Сміттєзвалище у Переселенні людині не місцевій відшукати не так-то й просто. Знаходиться воно на одній з околиць населеного пункту та ще й у яру, заїзд у який і вдень не кожен помітить. Але то для порядних людей. А ось для зловмисників, схоже, потайних місць просто не існує.

- У п’ятницю жителі села проінформували мене, що на сміттєзвалище невідомими завезено і розвантажено цілу купу люмінісцентних ламп, - розповідає голова села Переселення Вадим Циганок. - Я відразу викликав поліцію, а також зв’язався з фірмою, яка спеціалізується на утилізації таких відходів. Сьогодні, 23 квітня, її представники вже перебувають на звалищі.

Під час наших відвідин сміттєзвалища фахівці з Києва вже завантажили своє спецавто небезпечним вантажем, але забрали не все.

- Доведеться робити ще одну ходку, - проінформували вони. - За попередніми підрахунками, вивантажено близько 3 тисяч ламп різної конструкції. Небезпека люмінісцентьних ламп полягає в тому, що вони містять в собі ртуть. А цей метал, як відомо, загроза всьому живому. І екології, і здоров’ю людей.

- А ще це - відчутний удар по сільському бюджету, - доповнює Вадим Циганок. - Утилізація кожної з ламп обходиться нам у 8 грн, всі разом - тисяч у 30. За ці кошти можна було б облаштувати дитячий майданчик або ж використати їх на іншу добру справу.

Як з’ясувалося з подальшої розмови, такий гостинець для Переселення зловмисниками зроблено не вперше. Подібний випадок був і в минулому році. І про нього також було повідомлено поліцію, а на утилізацію ламп витрачено 12 тисяч гривень. Тоді ж небезпечний багаж було завезено і в Балико-Щучинку.

- Працівники поліції детально вивчили місце злочину і будемо сподіватися, що знайшли докази, які допоможуть виявити зловмисників, - сказав на закінчення голова села. - Інакше подібні випадки можуть стати сумною тенденцією у районі.

Незагоєна рана країни

Чорнобильська трагедія, яка сталася 26 квітня 1986 року, своїм чорним крилом накрила й Кагарличчину. У перших рядах ліквідаторів аварії було багато жителів нашого району.

Учора в Кагарлику урочисто вшанували учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Дорослі та молодь прийшли подякувати людям, які рятували весь світ від ядерної небезпеки, та вклонитися пам’яті загиблих.

До присутніх звернулися голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, перший заступник міського голови Олег Пурій, голова Кагарлицького районного осередку ВГОІ «Союз Чорнобиль України» Надія Тузенко, які зазначили, що жодна катастрофа XX століття не мала таких важких екологічних наслідків, як Чорнобильська.

- Сьогодні весь світ у скорботі у зв’язку з черговою річницею аварії на Чорнобильській АЕС, - наголосив Іван Семцов. - Минуло вже 32 роки, але й нині це - найстрашніша радіаційна аварія. Вона показала і силу, і безпорадність людського інтелекту. Наші земляки теж ціною власного життя боронили Україну від невидимого ворога. Учасникам тих трагічних подій вдалося зробити неможливе - у рекордні терміни закрити зруйнований четвертий блок бетонним коконом і зупинити подальше розповзання радіоактивного зараження.

Цей день не минув безслідно і ще довго ми будемо відчувати на собі його наслідки та чутимемо його чорні дзвони. Тому нам не можна забувати про те, що трапилося, і слід зробити так, щоб наші нащадки не забували про Чорнобиль і передавали пам’ять про нього наступним поколінням. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю передчасно померлих від радіаційного смерчу.

За високий рівень громадянської свідомості, виявлення почуття патріотизму, наснагу, віру, активну життєву позицію та з нагоди Міжнародного дня пам’яті Чорнобиля голова районної державної адміністрації Роман Коваленко та голова районної ради Іван Семцов вручили подяки Кагарлицької районної ради та районної державної адміністрації вдовам учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Ганні Зайченко, Любові Кугот, Парасковії Салько, Ользі Сарапин, Катерині Терещенко, а також ліквідаторові Миколі Томченку.

Подяками міського голови нагороджено ліквідаторів Миколу Заїку, Ганну Литвин, Олександру Кропивлянську, Людмилу Френкель, а вдовам учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Ніні Коркішко, Ларисі Фуголь, Лідії Вашеці, Ніні Мартиненко, Марії Рясько та Катерині Кононенко Олег Пурій вручив матеріальну допомогу.

Посади своє дерево

Двадцятого квітня, в рамках Двомісячника благоустрою населених пунктів району та з метою суттєвого поліпшення стану озеленення відбулася Всеукраїнська акція «Посади своє дерево», в якій активно взяли участь і жителі Кагарличчини. Зокрема, в Кагарлику, в районі Барвіновки, висаджено понад 500 саджанців рубінії звичайної (різновид акації) та клена татарського.

Лісівники Ржищівського держлісгоспу, головний лісничий цього господарства Лариса Горбач, директор підприємства Петро Павлович розповіли учасникам акції, як користуватися мечами Колосова, для посадки саджанців та чому саме ці дерева використовуються в даній місцевості. Адже сосни тут неефективні. Тож для закріплення грунту на крутосхилі використовують рубінію і клен.

Участь в облаштуванні зеленої зони взяли голова районної державної адміністрації Роман Коваленко, голова районної ради Іван Семцов, їх заступники - Світлана Синюк та Олег Волошин, секретар міської ради Любов Коваль, заступник начальника управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання – начальник відділу молодіжної політики Київської ОДА Вікторія Тромса, начальник відділу національно-патріотичного виховання управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Київської ОДА Андрій Рибалко, керівники структурних підрозділів районної державної адміністрації.

Не шкодують коштів для громади

На минулому тижні у Леонівці відбулася відкрита зустріч з територіальною громадою. До місцевого клубу прийшли люди у кількості 16 осіб, які слухали звіт голови сільради, задавали запитання голові Кагарлицької РДА Роману Коваленку, сімейному лікарю Василю Володьку, обговорювали поточні питання соціально-економічного та побутового характеру.

Леонівська сільська рада об’єднує два села - Леонівку й Антонівку. Голова сільради Іван Владимиров нагадав селянам, що на її території працюють ФГ «Дар», «Куркуль», «Бобр», «Соломченко Д. Г.», «Колос», СК «Агробізнес», ФГ «Припіяло А. В.».

Станом на 1 січня нинішнього року тут нараховується 357 дворів, в тому числі 148 для тимчасового проживання. Місцевого населення - 425 мешканців, з них 168 пенсіонерів, 63 дітей, 179 осіб працюючого населення. За 2017 рік не народилося зовсім діток, а померло 11 осіб.

За рік, що минув, за кошти місцевого бюджету провели поточний ремонт дороги по вулиці Каштановій в Антонівці, встановили автопавільон по вулиці Миру в Леонівці, виготовили та встановили бетонні огорожі в Леонівці та Антонівці, проклали тротуари біля клубу та адмінприміщення в Леонівці, придбали вуличні таблички, фарбу для фарбування огорожі, побудували колодязь в Антонівці, виготовили проектно-кошторисну документацію на ставки.

Надано субвенцію з місцевого бюджету районному бюджету на суму 1461789,78 грн для закладів культури Леонівки та Антонівки (ремонти, придбання обладнання та костюмів), Черняхівської та Мирівської шкіл (харчування дітей, ремонти, підвезення, придбання обладнання тощо), а також для Кагарлицької ЦРЛ та Черняхівської медамбулаторії.

У 2017 році надано грошову допомогу учасникам АТО у розмірі 31500 грн та матеріальну допомогу на лікування жителям громади у сумі 8500 грн.

На оздоровлення дітей у літніх таборах виділено 10 000 грн, з них використано - 5142,42 грн.

ФАП у Леонівці переведено у розпорядження Кагарлицької ЦРЛ. ФАП у Антонівці функціонує завдяки СК «Агробізнес», в рахунок соціальних угод підприємство утримує медичного працівника та прибиральницю, проте ремонтні роботи проводились за рахунок коштів сільської ради.

Діти шкільного віку навчаються у Черняхівській та Мирівській загальноосвітніх школах. Вони вчасно добираються до школи шкільним автобусом.

У селах проживає 18 одиноких громадян. Працює соціальний працівник, який обслуговує 12 одиноких престарілих.

Приділяється увага пільговим категоріям населення. Завдяки зусиллям СК «Агробізнес» (Григорій Кулініченко), ФГ «Дар» (Михайло Блах), БРСМ Акименко І. О., ПП Литвин Р. В., ПП Федоренко З. С. організували продуктові набори для учасників бойових дій (до Дня Перемоги), одиноких престарілих, віком, старшим за 85, до Дня людей похилого віку, Дня інваліда, новорічні подарунки для дітей дитячого садка та шкіл.

Після звіту голови сільради селяни піднімали питання про те, щоб у сільській зоні не заправляли сівалки протруєним зерном, про пластик, яким засмічують, а потім палять на вулицях, про засмічене русло річки. На що голова райдержадміністрації Роман Коваленко відповів: «До нас не приїхав німець чи поляк, не купив у нас воду і не кинув пусту пляшку у нас на вулицях. Це зробили ті, хто тут живе. Тож «розруха в головах», як казав професор Преображенський». Селяни скаржилися на непрацюючий телефон і радіо. Присутні у залі чекали на виступ сімейного лікаря Василя Володька, який пояснив селянам нюанси медичної реформи та наголосив на необхідності укладання договорів із лікарем.

«Зазирни в сімейний альбом…»

Десь на темних полицях шафи або в шухляді лежать наші альбоми… Припорошені пилом давно минулих днів, чекають вони, щоб хтось зазирнув усередину. А що там? Наші спогади, безтурботні дні дитинства… Згадати ще раз минулі роки вирішили учні І курсу Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ліцей» і тому нещодавно під керівництвом куратора Тамари Черненко провели родинне свято «Зазирни в сімейний альбом…»

Зібралися батьки, родичі, учителі. Залунала лірична мелодія, і зал заповнили спогади, щирі слова любові і вдячності за турботу, тривоги, доброту…

Душевні пісні розчулили душі присутніх. Особливо мило і зворушливо заспівали молодші сестрички першокурсників – другокласниці Ярослава Сиротенко і Антоніна Трохименко. На святі також знайшлося місце для сміху і веселощів. Під запальну музику ввірвалася в дружне сімейне коло літературна громада. Наші першокурсники подарували батькам незабутні хвилини зустрічі з літературними героями, розігравши сценки з улюблених творів «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «На Кожум’яках» І. Нечуя-Левицького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого. Справжньою несподіванкою став виступ від батьків, а саме: Наталії Пархомчук, Олени Чорної та Інни Сиротенко, які відтворили епізод із повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Наші матусі вразили всіх присутніх своєю акторською майстерністю. А потім учням запропонували впізнати себе в кумедних історіях із дитинства. Залом котилася хвиля сміху, а ми ще більше цікавого дізнавалися одне про одного. Упродовж усього свята демонструвалися наші світлини різних років, що створювало атмосферу щирості, задушевності, додавало ноток ностальгії. Не залишилися осторонь перша вчителька Світлана Рябокінь і заступники директора НВК Лариса Семенюк та Леся Чоповська, які теж поповнили скарбницю наших спогадів.

Так швидко лине час! Навіть не віриться, що вже минуло майже 10 років, відколи ми вперше переступили шкільний поріг…

Ось у такій душевній атмосфері і минуло родинне свято, котре ще довго буде зігрівати наші серця теплими спогадами.

Хочеться всім нагадати: не забувайте частіше проводити час із рідними і близькими вам людьми, не бійтеся говорити, наскільки вони вам дорогі, і просто будьте поруч.

Яскраві діти України в Кагарлику

І “Ураган” залишили позаду

Футболісти Кагарлицької ДЮСШ повернулися додому з Кубком та медалями Всеукраїнського турніру з міні-футболу серед юнаків 2009-2010 р.н. «Кубок Чемпіонів»

Змагання проходили з 1 по 3 квітня у тернопільському спорткомплексі «Політехнік». Суперниками кагарличан були команди дитячо-юнацької футбольної ліги Тернопільщини - тернопільський «Чемпіон» й чортківський «Атлетик», а також академія «Ураган» з Івано-Франківська, ДЮСШ (м.Золочів) та ДЮФК «Новатор» (м.Хмельницький).

Наші юні футболісти під проводом тренера Романа Свиридченка впевнено здобули п’ять перемог та посіли найвищу сходинку. Окрім цього, кращими гравцями турніру визнано двох кагарличан - Назара Цебенка та Артема Петленка.

Грамоти, медалі та командні кубки вручали директор ФК «Нива» Дмитро Андрієшин, а також капітан “Ниви” Костянтин Пікуль і віце-капітан Богдан Слоневський.

13 квітня з успішним виступом гравців та їх тренера Романа Свиридченка привітали голова Кагарлицької РДА Роман Коваленко, голова районної ради Іван Семцов, міський голова Олександр Панюта, заступник голови РДА Світлана Синюк, секретар міськради Любов Коваль та завідувач сектору молоді та спорту РДА Сергій Кукош.

Роман Коваленко побажав юним футболістам успіхів, впевненості у своїх силах, подальших спортивних звершень й подарував команді комплект футбольних гетрів.

Олександр Панюта вручив Роману Свиридченку сертифікат на суму 1000 грн для придбання спортивного інвентаря.

Відстоїмо місцеву пресу

Національна асоціація українських медіа заявляє про готовність до усіх форм і методів боротьби за право на свободу, право на життя і розвиток місцевої преси в Україні!

Ми не згодні з нинішньою державною політикою щодо друкованих засобів масової інформації, яка веде до дефіциту газетного паперу та залежності від монопольного становища російського паперу в Україні, руйнування системи доставки газет, відсутності адресної фінансової державної підтримки реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, а у підсумку до невиконання найвищими державними органами законів України “Про державну підтримку змі та соціальний захист журналістів”, “Про друковані змі (пресу) в Україні”, “Про реформування державних та комунальних друкованих змі” та постійного значного здорожчання місцевих газет для читачів.

Постійний ріст тарифів «Укрпошти» на доставку газет, фактичний розвал самої системи поштового зв’язку в сільській місцевості, різке подорожчання газетного паперу, яке супроводжується його гострим дефіцитом, вже поставили українську пресу на грань виживання!

Вимагаємо від Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова при Президенті України внести пропозицію щодо змін до Державного бюджету України і врешті виконати законодавчу норму про адресну фінансову підтримку реформованих друкованих видань – хоча б у розмірі втрат редакцій від подорожчання газетного паперу! Зважаючи на бездіяльність Кабінету Міністрів України в цьому питанні протягом трьох років, сподіваємось на принципову позицію Верховної Ради та Президента України!

Вимагаємо від Кабінету Міністрів України, на п’ятий рік війни, вирішити питання із подоланням дефіциту газетного паперу, позбувшись монополії російського газетного паперу в Україні, а в перспективі кількох років – будівництва паперових комбінатів або переобладнання існуючих потужностей для виробництва достатньої кількості власного якісного недорогого газетного паперу!

Вимагаємо від Верховної Ради України поставити до порядку денного та підтримати законопроект № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» та скасувати рішення про підвищення тарифів на доставку газет, затверджене наказом Міністерства інфраструктури без врахування громадського обговорення та наданих в його ході пропозицій!

Вимагаємо невідкладного державного втручання з метою недопущення колапсу «Укрпошти» - державного оператора поштового зв’язку України! Поруч із Державною програмою «Сільська медицина» має бути розроблена і впроваджена Державна програма «Сільська пошта»!

Вимагаємо притягнути до відповідальності посадових осіб органів державної влади, на яких законодавством покладено обов’язок здійснювати державну політику в сфері засобів масової інформації за бездіяльність та за рішення, направлені проти місцевої преси!

Заяву прийнято загальними зборами Національної асоціації українських медіа 13 квітня 2018 року. Колективи більше 100 місцевих газет оприлюднюють її на знак солідарності! Примірники цих газет будуть направлені в усі центральні органи влади країни.

Читачу для інформації

Ситуація дійсно складається так, що наразі під загрозу поставлено саме існування місцевої преси країни.

В країні стрімко розвалюється система доставки періодичних видань. На фоні неякісної доставки газет «Укрпошта» не забуває стрімко піднімати свої тарифи. Впродовж останніх 10 років поштові послуги із доставки періодичних видань зросли вдев’ятеро (!!!) А з 1 липня ц.р. підвищуються майже на 25% тарифи на приймання та доставку періодичних видань за передплатою. Мало того, із 1 січня наступного року планується ще одне, наступне підвищення – на 19,2%...

Починаючи із грудня минулого року, із різних причин в країні почав безпрецедентно стрімко дорожчати газетний папір. Із початку 2018 року ріст ціни на нього вже склав до 45 відсотків. Ситуація ускладнюється й тим, що альтернативи немає – майже увесь газетний папір в Україні – російський, ринок монополізовано. Ще є трохи білоруського, польського… Але жодного кілограма українського!!! У нас цей стратегічний товар взагалі не виробляється…

Вдумайтеся: якщо Росія заборонить продаж газетного паперу в Україну, усі наші газети відразу припинять існування!!!

Без перебільшення: це – питання державної ваги й інформаційної безпеки!

Вахта над пеклом

Про героя-чорнобильця, пілота, який кружляв на вертольоті над самим реактором, і про якого писали в московському «Огоньку», редакцію інформував колишній заступник голови райдержадміністрації Андрій Волошин. Власне, з ним днями я і побував у Ставах, де проживає Анатолій Якович Матюшок. І, чесно кажучи, у неординарності цієї людини переконався, ще не познайомившись з нею.

По дорозі з центру села до колишнього птахокомплексу (був такий у Ставах) зліва від обочини, над самісіньким ставком кидається у вічі незвичайна і по висоті, і по архітектурі будівля. Готичний замок, розкішна вілла, сільська висотка - ці епітети напрошуються самі собою, як і здогадки про господаря цього палацу. Успішний підприємець, сучасний нувориш, щасливий спадкоємець. Втім, щодо останніх ясність вносить Андрій Волошин, сміливо заїжджаючи на подвір’я палацу. У одній із кімнат будинку і знайомимося з Анатолієм Матюшком.

У свої 68 виглядає значно молодшим, що пояснюється і генами, і статусом військового, хай і запасу. Хоча буденний сільський одяг, розкішна чуприна і вуса роблять його схожим, скоріше, на гоголівського Тараса Бульбу або заможного газду. У кремезній постаті відчувається міць тіла і духу. Зате очі випромінюють тепло і доброту, що характерно для здорових чоловіків. Мова проста, але багата фольклором і жартами. Присутнє почуття гумору, що засвідчує життєлюбність і оптимізм чоловіка. Реально оцінює свої заслуги, не претендуючи на роль героя. Ось і при нашій розмові просить мене не гіперболізувати події і його внесок у справу ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Мовляв, чесно виконував свій військовий і громадянський обов’язок, як і тисячі інших громадян, хто був задіяний у тій кампанії.

Взагалі, про Чорнобиль говорить скупо, натомість охоче показує документи, які красномовно засвідчують події тих часів. Це і червневий номер 1986 року журналу «Огонек», і представлення на присвоєння чергового військового звання, і вирізки із газет союзного масштабу. А ось на інші теми говорить легко і з задоволенням.

Народився і виріс Анатолій Якович у Ставах. Після 8 класів сільської школи, як і більшість його ровесників, продовжив навчання у профтехучилищі при заводі імені Артема у Києві. Здобував професію слюсаря і одночасно через ДТСААФ захопився парашутним спортом. А відтак захотілося стати пілотом. У місті Сизрань, що в Росії, якраз відкривалося перше в Союзі вертолітне училище і ось ця новизна і визначила подальшу долю ставівчанина.

- Перший набір, як і випуск, був експериментальним, - згадує мій співрозмовник. - Ми одержували диплом пілота-інженера по експлуатації не тільки вертольотів, а всіх літальних апаратів. Тому вибір був великим, хоча я залишився вертолітником.

Військова кар’єра Матюшка складалася напрочуд вдало. Випустившись з училища у 1974-му, через шість років він вже мав 1 клас майстерності, а на початку 1986-го у званні майора був заступником командира авіаполку.

Звістка про аварію на Чорнобильській АЕС застала його у м. Кяхта, що в Бурятії, де базувався полк.

- Було 1 травня, святковий день. А напередодні ввечері мене визвав комполку і повідомив: «У вас там, на Україні, трапилася маленька атомна війна. Так що готуйся воювати за рідну землю, - розповідає Анатолій Якович. - Потрібно 6 екіпажів. Всі хлопці погодилися за умови, що ти полетиш з ними».

Кілька днів пройшли у зборах, тренуваннях та переїздах спочатку в Білорусію, потім в Чернігів. А вже 5 травня екіпаж Анатолія Матюшка заступив на свою першу вахту над пеклом Чорнобиля.

В чому полягала робота вертолітників, переконливо показав кореспондент «Огонька» Б. Сопельняк у матеріалі «Чорнобиль бореться, Чорнобиль переможе!» Дозволю процитувати собі уривок з цього репортажу у власному перекладі.

«Григорій посадив свій МІ-8 на інший аеродром, де базуються величезні МІ-26. У цих гвинтокрилів завдання інше. Уже багато разів говорилося про те, що найбільш небезпечне в районі ЧАЕС - це пилюка. Якщо вулиці і дороги можна поливати, то як бути з піщаними берегами річки і водосховища, з покрівлями ЧАЕС і величезним подвір’ям промбази, заваленим плитами, блоками й іншими будівельними матеріалами? Вихід знайшовся. Вчені-хіміки розробили і швидко виготовили спеціальну суміш. Потрапляючи на будь-яку поверхню, вона перетворюється в тоненьку, але надзвичайно міцну плівку, яка намертво схвачує і пилюку, і пісок, і все інше. Розпиляють цю суміш вертольоти.

Коли я запитав, як це робиться, командир, переглянувшись з іншими членами екіпажу, сказав:

- Одне місце в кабіні знайдеться. Якщо хочете, то...

Шість величезних автоцистерн закінчували заправку МІ-26 тією самою сумішшю. Майор А. Я. Матюшок зайняв ліве крісло, у праве сів його помічник, позаду командира - борттехнік, а справа від нього - штурман. Я прилаштувався на відкидній лавці між командиром і помічником. Огляд чудовий.

Важко, дуже важко відривається від землі машина, адже в баках біля 20 тонн «бурди» - так називають пілоти суміш, справжню назву якої важко вимовити. Дванадцять хвилин польоту - і ми біля четвертого блоку. На цей раз пройшли ще ближче, здається, протягни руку - і доторкнешся реактора. Спитав, скільки метрів. Виявилося, що тридцять. Але наша ціль не четвертий блок, а покрівля третього, подвір’я промбази, берег Прип’яті.

Командир взяв керівництво на себе, заклав крутий віраж, обійшов всі цілі і відвів машину вбік, як я зрозумів, на стартову позицію.

- Штурман, включить насоси! - наказав командир.

- Керівник польотів, - звертається він по радіо, - я в районі об’єкта. Дозвольте роботу?

- Дозволяю.

- Командире, швидкість сімдесят, висота шістдесят, - доповідає помічник.

- Зрозумів. Штурман, злив! - кидає Матюшок.

Із черева вертольота потягнувся шлейф коричневої суміші. Шістдесят метрів - це нижчі покрівлі блоку, висота якого сімдесят, а труба взагалі десь над нами. Внизу - стовпи, дроти електропередач... Від майстерності командира тут залежить все: і успішність роботи, і життя екіпажу. Не дай Бог чихне мотор, на такій висоті уже нічого не зробиш. А вимушену посадку на такій віддалі від реактора краще не робити...

- Командире, роботу закінчив, - доповідає штурман.

- Добро. Вихід із зони! - видихає командир і передає управління помічнику. - Ось так і працюємо, - посміхається він. - Туди-сюди, туди-сюди, десять вильотів у день. За розкладом літаємо, як в

Аерофлоті.

- І давно?

- З 5 травня».

Вражає? Без сумніву. До написаного московським журналістом залишається лише додати, що вахта над пеклом екіпажів із Забайкалля тривала із 5 травня по 27 липня. За цей час командир загону вертольотів Анатолій Якович Матюшок, як написано у представленні на присвоєння позачергового військового звання, здійснив 231 виліт, перевіз 3465 тонн вантажів, двічі одержував подяки голови Державної комісії по ліквідації аварії на ЧАЕС.

- Не було заміни, тому працювали стільки, скільки могли, - розповідає ставівчанин. - А потім був госпіталь, тривале лікування. Спасибі медикам, а ще батькам, які разом із життям подарували і міцне здоров’я. Це й допомогло не тільки вижити, а й повернутися на службу. Служив аж до 1989-го. І тільки тоді за станом здоров’я був переведений у запас.

Зрозуміло, що Чорнобиль здоров’я нікому не добавив. Радіаційний опік горла, проблеми із спиною, інші болячки регулярно нагадували про себе. Тому під час чергового перебування в радіологічному центрі почув мудру пораду від лікарів: «Якщо хочеш довше прожити, їдь на село, на природу, на спокій».

- З часом прислухався до фахівців. Повернувся до рідних джерел, - посміхається Анатолій Якович. - Із 1994 року почав будівництво власного житла. За своїм проектом і своїми силами. Виходячи із реальних фінансових можливостей.

Ми обходимо висотну споруду і господар коментує окремі моменти її тривалого будівництва. Зовнішнє утеплення стін розпочав син, будівельник за фахом, але потім його викликали по роботі. Батько почекав пару днів, а тоді сам взявся накладати шубу. І довів справу до кінця.

А ось склопакети на вікна в будинок вставили фахівці в обмін на один із механізмів, виготовлених Анатолієм Яковичем. Причому, не в пластикових рамах, а в дубових. Благо, лісоматеріал у нього був заготовлений.

По економному варіанту зроблено і опалення будинку.

Однак найбільше захоплення підполковника у відставці - це робота з металом. Все подвір’я господи заставлено механізмами і металобрухтом. Ще більше його у підвальному приміщенні. Серед раритетів - діюча «Волга» і «Побєда», над відновленням якої і трудиться майстер. Для полегшення роботи використовує цілий арсенал верстатів, придбаних або ж виготовлених власноруч.

- Відчувається, що вчився на слюсаря, - жартує Матюшок. - Люблю залізо, як і роботу з ним. Саме праці завдячую своєму трудовому довголіттю. І стараюся, щоб не лінилося ні тіло, ні душа.

- Анатолію Яковичу, а як держава відзначила ваш, без сумніву, подвиг при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС? - насамкінець запитую у ветерана.

- Після Чорнобиля одержав позачергове звання підполковника, - розповідає він. - Державних нагород не маю. Як і групи ліквідатора. Для цього треба було комусь платити, перед кимось стелитися. Я цього не робив і не збираюся робити. Натомість і маю те, що маю. Спочатку обурювався з приводу несправедливості, інколи хотілося довести свою правоту кулаками, але з часом прийшло розуміння того, що найвищу нагороду я вже отримав. Це - життя, можливість зустрічати чергову весну, говорити з вами про минуле, радіти успіхам дітей і внуків, яких у мене уже четверо. Адже тисячі тих, хто там був, на жаль, її не одержали...

Майстерність рук, майстерність серця

Цього року традиційний районний огляд-конкурс «Калиновий віночок» серед вихованців гуртків загальноосвітніх навчальних закладів району змінив назву на арт-фест «Майстерність рук, майстерність серця» та розширив кількість творчих номінацій.

Свято відбулося 30 березня у Кагарлицькому будинку культури. Більше півтисячі дітей взяли участь у найбільшому культурно-мистецькому заході для школярів.

У холі шанувальники декоративно-прикладного мистецтва мали змогу оглянути розмаїту яскраву виставку виробів. Цього року роботи обдарованих дітей були представлені і в нових номінаціях: «Вітражі», «Витинанки», «Квілінг», «Сувеніри», «Флористика», «Іграшка» та «Кераміка».

Традиційно складно для журі було визначити переможців – багато виробів заслуговували на увагу, захоплення та високу оцінку. Тож, користуючись нагодою, дякуємо усім учасникам за наполегливість, творчі ідеї та високу майстерність. До складу журі увійшли начальник відділу освіти Надія Омельченко, методисти районного методичного кабінету та керівники гуртків центру дитячої та юнацької творчості.

Нові номінації були представлені й у естрадно-хореографічному відділенні. Другий рік поспіль діти беруть участь у номінації «Театр мод», що свідчить про зацікавленість маленьких модниць та модників цією темою. Цього року учні Буртівської школи здобули звання лауреатів арт-фесту.

Приємно, що багато учнів впевнено презентують свої авторські вірші та пісні у нещодавно введеній номінації «Власні твори», а також вдало опановують музичні інструменти (гітару, сопілку) у номінації «Інструментальна музика».

Серед виконавців власних віршів перше місце вже третій рік виборює Анастасія Трофимчук, учениця 9 класу Кагарлицької ЗОШ №2. Її вірші «Доля рідного народу» прозвучали проникливо і зворушливо, показали небайдужість молодого покоління до перетворень, які відбуваються в нашій країні. Також перше місце зайняла учениця 6 класу Буртівської школи Дарина Кириченко, зачарувавши присутніх дитячою щирістю і безпосередністю.

У традиційних номінаціях «Естрадна пісня. Ансамблі», як повелося, перше місце зайняли дівчата з «Вишиванки» Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст. - ліцей» під керівництвом Лесі Чоповської з оптимістичним ствердженням – «А в небі сонце світить – які щасливі діти!»

Співпраця творчих людей завжди виливається у цікаві творчі ідеї, знахідки, композиції. Перше місце у номінації «Вокально-хореографічна композиція» розділили учні Кагарлицького НВК: ансамбль «Водограй» (Леся Чоповська) й хореографічна студія «Краяни» (Вікторія Німенко) та учні Кагарлицької школи №2 ім. В.П.Дашенка Артем Дячук і танцювальний колектив (керівники - Борис Родина та Юлія Коваленко).

У цьому році вперше масово, впевнено та енергійно виступив хор Ставівської школи, якому відразу ж присудили перше місце.

Перше місце серед дуетів розділили дует Сущанської школи у складі Аміни Коваленко та Ольги Трохименко, які дуже емоційно й виразно виконали пісню англійською мовою «Диво» (керівник – Наталія Семененко) та дует «Калинонька» Буртівської школи з піснею «А що таке щастя» (керівник – Людмила Нестерук).

Серед хореографічних колективів перше місце впевнено вибороли: хореографічна студія «Краяни» Кагарлицького НВК (керівник – Вікторія Німенко) з «Німецьким танком» та танцювальний колектив «Віночок» Стайківської школи з танцем «Моя душа – немов лелека» (керівник – Наталія Ромашова).

Гучні оплески зібрав інструментальний дует Кагарлицької школи №2 у складі учнів 9 класу Ігоря Ковровського (гітара) та Олександри Козачук (рояль). Вони зайняли перше місце з композицією «Тримай».

У номінації «Естрадна пісня. Солісти» перше місце розділили учениця 6 класу Кагарлицького ліцею Олександра Осадча з піснею Джамали «1944» (Леся Чоповська) та учениця 10 класу ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3 Антоніна Ткачова – з піснею «Little Things» (керівник – Валентина Стешенко).

Серед гостей арт-фесту – учні Кагарлицької школи мистецтв. Однокласники та друзі тепло зустрічали піаністок Вікторію Матюшенкову, Дарину Тарасенко (Кагарлицький НВК) та Олександру Козачук (Кагарлицька школа №2).

Відзначимо, що дуже важливою для артистів на сцені була підтримка глядачів - учителів, учнів та батьків школи – адже так впевнено виступати, коли в залі – всі знайомі, рідні обличчя і теплі, дружні оплески. Саме такими була підтримка виступів Кагарлицького НВК та школи №2.

Тож на майбутнє запрошуємо всі школи більш масово організувати підтримку своїх виступів.

І, наостанок, побажання для глядачів у залі – навчитися поважати артистів, не ходити по залу без причини, не заважати виступати.

А переможцями в декоративно-прикладному відділенні члени журі визначили:

в номінації «Образотворче мистецтво»: Анастасію Нечитайло, ліцей, (вітражі) Вероніку Голубову, Кадомка, Катерину Плюту, ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3, (графіка) – Діану Давід, Стайки, Анастасію Гусар, Черняхів, (батік) - Катерину Басенко, Стайки, (вітражі) - Анну Голуб, Бурти;

в номінації «Лялька-мотанка»: Діану Ярошовець, ліцей, Катерину Барановську, ліцей;

в номінації «Робота з пластиліном»: Дарію Литвин, Гребенівський НВК, Яну Юшко, Черняхів;

в номінації «Текстильна лялька»: Анастасію Артеменко, ліцей;

в номінації «Робота з деревом»: Поліну Островську, Стрітівка, Олександру Андрущенко, міська школа №3, Никиту Токарева, Півці, Степана Пономаренка, Сущани;

в номінації «Технічна творчість»: Дениса Дячука, міська школа №3, Віталія Миколенка, міська школа №3;

в номінації «В’язання»: Анастасію Пустовіт, Ольгу Суп, ОЗНЗ Мирівська ЗОШ, Дарину Таміліну, ліцей, Інну Благу, Шубівка;

в номінації «Крій та шиття»: Каріну Петрик, Півці, Ірину Кобенко, ліцей, гурток «Іграшки», Переселення;

в номінації «Аплікація з тканини»: Устину Гольонко, Бурти;

в номінації «Декупаж»: Анастасія Гусар, Черняхів (2 місце);

в номінації «Бісероплетіння»: Анну Кириленко, ліцей;

в номінації «Вишивка»: Каріну Талах, Балико-Щучинка, (вишивка стрічками) - Богдану Сірик, Стрітівка;

Діану Маротчак, Стави, Анастасію Капішон, міська школа №2;

в номінації «Сувенір»: Владислава Сапака, міська школа №3;

в номінації «Робота з папером»: колективну роботу учнів Кузьминецької ЗОШ, Вероніку Лісову, ліцей, Анну Ільєнко, міська школа №1;

в номінації «Робота з природним матеріалом»: Софію Вакуліч, ліцей, Артема Самойлова, Шубівка, Владиславу Лівіцьку, міська школа №2;

в номінації «Робота з стрічками, «Канзаші»: Анастасію Артеменко, ліцей;

в номінації «Квілінг»: Ярославу Калініченко, ліцей;

в номінації «Флористика»: Дар’ю Кокоту, Марію Педченко, Стайківська ЗОШ;

в номінації «Витинанки»: Дмитра Шпіляра, Кадомка.

Щиро дякуємо усім організаторам, які підготували та провели свято дитячих талантів Кагарлицького району. Бажаємо нових творчих ідей та легких шляхів для їх реалізації.

Гордість Кагарлицького НВК

Одним з основних напрямків виховної роботи Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів- ліцей» залишається збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Цілеспрямований, системний, комплексний підходи педагогів НВК до вирішення проблеми здоров’я учнів сприяють створенню необхідних умов для всебічного гармонійного розвитку особистості.

На базі Кагарлицького НВК працюють гуртки та спортивні секції за інтересами, робота яких спрямована на зміцнення та збереження здоров’я школярів. Особливою популярністю користується спортивна секція з баскетболу. Впродовж декількох років поспіль команда дівчат посідає першість у фінальних змаганнях із баскетболу. Ось і цього навчального року команда дівчат, яку тренували Василь Мамій та Роман Довгоп’ят, здобула перше місце у фінальних змаганнях з баскетболу серед команд загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Кагарлицького району. А відбулися вони 4 квітня на базі КП КРР «ФОК Кагарличчини». За підсумками всіх ігор, команди вибороли такі місця: VIII місце – Переселенська ЗОШ, VII місце – Ставівська ЗОШ, VI місце – Шубівська ЗОШ, V місце – Стайківська ЗОШ, IV місце – Черняхівська ЗОШ, III місце – ОЗНЗ Кагарлицька ЗОШ №3. Із рахунком 13:2 команда Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей» у складі Яни Глуховської, Анни-Марії Чоповської, Катерини Барановської, Анни Попович, Марини Загурської – учениць ІІ курсу, Ірини Руденко, Сніжани Рогачової, Марії Марчук – учениць І курсу, Тетяни Грушко, Юлії Вітенко – учениць 9 класу в заключній грі з командою дівчат Кагарлицької ЗОШ №1, яка посіла ІІ місце, здобула перемогу і виборола І місце.

Ми вітаємо юних спортсменок та їхніх наставників із перемогою! Бажаємо подальших успіхів та високих досягнень у спортивних змаганнях. Особливі слова вдячності адресуємо вчителям фізичної культури Василю Мамію та Роману Довгоп’яту, які завжди переймаються зміцненням та збереженням здоров’я наших ліцеїстів, дбають про розвиток, удосконалення фізичної підготовки та майстерності учнів НВК.

Буде село чистим і охайним

З приходом перших теплих днів природа навколо нас почала оживати.

З величезним завзяттям і люди почали роботу з благоустрою територій: прибиранню сміття, розчищенню дерев тощо. З метою привести навколишні території до належного санітарного та естетичного стану об’єднали свої зусилля сільські ради, навчальні заклади та небайдужі громадяни.

У селі Кузьминці вже третій тиждень ведуться роботи з благоустрою території. Розпочали з прибирання великої кількості дерев, що були, як аварійні, зрізані Кагарлицьким районним підрозділом «Київобленерго». Активну участь в цій важкій роботі взяли вчителі Кузьминецької школи Віктор Довгополий, Василь Каліка, Іван Юхименко, Світлана Лобуренко. А також учні Максим Швиденко, Євген Катеренчук, Віталій Романенко, Сашко Олексієнко, Максим Терещенко. Їх підтримали батьки школярів й односельці Тетяна Підвласна, Тетяна Побірайко, Надія і Сергій Романенки, Микола Коробенко, Микола Зайченко, Сергій Карпенко, Василь Мушик.

У четвер, 12 квітня, відбулася загальна «толока» по прибиранню території села Кузьминці. Місцеві орендарі Сергій Катеринич та Юрій Круцик забезпечили транспорт для вивезення сміття.

Велику увагу приділено впорядкуванню меморіалів учасників ВВВ у с. Кузьминці та у с. Панікарча. На цьому тижні учні п’ятого і сьомого класів провели роботи по розчищенню та прибиранню їх територій.

Шкільне подвір’я також активно приводиться до ладу. Учні з вчителями прибирають квітники, збирають торішнє листя і зламані гілки, готують посівний матеріал для шкільного городу.

Робота з благоустрою тільки розпочалася, зроблено вже багато корисних справ, але й багато їх ще попереду. Чисте і охайне рідне село – справа кожного небайдужого!

Сім міфів про вибір лікаря

За два тижні кампанії з обрання лікаря з’явилось чимало міфів. Спростовуємо найпоширеніші з них.

Міф 1. Лікар підписує декларації лише з тими пацієнтами, що проживають на його дільниці.

Ви можете обрати будь-якого лікаря, незалежно від вашої прописки чи місця проживання. Єдина причина, з якої лікар може відмовити вам у підписанні декларації, – він вже має оптимальну кількість пацієнтів (для терапевта – 2000, для сімейного лікаря – 1800, для педіатра – 900). Тому не варто надто довго зволікати з вибором, адже хороші спеціалісти швидко наберуть собі пацієнтів.

Ви можете обрати свого лікаря з іншого району, чи навіть іншого міста. Проте вам буде зручно, якщо він практикує поблизу вашого дому, або місця роботи, адже до нього потрібно буде звертатись не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо.

Міф 2. Декларацію з лікарем треба підписати якнайшвидше, бо потім за це доведеться платити.

Кінцевого терміну підписання декларації немає. Це не обов’язково робити саме в квітні. Її можна підписати будь-коли, наприклад, під час вашого найближчого візиту до лікаря. І, звісно, жодних коштів за це сплачувати не потрібно.

Термін дії декларації з лікарем необмежений. Вона діє до того часу, доки ви не вирішите підписати декларацію з іншим лікарем, якщо з якихось причин захочете його змінити. В такому випадку попередня декларація анулюється автоматично, вам не потрібно приходити до свого попереднього лікаря.

Міф 3. Люди, що не можуть особисто прийти до лікаря для підписання декларації, залишаться без меддопомоги.

Якщо людина фізично не може завітати до лікаря, щоб підписати з ним декларацію, це може зробити її законний представник. Окрім того, декларацію не обов’язково підписувати зі стаціонарного комп’ютера. Уповноважений працівник медзакладу може приїхати до вас додому та використати ноутбук або планшет для заповнення декларації.

Також найближчим часом Міністерство охорони здоров’я запустить онлайн кабінет пацієнта, де можна буде підписати декларацію з лікарем онлайн, не виходячи з дому.

У будь-якому разі без допомоги ніхто не залишиться, до кінця року такі пацієнти можуть обслуговуватися у своїх дільничних лікарів та користуватися усіма видами медичної допомоги.

Міф 4. Ви не можете обрати свого лікаря, бо в медзаклад не завезли бланки декларацій.

Паперових бланків декларацій не існує. Декларація з лікарем має бути заповнена в електронному вигляді уповноваженим працівником медзакладу. Лише після цього вона роздруковується і ви підписуєте її в двох примірниках, один з яких

забираєте з собою, інший залишається у лікаря. Якщо вам дають заповнити бланк декларації від руки – вона фейкова.

Важливо – підписати декларацію з лікарем можна лише в закладах, що підключені до електронної системи. Такі заклади мають наліпку «Тут можна обрати свого лікаря».

Міф 5. Ваш лікар відтепер не буде приїжджати на виклик додому.

Виклик додому входить до переліку послуг вашого лікаря. Але визначати, чи є необхідність їхати на виклик, лікар буде за медичними показами. Він може надати вам консультацію телефоном, або запросити вас приїхати в амбулаторію. При цьому віддаленість місця перебування пацієнта від медичного закладу не є причиною для відмови лікаря приїхати на виклик.

Міф 6. Якщо ви не підписали декларацію, лікар вас не обслуговуватиме.

Медзаклади будуть отримувати фінансування одночасно і за пацієнтів, які підпишуть декларації з лікарями, що у них працюють, і за пацієнтів, які були закріплені за ними раніше. Тому відмовити вам у наданні допомоги через те, що ви не підписали декларацію з лікарем, не мають права.

Проте ваш дільничний терапевт може попросити вас обрати його і підписати з ним декларацію, щоб продовжити обслуговувати вас. Ви вільні у виборі свого лікаря.

Міф 7. Ви не зможете підписати декларацію з лікарем, якщо не маєте паспорта, ідентифікаційного коду чи мобільного телефону.

Якщо з об’єктивних причин ви не маєте якогось з необхідних для підписання декларації документів (паспорт, ідентиф. код), ви все одно зможете обрати свого лікаря.

У разі відсутності паспорта громадянина України декларацію можна підписати за іншими документами - тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на постійне проживання в Україні, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту.

Якщо ви не маєте ідентифікаційного коду з релігійних або інших переконань, в декларацію з лікарем заносяться лише ваші паспортні дані. Якщо ви не маєте мобільного телефону, лікар має відсканувати ваш паспорт та код і надіслати їх в систему.

Романа Коваленка призначено головою Кагарлицької РДА

Шостого квітня голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган представив активу району, керівникам підрозділів РДА, районних служб, установ та організацій, депутатському корпусу, керівникам органів місцевого самоврядування та громадськості нового очільника Кагарлицької районної державної адміністрації. Відповідно до розпорядження Президента України Петра Порошенка від 03.04.2018 року №52/2018-рп, на цю посаду призначено Романа Коваленка, який до цього тривалий час виконував обов’язки голови РДА.

Привітавши Романа Володимировича із призначенням, голова облдержадміністрації окреслив завдання, над реалізацією яких має працювати виконавча влада спільно з органами місцевого самоврядування, депутатським корпусом та громадою. Олександр Горган зазначив, що Кагарлицький район один з найперспективніших районів області, який має досить високі показники, але зупинятися на досягнутому не потрібно, адже на керівництво району державна влада і, насамперед, громада покладає великі сподівання. А тому потрібно докласти максимум зусиль в напрямі залучення ресурсів для покращення життєдіяльності краю. Також губернатор області висловив впевненість, що життєвий досвід, досвід керівної роботи та підтримка громади новопризначеного керівника району дасть максимально позитивний результат для подальшого розвитку Кагарличчини.

У своїй промові Роман Коваленко висловив щиру подяку за високу довіру, а також запевнив, що продовжить працювати задля процвітання та покращення життя людей району. І тому зосередить увагу над реалізацією завдань державної ваги, втілення урядових реформ, дотриманні плану розвитку району та прийнятті виважених та ефективних рішень задля добробуту громади.

Привітали новопризначеного очільника району голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, Кагарлицький міський голова Олександр Панюта та Слобідський сільський голова, староста сільських голів району Микола Литвин. Вони наголосили на своїй підтримці новопризначеного очільника району та об’єднанні спільних зусиль у реалізації програм соціально-культурного розвитку Кагарличчини задля досягнення оптимальних результатів та добробуту його громади.

Про проведення поминальних днів у зоні відчуження

Графік проведення Днів пам'яті (поминальних днів) у колишніх населених пунктах зони відчуження (завантажити - тут)

Яким має бути МОЛОДІЖНИЙ ФОРУМ?

Цього року Львів одержав статус Молодіжна столиця України!

На початку вересня 2018 року планується проведення масштабного Форуму, який зможе об`єднати молодь з різних куточків України та сприятиме обміну досвідом, розвитку молодіжного потенціалу та активізації співпраці між представниками місцевого самоврядування та молоді.

Якщо Ви маєте бажання долучитися до цієї події, то просимо Вас ЗАПОВНИТИ ЦЮ ФОРМУ:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeB63cn6BpEMka7xb6i5VQH6tLWEUvodvNMMC3jnSId5hWsHw/viewform

Також, просимо Вас поширити цю форму серед молоді своєї громади. Для репосту - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1877598082259257&id=111397482212668

Ваші пропозиції, ідеї та побажання можуть значною мірою вплинути на формат та зміст проведення Форуму!

Конкурс для патріотів!

Міністерство молоді та спорту України оголошує конкурс з визначення проектів національно-патріотичного виховання, розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2018 році.

Конкурсні пропозиції подаються на розв’язання таких пріоритетних завдань:

1. Формування ціннісних орієнтирів та утвердження національно-патріотичної свідомості дітей та молоді.

2. Популяризація національної духовно-культурної спадщини.

3. Підвищення рівня знань про видатних особистостей українського державотворення та героїв боротьби українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.

4. Ушанування пам’яті жертв окупаційних режимів, зокрема Голодомору 1932-1933 років і масових голодів 1921-1923 і 1946-1947 років, депортації кримсько-татарського народу.

5. Збільшення чисельності членів громадських об'єднань, діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді.

6. Збільшення чисельності молоді, що готова до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України.

7. Підготовка громадських активістів, які залучаються до організації і проведення Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

Громадська організація може подавати на Конкурс кілька конкурсних пропозицій.

Конкурсні пропозиції приймаються з дня опублікування оголошення до 04 травня 2018 р. щоденно, крім суботи, неділі та святкових днів, з 10:00 до 17:00 (у п’ятницю – до 16:00) за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 42, к. 712. Контактні телефони: (044) 289-08-30.

Додаткову інформацію можна знайти за посиланням: http://www.dsmsu.gov.ua/index/ua/category/500

Також інформуємо, що 19 квітня відбудеться зустріч з представниками інститутів громадянського суспільства «Щодо порядку проведення конкурсу». Про місце і час зустрічі буде додатково оголошено на сайті Мінмолодьспорту.

У добру путь!

Вже стало традицією проводити на Кагарличчині навесні та восени День призовника. Минулого вівторка, 10 квітня, у великому залі адмінбудинку урочисто проводжали до війська на строкову службу 12 юнаків з Кагарличчини. Загалом же цієї весни лави Української армії та флоту поповнять понад двадцять хлопців із нашого району.

З напутніми словами, вітаннями та побажаннями до майбутніх захисників Вітчизни звернулися голова Кагарлицької районної державної адміністрації Роман Коваленко, перший заступник Кагарлицького міського голови Олег Пурій та районний військовий комісар В’ячеслав Харчевський.

Зокрема, Роман Коваленко зазначив, що нині наша армія стала тією силою, яка здатна остудити запал занадто активних щодо наших територій та самовизначення сусідів. А служба у Збройних силах є відповідальною і почесною місією. Адже саме армія допоможе юнакам зміцнити дух і тіло. Він побажав юнакам з честю виконати почесний обов’язок громадянина України, змужнілими і здоровими повернутися додому, де на них чекатимуть їхні батьки та рідні.

Від імені усіх матерів до призовників з напутніми словами звернулася мама одного з них, Віра Куценко. Вона вручила юнакам коровай.

Від депутатського корпусу, міського, сільських голів хлопцям були вручені квіти та грошові подарунки.

Призовників на військову службу благословив настоятель Кагарлицького Свято-Троїцького храму протоієрей Василь Синюк. Він вручив кожному з хлопців освячені хрестики.

Музичні привітання призовникам та усім присутнім на святі подарували вихованці районного центру дитячої та юнацької творчості і дитячої школи мистецтв Вероніка Карпенко, Марія Пугач та Вероніка Хоходра.

Почесний громадянин

Під час спільного засідання колегії Кагарлицької РДА та президії районної ради, яке відбулося тридцятого березня, одноголосно було прийнято рішення присвоїти звання «Почесний громадянин Кагарлицького району» депутату Кагарлицької районної ради Івану Олександровичу Шевченку.

Тож, 4 квітня, в урочистій обстановці голова Кагарлицької районної державної адміністрації Роман Коваленко та голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов привітали Івана Шевченка та вручили посвідчення і нагрудний знак «Почесний громадянин Кагарлицького району». Символічно, що в ці дні Івану Олександровичу виповнилося 60 років. Тож керівники району поздоровили ювіляра зі святом та подякували за багаторічну плідну працю на благо громади району.

Зазначимо, що народився та виріс Іван Шевченко в селі Мирівка. І свій трудовий шлях розпочав саме на Кагарличчині, якій і віддав всі свої знання, сили та натхнення. Тут свого часу очолював сільськогосподарське підприємство, працював на посадах заступника голови районної ради, райдержадміністрації, а згодом очолив Кагарлицьку РДА. Нині ж вносить свій вклад в розбудову громади як депутат районної ради.

Івана Шевченка також привітали із відзнакою теплими словами та квітами заступник голови райради Олег Волошин, керівник апарату районної державної адміністрації Людмила Демиденко та депутат районної ради Олександр Широкоступ.

Газети - раз на тиждень

Прихід весняного тепла масово вивів людей на подвір’я, присадибні ділянки і садки. Це відчувалося і під час проведення чергового (10 квітня) прямого зв’язку голови РДА Романа Коваленка з жителями району. За годину на визначений номер пролунало лише два дзвінки. Один з них - з Кагарлика, інший - з Мирівки.

Кагарличанка скаржилася, що маршрутки рейсом на Шубівку не зупиняються біля нового міського кладовища (вул. Тургенєва). А на самому місці поховання не підрізаються кущі і дерева.

Голова райдержадміністрації проінформував громадянку, що дані питання знаходяться в компетенції міської ради і він передасть її побажання міському голові. Щодо зупинки, то вона не передбачена біля кладовища, так як є біля кафе «Алюр», недалеко від місця поховання.

А ось жителька с. Мирівка висловила своє незадоволення роботою відділення поштового зв’язку.

- Раніше газети та іншу кореспонденцію доставляли тричі на тиждень, а зараз тільки раз у сім днів. Трапляються затримки і з доставкою пенсій, - розповіла вона.

Свої претензії щодо роботи Центру поштового зв’язку в районі висловили присутні на прямому зв’язку керівники філії «Київоблгазу» та відділення «Київобленерго».

Роман Коваленко пообіцяв розібратися по даних питаннях з керівником Центру.