Пошук

У Ліщинці студент викрав автівку у фермера

Кагарлицькі поліціянти затримали неповнолітнього викрадача автівки. Ним виявився 17-річний студент.
Молодик незаконно заволодів автомобілем, щоб похизуватись перед дівчатами. А викрадене авто належить керівнику фермерського господарства, де він проходив навчальну практику.
Після дзвінка на спецлінію 102 від жителя села Ліщинка про викрадення у нього автомобіля «Fiat Doblо», поліціянти прибули на місце події та розпочали комплекс пошукових заходів. Під час відпрацювання території обслуговування було виявлено схожий за описом автомобіль на узбіччі за 10 км від місця викрадення.
Також поліціянти встановили особу, причетну до незаконного заволодіння автівкою.
Неповнолітній викрадач переховувався вдома. Він пояснив, що приїхав вночі, аби викрасти автівку та «покататися», проте не впорався з керуванням та злетів з дороги. Хлопець перелякався, покинув авто на узбіччі та втік.
Відтепер на викрадача чекає штраф від 17000 грн до 20400 грн або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років.

Турнір пам’яті земляка-футболіста

У селі Стайки на оновленому шкільному стадіоні відбувся турнір з мініфутболу пам’яті Віктора Лазоренка. Саме він був ініціатором створення місцевої футбольної команди, яка неодноразово ставала призером чемпіонату Кагарлицького району з футболу.
В турнірі взяли участь чотири команди: ФК «Дніпро» (с. Стайки), ФК «Юнаки» (с. Стайки), ФК «Дружба»
(с. Мирівка) та ФК «Команда друзів» (м. Обухів).
Перед першим матчем учасники турніру та вболівальники вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять Віктора Лазоренка.
Турнір видався цікавим та напруженим.
Перше місце і кубок виборола «Команда друзів», друге – ФК «Дніпро», третє - ФК «Дружба» (с. Мирівка).
Кращим воротарем турніру визнано воротаря з «Дніпра» Антона Томенка. Кращим бомбардиром виявився гравець «Команди друзів» Вадим Качаєнко. Кращим гравцем турніру визнано Сергія Рогового, ФК «Дружба». Кращим молодим гравцем став Валерій Белюх, ФК «Юнаки».
Фінансову допомогу у проведенні турніру надав директор ПОСП «Дніпро» Анатолій Ворона.

Перемога юних кагарлицьких футболістів

Із 28 по 30 серпня
команда Кагарлицької дитячо-юнацької спортивної школи із гравцями 2008-2009 років народження брала участь у турнірі «TYTAN CUP - 2020 р.”
Турнір проходив в смт Козин на базі НТК «Дозвілля». Головний організатор - ДЮФК «Титан Київ» за підтримки Громадської ради Деснянського району міста Києва. Загалом у турнірі брали участь 16 команд.
Кагарличани показали високий рівень гри і стали переможцями турніру.
Гравця команди Кагарлицької ДЮСШ Назара Цебенка визнано кращим півзахисником змагань.
Дякую батьківському колективу за підтримку та організацію поїздки на турнір.

Господар на своїй землі

Хазяйновито оглянув територію біля храму. Трава скошена, цвітуть троянди, чистенькі доріжки - залишився задоволений.
У лютому 2018 року відкрили новозбудований за підтримки Анатолія Ворони храм Апостола Івана Богослова у селі Зелений Яр. Отоді-то і став храм частинкою життя Михайла Цапенка.
Народився Михайло Григорович 31 липня 1950 року в селі Жовтневе. Закінчив восьмирічну школу і пішов навчатись на механізатора. Після закінчення училища прийшов у рідне село, де кожна стежинка, кожне деревце знайоме. Де рідна мама завжди виглядає його з усіх доріг.
Пішов працювати механізатором на тракторну базу. Як він гордився, що йому доручили трактор і нарешті він справжній господар на своїй землі. І вдень, і вночі орав він землі колгоспу, не маючи втоми, молодий, гарячий. Брав зобов’язання перевищити план і дотримував слова. Про його працю писали в районній газеті «Будівник комунізму». Тоді його девіз був «Перемагати!»
Далі був комбайн. І він, як справжній господар, дбав про нього. Говорив: «Мій комбайн!»
У 1977 році він побив районний рекорд - за 22 години безперервної роботи намолотив 105 тонн пшениці. Йому було лише 27 років, а він уже знав, що йому потрібно від життя. Більше всього в людях цінує діловитість, не любить ледарів. Кожного дня доказує собі, що він може більше.
В 1986 році Михайло Григорович був нагороджений орденом «Трудової слави» третього степеня та Почесною грамотою Президії Верховної Ради.
У 1990 році закінчив Маслівський технікум по спеціальності агроном і був призначений головним агрономом колгоспу. Працював віддано, дбав про дорогі його серцю поля з великою любов’ю.
Колгоспи відійшли в історію. Тепер орендарі самі вирішують, що сіять, скільки добрив куди внести. А раніше це була його справа.
Непросто було сидіти без роботи перший час. Хоч і на пенсії, але сили ще є, є нерозтрачена любов до землі та до рідного села. І є золоті руки, які просять роботи.
Почали будувати дитячий майданчик, Григорович уже виготовляє гойдалку для діток, пісочницю. У сільському клубі немає стільчиків, уже виготовив і привіз своїм тракторцем лавочки - добротні, покриті лаком.
А церква тепер на його обслуговуванні. Всі господарські роботи взяв на себе. Виготовив прекрасні лавочки для прихожан, а дзвіничку яку прехорошу зробив! Бо що ж то за церква без дзвону! Ще багато чого робить він у церкві своїми руками. Зайшла в церкву, а там іде прибирання: миє вікна, витирає пилюку, готує церкву для прихожан на неділю.
Питаю: «Михайло Григорович, чого ж ви самі, чому немає помічників?»
Засміявся: «А хто ж буде? Прихожани - ті не подужають, ті захворіли. А комусь треба це зробить. Он і сходи треба переробить, і ділянку за церквою ще вирівнять. І ще багато чого... Жалко допомоги немає. А я роблю, бо це ж для людей, для свого села».
Завдяки таким людям село завжди буде жить. Бо ще не перевелися господарі своєї землі. Односельчани вдячні Михайлу Григоровичу за його турботу про рідне село.

У Мирівці відкрили тренажерний майданчик

Гарна подія зібрала людей біля школи у Мирівці - саме тут, на території опорного закладу поряд із красенем стадіоном, відкрили тренажерний майданчик. Ще одна спортивна споруда прийшлася до душі як школярам, так і людям старшого віку.
- Територія облаштована не тільки для учнів, тут кожного дня багато людей, - наголосила педагог-організатор школи Світлана Муковоз. - Ми вдячні всім, хто потурбувався і причетний до цього. Спасибі всім, хто виділив кошти, хто зай-
мався будівництвом, хто допомагав у монтуванні й облаштуванні цього майданчика.
Сергій Тімофєєв, начальник управління культури і спорту Київської ОДА, якому за давньою українською традицією піднесли духмяний коровай, сказав:
- У минулому році за рахунок коштів платників податків всієї Київської області ми мали можливість закупити 46 комплектів спортивного обладнання та технологічних комплектуючих для облаштування воркаут майданчика зі штучним покриттям. Яким чином воно було розподілено? Воно було розподілено на всі опорні заклади на той момент, на який вони існували - це 46 опорних закладів. Вартість кожного складала 323 тисячі гривень. Мені дуже приємно, що за рахунок місцевого бюджету пройшло саме облаштування, тому що програма передбачала просте: ми закуповуємо якісний інвентар, однаковий для всіх опорних шкіл, а за рахунок місцевого
бюджету облаштовують його. Для нас важливо, щоб у кожному селі Київщини діти мали рівнозначні можливості з дітьми міст обласного значення, мали сучасне обладнання, однакові умови, щоб на цих тренажерах вдосконалювали свою майстерність і отримували задоволення, підвищували рівень здоров’я. Мені, як професійному спортсмену у минулому, хотілося б, щоб тут виростали спортсмени як Кличко, Андрій Шевченко, які прославляли б нашу Київщину на всеукраїнських та міжнародних змаганнях і ставали олімпійськими чемпіонами.
Сергій Тімофєєв закликав берегти обладнання і не допускати вандалізму.
Добре слово з приводу відкриття тренажерного майданчика сказали голова Кагарлицької РДА Ігор Будюк, голова села Мирівка Сергій Шевчук, начальник відділу освіти Кагарлицької РДА Надія Омельченко, директор школи Анатолій Муковоз.
Після традиційного перерізання стрічки діти заповнили майданчик і зайняли свої улюблені тренажери.

1 вересня без «лінійки», зате за шкільною партою

Новий навчальний рік для школярів розпочнеться 1 вересня. Начальниця відділу освіти Кагарлицької РДА Надія Омельченко розповіла про те, як буде організована робота шкіл з огляду на епідемію коронавірусу.

- Традиційної шкільної «лінійки» 1 вересня не буде. Спочатку вчителі проведуть з дітьми бесіду щодо вивчення стану здоров’я дитини. Після чого розпочнеться перший урок «Я люблю свою країну», - розповідає Надія Олексіївна. - Друга частина уроку буде присвячена тому, як поводити себе під час періоду карантину у зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції. Зауважу: відвідування навчального закладу батьками заборонено.

- Як і з чим, крім підручників, зошитів і канцелярського приладдя повинна приходити зараз дитина до школи?

- Дитина повинна приходити до школи у захисній масці. Під час занять у класі вона знаходиться без маски, як і вчитель. Але коли школярі будуть рухатися по навчальному закладу (під час перерви, під час виходу на вулицю, в їдальню) вони повинні одягати маску. Температуру дітям вимірювати не будуть. Щодня перед початком занять вчитель буде проводити з дітьми бесіду стосовно їхнього самопочуття. Якщо виникла підозра, що дитина хвора, медична сестра відразу виміряє їй температуру. Якщо вона буде вищою як 37,20С, її заберуть з колективу. Дитина буде знаходитись у кімнаті, обладнаній усім необхідним, батькам дитини зателефонують, щоб її забрали зі школи і продовжили обстеження.
А ось у викладачів при вході у заклад температуру вимірюватимуть щодня. І вона буде заноситись у журнал проведення температурного скринінгу. Якщо температура працівника школи буде 37,20С, він до роботи не допускатиметься. Педагогічні працівники повинні бути забезпечені захисними масками з розрахунку 1 штука на 3 години робочого дня. Дозволяються маски і такі, що закуплені в аптеках, і такі, що виготовлені самостійно. На уроках педагогічні працівники працюють без масок, але коли пересуваються по навчальному закладу, бути у захисних масках повинні обов’язково.
При вході в школу стоять контейнери для зберігання використаних масок і рушничків, стоїть антисептик для рук і паперові рушнички. В туалетах біля умивальників є рідке мило і рушнички, і, в кого є, сушарки. Варто усвідомити, що кожна дитина за станом здоров’я індивідуальна, вона може бути алергиком, по-різному реагувати на той чи інший запах, що входить у дезінфікуючий засіб, який стоїть при вході в школу чи туалеті. Тож кожна мама і батько, як ніхто, знають здоров’я своєї дитини. Прохання до батьків: покладіть у портфель дитині маленьку пляшечку дезінфікуючого засобу для рук.
Додам і те, що у школі не дозволяється користуватися питними фонтанчиками і кулерами. Тому кожна дитина повинна мати при собі пляшечку питної води.

- Чи будуть діти навчатися у дві зміни і як харчуватимуться в умовах «зеленої зони»?

- У дві зміни навчатися немає потреби. Трішки інший розклад буде у перервах та початку занять. Якщо раніше діти харчувалися у 2 потоки, то зараз будуть харчуватися у 3-4 (щоб розсадити дітей на відповідну відстань один від одного, не більше 4 учнів за столом на відстані 1,5 м). У міській школі № 3, наприклад, - їдальня велика. Діти харчувалися у 2 потоки по 150 чоловік. Тепер харчування у закладі буде дещо видозмінене. До речі, у цій школі зараз ведуться ремотні роботи на харчоблоці і в їдальні. «У разі неможливості забезпечення дітей гарячим харчуванням, організація харчування відбувається шляхом роздачі попередньо фасованої харчової продукції відповідно до норм харчування в закладах освіти...» - це постанова Кабміну, яка не втратила своєї сили з 2004 року. Представники організації, що виграла тендер з харчування, узгоджуватиме меню, вирішуватимуть спільно з батьками. До 30 вересня повинні закінчитися ремонтні роботи, а із 3 жовтня планується встановити обладнання. Тендер із його закупівлі виграла компанія «Маrеstо», яка і забезпечить ним заклад. Сюди увійде 24 одиниці найменування: пароконвектомати, марміти, 2 посудомийні машини, 2 електричні плити, духовка, електричний котел для підігріву води, для приготування чаю, електропательня, холодильні шафи, тістомішалка, слайсери, картоплечистка, протиральна машина, фільтри для води, сучасні ванни для миття посуду, ємкості для мармітів і пароконвектоматів. Обладнання сучасне, європейське.

- Як відбувається оснащення шкіл відповідно до нових вимог?

- Для всіх першокласників у нас закуплені нові парти. Тим школам, які від парт відмовилися, бо мають гарні, якісні й зручні, були закуплені меблеві стінки. Проходить тендер із закупівлі комп’ютерної техніки та дидактики.

- Як у школі буде налаштована гурткова робота та група продовженого дня?

- Буде працювати, як і працювала. Лише з дотриманням відповідних норм.

- Чи є ще якісь нововведення для школярів?

- Рекомендовано під час занять користуватися мобільними телефонами. Це тому, щоб діти швидше могли опановувати інформаційні технології і користуватися ними під час дистанційної форми навчання.

Вони життям розплатились за волю

Іван Наконечний, незважаючи на поважний вік, був активним учасником подій на Майдані.
Відразу після побиття 30 листопада 2013 року «Беркутом» мирних активістів приїхав на Майдан Незалежності у Києві, де став учасником Революції Гідності. З тих пір, незважаючи на протести і вмовляння рідних, їздив туди щодня. На Майдані не ночував, але свої 5-8 годин відбував. Хотів записатися до Самооборони Майдану, але через поважний вік його туди не взяли. 18 лютого 2014 року був важко травмований на вулиці Інститутській під час сутичок з бійцями «Беркута», отримав важкі травми голови і шийного відділу хребта. Був шпиталізований до Інституту нейрохірургії, де і помер 7 березня 2014 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі (дільниця № 23, ряд 21, місце 30).
Указом Президента України Петра Порошенка № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Івану Максимовичу Наконечному посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
Ім’я та портрет Героя викарбувані на меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві на вулиці Інститутській. 19 лютого 2016 року в Києві на фасаді будинку (вулиця Лісківська, 28), де жив Герой, йому було відкрито меморіальну дошку.
Другого вересня минулого року на приміщенні Буртівської школи було відкрито меморіальну дошку на честь Івана Наконечного. А тепер його разом із побратимами вшановано пам’ятним знаком.
Мітинг розпочався із підняття прапора нашої держави. Право підняти стяг надали учасникам АТО та ОСС Владиславу Копильцю і Катерині Кризській.
Почесну місію відкриття пам’ятного знаку виконали рідні Івана Наконечного та сільський голова Буртів Олександр Драган.
Освятили знак настоятель місцевого храму Іван Синюк разом із військовим капеланом, представником Спілки ветеранів ато м. Києва Олександром Вербою.
У відкритті пам’ятного знаку взяли участь жителі села, учасники Революції Гідності, сім’ї Героїв Небесної Сотні. А також Тетяна Семенова, виконувачка обов’язки голови Київської обласної ради, та Віталій Карлюк, депутат Київської обласної ради, заступник голови районної ради Олег Волошин, заступник Кагарлицького міського голови Володимир Бойко, начальник відділу культури та молоді РДА Олена Петленко.
Тетяна Семенова вручила сільському голові Буртів Олександру Драгану Подяку обласної ради, пам’ятний нагрудний знак та скляну статуетку із символікою Київщини.
Учасники заходу вшанували загиблих патріотів, поклавши квіти до підніжжя меморіалу.
У виконанні творчих колективів Буртівського будинку культури “Стожари” та “Мрія” звучали патріотичні пісні. Місцева жителька Лілія петрусенко продекламувала власний вірш, присвячений Героям. А учасниці “Мрії” вшанували пам’ять Небесної Сотні, поставивши до меморіалу запалені лампадки.
Столичні гості - учасники Революції Гідності - передали подарунки - книги для сільської бібліотеки та музею, а для дитячого будинку - канцтовари.
Ініціатором створення пам’ятного знаку була Буртівська сільська рада, а створено його на кошти волонтерів та небайдужих громадян за сприяння “Благодійного фонду “Пам’яті Небесної Сотні”.
Зокрема, голова фонду Андрій Павленко опікувався виготовленням та встановленням знаку, Сергій та Аліна Савченки озеленили територію біля знаку, завдяки ДП “Київський облавтодор”, директор Станіслав Гуцол, було заасфальтовано територію біля знаку. Кошти на відкриття виділили директор компанії “Успіх” Олексій Гудзій, голова СВК “АФ “Перемога” Григорій Павлюк, директор ТОВ “Вікторія-Агро” Володимир Сінченко, керівник ФГ “Буртянське” Петро Коробенко, Володимир Босенко, Ольга Ткаченко, Світлана Тесленко, Олександр Машуренко. Надав кран Микола Ломака, а координував його роботу Іван Синюк.
Усім причетним до встановлення та облаштування пам’ятного знаку “Розстріляна Гідність” Олександр Драган вручив грамоти.

Цвіти, Україно, навік!

21 серпня у великій залі адмінбудинку в Кагарлику відбулися загальнорайонні урочистості з нагоди Дня Незалежності України та Дня державного прапора України.
Карантин вніс корективи і у святкування 29-ї річниці Незалежності нашої держави - для безпеки громадян широкого святкування цього року не
було.
Присутніх на урочистостях привітали голова районної державної адміністрації Ігор Будюк і голова районної ради Іван Семцов. Вони побажали присутнім благополуччя, добра, злагоди та миру в кожній родині та рідній країні.
За сумлінну працю, високий професіоналізм, відданість справі, активну громадянську позицію та з нагоди Дня Незалежності України керівники району вручили спільні подяки райради та райдержадміністрації, цінні подарунки та квіти ряду жителів Кагарличчини. Так, відзнаки отримали Віктор Барбалюк, оператор самохідного обприскувача ФГ «Широкоступ», Андрій Бондаренко, водій Кагарлицької райради, Ольга Босенко, вчителька Буртівської ЗОШ, Наталія Вернигора, вчителька ОЗНЗ «Кагарлицька ЗОШ І-ІІІ ступенів
№ 3», Оксана Дишлева, директорка Шпендівського будинку культури, Тетяна Кеденко, головний спеціаліст відділу управління застосування пенсійного законодавства ГУ ППФ України у Київській області, Ірина Кошева, завідувачка Мирівської бібліотеки, Андрій Макаров, оператор фасувальних автоматів ПрАТ «Кагма», Надія Мартиненко, завідуюча Стайківською амбулаторією загальної практики – сімейної медицини, Світлана Нагірна, директорка районної філії Київського обласного центру зайнятості, Надія Омельченко, начальниця відділу освіти Кагарлицької РДА, Аліна Онищенко, спеціаліст юридичного відділу Кагарлицької міської ради, Світлана Приходько, головний економіст ПрАТ «Агрофорт», Станіслав Реміханов, підсобний робітник СК «Агробізнес», Надія Савчук, активна учасниця та переможниця конкурсів обласного рівня, учениця Кагарлицької дитячої школи мистецтв, Людмила Скопець, молодша медична сестра Кагарлицької центральної районної лікарні, Надія Філоненко, охоронниця адмінприміщення Кагарлицької райради, Дар’я Шевченко, активна учасниця та переможниця конкурсів обласного рівня, учениця Кагарлицької дитячої школи мистецтв.
23 серпня з нагоди Дня Державного прапора України в Кагарлику відбулося урочисте підняття прапора біля міського Будинку культури.
В присутності голови районної ради Івана Семцова та міського голови Олександра Панюти, жителів міста синьо-жовте полотнище на флагшток підняв голова райдержадміністрації Ігор Будюк.
Очільники району і міста поклали квіти до пам’ятника Героям Небесної Сотні, погруддя Тараса Шевченка та меморіалу загиблим у Другій світовій війні в Кагарлицькому міському парку.
Валентин Владіміров

Міські урочистості з нагоди Дня Незалежності України відбулися 21 серпня біля будівлі Кагарлицької міської ради.
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта відзначив подяками Олега Кудрика, начальника Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області, майора служби цивільного захисту, Олександра Висоцького, молодшого спеціаліста служби захисту інформації Кагарлицького районного військового комісаріату, молодшого сержанта, а також кагарличан Сергія Лисенка, Євгенія Шагіна, Дмитра Мартинюка, Станіслава Загороднього, Володимира Хоменка, Івана Поліщука. Усі нагороджені – учасники АТО/ООС. Отримувати відзнаки декого з фронтовиків, які нині на службі, прийшли їхні рідні.
Крім того, з урахуванням вагомого особистого внеску в ремонтні роботи радіоточок та радіоліній міста, за високий професіоналізм та з нагоди Дня Незалежності України міський голова відзначив подяками електромонтерів лінійних споруд електрозв’язку 6 розряду Дільниці мереж доступу № 325/4 м. Обухів ПАТ «Укртелеком» Анатолія Білеку та Сергія Душку.
Микола СЕМЕНЮК

21 серпня Шпендівський будинок культури запросив жителів села на історичну годину, присвячену Дню Незалежності України. Присутніх зі святом привітав голова села Микола Петренко.
Діти у барвистих вишиванках декламували вірші про Батьківщину, рідний край. Линули чистою рікою пісні з дитячих вуст Аліни Дєткіної, Аліни Шафаренко, Юлії Перевертун. Бурхливі оплески викликали у глядачів пісні у виконанні директорки БК Оксани Дишлевої.
Доля України непроста, по цей день за її незалежність і соборність помирають найкращі сини. Хвилиною мовчання вшанували загиблих воїнів АТО/ООС.
У двадцять дев’ятий день народженння бажаємо Батьківщині: «Хай квітне щаслива моя Україна! Найкраща, безцінна, любима земля».
Тетяна ПЕТРЕНКО, завідувачка бібліотеки

Напередодні Дня Незалежності україни прийшов у відпустку наш односельчанин - житель Ставів Богдан Дишлевий (на фото з прапором). Богдан - захистник нашої держави - служить в Українському війську за контрактом: спочатку у Краматорську, а зараз у Президентському полку.
За традицією, в Ставах на кожному будинку учасника АТО майорить прапор України. Тож такий прапор, виготовлений власноруч, вручила Богдану Дишлевому вчителька Ставівської школи, активістка та волонтерка Тамара Шепелявенко.
Того ж дня в Ставах з нагоди Дня Незалежності України та Дня Державного прапора України відбулася патріотична хода.

у Кагарлицькій ЦРЛ капітальний ремонт лівого крила лікувального корпусу

У Кагарлицькій центральній районній лікарні розпочато капітальний ремонт лівого крила лікувального корпусу. Про те, які хворі лікуватимуться в оновленому корпусі, і чи збережуться відділення лікарні після завершення карантину - читайте в інтерв’ю з головним лікарем ЦРЛ Віктором Кулініченком.

- Вікторе Миколайовичу, за які кошти проводяться ремонтні роботи і коли слід очікувати їх завершення?

- Для нас це - довгоочікувана подія. Ремонтні роботи проводяться за кошти обласного та районного бюджетів за принципом співфінансування, в цей проєкт ми потрапили завдяки активної роботи Кагарлицької районної ради та підтримки депутата Київської облради Віталія Карлюка. Всі тендерні процедури вже позаду. Загалом на ремонт, технічний нагляд, проєкт тощо виділено 4 мільйони 440 тисяч 731 грн.
Вклад районного бюджету склав порядка 888 тисяч 146 гривень. На частину цих коштів виготовлено проєкт. Інша частина піде на ремонтні роботи.
Роботи планується завершити вже в грудні. Нині вони йдуть досить інтенсивно, вже залито підлогу, триває заміна вікон. Загалом має бути повністю проведений капітальний ремонт будівлі, замінені всі вікна, системи освітлення, опалення, підводки кисню тощо.
Згідно з планом, ремонт буде проведено не лише на першому поверсі, а й на другому (відрізок між реанімацією і холом хірургічного відділення).
Оскільки коронавірус вніс свої корективи, зараз ми не можемо проводити роботи на 2-му поверсі, тому що там перебувають пацієнти, а відповідно, ліжка ми не можемо вивільняти. Тож домовилися, що основний об’єм робіт проводитиметься в першу чергу на першому поверсі, а згодом приступимо до робіт і на другому.
По їх завершенні, плануємо перевести сюди терапевтичне відділення. Всі знають, в якому приміщенні воно знаходиться, будівля стара, утримувати її важко, комунальні послуги обходяться нам дуже дорого, адже в терапії високі стелі, відповідно й опалювати приміщення накладно.
Тож, відповідно, гінекологічні ліжка перемістяться на другий поверх. Операційна ж буде спільна і для хірургії, і для гінекології (ми лише розведемо їх по часу), а поряд - реанімація. Все стане більш функціональним.
А нинішній терапевтичний корпус буде вивільнено, і, по можливості, ми постараємося зняти його взагалі з утримання ЦРЛ.

- Чи збережеться загальна кількість ліжок загалом по стаціонару після цих змін?

- Безперечно. 150 ліжок стаціонару так і залишаться, єдине, що вони будуть переміщені в межах лікарні по відділеннях. Менше однозначно не буде. Адже Кагарлицька ЦРЛ визначена базою для COVID-хворих із супутньою патологією, і ця база розрахована саме на 150 ліжок. Ми не можемо їх зменшувати.

- Чи є обнадійливою перспектива, що лікарня знову працюватиме, як і раніше, і для жителів Кагарличчини збережуться всі медпослуги, і дитяче відділення, і хірургічне, гінекологічне, терапевтичне тощо в тому ж об’ємі, які були до коронавірусу?

- Звичайно. Адже життя буде продовжуватися й після коронавірусу. Ми, станом на сьогоднішній день, вже підписали більшість пакетів з Національною службою здоров’я на надання медичної допомоги, в тому числі в межах стаціонару. Ми функціонуємо як лікувальний заклад, який здатний надавати допомогу і відповідає всім вимогам Національної служби здоров’я України.
До того ж когорту лікарів вже поповнюють молоді фахівці. Одночасно ми сподіваємося і на допомогу місцевої влади у придбанні службового житла для лікарів. Особливо це актуально нині, коли до нас прибув працювати в пологовому будинку молодий лікар-неонатолог (а без такого фахівця пологовий будинок не зможе функціонувати належним чином).

- Вікторе Миколайовичу, спростуйте чи підтвердьте чутки про те, що в поліклініці закриватиметься стоматологічне відділення.

- Це неправда. Стоматологічне відділення в поліклініці поки що не закривається, воно буде функціонувати й надалі. У нас є два лікарі-стоматологи, які надаватимуть жителям Кагарличчини невідкладну допомогу (екстрену, гостру тощо). А от цілком можливим є те, що вже невдовзі буде закрите госпрозрахункове зубопротезне відділення. Так склалися життєві обставини, що лікар, який тут працював, планує розраховуватися через сімейні обставини. Такого фахівця негайно знайти не вдасться, тож, якщо так станеться, зубопротезне відділення ми законсервуємо, воно залишиться в такому ж стані, як є, з думкою, що, можливо, згодом, з’являться фахівці, які зможуть відновити його роботу.
Та й загальна кількість пацієнтів, які приходили на зубопротезування у це відділення, за останні роки значно зменшилася. Багато людей нині звертаються до приватних стоматологів, тож великої проблеми для жителів Кагарличчини, я сподіваюся, в зв’язку з цим не виникне. А невідкладну стоматологічну допомогу ми й надалі надаватимемо, як і раніше.

У жителя Ліщинки поліціянти виявили посіви конопель

Правоохоронці відділення поліції № 1 з обслуговування міста Ржищів та Кагарлицького району в ході санкціонованого обшуку виявили посіви конопель у жителя села Ліщинка.
З ділянки, де вирощувалось наркозілля, поліціянти вилучили 65 зелених кущів конопель.
На місці незаконного посіву працювали слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, дільничні офіцери поліції, оперативники та бійці полку поліції особливого призначення поліції Київщини.
Вилучене направлено на проведення відповідної експертизи до НДЕКЦ МВС України.
За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 310 (посів або вирощування снотворного маку чи конопель) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Кагарлицька поліція затримала викрадачів моторолерів

Упродовж 13 серпня на спецлінію 102 надійшло дві заяви про викрадення мототранспорту у місті Кагарлик та у Ржищеві. Місцеві поліціянти оперативно розшукали викрадені моторолери та затримали зловмисників, один з них – неповнолітній.
Так, у місті Ржищів невідомий пошкодив навісний замок підсобного приміщення та заволодів моторолером «Honda». Поліціянти провели оперативно-розшукові заходи та встановили, що до злочину причетний 17-річний місцевий хлопець.
Ще одним моторолером «Honda» зловмисник заволодів посеред міста Кагарлик. Його затримали поліціянти місцевого відділення поліції, коли він перевозив викрадений транспорт у авто.
Викрадачі зізнались у скоєному та надали правдиві покази.
Правоохоронці вилучили речові докази.
За обома фактами відкриті кримінальні провадження за ч. 1 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує штраф від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

У Демівщині хлопчаки викрали автомобіль

У селі Демівщина в місцевого жителя викрали авто. Сталося це 10 серпня. Крадіями виявилися підлітки. Про це повідомляє Кагарлицьке відділення поліції.
Двом хлопчакам із Демівщини закортіло покататися. Тож, довго не думаючи, хлопці сіли в “Ланос”, що був припаркований біля двору одного із жителів села. Та й обстановка сприяла цьому: двері авто були не замкнені, а ключі від транспорту теж були в автомобілі. Окрім того, в авто був і мобільний телефон господаря.
Власник автомобіля звернувся за допомогою до відділення поліції № 1 з обслуговування м. Ржищів та Кагарлицького району. Працівникам поліції вдалося виявити автомобіль. Той мав пошкодження.
Правоохоронці встановили і особи викрадачів. Ними виявилися брати - 10-ти та 13-річні місцеві жителі.
Підлітки розповіли поліціянтам, що викрали автомобіль, щоб покататися.
Нині слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом.

Сільських рад не буде, а старост сіл затверджуватиме міська рада

Кого обиратимуть на місцевих виборах 25 жовтня жителі Кагарличчини і за якою системою - читайте в інтерв’ю нашого кореспондента з першим заступником Кагарлицького міського голови Олегом Пурієм.

- Олеже Анатолійовичу, за два місяці пройдуть місцеві вибори. Вони суттєво відрізнятимуться від попередніх. Поясніть, будь ласка, нашим читачам про основні новації і про те, які села нинішнього Кагарлицького району вже не братимуть участі в виборах до Кагарлицької об’єднаної територіальної громади в зв’язку з розширення меж Ржищівської ОТГ.

- Як ви знаєте, Верховна Рада прийняла один закон і дві постанови про порядок проведення місцевих виборів. Згідно з цим, вони відбудуться на новій територіальній основі, тобто в об’єднаних територіальних громадах та районах, межі яких і затвердила Верховна Рада.
Згідно з офіційними документами, затвердженими Кабінетом Міністрів, 4 сільських ради нинішнього Кагарлицького району віднесені до Ржищівської ОТГ, це - Стайківська, Стрітівська, Кузьминецька та Великопріцьківська. В той же час, ці сільради проти примусового приєднання до Ржищева. Вони подали позовні заяви до Адміністративного суду про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів, щоб їм було дозволено стати частиною Кагарлицької ОТГ. Тож зараз важко остаточно сказати, яка буде доля цих населених пунктів і до складу якої ОТГ вони врешті-решт увійдуть. Якби суд ухвалив рішення до постанови ЦВК, то це був би оптимальний варіант. Якщо ж рішення буде пізніше і на користь сільрад, то ми не виключаємо й такого розвитку подій, коли вибори до Кагарлицької ОТГ можуть відбутися й без цих сіл. Але тоді жителі цих населених пунктів не будуть брати участь і в виборах до Ржищівської ОТГ. І в такому разі в цих селах можуть пройти чергові місцеві вибори в сільські ради, а згодом вже буде вирішуватися приєднання до Кагарлицької ОТГ. Але це лише один з можливих варіантів. Як же буде насправді - побачимо вже невдовзі.

- Які ж бюлетені для голосування отримуватимуть виборці, що проживають на території Кагарлицького району, та за якою системою проходитиме голосування?

- Має бути 4 бюлетені. Адже виборці голосуватимуть за Кагарлицького міського голову (ця посада так і залишається згідно з Законом промісцеве самоврядування), за депутатів Кагарлицької міської ради - органу, який представлятиме об’єднану територіальну громаду, за депутатів Обухівської районної ради та Київської облради. Хочу також звернути вашу увагу на те, що Кагарлицького міського голову і депутатів міськради обиратимуть в тому числі й жителі сіл. Це тому, повторю, що Кагарлицька міська рада - орган, який представлятиме об’єднану територіальну громаду.
У той же час cистема виборів цього року дещо відрізняється від тієї, що була раніше. Зокрема, територія ОТГ буде поділена на багатомандатні виборчі округи, де партії виставлятимуть від 3 до 12 кандидатур. Виборець має поставити позначку напроти тієї партії, яку він підтримує, і вписати в бюлетені номер кандидата, якому він віддає свій голос, але від вже обраної ним партії (в бюлетені напроти кожної партії будуть прізвища кандидатів).
У зв’язку з цим хочу звернути увагу вашу увагу на те, що потрібно буде обирати кандидатів лише тієї партії, за яку ви голосуватимете. Якщо ж виборець в бюлетені поставить позначку напроти однієї партії, а кандидата в депутати обере від іншої, то цей бюлетень буде визнаний, швидше за все, недійсним. Тому до цього потрібно віднестись дуже відповідально, щоб голос був зарахований.

- Чи відомо на скільки округів буде поділена територія нинішнього Кагарлицького району?

- У законі чітко передбачено, яким має бути поділ на округи. До того ж, законодавство передбачає, що, в разі потреби, їх можна збільшити ще на два. За останніми підрахунками, у Кагарлицькій ОТГ (без врахування Стайок, Стрітівки, Кузьминець і Великих Пріцьок), проживає 22 тисячі виборців. А це означає, що ми матимемо не менше двох округів, а можливо, й три-чотири. Останнє слово тут - за територіальною комісією. Як на мене, ідеальним варіантом стало б чотири виборчих округи. Тоді б представництво в міській раді від усіх населених пунктів було б більш-менш пропорційним.

- Після виборів в селах вже не буде сільрад та сільських голів. Інтереси жителів сіл представлятимуть старости. Які у них будуть повноваження і хто їх обиратиме, чи, можливо, призначатиме?

- В останніх змінах до Виборчого кодексу чітко вказано, що старости загальним голосуванням обиратися не будуть, їх затверджуватиме новостворена рада, як і всіх інших членів виконкому. На мою думку, це правильно. Староста працюватиме як посадова особа, маючи свої повноваження і права, відстоюючи інтереси жителів того населеного пункту, який він представляє. Обов’язки старост чітко прописані у Законі про місцеве самоврядування. До того ж, я вважаю, що нова міська рада розробить відповідну посадову інструкцію. Якщо коротко, то старости будуть допомагати жителям сіл в оформленні документів, видаватимуть на місцях довідки, перш за все, про склад сім’ї і з місця проживання. Вони матимуть печатки з номером старостинського округу.
Загалом, староста буде, перш за все, господарником. Він буде опікуватися дитсадками, школами, стежитиме за благоустроєм в населеному пункті, представлятиме інтереси жителів відповідного села у виконкомі міської ради, братиме участь у пленарних засіданнях міської ради та засіданнях її постійних комісій, матиме право на гарантований виступ на пленарних засіданнях міськради, братиме участь у підготовці проєкту
місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу, братиме участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу тощо.

- Чи можна нині з упевненістю сказати, що у всіх селах нинішнього Кагарлицького району після виборів будуть свої старости, чи, можливо, відбудеться укрупнення старостинських округів на два-три чи й більше сіл?

- Старостинські округи буде затверджувати міська рада. І те, якою буде їх кількість, багато в чому залежатиме від майбутнього бюджету новоствореної громади, від того, чи вистачатиме на все коштів, в тому числі і на зарплату посадовців.
На сьогодні для нас найболючішим питанням є медицина. Адже і Центральна районна лікарня, і Центр первинної медико-санітарної допомоги є закладами районної ради. Сьогодні навіть районній раді непросто знаходити необхідні кошти для цих закладів. А чи витримає таке навантаження бюджет нової Кагарлицької ОТГ? Чи, можливо, ЦРЛ фінансуватиме нова Обухівська райрада, а в Кагарлицькій ОТГ залишиться лише Центр первинної медико-санітарної допомоги? Конкретної відповіді на це питання ми поки що не маємо.

Вітали ветеринарів

У другу неділю серпня в Україні відзначається День працівників ветеринарної медицини.
Напередодні свята працівників цієї галузі привітали голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк та голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов.
Почесних нагород були удостоєні: Ольга Припіяло, провідний лікар ветеринарної медицини – епізоотолог Кагарлицької районної державної лікарні ветеринарної медицини; Ольга Станіславська, ветеринарний санітар Мирівської державної дільничної лікарні ветеринарної медицини.
Керівники району побажали фахівцям ветеринарної медицини міцного здоров’я, добробуту, сімейного щастя і злагоди, успіхів у роботі та нових професійних досягнень.
Добрі слова звучали і від керівника районного управління
Держпродспоживслужби Івана Лисенка, який теж вручив колегам відзнаки. Подяку Київської обласної державної адміністрації - Юлії Мінченко - провідному лікарю ветеринарної медицини Мирівської Державної дільничної лікарні ветеринарної медицини та Подяку Громадської організації Асоціації фахівців ветеринарної медицини в Київській області - Оксані Андрієнко - лікарю ветеринарної медицини, завідуючій Буртівською ДДЛВМ.

Технологія, якою цікавляться іноземці

ПІСЛЯ УСПІШНОГО ВВОДУ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ КАГАРЛИЦЬКОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, В ЄВРОПІ ПЛАНУЮТЬ ЗБУДУВАТИ ДЕКІЛЬКА АНАЛОГІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

“Про вихід на повну потужність говорити ще зарано”

Спостережливі жителі Кагарлика, можливо, помітили, як інколи вранці з величезної труби колишнього цукрозаводу впродовж п’яти хвилин йде дим, згодом зникаючи, поступаючись місцем безбарвним і ледь помітним парам. Так запускається виробництво на новій Кагарлицькій електростанції. За словами директора ТОВ “КЕС-1” Сергія Кобиляцького, доки проводяться пусконалагоджувальні роботи, на запуск системи витрачається близько 50 літрів дизпалива Євро-5. І вже після виходу системи на робочу температуру, на КЕС починається генерація газу із лушпиння соняшнику, який вже й використовується в подальшій роботі. Внаслідок цього викиди в атмосферу значно зменшуються, в порівнянні з традиційним спалюванням сировини, адже робота електростанції побудована таким чином, щоб максимально використовувати енергію, яка виділяється в процесі деструкції лушпиння соняшнику, для виробничих потреб.

- Сьогодні ми працюємо виключно в режимі пусконалагоджувальних робіт, - розповідає Сергій Кобиляцький. - Коли ж запрацюємо на повну потужність? Важко точно спрогнозувати. Усі дозволи на роботу КЕС ми отримали, об’єкт вже введено в експлуатацію, тож затримка запуску пов’язана лише з технічною складовою. Звісно, хотілося б якнайшвидше. Але на це впливає дуже багато чинників, в т.ч. і те, як спрацюють наші підрядники, коли завершаться пусконалагоджувальні роботи. Можливо, вже з наступного року будемо поступово виходити на планову потужність, втім, повторю, про конкретні терміни говорити ще зарано.

Нині на КЕС-1 трудиться 24 людини. Вони працюють щодня. Адже постійно доводиться вирішувати багато поточних завдань, зокрема, й з модернізації обладнання. Директор КЕС-1 навів приклад: на електростанції нині встановлено один газифікатор, але для повноцінної та безперервної роботи КЕС потрібно мати ще один, резервний. От його монтажем і займаються нині працівники. І таких прикладів багато. Тож робота йде щоденно. А от після того, як станція буде запущена на повну потужність, знадобляться й нові працівники. Загалом їх буде не менше 55.

“Чому саме Кагарлик?”

ТОВ “КЕС-1” - перш за все, науково-виробниче підприємство. Його власники - новатори, які вирішили втілити свої наукові розробки в практичну сферу і на цьому заробити. Як зізнається Сергій Кобиляцький, технологія виробництва електроенергії з біо­маси - дуже дорога, і в Україні, за його словами, швидше за все, нею не зацікавляться. А от потенційних партнерів з-за кордону, які вже виявляють свою готовність будувати такі ж електростанції на своїй землі, вистачає. Принаймні, вже на сьогоднішній день, новою технологією цікавляться бізнесмени з Китаю, Франції, Німеччини, Фінляндії та США. Можливо, ще й тому, що проєкт, який втілюється в Кагарлику, - показовий, і розрахований, перш за все, на збереження екології.

На запитання, чому науковці вирішили реалізовувати свій амбітний проєкт саме в Кагарлику, Сергій Кобиляцький відповідає: “Перед тим, як ухвалити остаточне рішення, ми оглянули дуже багато об’єктів по Україні - і ТЕЦів, і працюючих котелень, які постачають теплову енергію в міста. Але зупинилися саме на Кагарлику, тому що ТЕЦ Кагарлицького цукрозаводу була найновіша, і обладнання тут збереглося в чудовому стані. І в перший же день відвідин, як людина з досвідом в галузі, відразу зрозумів, що потрібно зупинятися в Кагарлику, адже кращого варіанта годі й шукати. До того ж ми майже “із-під ножа” цю ТЕЦ придбали. Хочу подякувати тим людям, які обслуговували обладнання, особливо колишньому начальнику ТЕЦ, а нині нашому головному інженеру, Олександру Лисюку. Він та його колеги зберегли обладнання й не втратили віру і наснагу в нове життя, збудованої їхніми зусиллями ТЕЦ».

Безперервне і безвідходне виробництво

Саме таким воно має стати після запуску КЕС на повну потужність. Загалом планується генерація електроенергії безперервним циклом. До того ж, газ, який виділятиметься в процесі роботи, буде накопичуватися, і вночі електрогенеруюче обладнання має працювати на зібраному газові.

Вироблятиме електроенергію двигун-генератор, на який і подається газ. Всього їх буде три. Вони призначені для виробництва електроенергії по зеленому тарифу в межах до 2 МВт на годину.

Окрім цього, на КЕС виготовлятимуть брикети для барбекю з карбону. Карбон - це побічний продукт виробництва. Під час обробки сировини, під дією температури та без доступу повітря відбувається деструкція лушпиння соняшнику, внаслідок чого виділяється газ і залишається карбон. А оскільки вуглець (карбон) є цінним продуктом і підприємство орієнтоване на безвідходне виробництво, то з нього було вирішено виготовляти брикети для барбекю.

- У Європі заборонено розпалювати багаття, там страви для барбекю лише на грилі готують, - пояснює Сергій Кобиляцький. - Тож брикети з карбону ми виробляємо для європейського споживача. Брикети не горять, а тліють, при цьому виділяючи досить високу температуру. На них можна готувати страви до 4 годин. Їх зазвичай виготовляють із вугілля, що утворилося в процесі деструкції деревини, в нашому випадку сировиною є лушпиння соняшнику (агровідходи), що більш екологічно. Відповідно і попит на цю продукцію в Європі значний. Французькі підприємці готові вже зараз закуповувати у нас карбонові брикетики в необмежених обсягах.

Загалом процес їх виготовлення нескладний. У карбоновий порошок додається крохмаль і вода. Потім все пресується, вальці формують прямокутнички і по транспортерах направляють продукцію на сушарку. Сушіння відбувається від тепла газогенеруючої установки.

Ми розглядаємо питання, щоб згодом самостійно фасувати й продавати брикети для гриля на європейський ринок кінцевому споживачеві, але для цього потрібно вийти на сталий процес роботи та забезпечити вказану в контракті мінімальну кількість брикету на місяць, а саме: 22 тонни. Поки що ж у нас пріоритети інші. Це - виробництво електроенергії.

Сировини достатньо

За словами Сергія Кобиляцького, проблем із сировиною для виробництва електроенергії на КЕС-1 немає. Основний постачальник пелети з соняшнику - це ПАТ «Миронівський завод з виготовлення круп та комбікормів» Групи МХП. З ним вже укладено відповідні угоди. До того ж МХП в змозі покривати потреби електростанції навіть у значно більшій кількості, ніж це потрібно.

Безперечно, що кагарличан цікавить і інше питання: чи витримають дороги постійне курсування вантажівок з сировиною до КЕС-1 та з брикетами для барбекю у зворотньому напрямку. Сергій Кобиляцький запевняє, що вантажівки з сировиною рухатимуться не більше однієї машини на добу. Сьогодні ж, коли проводяться пусконалагоджувальні роботи, вродовж місяця використовується не більше 22 тонн сировини.

Що ж стосується карбонових брикетиків, то за місяць їх вироблятиметься теж до 22 тонн, а це, по суті, - чотири вантажівки.

На завершення розмови Сергій Кобиляцький запропонував всім, хто бажає, організувати екскурсію виробництвом. Також він наголосив на тому, що готовий проводити екскурсії об’єктом для всіх кагарличан.

- Приходьте групами, звертайтеся. Ми відкриті для всіх. Був випадок, коли ми проводили екскурсію і для однієї людини. Ми ні від кого не ховаємося. І будемо раді всім кагарличанам, хто цікавиться, розповісти про технології та принципи виробництва електроенергії з біомаси, - підсумував директор.

Ветерана війни привітали з 90-річчям

31 липня голова Кагарлицької районної державної адміністрації Ігор Будюк та Кагарлицький міський голова Олександр Панюта привітали ветерана війни, учасника Другої світової війни Миколу Демидовича Коробенка з 90-річчям.
Очільники району та міста побажали ювіляру міцного здоров’я, затишку в родинному колі, благополуччя та ще довгих років життя в такому ж оптимістичному настрої, а також вручили йому подяки, квіти й подарунки.
Розчулений увагою гостей, ювіляр подякував за подарунки й теплі слова.

Кагарличанин - учасник мотопробігу Єдності України

Уже четвертий рік поспіль проходить мотопробіг Єдності України. І два роки в ньому бере участь наш земляк, житель Кагарлика Микола Дьяченко на своєму Kawasaki Vaquero vn 1700.
“Кожен рік представники мотоспільноти України об’єднуються та подорожують через всю країну, долаючи понад 6000 кілометрів. Ціль мотопробігу - єдність нашої держави”, - розповідає Микола Дьяченко.
Стартували учасники мотопробігу Єдності 20 липня в Ужгороді на площі Шандора Петефі. А завершити його планують 2 серпня у Запоріжжі. Власний залік в мотопробізі Миколи складе близько 8000 кілометрів. Адже йому довелося їхати із Кагарлика до Ужгорода, а потім із Запоріжжя він прямуватиме додому.
Ми їдемо через усю країну. Веземо прапор України та прапор кримсько-татарського народу, - ділиться нюансами пробігу Микола Дьяченко. - Прапор України буде доставлено на острів Хортиця, де замінить прапор, який ми встановили минулого року. А прапор кримсько-татарського народу буде передано на Чонгарі».
Коли ми спілкувалися із Миколою (о 10.00 28 липня), учасники мотопробігу знаходилися в Краматорську.
Мотопробіг Єдності України абсолютно аполітичний та некомерційний. Учасники їдуть власним коштом. Його правилами категорично заборонено участь та використання символіки політичних партій, громадських організацій, державних чи приватних підприємств.
Як тільки Микола Дьяченко повернеться в Кагарлик, ми розпитаємо в нього про мотопробіг детальніше.

Об’єднує нас пісня

Наше село Зелений Яр – це мальовничий куточок України, яке розташоване на березі річки Росави, яку ми з любов’ю називаємо «Расавка».
В селі живуть люди працьовиті, хазяйновиті, а ще тут спокон віків люблять пісню. Відійшли в минуле гучні весілля, проводи в армію, хрестини, толоки, на які сходилось все село і які супроводжувались піснями.
Піснями старовинними, веселими, що ноги самі ішли в танок, і журливими, коли слухаєш пісню, а серце розривається від жалю чи то за козаком, чи долею дівчини, чи матері.
Молодь не співає цих пісень, а старше покоління уже не співає.
Але при сільському клубі діє вокальний колектив «Червона калина», який тішить односельчан піснею. В репертуарі вокального колективу і старовинні пісні, і сучасні. А до складу вокального колективу входять жінки працьовиті, завзяті, та головне, що їх об’єднує - любов до пісні.
Прекрасний, сильний голос має Ольга Семенець. Голос, як у соловейка.
А що господиня хороша, у неї рецептів на м’ясні страви, як зірок у небі. А які паштети виготовляє, пальчики оближеш. Чимале господарство тримає, бо дітей і внуків хоче радувати своєю кулінарією, а зі свого господарства, звісно, все без ГМО.
Дзвінкоголоса у колективі і Галина Грушко. Працівник сільської бібліотеки одна з перших прийшла у колектив. Вона змалечку любить пісню, дуже хорошими піснями поповнила репертуар колективу. Співає у церковному хорі. І дбайлива господарка, мати і бабуся.
Віра Кармазин співає і другим, і першим голосом, одним словом, яким потрібно в даній ситуації. Музику відчуває ніби має музичну освіту.
Вона знає багато старовинних пісень і передає свої знання колективу. Любов до пісні вона передала і своїм дітям.
А вишиває, її вишивки гладдю радують око односельчан, а вареники, які в неї, самі в рот просяться!
Галина Вовкодав має сильний голос, як для народної української пісні затягнути вгору, як кажуть, для неї легко. Голос у неї сильний, дзвінкий.
Вона з Вірою Кармазин дуетом багато пісень українських старовинних виконала на сцені, неодноразово співали дуетом і на конкурсній програмі «Червона калина» в районі. Отримували за виконання старовинної української пісні нагороди. Співає Галина змалку, пісня для неї, як повітря.
І вишиває вона добре, у неї в будинку, як у музеї, картини, вишиті її руками, заворожують око.
Олена Матійко - це другий голос в колективі. В 90-х
купили дачу в селі разом з чоловіком та так і прижились. Олена залишилась вдовою, але село не покинула. Для неї сусіди стали, як родичі, тут і чоловік похоронений.
Від чоловіка залишилась пасіка, садочок біля хати, все потребує догляду.
Олена любить село і любить пісню. Вона співала і в Києві. Багато хороших пісень принесла вона в колектив. Для неї пісня в житті має велике значення.
А от Люба Комлик приїжджає на спів із села Липовець.
Її чоловік родом із Жовтневого, а як він пішов за вічну межу, туга була настільки сильною, що навіть діти переживали за неї. Подруга і запропонувала їй прийти в колектив. Люба має другий голос, знає багато пісень. Вона в будь-яку погоду - в заметіль чи в дощ - на автобусі, іноді пішки спішить на репетиції, бо тепер пісня - це її життя. Вона чудова господиня.
Її подвір’я цвіте квітами і рясно родить ягодами, фруктами і овочами.
Ніна Піхало має другий голос. Голос сильний, звучний. Пісню любить з дитинства. Вона моя однокласниця і ми часто ходили до клубу разом.
Так от вона ніколи не йшла мовчки, всю дорогу ми з нею співали, вона ще з дитинства знала багато українських пісень. Ніна хороша господиня, як і всі учасниці колективу, вона любить господарювати на городі. У неї скільки сортів картоплі, а скільки в неї кущів троянд, мабуть, сто!
Станіслав Дем’яненко у вокальному колективі, якщо не враховувати Анатолія Климака, який акомпанує нам на баяні, то він один чоловік. Пісню любить дуже, має сильний голос. Співає у церковному хорі. Співає сольні пісні. Вдома тримає пасіку, господарює. І коли дружина на роботі і їсти зварить, і за дочкою пригляне.
І всі ми завдячуємо Анатолію Климаку за нові пісні, за витримку. Він і нові пісні з нами учить, і співати вчить.
От так живе наш вокальний колектив в буденні дні.
Село жде нових пісень. На жаль, коронавірус перекреслив усі плани колективу.
Люди нудьгують без пісень, без вистав. Та гуртом ми здолаємо всі негаразди.
Вокальний колектив зичить всім читачам «Вісника Кагарличчини» здоров’я і витримки.

«Півчаночка» святкує ювілей

Ювілей - слово, яке мимоволі закликає озирнутися назад, пройти подумки ще раз той незабутній шлях та день народження пісні - це щось особливе і незбагненне! Днями завжди енергійний і колоритний ансамбль «Півчаночка» відсвяткував сорокарічний ювілей!
І хоч сьогодення внесло свої корективи, пісню це не зупинило. У відеозапису лунали чудові співанки, які так майстерно підняли настрій людям, що їх проглядали.
Сорок років - це так мало для окремої людини і так багато для колективу, адже за цей період скільки всього змінилося.
А все почалося ще 1980 року у липні, коли у Півцях - мальовничому селі, що народилося від пісні, утворився вокальний ансамбль “Берізка”. Завідуючою клубом на той час була Тетяна Мисюк. До речі, тоді співочий колектив удостоївся нагороди - екскурсії до міста Ленінград (тепер це Санкт-Петербург), а Тетяну Григорівну за добросовісне виконання своїх обов’язків нагородили путівкою в санаторій міста Одеса.
Художнім керівником тоді була Галина Причепа.
Не один том потрібно написати, щоб вмістити всі події, які пережив колектив ансамблю. Згадували і про О. М. Гавака, який у 1989 році був художнім керівником. Тоді ансамбль брав участь і займав призові місця у районних конкурсах і святах “Червона калина”, “Масляна”, бував і на обласних. І у Києві на ярмарці також лунали колоритні півецькі голоси.
У важких дев’яностих настав період, коли пісня стихала, та не вмирала, адже пісня, як і любов, безсмертна.
У 2004 році на посаду завідуючої Півецьким клубом стала Галина Лисенко (займає цю посаду і донині). Вона запросила у колектив тодішніх і нових учасників. Так розпочала писатися сучасна сторінка ансамблю «Півчаночка», до складу якого нині входять Ніна Дичко, Ганна Перехрест, Микола Дубогрій, Марія Прокопенко, Галина Лисенко, Катерина Горбач, Валентина Москаленко.
Особливо запам’яталося свято Івана Купала 2004 року. На дійство прийшла сила-силенна людей! Щирі аплодисменти порушили довгу тишу, у ансамблю відкрилося друге дихання. Його спів живильним джерелом наповнює людські душі дотепер.
Не злічити грамот і подяк, отриманих учасниками, але найголовніше - це отой післясмак від святкового дійства, бо не лише лине спів зі сцени, а й веселять гостей прекрасно виконані сценки на різну тематику.
У 2013 році доєднався до співочого колективу Микола Дубогрій. Його жива музика додає неповторності й краси будь-якій пісні.
Час летить, все змінюється, на жаль, чимало людей, які були одні із перших у колективі, уже пішли за вічну межу. Когось життя закрутило у безкінечному коловороті, але до сьогодні є ті, які залишають повсякденні безкінечні справи і йдуть двічі на тиждень на репетицію. Саме вони і тримають на своїх плечах пісню, бо спів - це міцний щит, який захищає і дарує надію на краще!

Вогонь знищив господарчу будівлю

24 липня о 13.43 на пункт зв’язку 19-ДПРЧ м. Кагарлик надійшло повідомлення про загорання господарчої будівлі в м. Ржищів по вулиці Пилипа Орлика.
На гасіння пожежі о 13.44 виїхав черговий караул 20-ДПРЧ м. Ржищів у складі 4 чоловік.
До місця виклику рятувальники прибули о 13.50.
В результаті оперативних дій о 14.15 вдалося локалізувати пожежу. О 16.10 була проведена її повна ліквідація.
Внаслідок пожежі було знищено покрівлю та перекриття будівлі на площі 40 м кв. та пошкоджено стіни всередині, речі домашнього вжитку.