Кількість результатів: 1664.
Сторінка 3 із 84
Вибір мовної школи в Канаді для дорослих — відповідальне рішення, яке впливає не лише на рівень знань, а й на комфорт перебування в країні. Ринок освітніх послуг тут дуже розвинений, тому важливо орієнтуватися в основних критеріях, щоб не помилитися.
Перш за все варто визначити мету навчання. Комусь потрібна англійська або французька для роботи, комусь — для імміграції, а хтось хоче просто покращити розмовні навички. Від цього залежить тип програми: інтенсивні курси, підготовка до іспитів або загальна мовна практика. Чітке розуміння цілі допоможе звузити коло пошуку.
Другий важливий момент — акредитація школи. У Канаді діють спеціальні організації, які контролюють якість навчання, наприклад Languages Canada. Якщо школа входить до таких об’єднань, це означає, що вона відповідає встановленим стандартам і пропонує якісні освітні послуги.
Не менш важливо звернути увагу на викладацький склад. Досвідчені викладачі з відповідною освітою та сертифікатами здатні значно прискорити процес навчання. Бажано, щоб у школі використовували сучасні методики та приділяли увагу практиці спілкування, а не лише теорії.
Локація також має значення. Великі міста, такі як Торонто, Ванкувер чи Монреаль, пропонують широкий вибір шкіл і більше можливостей для практики мови. Водночас у менших містах навчання може бути дешевшим, а середовище — більш спокійним.
Окремо варто оцінити формат навчання. Для дорослих важлива гнучкість: можливість обрати ранкові або вечірні заняття, інтенсивність курсу, тривалість програми. Деякі мовні школи в Канаді пропонують комбіновані варіанти — онлайн плюс офлайн, що зручно для тих, хто поєднує навчання з роботою.
Ціна — ще один ключовий фактор. Вартість навчання в Канаді може суттєво відрізнятися залежно від міста, рівня школи та інтенсивності курсу. В середньому це 150–400 канадських доларів на тиждень. Важливо враховувати, що дешевий варіант не завжди означає вигідний — іноді краще трохи доплатити за якість.
Не забудьте перевірити відгуки студентів. Реальні історії допомагають зрозуміти, як проходить навчання, чи відповідає школа заявленому рівню та як вона розв’язує організаційні питання. Це дозволяє уникнути неприємних сюрпризів.
Також варто звернути увагу на додаткові послуги. Багато шкіл допомагають із житлом, оформленням документів і адаптацією. Для дорослих це особливо важливо, адже значно спрощує процес переїзду та навчання.
Таким чином, вибір мовної школи в Канаді — це поєднання кількох факторів: мети навчання, акредитації, якості викладання, локації та вартості. Ретельний підхід до цього питання допоможе не лише ефективно вивчити мову, а й отримати позитивний досвід перебування в країні.
З російського полону у 2025 році у форматі «1000 на 1000» повернувся військовослужбовець з Іванівки Кагарлицької громади, що на Київщині, Роман Цівун – чоловіка утримували в неволі 2 роки 9 місяців, 2 роки з яких він був у числі зниклих безвісти.

Роман Цівун - Захисник–учасник АТО. Пішов боронити Україну у 2016-му, підписавши контракт на 2 роки. А коли почалася повномасштабна війна, не вагаючись, добровольцем став на захист країни вдруге.
Фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб «Ветеранського простору» Кагарличчини забезпечують комплексну підтримку звільненим із полону Захисникам та їхнім родинам, допомагаючи у реабілітації, адаптації та оформленні документів.
Нам вдалося поговорити і зробити глибинний матеріал про Романа Цівуна - людину нашої громади, яка пройшла неволю й катування у глибинці країни-терористки і наперекір усьому вижити, повернутися додому і віднайти нові сенси. Ми зробили це на взаємній довірі саме тоді, коли воїн психологічно був готовий посвідчити світу свою історію.
Ми поговорили про те, як наш Захисник справлявся з відчуттям ізоляції і що допомагало йому не втрачати віру у звільнення, як досвід полону змінив світогляд і змусив по-новому подивитися на цінність життя, чи змінився характер, згадали процес обміну, повернення додому і разом заплакали від переповнених емоцій. А ще поговорили про те, чи є після полону життя.
Мені 33. Я народився в Іванівці, де закінчив 9 класів школи. Навчався і у Ржищівському ПТУ-28, на спеціальність механік-водій.
Учасник АТО з 2016 року, підписав контракт і служив у 72 бригаді – був механіком-водієм танка Т-64. Брав участь у боях в Авдіївці, біля Бахмута. До 2018-го служив за контрактом. Потім звільнився і був якийсь період вдома.
Коли почалася повномасштабна війна, мені повістки не приходили, я був на блок-посту у себе в селі. Набридло мені там стояти, поїхав до нашого ТЦК – кажу, або забирайте, або не побачите мене тут. Мене відразу відправили на Київ у 5 штурмову бригаду. Був 2 тижні у Києві, після чого нас відправили на Донбас.
Чому я пішов у 22-му році? Тоді життя ішло зовсім по-іншому. Тоді було багато добровольців, багато своїх друзів зустрів по АТО, які так само добровольцями пішли. Ми йшли не за гроші, ми йшли за нашу землю, за наших рідних, щоб у них все було.
У 2016 році я йшов тому, що у мене брат на той час служив - він учасник АТО, «кіборг», який боронив Донецький аеропорт, 72 бригада. Я подивився, що брат служить, - чого я не можу?
Я із багатодітної сім’ї – нас 7 братів і 1 сестра, з нашої сім’ї служило четверо. Мій брат зараз – у безвісти зниклих із 2023 року. Ми разом народилися: спочатку я, а через 2 хвилини - він.
Ми приїхали у Сіверськ Донецької області. Сходили на 2 «виходи», покошмарили ворога, декого взяли в полон.
Третій «вихід» у нас був у Лисичанськ Луганської області, там машинобудівельний завод. Коли ми приїхали на штурм, вороже угрупування збільшилося. О 9-й годині почався бій. Ми зайняли висоту, завод і лісопосадку. Бій ішов до самого вечора. Був вибух. Мене оглушило і попробивало ноги.
Коли бій закінчився, побратим Кіріл із Києва довго тягнув мене на собі. Я просив мене покинути. Він не покинув. 400 метрів ми не дійшли до своїх. Коли ми перепочивали, нас взяли в полон – це відбулося дуже швидко.
У мене осколочні поранення були невеликі. На ворожому боці мене оглянули, але не лікували, осколків ніхто не витягував. Їх мені повитягували вже в Україні.
Спочатку мене возили по комендатурах на допити (у Луганську був у двох), потім у СІЗО.
Найважче і фізично, і психологічно було в СІЗО і в колоніях – це Луганське СІЗО і колонія в Башкирії. А коли за Луганськом ми були на бараках (там я майже 2 роки провів), то теж ставилися погано. Але там були українці – ті, які перейшли на той бік. Ці вертухаї ставилися до нас більш-менш – бувало, били, бувало, ні.
В Башкирії ми щодня стояли по 16 годин підряд – присісти не можна.
У СІЗО були такі тортури і знущання, як і на колонії в Башкирії – електрошокери, дубинки, били ногами… Ось так шокер можуть притулити до тебе, і поки він не розрядиться – будуть бити. Вони самостверджувалися, бо мали над нами владу. Ми нічого не могли зробити. Найважче було - не безперестанні побої, а електричний струм. Це всім. Розказували хлопці, когось били шокером і серце стало у нашого полоненого. Шокером б’ють всюди – по шиї, по нирках – до чого притулять.
Мене привели на допит. Питають: «Хочеш подзвонити додому?» Кажу: «Хочу». А вони: «Зараз подзвониш». Одягли на вуха проводи і цим тапіком крутять. Кажуть: «Ну шо, трубку взяли там?». І далі тапіком крутять…
«Тапік» — це поширений жаргонний термін, яким називають радянський польовий телефонний апарат ТА-57 (або схожі моделі ТА-1М), що використовується російськими окупантами як знаряддя катувань електричним струмом. До дротів апарату, який працює від ручної динамо-машини, приєднують клеми, що чіпляють до різних частин тіла людини (вуха, пальці, статеві органи) для завдання сильного болю. Чому цей пристрій називають тапіком? Це зменшувально-пестлива назва від «Телефон Армійський Польовий».
Шокер, дубинка – б’ють жорстоко.
Щодня співали гімн росії – вранці і ввечері.
На мені було татуювання - напис на латині «Спаси и сохрани», за нього я отримував побої.
«Там були українці – ті, які перейшли на той бік. Ці вертухаї ставилися до нас більш-менш – бувало, били, бувало, ні».

В полоні я провів 2 роки і 9 місяців.
Рідні про мене нічого не знали 2 роки, саме стільки я вважався зниклим безвісти. Мама каже, завжди вірила, що я живий, відчувала мене.
Що мені давало сили триматися? Я завжди думав про батьків, щодня. І молився.
До полону ніколи не молився. А там своїми словами почав звертатися до Бога.
Нам давали книжки, в них - молитви на російській. І з нами в полоні перебував один капелан, він українською прочитав молитву. Я її трохи підучив. Не знаю долю цього капелана – поміняли його чи ні, але він зіграв важливу роль для мене. Звати його Олександр, прізвища, на жаль, не пам’ятаю. Щовечора за всіх нас він читав молитву і це давало сили триматися.
Деякі хлопці ходили на роботу за цигарки. Я не ходив. А в Башкирії ніхто на роботу не ходив – ти сидиш у закритій зоні, не бачиш сонця, тебе нікуди не випускають, все темне.
В Башкирії страшно. Я не знаю, як я там вижив. Там дуже жорстокі люди. Нікому не бажаю туди потрапити.
Знаю, багато хто повертається, або спиваються, або ще щось відбувається. Мені сім’я допомогла, дружина: підтримували, були поруч – це те, що було необхідно. Вони просто огорнули мене своєю любов’ю. Відгодували (сміється. - Авт.).
Перші дні, місяці трохи зривався. Працював із психологом у Києві. Досі сняться сни. Думав, що забудеться, а воно не забувається.
Все, що зі мною було, все мені сниться. Психолог мені казав: воно як зайшло до тебе в голову, там і залишиться.
Як справлявся з відчуттям ізоляції і відчуттям страху? Віра, що потраплю додому, що про мене знають, що мене звільнять, не залишать, що за мене борються, не полишала мене. Я постійно думав: Україна мене не залишить тут.
Біля мене були і зневірені люди. Але я вірив у краще.
У 2022 році мене і ще пару хлопців забрали, повезли, «покатали» близько 6 годин і привезли назад. Зайшов російський офіцер і каже: «Бачите, ми вас везли на обмін, а Україна вас не захотіла забирати. Сказали, немає у них таких людей». А потім додали: «Ви для них нічого не значите. Залишайтеся в нас».
Нас там було 12 чоловік – ніхто не повірив, що від нас Україна відмовилася.
Мене мучило, чи знають про мене рідні, що я живий?
Ворог казав: «України вже немає. Київ уже взяли». Я в це не вірив.
Телевізора у нас не було, ми навіть російські новини чути не могли. Повна ізоляція.

Я ціную своє життя. Полон змінив мій світогляд.
Я ніколи не думав, що одружуся, просто не переймався цим. Але дівчина мене чекала і дочекалася. 3 роки. Ми одружилися і чекаємо поповнення у нашій сім’ї.
Раніше зі старшим братом я мало спілкувався, тепер після полону ми почали спілкуватися часто. Зустрічаємося. Все змінилося. Я до війни був хуліганом. Зараз все по-іншому (і в бійки з хлопцями влазили, і батько з міліції забирав). Зараз у мене на першому місці – моя сім’я. В мене змінилися цінності. Я знаю де я відповідальний.
Став дорослішим.
Раніше дома мене не бувало. Зараз намагаюся мамі і батьку допомогти.
Час найбільше проводжу із дружиною. То їздимо до кумів своїх (у нас куми хороші) у село. Разом мандруємо у Київ на різні виставки, у торгові центри. Нещодавно у Карпатах були.
Прийшли в камеру. Мене одного забрали. Нас скидали в одну камеру 8 чоловік. Ми там днів 3 були. Водили кожного дня на допити, папери якісь підписувати. Я думав, що нас перевозитимуть на іншу колонію. А потім погрузили у машини, натягнули на голови мішки, зав’язали руки. Ми чули великий шум. Нас звозили в якийсь аеропорт. Посадили в літак. Чую, кажуть: Хто не літав у літаку, треба нагнути голову і відкрити рот (це щоб не оглухнути).
Літаком одним летіли, потім іншим.
Коли нас вигружали в Білорусії, транспортна міліція їхня вже нас по автобусах розміщала. Там було російське і білоруське телебачення.
Везли через Білорусію, вікна в автобусі були заклеєні, ми нічого не бачили.
Коли на кордон привезли, нас випускали потроху в туалети, виводили. Мішок знятий, руки розв’язані. Видно вже було, що прикордонна зона.
На їхню білоруську територію прийшли наші українські з СБУ люди.
Автобус, у якому я був, стояв перший.
Зайшов до нас чоловік у чорній формі. Ми не бачили, що десь на формі у нього герб та прапор України. Він каже: «Мене звати Максим. Хлопці, я представник України. Через пару годин будете вдома».
Хто кричав, хто плакав – важко передати ті емоції. Автобус рушив…
Я став ногами на українську землю й одразу закричав: «Слава Україні!» (на очі набігли сльози. - Авт.).
Усі кричали. Я теж кричав (посміхається. - Авт.).
До автобусів підійшли – кому води, кому цигарку давали. Прапори нам роздали.

Перший дзвінок я ще зробив на кордоні. З Координаційного центру жінка, яка в усіх обмінах бере участь, бігає і кричить: «Цівун! Цівун! Що це, Цівуна не поміняли?» Кажу: «Поміняли, я тут!». Каже: «Йди сюди, з тобою сестра хоче поговорити» (плаче. - Авт.). І вона набрала Свєту, ми поговорили, вона повідомила: «Я мамі з папою сказала».
Я не витримав - попросив у водія автобуса телефон і подзвонив батьку, я завжди пам’ятав його номер. Він підняв трубку…
Ми кричали і плакали…
У нього простий кнопочний телефон. Він після інсульта, то такий більш сучасний йому зайвий. За час моєї відсутності у нього були опіки, операція з пересадки шкіри. Про це я вже пізніше дізнався.
Потім нас привезли в Чернігів на «карантин» -помили, покупали, видали одяг, погодували, зразу все дієтичне і потрошку.
У Вінниці також потрошку нас годували, а потім давали більші порції.
У тих місцях, де я був – те, що в селі поросятам дають, те їли і ми: якась каша запарена, щось по типу супу – може якась картоплинка там бути і просто вода перекип’ячена.
Капуста кисла. Я її не їв, бо в мене від неї була сильна печія. Я хлопцям віддавав – тим, хто їв.
Я відчував, що катастрофічно втрачаю у вазі, вітамінів не отримував, був дуже ослаблений. Сила вся покидає тебе. Ти відчуваєш, що тобі погано. Хліб був і чорний, і білий. Зразу його було недостатньо. А тоді звик.
Було 104 кг, після полону 64.
Вертухаям давали завдання гнобити нас і знущатися, і вони це робили.
Був у мене друг, який мене підтримував, а я його. Разом нас і поміняли. Він зі Львова, з 24 бригади. Стали друзями, постійно зідзвонюємося, спілкуємося, переписуємося.
Чекаю на поповнення у сім’ї. Я дуже відповідальний. Від мене залежить маленьке життя, в якому частинка мене і частинка моєї дружини.
Хочу дочекатися доцю свою, виховувати її і жити для сім’ї. Працювати.
Я консультувався разом із фахівцем із супроводу ветеранів Валентиною Циганок із працівниками Центру зайнятості у Кагарлику, які розповідали про гранти, про власну справу, про усілякі можливості щодо роботи. Обов’язково скористаюся цими знаннями.
Хочу сказати: життя за межами полону є. Не треба себе споювати, намагаючись забути важкі події, не треба себе заганяти в якісь рамки. Треба себе знайти.
У моєму випадку - по-перше, я створив сім’ю; по-друге, маленька людина прийде у цей світ – наша, яку ми вже безмежно любимо, і якій я теж дуже потрібен.
Планую працювати, відкривши власну справу.
Я переконаний: життя після полону є.
Характер змінився. Якщо раніше хтось мене просив допомогти, я міг відмовити. Зараз я не відмовляю, а допомагаю. Раніше міг нагрубити комусь, зараз не можу навіть поганого слова комусь сказати. Полон зробив мене сильнішим. І війна, куди я пішов.
Якби я не одружився, то, можливо, повернувся б назад воювати. Але дитина, за яку вже відповідальний, стримує.
Приїжджали. Мама, батько, сестра, племінники, хрещена, дівчина моя… Цілою маршруткою! У нас у селі є дядя Вітя, у нього є свої маршрутки. То одною з них і приїхали – чоловік 20 (сміється. - Авт.). Приїхали через тиждень, відразу після карантину. Сльози, емоції…
У селі також була зустріч. Я не хотів, щоб було багато людей. Але це ж село, люди поприходили. І я їм вдячний за це, це дуже зворушливо. Радий усіх був бачити. Я взагалі їхав до батьків. Не хотів, щоб було багато людей. Але голова села зібрала їх, усі вони хотіли тепло мене зустріти. Я нормально до цього поставився, все добре.
До мене багато хто приїжджав додому показати фото своїх рідних, вияснити, чи не бачив я їх у тюрмах, чи не бачилися з ними у тих місцях, де довелося бути. Кожен із них надіявся, щоб я посвідчив, що їх рідний живий. Я завжди казав: вірте, що вони живі і здорові. Я, коли повернувся, в мами запитав про це, вона сказала, що вірила і молилася за мене.
Зараз мені не сняться сни що зі мною відбувається зараз. Мені сниться те, що зі мною було там. Бої сняться. Воно з мене не виходить.
Але є таке тепле відчуття: дитина дає про себе знати, вона штовхається. Мені приємно доторкнутися до нового життя. Я вже люблю цю дитину і дуже її чекаю.
Українських військовополонених утримують у багатьох місцях на території Росії, зокрема в Башкортостані (Башкирії), де вони зазнають систематичних катувань. російська федерація розпорошує полонених по різних колоніях, щоб уникнути їхньої концентрації, використовуючи установи від європейської частини рф до Далекого Сходу. Їх систематично піддають тортурам – катуванням, які починаються від моменту захоплення і тривають під час перебування в місцях позбавлення волі. Згідно з інформацією Координаційного штабу, Україні відомо про понад 300 місць утримання. Українські полонені зазнають жорстоких катувань.
Хочу щиро подякувати усім, хто причетний до мого звільнення, усім, хто чекав і вірив, хто тепло зустрів, хто і сьогодні турбується про мене, від кого чую добре слово підтримки. Слова вдячності адресую і своєму фахівцю із супроводу ветеранів «Ветеранського простору» Валентині Циганок, яка постійно зі мною на зв’язку, з якою я час від часу зустрічаюся обговорити справи, випити кави, почути тепле слово підтримки. Завдяки рідним і їй я сьогодні такий, який є. У нас у громаді «Ветеранський простір» - це потужна фірма з відповідальними людьми, яка працює на благо наших Захисників.
Повернення з темряви полону – це не просто перетин кордону, а повільне, але впевнене народження на світ заново. Кожен зроблений вдих на вільній землі доводить, що сила Романа виявилася міцнішою за залізо, а воля – вищою за будь-які стіни.
Хоча шлях зцілення буває тернистим, душа має дивовижну здатність квітнути навіть після найлютішої зими. Попереду на Романа Цівуна та його молоду сім’ю чекають світанки, сповнені спокою, і тепло рідних рук, які нарешті змогли його обійняти. Життя після випробувань не просто існує – воно набуває нової, глибинної цінності, де кожен день стає найбільшим тріумфом.
Фото до матеріалу Наталії КРАВЕЦЬ
Наприкінці березня 2026 року відбувся обласний фестиваль-презентація творчих проєктів з робототехніки «RoboFest» в межах платформи інноваційної та технічної майстерності «Techno Vector» серед дітей та учнівської молоді від 8 до 17 років. Нашу громаду на ньому представили вихованці STEM-лабораторії «Computer genius club» Кагарлицького центру дитячої та юнацької творчості, посівши лідируючі позиції, про це повідомляє КагарликCity.
Захід об’єднав талановитих юних винахідників, які представили свої інноваційні розробки, продемонстрували технічні навички та креативне мислення. Він став чудовою платформою для розвитку технічної творчості молоді, обміну ідеями та натхнення на нові досягнення в галузі робототехніки.
Учасники змагалися у кількох вікових категоріях, презентуючи роботи, що охоплювали різні напрямки: від роботів-помічників до автоматизованих систем для вирішення повсякденних проблем.
Журі оцінювало проєкти за кількома критеріями:
Талановиті вихованці STEM-лабораторії «Computer genius club» Кагарлицького центру творчості, керівниця Світлана Неграш, здобули найвищі нагороди фестивалю-презентації творчих проєктів з робототехніки «RoboFest».
У номінації «Фрістайл» (старша вікова категорія)
У номінації «Scratch-програмування» (молодша вікова категорія)
17 квітня в онлайн-студії Центру творчості дітей та юнацтва Київщини відбулася церемонія нагородження переможців та призерів Фестивалю-презентації, які отримали дипломи, а також можливість представити свої розробки на етапах профільних конкурсів всеукраїнського рівня.
У місті Кагарлик Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої травмовано пішохідку. Поліція розпочала досудове розслідування та встановлює всі обставини інциденту. Про це повідомляє Обухівське райуправління поліції.
ДТП трапилася 17 квітня на вулиці Кооперативній у Кагарлику. За попередніми даними правоохоронців, 41-річна водійка автомобіля Chevrolet Aveo здійснила наїзд на 28-річну жінку, яка рухалася в попутному напрямку по правому краю дороги.
У результаті наїзду потерпіла отримала травми. Її оперативно доправили до лікарні, де надали необхідну допомогу.
Слідчі Обухівського районного управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Із 2026 року в Україні запрацювала національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка передбачає безкоштовне медичне обстеження для людей віком від 40 років. Держава виділяє 2000 гривень на кожного учасника для проходження комплексу діагностичних процедур. Про особливості реалізації програми на Кагарличчині розповіли директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Інна Карапіра та завідувачка Кагарлицької амбулаторії загальної практики сімейної медицини Олександра Васіч.
Програма вже стартувала на місцевому рівні: кабінет скринінгу почав роботу 16 квітня, і перші пацієнти вже скористалися можливістю пройти обстеження. Інна Карапіра розповіла, що прийом здійснюється у приміщенні поліклініки, у кабінеті №100, в будні з 8:00 до 16:00. Згодом для бажаючих буде окремий номер телефону, а поки що можна теле фонувати до реєстратури 5-19-73. Слухавку візьме адміністраторка, яка запропонує, на який зручний для людини день і час можна записатися. На кожного пацієнта відводиться близько півтори години, а консультації проводять сімейні лікарі за попереднім записом.

Отримати послугу можуть усі громадяни після досягнення 40-річного віку. Для цього через місяць після дня народження необхідно подати заявку через застосунок «Дія» або у ЦНАПі. Після обробки заявки, яка триває близько тижня, кошти надходять на Дія-карту або спеціальну пластикову картку, і пацієнт може записатися на обстеження.
Олександра Васіч зазначає, що програма «Скринінг здоров’я 40+» спрямована на раннє виявлення найпоширеніших захворювань — передусім серцево-судинних хвороб і цукрового діабету. Саме ці недуги найчастіше стають причиною смертності, тому основний акцент зроблено на виявленні факторів ризику ще до появи серйозних ускладнень. Окрім фізичного здоров’я, увагу приділяють і ментальному стану пацієнтів.
Лікарка розповідає, що входить до цих обстежень.
Це - обов'язкові лабораторні аналізи:
Окрім того роблять ще додаткові аналізи. Які саме - вирішує лікар. Це можуть бути ниркові проби, для пацієнтів, хто страждає на гіпертонічну хворобу, чи в яких вже є цукровий діабет; швидкість клубочкової фільтрації (також стосується функції нирок).
Обов'язково робляться:
Якщо в людини гіпертонічна хвороба, то найперше страждають нирки. Тому треба виявити такі перші моменти, щоб не допустити якихось захворювань.
Також за необхідністю лікар скеровує на електроліти крові, це натрій і калій, на печінкові проби АЛТ. Роблять це для того, щоби вирішити, чи буде пацієнт приймати статини, тобто ліки, які знижують рівень холестерину в крові.

Також в обов'язковий перелік входить кілька анкетувань.
Перші два анкетування - на ризики серцево-судинних захворювань і цукрового діабету на наступні 10 років. Робиться такий прогноз у відсотках - чим відсоткове значення вище, тим гірше.
Пацієнта повинні обов'язково попередити про те, що, наприклад, в нього дуже високий ризик розвитку цукрового діабету або серцево-судинних захворювань, таких як ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба, впродовж наступних 10 років, щоб пацієнт знав і розумів, що з цим робити, а лікарі в цьому допомагають.
Другі два анкетування - на ментальне здоров'я. Це міжнародні шкали на тривогу і депресію. За їх результатами лікарі можуть пацієнтові порекомендувати, наприклад, звернутися до психолога, абож самі спрофілактикують певні розлади ментального здоров'я.
Ще два анкетування - для визначення вживання алкоголю і на тютюнопаління та нікотинову залежність. Це важливо, тому що обидва показники - фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань і діабету.
Пацієнт сам відповідає на питання. По кількості балів лікарі бачать ризики і відразу надають рекомендації або зменшити вживання алкоголю, або взагалі його не вживати. Те ж і з тютюнопалінням.
Ще один етап - звичайний огляд, антропометрія - вимірювання зросту, маси, окружності талії, гостроти зору. Окружність талії в чоловіків і в жінок заміряється обов'язково, бо й тут також є медичні норми.Також вимірювання пульсу, тиску (тиск вимірюють на обох руках та визначають середній показник).
Потім лікар оглядає пацієнта на набряки, збирає скарги, які є в нього.
За результатами антропометрії також оцінюють ризики, бо в пацієнтів може бути надмірна вага.
Також за потреби пацієнту роблять електрокардіограму.
- За сукупними показниками пацієнтів відносять до трьох груп ризику, які маркуються за кольорами світлофора, - деталізує Олександра Васіч
🟢 Перша група ризику - ”зелений світлофор”, це такі пацієнти 40+, які не мають ніяких ні шкідливих звичок, ні скарг, тиск і пульс у них у нормі. Таким пацієнтам ми можемо навіть кардіограму не виконувати. Тобто, в принципі, аналізи хороші, ми все подивилися, оцінили і сказали, що все дуже добре. Пацієнт молодець, так тримати.
🟠 Наступний - “оранжевий світлофор”. Тобто, це пацієнт перехідної межі. Тут лікарі повинні вказати чітко на те, що треба змінити, виключити чи додати, наприклад, вести активний спосіб життя.
🔴 І “червоний світлофор”. Це пацієнти з групи високого і дуже високого ризику.
“За такими пацієнтами треба особливий нагляд лікаря як на скринінгу, так потім і інших лікарів, - наголошує завідувачка медамбілаторії. - Тому що на скринінгу ми можемо давати направлення до кардіолога, до ендокринолога.
Тобто за результатами всіх аналізів і обстежень, які ми тут визначимо, лікар може дати зразу ж на місці зкерування пацієнту на консультацію до інших вузькопрофільних спеціалістів або на додаткові обстеження, які не входять в рамки “скринінгу 40+”. Це - УЗД серця, УЗД судин шиї, УЗД судин нижніх кінцівок тощо.
Пацієнтам з групи дуже високого ризику лікар особливо повинен наголошувати на модифікації способу життя, і на певних рекомендаціях, в залежності від усіх аналізів”.

Кабінет скринінгу у Кагарлику запрацював на повну і вже прийняв перших відвідувачів. За словами Інни Карапіри, одна з головних переваг програми — швидкість і безкоштовність: ключові аналізи виконують приблизно за 20 хвилин, і лікар одразу може надати рекомендації.
Медики наголошують: регулярна перевірка здоров’я після 40 років — це не формальність, а реальна можливість вчасно виявити ризики та запобігти серйозним захворюванням.
Ефективна організація водопостачання та водовідведення сьогодні є критично важливою складовою інфраструктури будь-якого об’єкта. Незалежно від масштабу — приватний будинок, промислове підприємство чи комунальна система — якість інженерних рішень напряму впливає на стабільність роботи та витрати на експлуатацію.
Компанія Акваполімер Інжиніринг пропонує комплексні технологічні рішення для зберігання води, очищення стічних вод та транспортування рідин, забезпечуючи повний цикл впровадження систем — від проєктування до запуску.
Обладнання компанії використовується у широкому спектрі сфер: від приватного сектору до великих промислових об’єктів. Рішення розробляються для роботи з питною водою, дощовими стоками, технічною водою та складними виробничими стоками, які містять різні типи забруднень.
Завдяки індивідуальному підходу до кожного проєкту, система підбирається з урахуванням реальних умов експлуатації, що дозволяє підвищити її ефективність і знизити експлуатаційні витрати.

Одним із ключових напрямків є виробництво модульних ємностей та сталевих резервуарів, які широко застосовуються у світі для зберігання рідин різного призначення.
Такі системи базуються на міцному оцинкованому металевому каркасі, що забезпечує високу стійкість до механічних навантажень та зовнішніх впливів. Усередині використовується поліпропіленова вкладка, яка гарантує повну герметичність і довготривалу експлуатацію без корозії.
Ці ємності для зберігання води підходять для:
накопичення питної води
зберігання нафтопродуктів
роботи з аграрними рідинами (КАС)
промислових технологічних процесів
Якщо ви плануєте придбати модульні ємності, варто звернути увагу на їхню модульність, довговічність і можливість адаптації під будь-які об’єми.
Сучасні інженерні рішення неможливо уявити без автоматизації. Акваполімер Інжиніринг впроваджує системи, що включають датчики рівня, датчики температури, облікові системи витрат рідини, а також запірну арматуру і насосні установки.
Додатково застосовуються нагрівальні ТЕНи, які забезпечують стабільну роботу резервуарів у холодний період року та запобігають замерзанню рідин.
У випадках, коли неможливо організувати самопливне водовідведення, використовуються каналізаційні насосні станції (КНС). Це інженерні комплекси, призначені для примусового транспортування стічних вод.
КНС застосовуються для:
перекачування побутових стоків
транспортування промислових вод
відведення дощових і ґрунтових вод
Завдяки автоматизованим системам управління, каналізаційні насосні станції працюють безперервно та не потребують постійного втручання оператора.
Для ефективного очищення промислових стічних вод застосовуються багаторівневі системи, що включають промислові станції очистки стічних вод та різні технологічні модулі.
Основні методи очищення:
Механічний метод — використання обладнання для видалення твердих частинок, зокрема барабанного сита MakBoxFil та шнекового дегідратора.
Хімічний метод — процеси окислення та нейтралізації, що дозволяють усувати небезпечні домішки.
Фізико-хімічний метод — застосування флотації, електролізу та дистиляції.
Фізичний метод — очищення за допомогою ультразвуку, УФ-випромінювання та магнітної сепарації.
Біологічний метод — використання аеротенків та біофільтраційних систем, де очищення відбувається природним шляхом.
Комбінація цих технологій дозволяє досягти високого ступеня очищення та забезпечити можливість повторного використання води.
Важливим напрямком є захист навколишнього середовища. Для цього використовуються жироуловлювачі, нафтоуловлювачі та станції біологічного очищення, які дозволяють зменшити забруднення стічних вод і відповідати екологічним нормам.
Якщо необхідно придбати жироуловлювачі, важливо враховувати продуктивність системи, тип об’єкта та вимоги до очищення. Це особливо актуально для ресторанів, харчових виробництв та промислових кухонь.
Кожен об’єкт має свої технічні особливості, тому проєктування обладнання виконується індивідуально. Враховуються:
обсяги стічних вод
добова потреба у воді
специфіка технологічних процесів
умови експлуатації
Такий підхід дозволяє створювати максимально ефективні та економічно обґрунтовані системи.
Формат під ключ від Акваполімер Інжиніринг дозволяє замовнику отримати повністю готову систему без необхідності залучати кількох підрядників.
Компанія забезпечує:
проєктування
виробництво обладнання
постачання
монтаж
пусконалагодження
гарантійне та сервісне обслуговування
Сучасні інженерні системи — це інвестиція у стабільність, ефективність і безпеку. Рішення від Акваполімер Інжиніринг дозволяють оптимізувати витрати, підвищити надійність інфраструктури та забезпечити довготривалу експлуатацію обладнання.
Отримайте консультацію та індивідуальний прорахунок вже сьогодні.
📞 067 245 88 89
Надійні інженерні системи — основа стабільної роботи будь-якого об’єкта.
У ніч із 17 на 18 квітня 2026 року у селі Стави Кагарлицької громади сталася пожежа, під час якої загинула жінка. Про це повідомдляєДСНС Київщини.
Повідомлення про пожежу в селі Стави по вулиці Центральна до Служби порятунку Обухівського району надійшло о 23:20 17 квітня.
За викликом виїхав черговий караул 19-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Кагарлик.
Прибувши на місце події, вогнеборці побачили, що горить будинок, та розпочали гасити загоряння.
Під час розвідки в будинку пожежники виявили тіло 82-річної жінки.
Пожежу загасили о 1:11 18 квітня.
На місці події працювали 6 рятувальників та було 2 одиниці спецтехніки.
Кагарлицька багатопрофільна лікарня поповнилася новим сучасним медичним обладнанням. Його придбання стало можливим завдяки фінансуванню з бюджету громади, яка системно підтримує розвиток медичної галузі.
Серед новинок — відеостилет, який використовується для інтубації з візуальним контролем. Прилад оснащений камерою та дисплеєм, що дозволяє лікарям чітко бачити дихальні шляхи пацієнта, підвищуючи точність і безпеку процедури.
Ще одним важливим придбанням багатопрофільної лікарні в Кагарлику став бронхоскоп. Він уже зараз активно використовується у відділенні реанімації для допомоги тяжкохворим пацієнтам, зокрема для санації респіраторного тракту та проведення спеціалізованих процедур.
«Особливо гостру потребу в такому обладнанні ми відчували під час пандемії COVID-19, – розповідає директорка Кагарлицької БПЛ Вікторія Костенко. – Тоді доводилося долати значні бюрократичні і матеріальні труднощі, щоб запросити з інших закладів фахівця з відповідним обладнанням, аби врятувати життя пацієнта. Нині ми самі вже маємо свій бронхоскоп. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати керівництву громади, депутатам міської ради за розуміння проблем нашого закладу і постійну увагу до медичної галузі громади».
Нове обладнання суттєво розширює можливості лікарні. Зокрема, бронхоскоп відкриває перспективу укладення контракту з НСЗУ на новий пакет послуг — «бронхоскопія». Це означає, що в майбутньому пацієнти зможуть отримувати ще більше спеціалізованої допомоги безпосередньо в Кагарлику.
Кагарлицька громада продовжує інвестувати в медицину, спрямовуючи бюджетні кошти на оновлення обладнання лікарні. Це дозволяє підвищувати якість медичних послуг і забезпечувати пацієнтів необхідною допомогою на місці, без потреби звертатися до інших закладів.
Завдяки цьому Кагарлицька багатопрофільна лікарня залишається частиною спроможної мережі медичних закладів, сформованої МОЗ для забезпечення доступної та якісної допомоги в госпітальних округах.
Тривають ворожі атаки на Київщину ворожими безпілотниками. Трапляються випадки, коли ворожі літальні апарати завдають шкоди й на Кагарличчині.
Вночі 15 квітня «шахед» завдав руйнувань і на території Кагарлицької територіальної громади. Про це повідомляє ДСНС Київщини.

Уламки ворожого безпілотника впали в двір одного із домогосподарств близько 4-ї ночі.
Від падіння загорілася господарча споруда, де зберігалися техніка, обладнання, збіжжя та речі господарів. Її вогонь знищив повністю.
Вибуховою хвилею пошкодило хати: в цьому дворі та сусідську. Там постраждали веранда, вікна в будинку та господарчих спорудах, покрівля в господарчій споруді.

На щастя, постраждалих серед населення немає.
Міська влада, рятувальники та поліцейські спрацювали оперативно, надавши допомогу в межах своїх повноважень та можливостей. За зверненнями громадян, відповідно до актів обстеження, міська рада надасть матеріальну допомогу на усунення пошкоджень будівель.
Cartier — це дім, який сформував унікальну нішу на перетині haute joaillerie та haute horlogerie, де годинник перестає бути виключно інструментом вимірювання часу і перетворюється на об’єкт дизайну, стилю та культурного значення. Саме тому годинники Cartier мають особливе позиціонування у світі luxury, де ключову роль відіграє не лише механіка, а й естетика форми, пропорції та впізнаваність силуету. У цьому контексті запит годинник Картьє жіночий відображає інтерес до категорії, де поєднуються витонченість, точність і довгострокова актуальність.
У межах Lux Groups годинники Cartier представлені як сегмент, орієнтований на клієнтів, які шукають баланс між ювелірною естетикою та функціональністю. Це означає, що кожна модель розглядається не тільки як годинниковий механізм, але і як завершений дизайнерський об’єкт, здатний інтегруватися в індивідуальний стиль власника. Саме тому годинник Картьє жіночий у цьому середовищі оцінюється комплексно — з урахуванням форми, матеріалів, пропорцій і відповідності сучасним вимогам до luxury.
Історично Cartier був одним із перших брендів, який запропонував альтернативу класичним круглим корпусам, створивши моделі з геометричними формами. Це рішення визначило подальший розвиток дизайну в годинниковій індустрії. Годинник Картьє жіночий часто базується на цих принципах, де прямокутні, квадратні або інші форми створюють відчуття архітектурної чіткості. Такий підхід дозволяє досягти впізнаваності, яка не залежить від змін моди.

Конструкція корпусу в годинниках Cartier відображає ювелірну спадщину бренду. Використання дорогоцінних металів, точність обробки поверхонь і увага до деталей формують якість, яка виходить за межі стандартного годинникового виробництва. У цьому контексті годинник Картьє жіночий виступає як об’єкт, де важлива кожна лінія і кожен елемент, що впливає на загальне сприйняття виробу.
Механізми, які використовуються в годинниках Cartier, поєднують традиційні швейцарські стандарти з сучасними технологіями. Незалежно від типу калібру, ключовими залишаються стабільність, точність і довговічність. Це дозволяє забезпечити функціональність, яка відповідає рівню бренду. Годинник Картьє жіночий у цьому аспекті не поступається більш технічно орієнтованим брендам, зберігаючи при цьому свою естетичну унікальність.
Особливу увагу приділено циферблату. У годинниках Cartier він виконує не тільки інформативну, але й декоративну функцію. Римські цифри, характерні стрілки, гармонійне розташування елементів — все це формує впізнаваний стиль. Саме тому годинник Картьє жіночий легко ідентифікується навіть без додаткових маркерів.
У межах Lux Groups годинники Cartier інтегруються в систему експертного підбору, де кожна модель оцінюється з урахуванням її довгострокової цінності. Це означає, що клієнт отримує не просто виріб, а рішення, яке відповідає його стилю і очікуванням. Такий підхід дозволяє сформувати пропозицію, яка залишається актуальною незалежно від короткострокових трендів.
Годинник Картьє жіночий часто розглядається як універсальний елемент гардеробу, який поєднує елегантність і практичність. Його можна інтегрувати як у повсякденний стиль, так і в більш формальні образи. Це робить його гнучким інструментом, який адаптується до різних ситуацій без втрати своєї ідентичності.
Інвестиційний аспект також має значення. Годинники Cartier, особливо моделі з чітко вираженим дизайном, демонструють стабільність на вторинному ринку. Це пов’язано з впізнаваністю бренду, якістю виконання і обмеженістю виробництва окремих моделей. Годинник Картьє жіночий у цьому контексті може розглядатися як частина довгострокової стратегії володіння.
Матеріали, які використовуються у виробництві, проходять ретельний відбір. Золото, сталь, комбіновані рішення — всі ці варіанти дозволяють створювати різні інтерпретації моделей. У кожному випадку годинник Картьє жіночий зберігає баланс між естетикою і функціональністю.
У сучасному середовищі, де ринок luxury постійно трансформується, Cartier зберігає свою позицію завдяки унікальному поєднанню дизайну і якості. Це дозволяє бренду залишатися актуальним і впізнаваним. Годинник Картьє жіночий у цьому сенсі виступає як символ стабільності і витонченості.
У Lux Groups цей підхід трансформується у конкретні рішення для клієнтів. Годинники Cartier стають частиною концепції, де важливі не тільки характеристики виробу, але й контекст його використання. Це створює додаткову цінність, яка виходить за межі стандартного сприйняття.
Годинник Картьє жіночий у цьому середовищі формується як поєднання ювелірної майстерності, дизайнерської логіки і годинникової точності. Це виріб, який відповідає вимогам сучасного luxury, зберігаючи при цьому зв’язок із традиціями.
Поминальні дні на Кагарличчині у 2026 році розпочинаються із 16 квітня на двох кладовищах міста. Триватимуть проводи, чи то гробки, у Кагарлицькій громаді до 21 квітня включно. Публікуємо графік проведення поминальних днів в Кагарлицькій та Ржищівській громада та час, коли на кладовищах розпочнуть відправу священники ПЦУ (у Демівщині та Оріховому - УПЦ).
З огляду на воєнний стан, влада рекомендує громадянам обмежити час перебування на території кладовищ до 20-30 хвилин та утриматися від поминальних обідів на цвинтарях.
Перші «гробки» пройдуть в Кагарлику 16 квітня на кладовищах по вулиці Богдана Хмельницького (Кандиби) та вулицях Солов'їна (Чехова)-Південна (Край). У Кагарлику, Мирівці, Черняхові та Слободі в один день проходитимуть проводи на різних цвинтарях.
Банджо, це яскравий і самобутній струнний музичний інструмент, який асоціюється передусім з американською народною музикою, кантрі та блюграсом. Його дзвінке, ритмічне звучання легко впізнається серед інших інструментів і надає музиці особливої енергії та характеру. Попри те, що банджо часто пов’язують із культурою США, його історія має значно глибше та багатогранніше коріння.
Історія банджо бере свій початок в Африці. Предки сучасного інструмента існували ще кілька століть тому серед народів Західної Африки. Вони мали корпус із гарбуза, натягнуту шкіру та кілька струн. Раби, яких привозили до Північної Америки, принесли із собою ці інструменти та музичні традиції.
У XVIII-XIX століттях банджо почало формуватися в тому вигляді, який ми знаємо сьогодні. Інструмент поступово адаптувався до європейських музичних традицій і став популярним серед різних верств населення. Важливу роль у популяризації банджо відіграли мінстрель-шоу, театральні вистави, де музика була центральним елементом.
У XX столітті банджо стало невід’ємною частиною американської музики, особливо в жанрах кантрі та блюграс. Значний внесок у розвиток техніки гри зробив Ерл Скраггс, який створив відому трьохпальцеву техніку гри, що використовується й сьогодні.
Банджо має унікальну конструкцію, яка відрізняє його від інших струнних інструментів, таких як гітара або мандоліна.
Основні частини банджо:
Особливістю п’ятиструнного банджо є коротка п’ята струна, яка починається приблизно з середини грифа. Вона використовується для створення характерного ритмічного звучання.
Існує кілька основних типів банджо, які відрізняються за кількістю струн і стилем використання:
Кожен із цих типів має свої особливості звучання і техніки гри.
Гра на банджо може суттєво відрізнятися залежно від стилю музики. Основні техніки включають:
Банджо поєднує в собі ритмічну і мелодичну функції, що робить його універсальним інструментом у ансамблі.
Банджо стало символом американської народної музики. Воно широко використовується у таких жанрах, як:
Одним із найвідоміших популяризаторів банджо у блюграсі є Білл Монро, якого часто називають «батьком блюграсу».
Хоча банджо має сильну асоціацію зі США, воно також використовується у музиці інших країн. Наприклад, у Великій Британії та Ірландії чотириструнне банджо стало частиною традиційної музики.
У XX-XXI століттях банджо почали використовувати в різних жанрах, включаючи рок, поп та навіть експериментальну музику. Його унікальний звук додає композиціям особливого колориту.
Навчання грі на банджо може бути як формальним (у музичних школах), так і самостійним. Завдяки популярності інструмента існує багато навчальних матеріалів, включаючи відеоуроки та онлайн-курси.
Поради для початківців:
Регулярна практика є ключем до успіху у грі на цьому інструменті.
Банджо, це унікальний інструмент із багатою історією та яскравим звучанням. Його шлях від африканських прототипів до сучасних сцен є прикладом культурного обміну та розвитку музики.
Сьогодні банджо продовжує надихати музикантів у всьому світі. Воно поєднує традиції та сучасність, відкриваючи широкі можливості для творчості. Завдяки своїй універсальності та виразності банджо залишається важливою частиною світової музичної культури.
Опанування цього інструмента дозволяє не лише розвинути технічні навички, а й відчути глибокий зв’язок із музичною історією та традиціями різних народів.
70% відсотків керівників приймають рішення про самостійну організацію заходів або найм агентства інтуїтивно, не враховуючи всіх факторів та прихованих витрат. За результатами дослідження українських компаній у 2025 році, неправильний вибір коштує бізнесу в середньому 40-60% додаткових витрат та призводить до незадовільних результатів у 45% випадків. Найчастішою помилкою є недооцінка реальної вартості самостійного проведення заходів, оскільки організація івентів https://rush.in.ua/uk/ включає не лише фінансові витрати, але й час топ-менеджменту, стрес та ризики репутаційних втрат.
Математичний підхід до вибору між самостійною організацією та професійною допомогою дозволяє об'єктивно оцінити всі за та проти. Сучасна методика враховує наступні основні фактори: фінансові витрати, часові ресурси, рівень стресу, якість результату, ризик помилок, репутаційні наслідки та інші параметри.
За даними iвент-індустрії України, компанії які використовують системний підхід до вибору, економлять до 35% бюджету та отримують на 70% кращі результати порівняно з тими, хто діє навмання.

Особливості організації заходів в умовах війни додають нові змінні до рівняння вибору. Безпека учасників, наявність укриттів, резервне електропостачання, логістика в умовах можливих тривог вимагають спеціальних знань та досвіду. Самостійна організація івентів стає значно складнішою та ризикованішою, тоді як професійні агентства вже мають налагоджені процедури та перевірених партнерів для роботи в умовах воєнного стану.
Видимий бюджет самостійної організації часто становить лише 60-70% від реальних витрат, решта же складається з прихованих витрат часу персоналу та додаткових ресурсів. Керівники зазвичай рахують тільки прямі витрати на локацію, кейтеринг та розваги, ігноруючи вартість власного та співробітників часу, помилки та їх виправлення, а також стрес та втрату продуктивності.
Часові витрати топ-менеджменту на планування заходу становлять у середньому 40-60 годин для корпоративу на 50 осіб. При годинній ставці керівника 1000-1500 грн це дає 40-90 тисяч прихованих витрат. Додатково залучаються 2-3 співробітника, кожен з яких витрачає 15-25 годин на пошук локацій, узгодження з постачальниками, координацію деталей. Загальна вартість робочого часу може досягати 100-150 тисяч гривень.
Помилки та їх виправлення додають непередбачувані витрати. Статистика показує, що 70% самостійно організованих заходів мають суттєві недоліки:
Виправлення кожної помилки в останні дні перед заходом коштує у 2-3 рази дорожче, ніж професійна організація https://rush.in.ua/uk/privatni/dni-narodzhennya/ з самого початку. Наприклад, заміна несправного звукового обладнання за день до заходу може коштувати 8-12 тисяч замість планових 4-5 тисяч.
Стрес та його вплив на продуктивність рідко враховується у фінансових розрахунках, але має реальну економічну цінність. Організація заходу власними силами займає 2-3 тижні активної роботи, протягом яких знижується ефективність основної діяльності керівника та команди. За оцінками бізнес-консультантів, втрата фокусу на ключових завданнях може коштувати компанії 50-100 тисяч упущеного прибутку, особливо в періоди важливих проектів або переговорів.
У практиці впровадження BAS доволі часто доводиться чути знайому фразу: «Головне, щоб працювало». На перший погляд це звучить логічно: якщо система BAS Комплексне управління підприємством (BAS КУП) або BAS Управління торгівлею (BAS УТ) виконує поставлене завдання, то, здавалось би, усе добре. Але досвід показує: те, як написано код, безпосередньо впливає на стабільність, швидкість розвитку, вартість підтримки та масштабованість проєкту.
Саме тому розробники, консультанти й партнери, які працюють з BAS, мають розуміти, що правильна архітектура — це не просто технічна естетика, а фінансова вигода для бізнесу.
Будь-яке рішення BAS — це не одноразовий скрипт, а живий, динамічний інструмент, який з часом розширюється, оновлюється, інтегрується з іншими системами. Якщо логіка побудована поспіхом або “на швидку руку”, виникає технічний борг, що з кожною зміною тільки зростає.
Наприклад, у BAS Бухгалтерія КОРП або BAS Зарплата і управління персоналом (BAS ЗУП) неправильна побудова алгоритмів може призвести до помилок у розрахунках або збоїв під час оновлення версій. Ззовні все працює, але будь-яке втручання стає ризикованим і дорогим.
1. Продуктивність і швидкість команди.
Коли код написано зрозуміло, за єдиними правилами, розробники не витрачають дні на “розшифровку” чужих рішень. Нові фахівці швидко включаються у проєкт, що особливо важливо при роботі з великими конфігураціями BAS КУП або BAS УТ.
2. Економія на підтримці.
Якісно структурований код — це мінімум хаосу та дублювання. Якщо логіка зосереджена у загальних модулях, а параметри — у довідниках, виправлення займає години, а не тижні. Наприклад, зміна механізму сторнування проводки чи адаптація під нові податкові правила проходять безболісно.
3. Оновлюваність і стабільність.
Коли використовуються розширення замість змін у базі, мінімізуються конфлікти при оновленнях BAS. Це дозволяє вашій бухгалтерській програмі BAS залишатися актуальною без втрати даних і функцій.
4. Масштабованість.
Оптимізовані запити до регістрів, відсутність зайвих викликів і дубльованої логіки забезпечують стабільну роботу навіть із великими масивами даних — критично важливо для рішень на кшталт BAS Роздрібна торгівля (BAS РТ).
5. Безпека і контроль доступів.
Чітке розмежування прав, перевірки доступу та розподіл відповідальності у коді знижують ризики витоків або несанкціонованих дій користувачів.
Структурованість. Логіка — у своїх модулях, інтеграції — у окремих компонентах, налаштування — у константах і довідниках.
Слабкі зв’язки. Об’єкти системи мінімально залежать один від одного.
Зрозуміле іменування. Назви модулів і змінних відображають суть процесів, а коментарі пояснюють не те, що робить код, а чому саме так.
Продумане логування. Помилки фіксуються, але не заважають користувачу; технічні деталі потрапляють у лог, а не на екран.
Єдині стандарти. Впровадження внутрішніх гайдлайнів з кодування, форматування та стилю дає змогу підтримувати спільну культуру розробки.
Дотримання цих принципів робить автоматизацію бізнес-процесів у BAS передбачуваною, стабільною та економічно ефективною.
Коли розробник обирає тимчасовий обхідний шлях, він створює міни уповільненої дії.
Такі “хаки” працюють сьогодні, але спричиняють помилки вже завтра. Кожен “гарячий фікс” додає нових залежностей, сповільнює релізи та збільшує ризики.
Особливо небезпечні подібні підходи у бухгалтерських процесах, де навіть одна некоректна проводка чи неврахована операція може вплинути на фінансову звітність підприємства. У результаті команда боїться вносити зміни — і бізнес платить за кожну дрібницю усе більше.
Найкраща відповідь: “швидко зараз — це дорого потім”.
Якісний код у BAS — це не про ідеалізм, а про вартість володіння системою. Менше аварій, стабільні оновлення, прогнозовані строки і контроль над змінами — ось що забезпечує грамотна розробка.
Навіть якщо результат здається однаковим, реальна різниця проявляється завтра — коли треба внести зміни або інтегрувати BAS з новими сервісами. Саме тоді якість коду визначає, чи ваш бізнес рухається вперед, чи бореться з наслідками “швидких рішень”.
Компанія Evsesvit — офіційний партнер з впровадження програм BAS в Україні, який понад 15 років допомагає підприємствам автоматизувати управлінські та бухгалтерські процеси. Ми працюємо з усіма напрямами:
BAS Бухгалтерія ПРОФ і КОРП,
BAS Комплексне управління підприємством (BAS КУП),
BAS Зарплата і управління персоналом (BAS ЗУП),
BAS Управління торгівлею та BAS Роздрібна торгівля,
BAS Документообіг, інтеграції та аналітичні рішення.
Evsesvit пропонує повний цикл послуг — від аудиту бізнес-процесів і налаштування системи до навчання користувачів і післявпроваджувальної підтримки.
Наші фахівці дотримуються єдиних стандартів розробки BAS, що забезпечує стабільність, простоту оновлення й безпеку даних.
Працюючи з Evsesvit, ви отримуєте не просто впровадження, а партнерство, яке розвиває ваш бізнес:
оптимізація облікових процесів,
мінімізація людського фактору,
своєчасне оновлення систем,
дотримання законодавчих вимог,
зниження витрат на підтримку програмного забезпечення.
Обирайте Evsesvit — компанію, яка впроваджує BAS професійно, з розумінням бізнесу та глибокою експертизою в бухгалтерському обліку.
Ми допоможемо створити систему, де код написаний правильно, а бізнес працює ефективно.
Вчительку технологій Кагарлицького ліцею №3 нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України. По це розповідає на своїй ФБ-сторінці директорка закладу Наталія Коваленко.
31 жовтня 2025 року у Міністерстві освіти і науки України відбулася урочиста зустріч переможців та лауреатів всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» із заступницею міністра освіти і науки Надією Кузьмичовою. Подія стала не лише майданчиком для професійного діалогу, а й виявом глибокої поваги до праці українських педагогів.

Особливою миттю зустрічі стало вручення Почесних грамот Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом». Серед нагороджених і Оксана Ярошовець — учителька технологій Кагарлицького ліцею №3. Ця висока нагорода стала визнанням її педагогічної майстерності, креативного підходу до навчання та вагомого внеску в розвиток сучасної української освіти.
«Сьогодні було відчуття, що вчителі дійсно важливі», — поділилася емоціями пані Оксана після церемонії нагородження.
Під час зустрічі освітяни обговорили ключові питання розвитку галузі: впровадження старшої профільної школи, підвищення рівня оплати праці вчителів із 2026 року, а також необхідність модернізації кабінетів технологічної освіти.
Учасники заходу висловили щиру вдячність Міністерству освіти і науки України за підтримку педагогів та фінансування конкурсу, яке вперше відбулося з початку повномасштабного вторгнення. Також подяку було адресовано Інституту модернізації змісту освіти — за організацію, супровід і популяризацію конкурсу.
Зустріч у МОН стала символом того, що вчитель — це не просто професія, а покликання, що формує майбутнє країни.
Учениця Кагарлицької школи мистецтв Мирослава Андрущенко стала лауреаткою І премії V Всеукраїнського двотурового конкурсу "Мальовнича Україна" в номінації "живопис".
Талановита дівчина, яка навчається на художньому відділенні школи під керівництвом викладачки Людмили Кашперенко, змагалася з учасниками з усієї України та продемонструвала високий рівень майстерності.
Перемога Мирослави Андрущенко — це результат наполегливої праці, таланту та професійного керівництва викладачки Людмили Кашперенко. Успіх юної художниці є гордістю для Кагарлицької школи мистецтв та всієї громади.
Вітаємо Мирославу з високою нагородою та бажаємо подальших творчих успіхів!
28 жовтня 2025 року на Алеї Слави у Кагарлику у вічне шикування стали ще два Герої, які віддали своє життя захищаючи Батьківщину від окупантів.
Знову й знову Кагарличчина в скорботі схиляє голови, вшановуючи загиблих воїнів-земляків. Тріпочуть прапори над Алеєю Слави Героїв у Кагарлику, цілорічно майорять квіти біля підніж портретів полеглих воїнів. На жаль, Небесне воїнство поповнюється Захисниками України…
28 жовтня, на Алеї Слави Героїв у Кагарлику з’явилися нові банери з портретами наших воїнів-земляків, які віддали своє життя захищаючи Україну від рашистських загарбників.

Назавжди тепер у вічному шикуванні із побратимами Олександр Авраменко і Віктор Гаркавенко.
Цього ж дня на Алеї Слави родичі загиблих воїнів, керівництво та депутати міськради, жителі громади взяли участь у Всеукраїнській хвилині мовчання, вшанувавши пам’ять Героїв, та поклали квіти до їх портретів.
Майже 200 ляльок-мотанок та обереги передала 27 жовтня волонтерам Кагарличчина. Їх повезуть за кордон, де продадуть на благодійних аукціонах. А вторговані кошти конвертуються в речі, необхідні нашим захисникам та жителям прифронтової зони.
Вже втретє Благодійний фонд “Зерна добра” отримав від жителів Кагарлицької громади поробки для відправки закордонним благодійним фондам, які заснували представники української діаспори, для продажу на благодійних аукціонах.
Як і минулі рази, до створення маленьких шедеврів в національному стилі, а цього разу це 193 ляльки-мотанки та 3 обереги, доклали рук учні, вихованці та їх батьки, працівники гімназій, ліцеїв, дитсадків й Центру дитячої та юнацької творчості Кагарлицької громади.

Як зазначила заступниця Кагарлицького міського голови Любов Коваль, і діти та їхні батьки, і педагогічні працівники із задоволенням відгукуються на пропозиції виготовити вироби та підтримати наших захисників.
Чому саме ляльки-мотанки? По-перше, на них високий попит за кордоном, а по-друге - немає проблем із їх перевезенням через кордон. Волонтери вже мають сумний досвід, коли картини й малюнки наших дітей митники завернули назад для оцінки художньої цінності, бо, мовляв, там можуть бути замасковані мистецькі шедеври.
Представники “Зерен добра” Олександр Міхайловський і Анатолій Єрмолін повідомили, що саме ці мотанки поїдуть до Сполучених Штатів Америки.

“Все це їде в Штати. Там в кожну декаду місяця виставляється на аукціон. А на отримані кошти закупляють на наше замовлення, - розповідає Олександр Міхайловський. - От сьогодні вже їде чотири посилки із зимовими спальниками, які будуть передані нашим хлопцям, на їхнє ж замовлення. Адже розумієте, зима, холод, і це дуже важливе придбання. Спальники, це не єдине в тих посилках. Але що ще там, знатимемо вже по прибуттю”.
Волонтери зазначають, що таку велику кількість поробок за одну поїздку доставити не вдасться, адже везуть їх в ручній поклажі наші земляки, які їдуть за кордон, бо пересилка поштою коштує досить багато.
“Я б хотів подякувати всім, хто це робить, продовжує Олександр Міхайловський. Ми знаємо, що донати в Україні впали, можна сказати, ледь не до нуля. То будемо сподіватися на допомогу наших співучасників за кордоном”.
Це вже третій “транш” поробок від Кагарлицької громади, організований освітянами. Перші вироби (картини, обереги, мотанки, розмальовані гільзи тощо) поїхали теж до США, й були продані під час концерту гурту “ВВ”. Другий - поїхав до Німеччини, а нинішній, - теж помандрує до Штатів.

“З Німеччини ми отримали, хлопцям ліжка, - діляться Олександр Міхайловський і Анатолій Єрмолін. - також постільну білизну, і, плюс військовим приходив адаптивний одяг для поранених у стабілізаційні пункти, це дуже-дуже важливо. І на сьогодні у нашому волонтерському центрі Київщини з Чехії зайшли буржуйки, які ми згодом заберемо. Ці буржуйки теж придбані за кошти, від аукціонів в Німеччині”.
Нині ведуться перемовини із представниками волонтерського руху в Чехії, щоб і там влаштовувати такі аукціони, і щоб звідти теж ішла в Україну гуманітарна допомога.
Волонтери зазначають, що й у США, і в Європі популярні вироби, які асоціюються із прапором України, мають його кольори. Також вони додають, що гуманітарна допомога йде не тільки для військовослужбовців, а й для цивільного населення, для працівників ДСНС, які живуть і працюють в прифронтових містах і селах.
У виготовленні ляльок-мотанок для благодійних аукціонів на підтримку наших захисників взяли участь педагогічні працівники, батьки, діти загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних закладів освіти Кагарлицької громади:
Інсульт — це не вирок, але він різко змінює життя людини. Після ураження мозку пацієнт стикається з втратою рухових функцій, пам’яті, мовлення, координації та інших важливих навичок. Саме тому своєчасна та професійна реабілітація після інсульту є ключем до повернення до повноцінного життя. У медичному центрі «Аватаж» у Чернівцях ми проводимо індивідуальну післяінсультну реабілітацію за міжнародними стандартами з використанням найсучасніших методик.

Наш підхід базується на комплексній оцінці стану пацієнта та підборі найбільш ефективних методів відновлення. Найголовніше завдання — допомогти мозку сформувати нові нейронні зв'язки і повернути втрачені функції. Для цього ми застосовуємо:
Наш медичний центр — це перша у регіоні медична установа, яка поєднує новітні безопераційні методи відновлення в одному місці. Ми працюємо з обладнанням провідних світових виробників — Gymna, Storz Medical, Redcord, Theraband.
Наші фахівці — досвідчені лікарі-реабілітологи, неврологи, нейропсихологи, які мають багаторічний досвід роботи саме з післяінсультними станами. Вони щороку проходять навчання на міжнародних семінарах, щоб застосовувати у своїй практиці лише найефективніші методи.
У більшості пацієнтів, які проходять повний курс реабілітації після інсульту у «Аватаж» (Чернівці), фіксується відчутне покращення вже після 2–3 тижнів занять. Відновлюється рухливість, повертається мовлення, знижується спастика, нормалізується сон і психоемоційний стан.
Ми не використовуємо медикаментів або агресивних втручань. Усі методики — фізіологічні, безболісні, безпечні, не мають побічних ефектів. У нашому центрі особливу увагу ми приділяємо роботі з родичами пацієнтів — ми навчаємо, як підтримувати людину вдома, які вправи виконувати, як правильно адаптувати простір для безпеки.
Особливо важливим етапом є повернення навичок самообслуговування — ходьба, їжа, гігієна. Саме на це спрямовані тренування у спеціалізованих залах, під керівництвом реабілітологів. Також ми використовуємо УХТ — ударно-хвильову терапію для лікування спазмів і болю, що часто виникають у пацієнтів після інсульту.
За роки роботи наш центр, про який дізнайтеся за посиланням https://awatage.cv.ua/ua/, допоміг тисячам людей знову відчути радість руху та спілкування. Ми маємо досвід реабілітації пацієнтів з різним ступенем ураження — від легких до найтяжчих форм інсульту.
Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначатиметься 30 вересня, в оновленій філії 1 Бібліотека для дітей у Кагарлику провели День відкритих дверей.
На гостину до бібліотеки завітали вихованці старшої групи «Соняшник» кагарлицького дитсадка «Теремок» разом з вихователькою Оленою Сосновчик, асистенткою виховательки Юлією Біленко та помічницею виховательки Світланою Волошин.

Бібліотекар Тетяна Волощенко провела для найменших відвідувачів екскурсію Бібліотекою для дітей, поговорили про Тараса Шевченка та Лесю Українку, про державні символи та значення української мови.
Діти із цікавістю слухали та розглядали книжкову виставку, на якій були представлені книжки різної тематики, форми та розміру, розповідали прислів’я про книжки, які вони знають.
Далі екскурсія перемістилася в Центральну бібліотеку, щоб маленькі читачі могли подивитися, де беруть книжки їхні мами й тата, бабусі й дідусі.

Тут в читальному залі на них чекала цікава розвага. Разом з бібліотекарем дітки в ролях розіграли свою улюблену українську казку «Ріпка».
Завершився День відкритих дверей смачною гостиною – домашніми варениками з капустою та сиром і смачним узваром. Усміхнені та щасливі дітки подякували бібліотекарю та пообіцяли повернутися по книжки зі своїми рідними.