Одинадцятого травня у приміщенні МК «АКАДЕМ» м. Бориспіль за ініціативи Управління культури національностей та релігій Київської облдержадміністрації, КЗКОР «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи» та за підтримки Управління культури, молоді та спорту Бориспільської міської ради відбувся обласний огляд-конкурс театральних колективів «Театральна палітра Київщини».

Творчі аматорські колективи Київщини вражали своїми досягненнями в театральному мистецтві.

Огляд-конкурс оцінювали Петро Ільченко - заслужений діяч мистецтв України, заслужений працівник культури АР Крим, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, провідний методист по театральному жанру відділу з культурно-освітньої роботи Комунального закладу Київської обласної ради «Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи»; Тамара Негода – заслужений майстер народної творчості України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня, завідувач відділу народної творчості, в.о. директора Київського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи; Юлія Раденко - заслужена артистка України, викладач вищої категорії, актриса театру і кіно, телеведуча; Михайло Дубиківський - заслужений діяч мистецтв України, професор; В’ячеслав Стасенко - головний режисер Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського.

Театральні колективи Кагарлицького району гідно представили наш край на конкурсі. Гран-прі за режисерську композицію за мотивами поеми Т.Г.Шевченка «Катерина» здобуло театральне відділення Кагарлицької дитячої школи мистецтв, художній керівник Лейла Джабієва.

Також театральне відділення Кагарлицької ДШМ в номінації «Дитячий аматорський театральний колектив (до 18 років)” здобуло Диплом лауреата ІІІ ступеня.

У номінації «Аматорський театральний колектив (студія) (від 18 років)» Диплом лауреата І ступеня виборов народний аматорський драматичний колектив «Колохорт» міського будинку культури, художній керівник Володимир Чоповський.

У спеціальних номінаціях було відзначено: «За збереження народних традицій» - режисерська робота Лейли Джабієвої - композиція за мотивами поеми Т. Г. Шевченко «Катерина» (Кагарлицька ДШМ); за кращу чоловічу роль» - Олексій Любчич (роль Івана Ломова в п’єсі Антона Чехов «Освідчення»), народний аматорський драматичний колектив «Колохорт».

До редакції нашої газети звернулася група жителів Кагарлика. У їхній заяві йдеться: « ...просимо опублікувати на сторінках Вашого видання результат розгляду нашої колективної заяви до міського голови (№304), в якій ми зверталися з проханням зберегти за нами городи в районі РЕМ, а також відповісти нам на запитання, з якої причини ці городи у нас відібрали навесні цього року (незаконно і без попередження)…”

Безумовно, редакція не могла залишатися байдужою до крику душі людей. Адже, як вказували кагарличани в заяві, цими землями для городництва вони користуються з квітня 1993 року, дбайливо їх доглядаючи, угноюючи...

То у чому ж суть проблеми? Ми звернулися до міського голови Олександра Панюти з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася. Він надав вичерпну відповідь з цього приводу, зазначивши, що суть проблеми, яка виникла, полягає в тому, що городи розташовані на землях запасу міста, якими нині розпоряджається виключно Держгеокадастр.

- Дійсно, не так давно Держгеокадастр виділив учасникам ООС земельні ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за межами нашого населеного пункту в районі АЗС “Укрнафта” по вул. Столична. У міської влади дозволу на це ніхто не запитував - рішення було прийняте без нашого відома, - пояснює Олександр Панюта. - В результаті цього й виникла ситуація, коли земельні ділянки нових власників наклалися на ті, що обробляли довгий час жителі нашого міста. Свого часу міська рада неодноразово письмово зверталася до Держгеокадастру з проханням не проводити розподіл даних земельних ділянок. У листах ми вказували, що, згідно з Генеральним планом міста Кагарлик, який затверджений у 2014 році, даний масив визначений під цільове призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків, громадських будівель та споруд виключно учасникам АТО. На жаль, нас не почули.

Питання, що хвилює кагарличан, які обробляли цю землю не один рік поспіль, було розглянуте на засіданні постійної комісії міської ради з питань врегулювання земельних відносин. Втім, оскільки не в нашій компетенції скасовувати накази Держгеокадастру, кагарличанам було запропоновано звернутися до міськради з заявою щодо отримання земельної ділянки в короткострокову оренду для городництва в межах населеного пункту.

Окрім цього ми також запропонували цим людям (а їх 18 осіб) для обробітку земельні ділянки по 10 соток на тому ж масиві, неподалік від їхніх (вже колишніх) городів, чим вони й скористалися. Враховуючи те, що дехто з цих людей виорав восени землю, ми пішли їм назустріч і безкоштовно провели оранку на вже нових наділах.

Одночасно з цим ми пояснили кагарличанам, що ці землі, як і раніше, надаються виключно в короткострокову оренду. Земель за межами населеного пункту в нас багато. Це - земля громади. Вона нині обробляється, використовується, але її розпорядником є Держгеокадастр. Втім, щоб ці земельні ділянки не пустували і не заростали бур’янами, ми й надаємо їх кагарличанам для обробітку в короткострокову оренду (терміном один рік) без юридичного оформлення договірних відносин.

Та й в межах Кагарлика землі для городництва нині виділяються лише в короткострокову оренду. Це пояснюється тим, що на них, відповідно до Перспективного плану, заплановано висотні забудови. Коли саме там будуть споруджені багатоповерхівки, сказати зараз неможливо. Тож, поки ще будівництва немає, ці землі тимчасово обробляють кагарличани відповідно до рішень міської ради.

Загалом у межах міста ми зарезервували під висотну забудову 30 гектарів. А це означає, що перспектива для розвитку Кагарлика є. Нині ж всім, хто бажає, ми можемо виділити землю під городи, але, ще раз наголошу, - виключно в короткострокову оренду.

Мода і стиль – поняття не лише сучасного світу. Це не тільки стрімка гонитва за всім новим, це – проникнення в суть новизни при одночасному зверненні до витоків, до старих традицій.

 Мода не знає кордонів, їй не потрібні візи і паспорти.

Мода радує кожного з нас. Неважливо, куди історія приведе нас, мода завжди буде слідувати за нами.

Сьогодні на численні покази мод витрачаються величезні кошти, до їх організації залучають велику кількість людей різних професій: від модельєра та швачки до звукорежисера та сценариста.

Дівчатка міської школи №2 імені Василя Дашенка продемонстрували свої моделі, доклавши неабияких зусиль для їх проектування та виготовлення. Вони використали підручні матеріали, найрізноманітніші, нетрадиційні для виготовлення одягу: старі газети та журнали, пакети для сміття, паперові серветки, списані учнівські зошити, медичні рукавички та багато інших.

Творчості немає меж. Наші діти створили  справжній еко-бум від юних  дизайнерів, майбутніх  кутюр’є  і просто поціновувачів моди!

Представили моделі 4-класники – Валерія Бондаренко, Анжела Гуріненко, Богдана Коваль, Яна Кравець, Маргарита Омельченко, Поліна Панченко, Олександра Пільганчук, Олександра Романчук, Вероніка Сушко, Аліна Швидка; 5-класники – Валерія Мамедова, Вікторія Кармазин, Анастасія Пономаренко; 6-класники – Анна Лопанчук, Софія Самошкіна; 8-класники – Анастасія  Головко, Дарина Колодяжна, Ольга Часова.

Сукні дівчаткам 4 класу виготовлялися батьками, кожна мама вклала у виріб душу, терпіння, наснагу, недоспані ночі…

Сукні  учням 5, 6, 8 класів зроблені батьками,  дітьми на уроках та позаурочних заняттях під керівництвом вчителя трудового навчання Вікторії Потайчук.

Варто зазначити, що за ідею проекту слід завдячити неперевершеній майстрині Вікторії Потайчук, а керівниками проекту є Вікторія Потайчук і Віта Вовк.

Проблема забруднення навколишнього середовища уже давно носить планетарний характер. Маємо рукотворні острови із твердих відходів, які площею рівняються материкам. Маємо рукотворні сміттєзвалища, деякі з яких за висотою наближаються до гірських велетів. Тому у багатьох країнах питанням збереження екології, утилізації і переробки сміття приділяється першочергова увага.

Приємно, що над вирішенням даної проблеми працюють і в нашому районі. Детальніше про це кореспондент «ВК» веде розмову з головою міста Кагарлик Олександром Панютою.

- Олександре Олексійовичу, яка із проблем, пов’язаних із чистотою міста, є пріоритетною для міської влади і що робиться для її вирішення?

- Щоб сміття і відходи не нагромаджувалися по вулицях і садибах жителів будь-якого населеного пункту, його потрібно регулярно збирати і вивозити на сміттєзвалище. У межах Кагарлика річний обсяг таких відходів становить 11 тисяч тонн. Зрозуміло, що діюче сміттєзвалище обмежене у своїх розмірах і здатне виконувати свої функції протягом ще 5-7 років. Не більше. Потім воно буде закрите.

Тому-то першочерговим завданням міської ради є будівництво нового полігону з розміщення твердих побутових відходів. Для цього виконавчий комітет Кагарлицької міської ради розпочав процедуру по відведенню земельної ділянки площею 6 га за межами міста з відповідним цільовим призначенням. Перший крок – це розробка проекту «Детальний план території полігону твердих побутових відходів», мета якого визначити чи можна на визначеній ділянці забезпечити комплекс екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних заходів, щоб мінімізувати шкідливий вплив від розміщення твердих побутових відходів на людину і природу. 4 квітня 2019 року проект розглянула містобудівна рада при департаменті містобудування і архітектури Київської ОДА, він отримав позитивну оцінку. Ряд зауважень, які висловили члени містобудівної ради, це більше побажання до майбутнього проекту будівництва.

Наступний етап – розробити проект відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Міськрембудсервіс», потім замовити проект будівництва, а вже тоді шукати інвестора. Без сумніву, спорудження полігону - справа затратна і не одного дня, але без її вирішення проблеми із сміттям з часом будуть тільки накопичуватися...

- Будівництво полігону - це перспектива. А що робиться сьогодні, щоб було чисте і місто, і його екологія?

- Над цим щоденно працюють два міські підприємства - КП «Міськрембудсервіс» і Кагарлицьке КЖЕП. Перше здійснює вивезення побутових відходів із приватного житлового сектора, інше - від багатоквартирних будинків.

Щодо багатоквартирних будинків, то тут практично проблем не виникає. Але чимало їх - у приватному секторі. Раз у місяць згідно графіка транспорт КП «Міськрембудсервіс» об’їжджає всі вулиці міста, кожне подвір’я і за символічну плату у 4 гривні за мішок збирає відходи з подальшим вивезенням на сміттєзвалище. Але, на жаль, є громадяни, які ігнорують цю послугу. І, напевне, не так через економію, як завдяки шкідливій звичці. Саме через них постійно виникають стихійні сміттєзвалища на вулицях Піонерській, Барвіновка, Білоцерківська (котловина), Нектарна, на території за колишнім хлібозаводом та інших.

Прикро, але окремим кагарличанам бракує елементарної культури і, якщо хочете, патріотизму до рідного міста, його мальовничих куточків. Маю на увазі, насамперед, жителів вулиць, що розташовані біля парку (Східна, Шевченка). Для деяких з них стало нормою, виходячи з дому, виносити із собою пакети із сміттям і залишати їх по дорозі в парку - пам’ятці загальнодержавного значення «Кагарлицький» ...

- І що, немає засобів впливу на таких порушників? Раніше, наскільки мені відомо, таких викликали на засідання постійної комісії при місцевій раді, штрафували і піддавали громадському осуду...

- Подібна практика триває і зараз. Більше того, маю відзначити, що ми використовуємо для цього і сучасні технічні засоби. Зокрема, біля Ольжинського кладовища, де постійно утворювалося стихійне сміттєзвалище, ми встановили камеру відеоспостереження. По ній і було встановлено особу, яка порушувала порядок. Даний факт вплинув і на інших жителів вулиці. Сміттєзвалищ там більше немає.

Продовжує працювати і адміністративна комісія при виконавчому комітеті кагарлицької міської ради, маємо в штаті КП «Міськрембудсервіс» інспектора з благоустрою. Право складати протоколи про адміністративні правопорушення одержали керівники КП «Міськрембудсервіс» і Кагарлицького КЖЕП. Зросли і розміри штрафів. Наприклад, для громадян - від 340 до 1360 гривень, юридичних осіб - від 850 до 1700.

Але... Ефект, безсумнівно, є. Громадяни чи юридичні особи, які одержали припис на усунення порушень екологічного характеру, вчасно реагують на його виконання. Але справа в іншому. Біля кожної купи сміття камери не встановиш, і за кожним будинком не вслідкує ні інспектор з благоустрою, ні поліцейські. Тому здолати це зло реально тільки спільними зусиллями і влади, і громадськості.

- Трохи раніше ви відзначали, що мотивом порушень екологічного законодавства окремими кагарличанами є не стільки їх бажання зекономити 4 гривні, як усталена психологія, шкідлива звичка. Людина звикла, що найпростіший спосіб позбутися сміття, це винести його через дорогу у кущі, у ярок, у лісосмугу. Щоб ніхто цього не бачив. І таку важко переконати, що відходів можна позбутися іншими, легальними шляхами, без шкоди і собі, і довкіллю. Чи реально взагалі змінити людську психологію у цьому питанні?

- Світова практика засвідчує, що реально. І один із шляхів до цього - сортування сміття з його наступною переробкою. На рівні держави у нас вже прийнято відповідний закон і ми намагаємося його виконувати.

У першу чергу, мова йде про виготовлення та встановлення контейнерів з роздільного збирання пластика, паперу і скла. Це зроблено, насамперед, біля висотних будинків (вул. Столична, Каштанова, Паркова, Миру) та у приватному секторі по вулицях Козацька, Бащенка, масив Молодіжний.

Такі ж контейнери для роздільного збору твердих відходів встановлено в усіх школах та установах міста.

Відрадно, що нашу ініціативу в цьому плані підтримують і самі кагарличани. Зокрема, контейнери для роздільного збирання відходів замовили жителі вулиці Павлова. Маємо можливість забезпечити ними всіх, хто звернеться з цього приводу.

На сьогодні у Кагарлику зареєстровані і працюють три підприємці, які приймають від населення пластик, папір і скло.

Працівники комунального підприємства відсортовують пластик і на міському сміттєзвалищі.

Зрозуміло, що зроблено тільки перші кроки по реалізації даного проекту. Подальші темпи його впровадження залежатимуть знову ж таки від будівництва полігону з розміщення твердих побутових відходів. Адже відмінність полігону і сміттєзвалища полягає в тому, що на першому з них відходи якраз сортуються за видами, а захоронюється лише те, що не можна переробити.

У складі делегації голів міст Київщини мені довелося відвідати подібний полігон у польському місті Забже. Побачене вразило. Це - справжнє солідне підприємство із сотнею працюючих, необхідними ресурсами і інфраструктурою. Щоб воно було прибутковим (а тільки так реально привабити інвестора), ним користуються відразу кілька об’єднаних громад. Про це потрібно думати і нам при спорудженні свого полігону. Адже 11 тис. тонн сміття в рік - це мало, щоб мати прибуток. Потрібно не менше 50 тис. тонн відходів.

У Польщі теж були свої складнощі із запровадженням роздільного збирання відходів. Але завдяки політичній волі державного керівництва, підтримці людей, запровадженню фінансових стимулів їм вдалося змінити психологію і менталітет людей. Для прикладу, для тих, хто не сортує відходи, плата за вивезення сміття вдвічі більша.

Гадаю, що з часом так буде і в нас. А поки що ми продовжуємо працювати над тим, щоб підвищити ефективність дій у цьому напрямку, в тому числі і з використанням досвіду інших громад. Зокрема, з використання контейнерів для збирання сміття у приватному секторі у сусідньому, Миронівському районі.

Але, в той же час, користуючись нагодою, хочу нагадати всім жителям міста і району просту життєву мудрість: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Саме це - головна умова чистоти нашого краю і збереження екології.

Довідково. Значення кольорів сміттєвих контейнерів

Зелений колір. Скло і склобій. У більшості місць прозоре скло і кольорове скло повинні бути розділені. Кераміка, загартоване скло, дзеркала, шибки і лампочки не повинні бути викинутими разом з великогабаритними відходами на стоянці контейнерів.

Синій або жовтий кольори. Папір та картон. Вони мають бути достатньо чистими, щоб бути переробленими. Паперові серветки, кухонні рушники, наклейки, коробки від соку, копіювальний папір і шпалери, брудний або промаслений папір і целофанові пакети не є вторинною сировиною як папір, тому повинні зберігатися окремо.

Помаранчевий колір. Упаковка із пластику або металу і коробки з-під напоїв. Обгортки з масла, пластикові склянки (наприклад, з-під йогурту), упаковки для небезпечних і отруйних продуктів, пластикові пакети із алюмінієвої фольги не повинні бути включені у ці відходи.

Чорний колір. Органічні відходи: овочі, фрукти, садові відходи, обрізки, трава і листя, що можуть бути компостовані.

Коричневий колір. Акумуляторні батареї. Багаторазовий текстиль: одяг, взуття, постільна білизна та аналогічні повинні бути зібрані в текстильних контейнерах або віднесені до центру переробки.

Червоний колір. Малонебезпечні відходи або невеликі хімічні відходи: шприци, люмінесцентні лампи, мийні засоби, косметика, фарби і лаки, відпрацьовані масла, пестициди і подібні шкідливі для здоров’я і довкілля речовини.

На спецлінію 102 надійшло звернення від працівника «Укртелекому», який повідомив про спробу крадіжки кабелю зв’язку.

Правоохоронцями було з’ясовано, що о 2-й годині ночі в місті Кагарлик відбувся обрив мережі зв’язку та встановлено, що невідомі особи намагалися викрасти кабель.

За допомогою камер відеоспостереження системи «Безпечне місто» групою реагування патрульної поліції за гарячими слідами було затримано підозрюваних. Ними виявились раніше не судимий 33-річний та 26-річний раніше судимий мешканці Києво-Святошинського району.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 15 (замах на злочин) та ч.3 ст.185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Проблема безпритульних собак, яка ще донедавна видавалася в Кагарлику безнадійною, останнім часом зусиллями міської влади стала вирішуватися, а надійними помічниками мерії стали волонтери столичної благодійної організації INHELP.DOG. У понеділок, 18 березня, вони знову прибули до нас зі столиці, побували за кількома адресами, звідки надходили в міськраду сигнали про бездоглядних братів наших менших, і чергова зграйка з 14 «сестричок» відбула до клініки на стерилізацію. Крім того, тваринки отримали там необхідну медичну допомогу, щеплення від хвороб, зокрема й від сказу, кожній із них було вживлено чіп – таких позначених «друзів людей» по місту можна побачити чимало, але завдяки цьому популяція розмножуватися не буде. Нещодавно волонтери привезли тваринок у Кагарлик. Радості не було меж і в собачок, і в їхніх доглядальників, більшість із яких допізна очікували прибуття «Швидкої собачої допомоги» з Києва.

Але повернулися не всі.

Одна з собачок залишена в клініці до завершення курсу лікування, а ще одна колишня кагарлицька безпритульна знайшла собі там родину: вона приглянулася комусь із киян, і її забрали з клініки до себе додому.

Тож за доречну допомогу щира вдячність волонтерам і їхньому очільнику  Ельшану Мехтієву від міського голови і всієї громади Кагарлика! А ще – прохання приїжджати знову в наше місто, коли виникне потреба, адже проблема безпритульних собак повністю ще не вирішена.

Шановні кагарличани! Пам’ятаймо, що безпритульними собаки стають саме через людську черствість і байдужість. І саме люди, об’єднавши свої зусилля, можуть гуманно вирішити цю проблему. Для охочих надати особисте сприяння нагадуємо: якщо вам відомі точні координати безпритульних собак у Кагарлику, подавайте заявку в міську раду за телефоном: 067-33-85-651.