Технологія, якою цікавляться іноземці

ПІСЛЯ УСПІШНОГО ВВОДУ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ КАГАРЛИЦЬКОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, В ЄВРОПІ ПЛАНУЮТЬ ЗБУДУВАТИ ДЕКІЛЬКА АНАЛОГІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ

“Про вихід на повну потужність говорити ще зарано”

Спостережливі жителі Кагарлика, можливо, помітили, як інколи вранці з величезної труби колишнього цукрозаводу впродовж п’яти хвилин йде дим, згодом зникаючи, поступаючись місцем безбарвним і ледь помітним парам. Так запускається виробництво на новій Кагарлицькій електростанції. За словами директора ТОВ “КЕС-1” Сергія Кобиляцького, доки проводяться пусконалагоджувальні роботи, на запуск системи витрачається близько 50 літрів дизпалива Євро-5. І вже після виходу системи на робочу температуру, на КЕС починається генерація газу із лушпиння соняшнику, який вже й використовується в подальшій роботі. Внаслідок цього викиди в атмосферу значно зменшуються, в порівнянні з традиційним спалюванням сировини, адже робота електростанції побудована таким чином, щоб максимально використовувати енергію, яка виділяється в процесі деструкції лушпиння соняшнику, для виробничих потреб.

- Сьогодні ми працюємо виключно в режимі пусконалагоджувальних робіт, - розповідає Сергій Кобиляцький. - Коли ж запрацюємо на повну потужність? Важко точно спрогнозувати. Усі дозволи на роботу КЕС ми отримали, об’єкт вже введено в експлуатацію, тож затримка запуску пов’язана лише з технічною складовою. Звісно, хотілося б якнайшвидше. Але на це впливає дуже багато чинників, в т.ч. і те, як спрацюють наші підрядники, коли завершаться пусконалагоджувальні роботи. Можливо, вже з наступного року будемо поступово виходити на планову потужність, втім, повторю, про конкретні терміни говорити ще зарано.

Нині на КЕС-1 трудиться 24 людини. Вони працюють щодня. Адже постійно доводиться вирішувати багато поточних завдань, зокрема, й з модернізації обладнання. Директор КЕС-1 навів приклад: на електростанції нині встановлено один газифікатор, але для повноцінної та безперервної роботи КЕС потрібно мати ще один, резервний. От його монтажем і займаються нині працівники. І таких прикладів багато. Тож робота йде щоденно. А от після того, як станція буде запущена на повну потужність, знадобляться й нові працівники. Загалом їх буде не менше 55.

“Чому саме Кагарлик?”

ТОВ “КЕС-1” - перш за все, науково-виробниче підприємство. Його власники - новатори, які вирішили втілити свої наукові розробки в практичну сферу і на цьому заробити. Як зізнається Сергій Кобиляцький, технологія виробництва електроенергії з біо­маси - дуже дорога, і в Україні, за його словами, швидше за все, нею не зацікавляться. А от потенційних партнерів з-за кордону, які вже виявляють свою готовність будувати такі ж електростанції на своїй землі, вистачає. Принаймні, вже на сьогоднішній день, новою технологією цікавляться бізнесмени з Китаю, Франції, Німеччини, Фінляндії та США. Можливо, ще й тому, що проєкт, який втілюється в Кагарлику, - показовий, і розрахований, перш за все, на збереження екології.

На запитання, чому науковці вирішили реалізовувати свій амбітний проєкт саме в Кагарлику, Сергій Кобиляцький відповідає: “Перед тим, як ухвалити остаточне рішення, ми оглянули дуже багато об’єктів по Україні - і ТЕЦів, і працюючих котелень, які постачають теплову енергію в міста. Але зупинилися саме на Кагарлику, тому що ТЕЦ Кагарлицького цукрозаводу була найновіша, і обладнання тут збереглося в чудовому стані. І в перший же день відвідин, як людина з досвідом в галузі, відразу зрозумів, що потрібно зупинятися в Кагарлику, адже кращого варіанта годі й шукати. До того ж ми майже “із-під ножа” цю ТЕЦ придбали. Хочу подякувати тим людям, які обслуговували обладнання, особливо колишньому начальнику ТЕЦ, а нині нашому головному інженеру, Олександру Лисюку. Він та його колеги зберегли обладнання й не втратили віру і наснагу в нове життя, збудованої їхніми зусиллями ТЕЦ».

Безперервне і безвідходне виробництво

Саме таким воно має стати після запуску КЕС на повну потужність. Загалом планується генерація електроенергії безперервним циклом. До того ж, газ, який виділятиметься в процесі роботи, буде накопичуватися, і вночі електрогенеруюче обладнання має працювати на зібраному газові.

Вироблятиме електроенергію двигун-генератор, на який і подається газ. Всього їх буде три. Вони призначені для виробництва електроенергії по зеленому тарифу в межах до 2 МВт на годину.

Окрім цього, на КЕС виготовлятимуть брикети для барбекю з карбону. Карбон - це побічний продукт виробництва. Під час обробки сировини, під дією температури та без доступу повітря відбувається деструкція лушпиння соняшнику, внаслідок чого виділяється газ і залишається карбон. А оскільки вуглець (карбон) є цінним продуктом і підприємство орієнтоване на безвідходне виробництво, то з нього було вирішено виготовляти брикети для барбекю.

- У Європі заборонено розпалювати багаття, там страви для барбекю лише на грилі готують, - пояснює Сергій Кобиляцький. - Тож брикети з карбону ми виробляємо для європейського споживача. Брикети не горять, а тліють, при цьому виділяючи досить високу температуру. На них можна готувати страви до 4 годин. Їх зазвичай виготовляють із вугілля, що утворилося в процесі деструкції деревини, в нашому випадку сировиною є лушпиння соняшнику (агровідходи), що більш екологічно. Відповідно і попит на цю продукцію в Європі значний. Французькі підприємці готові вже зараз закуповувати у нас карбонові брикетики в необмежених обсягах.

Загалом процес їх виготовлення нескладний. У карбоновий порошок додається крохмаль і вода. Потім все пресується, вальці формують прямокутнички і по транспортерах направляють продукцію на сушарку. Сушіння відбувається від тепла газогенеруючої установки.

Ми розглядаємо питання, щоб згодом самостійно фасувати й продавати брикети для гриля на європейський ринок кінцевому споживачеві, але для цього потрібно вийти на сталий процес роботи та забезпечити вказану в контракті мінімальну кількість брикету на місяць, а саме: 22 тонни. Поки що ж у нас пріоритети інші. Це - виробництво електроенергії.

Сировини достатньо

За словами Сергія Кобиляцького, проблем із сировиною для виробництва електроенергії на КЕС-1 немає. Основний постачальник пелети з соняшнику - це ПАТ «Миронівський завод з виготовлення круп та комбікормів» Групи МХП. З ним вже укладено відповідні угоди. До того ж МХП в змозі покривати потреби електростанції навіть у значно більшій кількості, ніж це потрібно.

Безперечно, що кагарличан цікавить і інше питання: чи витримають дороги постійне курсування вантажівок з сировиною до КЕС-1 та з брикетами для барбекю у зворотньому напрямку. Сергій Кобиляцький запевняє, що вантажівки з сировиною рухатимуться не більше однієї машини на добу. Сьогодні ж, коли проводяться пусконалагоджувальні роботи, вродовж місяця використовується не більше 22 тонн сировини.

Що ж стосується карбонових брикетиків, то за місяць їх вироблятиметься теж до 22 тонн, а це, по суті, - чотири вантажівки.

На завершення розмови Сергій Кобиляцький запропонував всім, хто бажає, організувати екскурсію виробництвом. Також він наголосив на тому, що готовий проводити екскурсії об’єктом для всіх кагарличан.

- Приходьте групами, звертайтеся. Ми відкриті для всіх. Був випадок, коли ми проводили екскурсію і для однієї людини. Ми ні від кого не ховаємося. І будемо раді всім кагарличанам, хто цікавиться, розповісти про технології та принципи виробництва електроенергії з біомаси, - підсумував директор.