22 травня відзначалася 160-та річниця перепоховання великого генія нашого народу, поета, художника, громадського діяча, знаного у всьому світі - Тараса Шевченка. Напередодні цієї дати у Кагарлику біля погруддя Шевченка відбувся мітинг.
Відзначити річницю перепоховання Кобзаря зібрались керівники громади, працівники міської ради, мешканці Кагарлика, представники населених пунктів міської територіальної громади.
- 22 травня 1861 року в соборі канівський протоієрей Гнат Мацкевич відслужив заупокійну лiтургiю й виголосив надгробне слово, - наголосила у своєму виступі начальник відділу культури Кагарлицької міськради Олена Петленко. - Вiд собору похоронна процесія прямувала на Чернечу гору, через гори та лiси, а юнаки й дівчата самотужки везли важкого воза – з великої шаноби до Тараса.
Похорон тривав до вечора. Канiвчани й жителі навколишніх сіл два мiсяцi пеленами, хустинами, торбинками й кошиками носили землю з ближніх урвищ-ярiв на могилу Тараса, обкладали її камінням. Поступово над місцем поховання Шевченка виріс пагорб у кiлька метрів заввишки. На могилі встановили великий дубовий хрест, який згодом, у 1884 році, замінили на чавунний. Пофарбований у біле, він чітко вирізнявся на фоні блакитного неба. Видно його було за десятки кiлометрiв з рівнин за Дніпром та по самому Дніпру.
Традиційно біля погруддя Тараса Шевченка читалися літературні твори поета, лунали пісні на його вірші (Іларія Каліка з Кагарлицького НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів – ліцей» виконала «Реве та стогне Дніпр широкий», авторський вірш декламував Андрій Коваленко з Кагарлицької школи №2), а учні Кагарлицької дитячої школи мистецтв (художній керівник Лейла Джабієва) представили літературно-музичну композицію за поемою Тараса Шевченка «Гамалія» (на фото).
У знак поваги та шани присутні поклали квіти до погруддя Великого Кобзаря.