Як ви думаєте, скільки книг написано про Кагарлик та населені пункти міської територіальної громади? Виявилося, що літератури не так вже й багато. А допомогти віднайти ці видання нам погодилися у міській бібліотеці для дорослих. Адже, де, як не в книгозбірнях, знають майже вичерпну відповідь на це запитання? Тож на наше прохання ознайомити читачів газети з виданнями про Кагарлицький край люб’язно відгукнулася завідувачка Кагарлицької міської бібліотеки для дорослих Неля Малєєва.
- Передусім, це видання кагарлицьких авторів-краєзнавців з багатим фактографічним і документальним матеріалом, адже ці люди довго працювали з архівами, провели величезну пошукову роботу.
Так, про Кагарлицький парк, його історію йде мова у книзі Олександра Салія «Жар-птиця Кагарлицького парку». У іншій його книзі «Дмитро Трощинський - козак знатний» розкривається життєвий шлях визначного державного діяча XVIII-XIX століть, мецената, засновника Кагарлицького парку Дмитра Трощинського.
У 2010 році було видано «Легенди і правда про наш край», де автор Яків Синявський зібрав багатий матеріал з легенд і розповідей людей. Це видання, переконана, теж стане в нагоді всім, хто хоче більше дізнатися про рідний край.
Закарбована історія Кагарличчини й у рядках місцевих письменників та поетів. Так, член Національної спілки письменників України Павло Малєєв у 2008 році видав книгу «Зікрачі». Використавши широке коло джерел, стилів, автор запрошує читачів до роздумів над долею неперспективних сіл в контексті буття Кагарличчини.
Багато книг про досягнення колгоспників Кагарлицького району видавалося у радянські часи.
Одна з них – «Шляхом трудових перемог», авторства М.Бугайова та А.Тихоход. У ній йде мова про досягнення трудівників з села Бурти.
Ще одна – про Героя соціалістичної праці Тимофія Лісового, де розповідається про організаторський талант, стиль і методи роботи нашого земляка.
Про героїчну боротьбу радянських підпільників на Кагарличчині йде мова в книзі А.Палажченка «Комісар незримих барикад».
У 2010 році була видана книга «Нескорена Кагарличчина», у якій подано спогади ветеранів Другої світової війни, жителів Кагарличчини, які пережили окупацію та полон. Спогади писалися як власноруч, так і записувалися працівниками районного краєзнавчого музею, журналістами місцевих видань.
Про героїчну боротьбу з нацистами в населених пунктах Кагарличчини йде мова і у книзі Я.Синявського «Викарбувані із граніту і сталі».
У виданні Володимира Перерви «Православне Надросся у XIX столітті» подано огляд церковного життя православних парафій колишньої Юр’ївської і частково сучасної Білоцерківської єпархії, куди входить і Кагарличчина, а у книзі Миколи Омелянюка «Золотом сяють куполи» йде мова про життя православної громади в місті та про будівництво Свято-Троїцького храму.
Згадки про наш край та його історію є й у енциклопедичних виданнях радянської доби, в тому числі географічних.
Не можна не згадати і цікавий навчальний посібник для школярів «Географія рідного краю. Кагарличчина» авторства Михайла Горбача.
А поціновувачі жанрів сатири, антиутопії, кіберпанку та роману-дороги можуть знайти для себе щось цікаве у книзі Олега Шинкаренка «Кагарлик», в якій зображується життя в Україні через сто років. Щоправда, цієї книги у бібліотеці немає, на відміну від всіх попередніх, але вона є у вільному продажу в книжкових онлайн-магазинах.