Я - зернятко маленьке, засіяне в полі,
Я - промінчик ласкавий щасливої долі,
Я - роса світанкова в траві луговій,
Я - вільна людина в країні своїй!
Я - білокора береза у лісі,
Я - пташка, гніздечко яка в’є у стрісі,
Я - пахощі літніх квітучих полів,
Я - клекіт прощальний сумних журавлів...
Я пісня, що душу усім звеселяє,
Я та, що злість у душі не тримає.
Я вечір, що тихо на землю лягає …
Туман світанковий, що діл застилає.
Я мальва, що квітне у вас біля хати,
Я українка - дочка, дружина, мати!
Я берегиня – продовжувач роду,
Маленька частинка свого народу.
Людмила Трищук