«Врожайність ранніх зернових – значно нижча минулорічної»

Особливістю цьогорічних ранніх жнив у тому, що більшість господарств значно зменшили посіви ранніх зернових. Втім, у ФГ “Расавське” площі під пшеницю та ячмінь залишилися незмінними. Про особливості цьогорічної жнивної кампанії та про виклики, які стоять перед аграріями, читайте в інтерв’ю із засновником ФГ “Расавське”, кандидатом сільськогосподарських наук, викладачем кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України Романом КОВАЛЕНКОМ.

- Романе Володимировичу, звертаюся до Вас не лише як до засновника ФГ “Расавське”, а й як до науковця: чим обумовлені нинішні тенденції серед аграріїв, в тому числі і нашого району, в зменшенні посів ранніх зернових культур?

- Перш за все, я виділив би одну важливу причину. За останні роки, коли агрохолдинги розширювали свої земельні банки, відбулося суттєве зростання орендної плати. І для багатьох агроформувань це стало поштовхом до того, щоб сіяти ті культури, які є рентабельними. Із точки зору економіки це ніби й нормально. Але нічого доброго в цьому немає, оскільки призводить до того, що все більше площ засіваються кукурудзою та соняшником. Саме ці культури є рентабельними на сьогодні.
Якщо говорити про пшеницю, то у минулі роки ми отримували пристойні результати, хороші врожаї, чого не можна сказати нині. Так, у ФГ “Расавське” вже зібрано дві третини ранніх зернових. І можна сказати однозначно: врожайність ранніх зернових – значно нижча минулорічної.

- Причина цього - в несприятливих погодних умовах?

- Не лише. Минулорічне падіння цін на зернові з одного боку, а з іншого - укріплення гривні - підштовхнуло багато господарств до межі нульової рентабельності або навіть і до збитків. Адже кредитні ресурси сільгосппідприємці брали в гривнях. До того ж розраховували на ціни зернових попереднього 2018 року, які й так не були високими. Втім, ціни у 2019 році на продукцію знизилися ще більше, а долар тоді подешевшав з 28,6 до 23,4 гривні. І саме в цей період необхідно було повертати кредити. Як результат - сумарний мінус по “чистих” після сплати ПДВ коштах, які заходили в господарства, що кредитувалися.
У зв’язку з цим багато господарств в неповній мірі закупили фосфорно-калійні добрива, відповідно, порушивши технологічні норми.
На це все наклалися жахливі, як для озимої пшениці, погодні зимові умови.
Упродовж зими відбулося не одно-, дво-, а багаторазове повернення озимої пшениці від стану перезимівлі до відновлення вегетації. Це пов’язано з тим, що взимку неодноразово середньодобова температура піднімалася вище +5. Це виснажило рослини. Адже при кожному поверненні зі стану перезимівлі до стану відновлення вегетації пшениця починає витрачати цукри, яких і так відкладено на зиму було небагато в зв’язку з осінньою посухою і відповідно зі зміщеними до критично пізніх термінами посіву.
Зважте ще й на те, що період осінньої вегетації до переходу в стан перезимівлі теж був дуже короткий і екстремально несприятливий для озимини через відсутність вологи в грунті.
Тож і підсумовуємо: короткий період осінньої вегетації, відсутність вологи в грунті призвели до слабкого розвитку кореневої системи рослин, практично відсутнього кущення, і низького запасу цукрів, які потім протягом зими ще були використані за рахунок переходу від стану перезимівлі до стану відновлення вегетації. Як результат - пшениця була навесні у дуже ослабленому стані.
Суха і холодна весна теж не сприяла відновленню активної вегетації, як і відсутність достатньої вологи в грунті не допомагала активному розвитку кореневої системи.
Сукупність усіх цих факторів й призвела до невтішних результатів.

- Які сорти ранніх зернових виправдали себе в цей складний період?

- Перш за все, районовані сорти української селекції та окремі сорти з Німеччини. Вони перенесли екстремальні погодні умови набагато легше, ніж інші сорти, хоча, теж із втратою власного потенціалу.
Інші ж сорти не витримали. Особливо це стосується європейської південної селекції, яка виявилася нежиттєздатною. Позаминулого року вона показала себе дуже добре, а от цьогоріч...
Ранні зернові виявилися ослабленими настільки, що були вражені не тільки грибковими, а й бактеріальними та вірусними хворобами, що стало причиною пересівання площ у багатьох господарствах. У ФГ “Расавське” теж змушені були переорати 20 гектарів земель та пересіяти відповідні площі ранніх зернових соєю й кукурудзою.

- Романе Володимировичу, не можу не поцікавитися Вашою думкою щодо земельної реформи, яка з липня наступного року вже офіційно стартує...

- У людей може скластися таке враження, що зміни на ринку землі “підкошують” тільки фермерів. Але насправді - це колапс для багатьох галузей економіки нашої держави. Середні фермери зараз практично не закуповують сільськогосподарську техніку. Вони на 80-90% зорієнтовані на техніку вітчизняного виробництва, тому що просто не в змозі придбати, приміром, новий сучасний комбайн за 160 тисяч євро, як би їм цього й не хотілося. До того ж відсутність довіри до обіцянок, які дає нинішня влада, та відсутність розуміння перспективи після старту ринку землі, фактично зупинило розвиток як фермерських господарств, так і віт-
чизняної машинобудівної галузі.
Відповідно, на всьому економиться. У тому числі і на добривах, тому що незрозуміло, чи є сенс вкладати значні кошти в технології, якщо невідомо, чи будеш ти обробляти цю землю наступного року, чи ні.
Найгірше, на мою думку, для аграрного бізнесу - це відсутність розуміння перспектив розвитку. Це його просто вбиває...

- Чи бачите Ви перспективу в нашій країні за технологією органічного рослинництва? Наскільки мені відомо, Ви цим питанням займалися не один рік.

- Дійсно, впродовж шести років я активно займався дослідами, вирощуючи на ділянці у 2 га пшеницю, гречку, кукурудзу, сою та жито за технологією органічного рослинництва. У мене була п’ятипільна сівозміна і вже десь на 4-5-й рік я почав отримувати хороші результати по цих культурах, окрім сої. Як по якості продукції, так і по екологічній складовій.
Результати є. Технологічно це можливо. До того ж, мені це цікаво. Втім, я змушений був припинити роботу в цьому напрямі, тому що в Україні через бідність населення відсутня достатня кількість покупців на таку продукцію. А для того, щоб господарство було прибутковим, органічні кукурудза чи гречка (де дійсно відсутні забруднення залишками пестицидів і важких металів) повинні коштувати мінімум в два-три рази дорожче. Це пов’язано з тим, що потенціал врожайності при органічному рослинництві - нижчий. Рентабельність господарства в такому разі компенсується лише за рахунок ціни і зацікавленості людей, готових платити за відповідну якість. Хто купуватиме по таких цінах в Україні? А щоб виходити на ринок органічної продукції Європи, потрібно мати значні об’єми. Якщо ж виробник не може експортувати самостійно, то зароблять всі, окрім нього.

- ФГ “Расавське” на наступний рік буде зменшувати посіви ранніх зернових? Чи ще зарано про це говорити?

- Чому ж. Плани вже складено. Відповідно до сівозміни, ми плануємо засіяти 98,3 га озимою пшеницею і 36,5 га ярим ячменем. Але я припускаю і те, що, зважаючи на погодні умови, можливо, доведеться вносити в ці плани й корективи.

- Успіхів Вам. І гарних врожаїв!