Неначе писанка село

Село… село на нашій Україні. Неначе писанка село, – писав Тарас Шевченко.
Писанка воно тоді, коли люди дбають про нього. Хочу розказати про маленький куточок – казку, яку створили чотири чарівні жіночки, що працюють в Черняхівському будинку культури. Будете в Черняхові – загляньте на площу перед Будинком культури і ви побачите, як з нічого, своїми руками, жіночки створили куточок, який радує око кожного, хто його споглядає, а особливо дітей. Тут криниця з відерцем, з яких красується буйним цвітінням петунія, тут вулик з працьовитими бджілками, тут «діти», які прогулюються навколо дбайливо висадженої квітами клумби. А ще лебеді біля озерця, а на деревах сови. І все це оберігає пес, біля своєї будки спостерігає, чи, бува, ніхто не робить шкоди. Це все зробили Оксана Шаршова – завідуюча бібліотекою, Вікторія Черкевич – музичний керівник, Наталія Тихенька – техпрацівниця під мудрим керівництвом Світлани Безвербної – завідуючої БК.
Та як же тут без чоловічої руки!
- Хто прилаштував колесо з журавлем на дереві? Хто притягнув велетенську колоду і майстерно проробив у ній крісла для відпочинку? Хто прилаштував вівчарку на ланцюг? – звертаюсь до Світлани Олексіївни.
- Депутат сільської ради Володимир Безвербний, - розповідає вона.
Сюди приходять люди, а особливо багато матусь з дітками. Фотографуються, захоплюються.
Хочеться низько вклонитись цим небайдужим людям. Вони своїми руками, без жодної копійки створили таку красу.
Тож, люди, будьте взаємоввічливими, бережіть красу і людську працю.