Господь дає нам надію, що будемо з врожаєм

У Кагарлицькій міській територіальній громаді набирають оберти жнива. Першими до збирання приступили в фермерському господарстві «Діброва» (Василь Черничко), де був висіяний озимий ячмінь. За ними в збирання включилися власники посівів ріпаку. Далі - черга гороху, озимини та ярини.
- У нас в цьому році лише 18% займають ранні зернові, - пояснює заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов. - Все інше - комерційні: соняшник, кукурудза, соя. Ті, які сьогодні дають більший прибуток. Під пшеницею 4850 га, 990 га під ярим ячменем, 380 га під ярою пшеницею, 100 га під горохом, по 50 гектарів займають жито, озимий ячмінь і овес. Під озимим ріпаком 1400 гектарів.
У минулу п’ятницю, 16 липня, журналісти “Вісника Кагарличчини” та ТБ “Кагарлик” разом із Іваном Семцовим відвідали поля фермерського господарства “Широкоступ” та поспілкувалися із його керівником Олександром Широкоступом.
На час нашого візиту у ФГ “Широкоступ” повним ходом ішло збирання ріпаку. На краю поля стояв трактор із бочкою води - пожежна безпека перш за все.
Як згодом розповів агроном господарства Юрій Плотніков, планували завершити обмолот цієї культури за два дні, але з ладу вийшов один із трьох комбайнів, тож обмолот триватиме на день довше.
- Скажу так: «Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі», - відповідає на запитання про цьогорічну врожайність в господарстві Олександр Широкоступ. - Але зараз Господь дає нам надію. Якщо дасть Господь нам погоду, то, думаю, що цей ріпак повинен нас порадувать.
На даний момент його урожайність становить в районі 4,4 тонни з гектара. Це DSVовський гібрид «Далтон». Він стійкий до розтріскуваня. Бачите, що він не тріскається, хоча вже дозрів. Волога була, ми почали вчора збирання (15 липня) при з 9%, а закінчили при 6%. Це говорить про те, що його потрібно негайно збирати. Бо ріпак - це така культура, що сьогодні може бути ще рано, а завтра - вже пізно. Час прийшов - треба негайно зібрати і в комору. Тоді господарство матиме гроші разом з людьми.
Олександр Широкоступ зазначає, що зібрати ріпак потрібно оперативно, бо в разі дощу зразу почнеться розтріскування. Якщо інші культури можуть витримати певні катаклізми, то тут такий варіант не пройде.
Працюють у ФГ “Широкоступ” в комплексі, без розриву. Дотримуючись технологій. На наших очах проходить комбайн і відразу ж за ним йде трактор із дисковою бороною. Такий обробіток спровокує проростання падалиці. Тож в господарстві отримають ще й сидерат. У подальшому буде прийнято рішення, чи тут будуть працювати плугами, чи дисковими боронами. Бо на цьому полі восени сіятимуть пшеницю.
- Які види на врожай у інших культур? - запитуємо аграрія.
- Ще раз повторюся, що не той хліб, що в полі, а той, що в коморі, - акцентує Олександр Васильович. - Але якщо зараз подивитися, то можна сказати, що результат цього року буде набагато ліпший, ніж минулого. Господь нас балував і дарував нам дощі. Волога була, а далі вже - як ми спрацювали. Збіжжя має вигляд набагато кращий, ніж в минулому році. Якщо торік потерпали від нестачі вологи, то в цьому році ситуація більш-менш нормальна.
До жнив ми повністю підготовлені. Забезпечені паливо-мастильними матеріалами. У минулому році на збиранні в нас працювало два імпортних комбайни - “Джон Дір” і “Лексіон”, а також три “Дони”. В цьому році “Дони” працювать не будуть. Ми докупили ще один імпортний комбайн “Клаас Лексіон 770”. Трьома комбайнами ми все повністю зберемо у визначені строки. Токове господарство підготовлене.
Люди скрізь на своїх місцях. Плануємо все зробити вчасно і без втрат.
Олександр Широкоступ зазначає, що цінова політика цього року аграріїв не радує. Якщо пшениця ще недавно коштувала в районі 9 тисяч за тонну, то зараз вона 6-6,6 тисяч. Що буде далі - невідомо. Але ціна, як видно, вже на третину впала. Це - недобре, але є чинники, на які виробники вплинути не можуть.
По полю їде “Кіровець”в агрегаті із дисковою бороною. Трактор є “Кіровцем” лише частково: його модернізували в господарстві. Замісь “рідного” двигуна поставили силовий агрегат від DAFа, сидіння теж від цієї машини. А ще - зробили шумо- і термоізоляцію, встановили кондиціонер. Тож тракторист почуває себе комфортно.
- Чи займаєтеся науковою діяльністю? - питаємо в Олександра Широкоступа, адже він має ступінь кандидата наук.
- Зрозуміло, що людині притаманно пізнавати щось нове. Постійно треба вчитися, вдосконалюватися, працювати над собою. Вивчати нове і впроваджувати його в своїй роботі. Це принесе користь. Якщо стояти на одному місці, то той, хто ззаду обов’язково тебе обійде і піде вперед. А ти залишися там, де й був.
Треба працювати і радитися із тими, хто пропонує новітні технології. Впроваджувати їх, адаптуючи до умов території, де ведеться господарство. Якщо все це вчасно побачити, зрозуміти і зробити, то отримаєш немалий прибуток. Ми це й робимо.
Є в ФГ “Широкоступ” і не зовсім звична для промислового виробництва в наших краях культура - квасоля. Їдемо дивитися на її посіви.
- Маємо вже боби, але ще й цвіте, - демонструє чисту площу Олександр Широкоступ. - Квасолі у нас можна мати легенько 3 тонни з гектара. А от її ціна десь на 80% більша, ніж дають за сою. Технологія вирощування схожа на ту, що в сої.
Ми посіяли цього року 100 гектарів. Насіння квасолі не з дешевих. Тож минулорічний врожай використали саме, щоб засіяти цю площу.
Колись традиційні для Кагарличчини цукрові буряки тепер в громаді вирощують лише в двох господарствах. Одне з них - ФГ “Широкоступ”.
- Це серйозна культура, - розповідає власник бурякового поля. - Займатися нею непросто. Тут треба втілити всі свої знання, а також значний ресурс. В радянські часи рентабельність вирощування цукрових буряків сягала 300%. Ми теж маємо на цукрових буряках непогані результати, тож, вважаю, що не займатися ними неправильно. На паї ми видаємо цукор, і буде соромно, щоб ми його купляли, а не видавали цукор, вирощений в нашому господарстві.
У цьому році в фермерському господарстві «Широкоступ» посіяли 105 гектарів цукрового буряка. Нині цукристі почувають себе добре. Стан в цілому нормальний. Все проконтрольовано. Вже раз вносили фунгіциди, зроблять обробку від хвороб й ще раз.
- Наше завдання - зберегти листя, - пояснює Олександр Васильович, - щоб рослина продуктивно й нормально розвивалася.
На жаль, немає нашого цукрового заводу. Те, що його вирізали, - злочин. Адже цукрозавод давав і робочі місця, і надходження до бюджету. Не далеко було й сировину возити. Зараз найближчий завод в Узині і в Шамраївці. В Узин ми не возимо, співробітництво з ними не принесло нам бажаного результату. Тож працюємо із Шамраївкою.
Навпроти бурякового поля - поле, де росте кукурудза, воно назване на честь Героя соціалістичної праці Петра Чоповського. Петро Архипович отримав своє звання саме за рекордний врожай цукрових буряків.
- Сам Господь і ця земля говорять, що треба тут вирощувати цукрові буряки, - констатує Олександр Широкоступ. - І я сам собі дав слово, що поки я буду господарювати і буде де переробляти на нормальних умовах цукрові буряки, ми будемо їх вирощувати.
- А ще я хотів би, щоб українець споживав українську сільгосппродукцію. Різноманітну. Не лише цукор. Бо наша продукція - одна із найкращих, хімічне навантаження у нас у світі - одне з найменших. А це здоров’я нації. Тут має своє слово сказати й держава, - наголошує фермер.