На виробництві життя тримається

Як відомо, у Кагарлику планується відкрити підприємство по переробці курятини. Питання його відкриття неодноразово розглядалося на сесії міської ради, але так і залишається невирішеним. На діючі птахофабрики їздили делегації з міста, але й після цього у даному питанні нічого не прояснилося. Жителів міста найбільше непокоїть те, що переробне підприємство принесе з собою й екологічні проблеми. Це - забруднення прилеглих територій відходами переробки птиці, пометом, дефіцит водних ресурсів і т. п. Саме з метою прийняти вірне рішення щодо відкриття у місті вищеназваного підприємства, міська рада у останній день жовтня організувала поїздку ще однієї делегації кагарличан на подібне виробництво. У неї ввійшли переважно представники громадськості, в тому числі з території Кагарлик-2, де на базі колишньої міжрайбази й намічається спорудження нового підприємства. А кінцевим пунктом поїздки було визначено прАТ “Зернопродукт МХП” у Гайсинському районі Вінницької області, яке очолює наш земляк і наш депутат районної ради Володимир Онука.
Володимир Володимирович прийняв нас у своєму офісі в містечку обласного підпорядкування Ладижин, де, власне, й презентував підприємство та висловив свою позицію щодо відкриття у Кагарлику переробного підприємства.
- Більшість із нас хоче дешевого і смачного м’яса, але при цьому не хоче тримати корів, свиней, птицю, - зауважив він. - Бо це сморід, гній, помет і т. д. Але без тварин і птиці не буде й м’яса. На виробництві життя тримається. Це - істина, яка відома кожному. Тому в Кагарлику і районі треба будувати нові підприємства, шукати і залучати нових інвесторів. Це - однозначно. Інша справа - яких.
Далі Онука відзначив, що фірма “Ясен світ”, яка планує будівництво переробки птиці в Кагарлику, не є конкурентом його підприємства. Адже “Зернопродукт МХП” займається вирощуванням бройлерів з наступною переробкою, а на Кагарлицькому підприємстві планується забій дорослих курей, які віднеслися, із Васильківської птахофабрики. “Тому я не буду агітувати вас “за” чи “проти” нового підприємства у Кагарлику, - підкреслив він, - а просто хочу показати вам, яким має бути таке виробництво з огляду на дотримання ним санітарних, екологічних та інших норм законодавства”.
Після цього Володимир Володимирович запросив гостей пересісти у автобус свого підприємства і в якості гіда провів екскурсію по найважливіших ділянках виробництва.
ПрАТ “Зернопродукт МХП” орендує близько 100 тисяч гектарів землі у Вінницькій області. Вирощує зернові і технічні культури, урожай яких у 1 млн тонн зберігається і переробляється на своєму елеваторі. Після просушки зерно кукурудзи зберігається під спеціальною плівкою у довжелезних кагатах, а із соняшнику одержують олію на продаж та шрот для годівлі птиці.
Відгодівля бройлерів здійснюється на кількох десятках майданчиків, кожен з яких являє ферму із 36 приміщень з птицею. Причому у найближчій перспективі підприємства - розширення виробництва у країнах Європи, зокрема, у Словенії.
Майданчики розташовані на орендованих ПрАТ землях, по різних населених пунктах, але до кожного з них підприємством прокладено бетонні дороги, які проходять за межами сіл, щоб не створювати селянам незручності. Прокладено 50 км таких доріг при вартості одного кілометра у 20 млн грн.
Вирощені до необхідних кондицій бройлери завозяться на птахофабрику “Вінницька”. Це - найбільша за обсягами виробництва фабрика в Європі і третя - в світі. Зовні нагадує собою скоріше оздоровчий пансіонат, хоча працює цілодобово і цілорічно. Причому - без відходів. Все тут переробляється, включаючи пір’я і нутрощі птиці. Через
кожні три дні всі цехи миються і дезінфікуються. Щодоби фабрика потребує 9 тисяч тонн води, яка насосною станцією подається із Бугу. Відпрацьована ж вода надходить на очисні споруди. Останні займають величезну територію з набором відстійників, агрегатів і механізмів. Проходячи через них, а також піддаючись сучасним технологіям очистки, брудний потік помиїв на виході перетворюється у чисту воду, яка перекачується знову ж таки в Буг.
Ще одну проблему птахофабрик - помет - у ПрАТ також успішно вирішено. Тут побудовано першу і будується друга лінія біогазового заводу, теж, до речі, найбільшого в Європі. Із птахоферм сюди щоденно завозиться 500 тонн курячого посліду, із якого у спеціальних резервуарах за допомогою бактерій отримують метан. Газ конденсується у спеціальних оболонках, звідки надходить на генератори. А вже там переробляється у електроенергію, частину якої підприємство продає.
Всі виробничі потужності ПрАТ побудовані не ближче кілометра до населених пунктів, хоча навіть біля очисних споруд не відчувається характерного смороду. І скрізь - чистота, порядок.
А тепер про те, що одержало місто і села окремих районів області, де господарює “Зернопродукт”. Раніше Ладижин представляв собою забите село, із якого втікала молодь. Гарний будинок тут можна було купити за 5 тис. доларів. На сьогодні тут найбільший доход на душу населення в Україні, найгірше житло коштує не менше 20 тис. доларів, успішно вирішуються соціальні питання. В тому числі - утеплення будинків, будівництво доріг, закладено прекрасний парк. У виграші - і села, де розташовані промислові об’єкти ПрАТ. Там за кошти підприємства проводяться водопроводи, будуються і утримуються школи, дитсадки, вирішуються всі нагальні проблеми. А головне - створено 3 тисячі робочих місць при середній зарплаті у 30-50 тисяч грн. У період збирання врожаю окремі механізатори одержують і по 100 тисяч грн.
Делегація кагарличан побувала у Краснопільській об’єднаній територіальній громаді, де на руїнах колишнього дитячого садка з допомогою “Зернопродукту” облаштовано офіс сільради з центром надання 160 адміністративних послуг. Тут напряму працюють з департаментами і міністерствами, заробляють і рахують кожну бюджетну копійку для загального блага.
Прощаючись, Володимир Онука побажав кагарличанам не поспішати з прийняттям рішення по потенційному інвестору. Треба, щоб фахівці вивчили технологію виробництва, ознайомилися з проєктною документацією, переконалися у вигодах співробітництва для міста і його людей. Підказку у цьому вони одержали.