Виробництво, що працює, немов годинник

Пам’ятаю, ще в студентські роки, відпочиваючи у кримській Алушті, мимоволі став свідком одного діалогу в магазині, під час якого місцевий житель просив продати йому саме “Обуховскую туалетную бумагу” (чомусь з наголосом на перший склад)... Придививсь уважніше: дійсно, це ж наш, обухівський папір! І саме в той момент виникло непереборне бажання побувати на виробництві, познайомитися ближче з людьми, які там працюють. Втім, нагода відвідати “картонажку” (як називають це підприємство в Обухові) з’явилася багато років потому. Це був дивний збіг обставин, проігнорувати який я не міг.
Оперативно оформивши перепустку та переступивши поріг прохідної, опиняєшся на просторому подвір’ї, по якому час від часу курсують вантажівки, судячи з усього, вщерть заповнені продукцією картонно-паперового комбінату. Моє припущення підтверджує директор з персоналу КПК Роман Гірін.
– Виробництво на підприємстві – цілодобове. Замовлень вистачає. Тож для всіх більш як 2000 працівників комбінату робота завжди є.
Дорогою до цеху гофрокартону нас супроводжують працівники служби безпеки. Хлопці роблять свою справу непомітно. Втім, в разі потреби, з’являються, немов з-під землі, пропонуючи допомогу, що, відверто кажучи, приємно дивує. Ну не звикли ми до такого ставлення... Нашій реформованій поліції, м’яко кажучи, є чому повчитися в цих юнаків…
Виробництво гофрокартону – один з перших підрозділів підприємства, де вдалося побувати. Вздовж усього периметру будівлі не можна не помітити надпотужні системи вентиляції. Стоячи поблизу них, мимоволі пригадуєш вертолітну смугу, над якою кружляє гвинтокрил. І не стільки через шум (в цеху, відверто кажучи, не так вже й шумно), скільки від потужних повітряних потоків, що нестримно вириваються з металевих конструкцій, закріплених вздовж стін.
– Не заважає працювати? – запитую одного з працівників у зеленому спецодязі, повертаючись в бік вентиляції.
Він лише розводить руками й показує в центр цеху:
– Робочі місця там, а тут – автоматизовані лінії.
І дійсно, більш уважно ознайомившись із виробництвом та пройшовши цех вздовж і впоперек, відзначаєш про себе той факт, що, завдяки автоматизації, люди тут виконують, в основному, «чисту» роботу за пультами управління.
А завдання, які реалізуються в цеху, розповідають працівники, бувають досить різними як за складністю, так і за об’ємами.
– Єдине, за що ми не беремося, так це – малі обсяги замовлення, – ділиться особливостями виробництва в.о. генерального директора комбінату Віктор Семенець. – В усьому іншому обмежень немає. До нас звертаються за гофротарою з різних підприємств України, а відповідно, й вимоги до кінцевої продукції у кожного з них різні. Комусь потрібні паперові ящики стандартного розміру, інших, приміром, цікавить, скажімо так, неформатна продукція. Ми нікому не відмовляємо. Запускаємо у виробництво, провівши перед цим відповідні розрахунки, в тому числі і вираховуючи щільність гофрокартону, яка повинна відповідати затвердженим стандартам.
Доки ми розмовляли, в цеху ні на мить не припинявся виробничий процес, кожен етап якого контролювався в апаратному відділенні.
До речі, апаратна тут заслуговує особливої уваги. Принаймні, мені було дещо неочікувано бачити на території виробництва таке просторе приміщення з прозорими стінами та стелею, облаштоване великими моніторами та комп’ютерною технікою. А ще мою увагу привернула настінна дошка (ні, не мультимедійна і не сенсорна). Звичайна, біла дошка, немов у школі, на якій кольоровими маркерами вирізнялися близько десяти речень, написаних різним почерком. Не намагаючись щось розібрати з написаного, я пішов коротшим шляхом і запитав Віктора Семенця про її призначення, мовляв, навіщо вона тут і для кого ці записи.
– Це – ініціатива наших працівників – посміхається керівник. – А встановлена вона для зручності. Наша політика – не лише забезпечити людей, які в нас працюють, належними соціальними виплатами, а й створити кожному відповідні умови праці. І якщо працівники пропонують дійсно потрібні речі, чому б не піти їм назустріч, навіть в таких, здавалося б дрібницях. Втім, можливо, це й не дрібниця, якщо ви звернули на неї свою увагу... На цій дошці працівники фіксують певні особливості виробництва, про які наші фахівці вважають за доцільне акцентувати увагу своїх колег, що працюватимуть у наступну зміну. Адже автоматика – автоматикою, а контроль та аналітика з боку людей, мабуть, найголовніше в нашій роботі.
Як і соціальна складова, подумав я. Втім, про це читайте в наступній публікації.