Кабінет міністрів України досяг компромісу у переговорах з Міжнародним валютним фондом та не допустив дефолту. Замість запланованих 60% ціна на газ зросла лише на 23,5%. Окрім цього, наголосив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, спрощено отримання субсидій та посилено фінансування утеплення будинків і заміни котлів.
Отже, з 1 листопада вартість блакитного палива становить – 8 грн 55 коп. за 1 м3. На ці умови Україна змушена була пристати, аби отримати черговий транш МВФ.
Звісно, кожен з нас вважав би за краще, щоб газ якщо не подешевшав, то хоча б його вартість залишилась на тому ж рівні, що й до опалювального сезону. Однак насправді арифметика така: при збільшенні ціни на газ до 8 550 тис. грн за тисячу кубометрів середня сума у платіжках кожної родини зросте на 300-500 грн. Багато? Так. Але якщо за блакитне паливо платитимемо, як зараз, по 7 тисяч, то наші кишені навряд чи стануть повнішими – є навіть ризик, що, окрім вітру, там навряд чи що затримається. Адже не підвищимо ціну на газ – не отримаємо черговий транш від МВФ. Не отримаємо черговий транш – не буде чим розрахуватися з боргами, яких набрали попередні уряди. А вони суттєві: протягом 2006-2013 років було позичено 50 млрд дол.! Аби розрахуватися з накопиченими за роки боргами, Україна уже наступного (2019) року має залучити 18 млрд дол. Якби цього не сталося, Україна б отримала дефолт і опинилася в стані кризи, порівняно з якою кризи 2008 та 2014 років здавалися б лише невеличкими негараздами: фінансово опинилися б у сумнозвісних 90-х минулого століття. Пам’ятаєте: стрімка інфляція, негайне подорожчання всіх товарів, заморожування зарплат і пенсій, зростання безробіття? За цих обставин навіть гривня за куб газу була б для нас непідйомною!
Що ж маємо нині? Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що втрачати було що: «У 2005-2008 в борг жили український бізнес, за рахунок кредитів купляли машини і квартири пересічні українці. У 2011-2013 роках в борг уже жила Україна як держава – за рахунок зовнішніх кредитів, а не відповідно до коштів. Це колись мало закінчитись. За часів Януковича за кілька років державний борг стрімко зріс, а резерви НБУ навпаки – знизилися вдвічі. Результат – падіння ВВП, стрімке падіння гривні. Ми маємо занадто великі борги, які треба віддавати. Це процес болісний, але іншого виходу у нас немає. Наше боргове навантаження і співвідношення боргу до ВВП в останні роки знижується. Якщо ми почали 2017 року на рівні 80% (відношення боргу країни до ВВП), то в 2018-й увійшли на рівні 73%, а до літа – взагалі дісталися рівня в 66%».
Таким чином Уряд ухвалив далекоглядне рішення. Судіть самі: ціну на газ маємо нижчу, ніж того вимагав МВФ. І той же таки МВФ не відмовився від співпраці з нами, що зміцнить економічне зростання України, яке спостерігається останні 2,5 роки.
А от припинення програми МВФ загрожує ударом по економіці України. Від траншу залежать макрофінансова допомога ЄС, програми Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), зрештою, рейтинг країни на міжнародному кредитному ринку. Загалом, співпраця з фондом – це фінансова підтримка, доступ до ресурсів, через які можна перекредитуватися, зменшити кошти на обслуговування боргів, залишити гроші в українському бюджеті.
А будуть гроші у бюджеті – будуть і у кожного з нас. Принаймні, за таких умов можна розраховувати на субсидію. До речі, до порядку призначення субсидій Уряд вніс низку змін: отримають її навіть ті, за яких роботодавець не сплачує ЄСВ, чи безробітні за умови, що зареєструються у Центрі зайнятості. Пенсіонери, інваліди, особи, які втратили годувальника, зможуть отримати субсидію на понаднормову площу (до 30%). А також субсидії зможуть отримати родини сотень тисяч заробітчан, якщо людина сплачує ЄСВ у тій країні, де працює, і надасть відповідне підтвердження.
Крім того, відтепер субсидії будуть нараховуватися родинам, що опинилися у скруті через важку хворобу або важку залежність одного з членів сім’ї, а до сукупного доходу не враховуватимуться сплачені аліменти та, скажімо, спеціальна бюджетна дотація на вирощування телят.
Також Уряд ухвалив рішення — 90% прибутків «Нафтогазу» забирати до бюджету держави. «Ми прийняли рішення про те, що 90% прибутку НАК «Нафтогаз» буде повернуто в бюджет, а з бюджету – на потреби українських громадян. Думаю, це буде справедливо. Замість надмірних зарплат і премій це все повинно бути у державній скарбниці», – наголосив Володимир Гройсман. А вже з державної скарбниці – на наші з вами потреби: підвищення зарплат та пенсій, ті ж таки дотації та субсидії».
Начальник Управління соціального захисту населення Кагарлицької РДА Оксана Дячок розповідає: «На Кагарличчині субсидіантами вже стали понад 20% населення, тобто 6759 сімей. Минулоріч допомога кожній сім’ї в середньому становила 2333 грн щомісяця.
Влітку в Кагарлицькому районі субсидію отримували 1463 сімей. З початком опалювального періоду субсидії надані близько 4494 сімей. Загалом упродовж 2018 року по району людям нараховано субсидій на загальну суму 36324,93 тис. гривень. Також державну підтримку в оплаті комунальних послуг отримали 6649 пільговиків разом з членами їх родин (наразі надано пільг на суму 4936,54 тис. гривень)».
Цього року охочих отримати субсидію безсумнівно побільшає. Адже нещодавно уряд ще й спростив умови для отримання субсидії. Відтепер її можуть отримати люди, які мають борги по єдиному страховому внеску з вини роботодавця. Не буде проблем у безробітних, які стоять на обліку в службах зайнятості. А пенсіонери, інваліди та особи, які втратили годувальника, можуть отримувати субсидії і при понаднормових площах помешкання.
Починаючи з цього опалювального періоду, право на субсидію мають також ті родини, опалювальна, а не загальна (як було раніше), площа житла яких не перевищує 120 кв. метрів для квартири та 200 кв. метрів для індивідуального будинку. А пенсіонери, інваліди та особи, які втратили годувальника, можуть отримувати субсидії і при понаднормових площах помешкання. До речі, якщо субсидію на опалювальний сезон 2018-2019 років уже призначено, то її розмір управління соцзахисту розрахує автоматично, без повторного звернення.